Постанова

від 12.06.2024 по справі 380/15561/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/15561/23 пров. № А/857/8220/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.,

суддя Запотічний І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року (головуючий суддя Ланкевич А.З., м.Львів) у справі №380/15561/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотех Авто» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

07.07.2023 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Львівської митниці, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900001/2 від 02.01.2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/000014; визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900006/2 від 05.01.2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/000044.

Позов обґрунтовує тим, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, позивач визначив його митну вартість за основним методом ціною договору (контракту), вказавши її у деклараціях митної вартості, до яких підприємством було також додано документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України (МК України). На думку позивача, митний орган безпідставно не визнав заявлену митну вартість товару та незаконно прийняв рішення про відмову у прийнятті митних деклараціях, митному оформленні випуску чи пропуску товару та коригування його митної вартості, застосувавши резервний метод. Позивач не погоджується із зазначеними в рішеннях про коригування митної вартості доводами митного органу та стверджує, що подані підприємством до митного оформлення та додатково на вимогу митного органу документи містять достатньо відомостей, що визначають та підтверджують числові значення складових митної вартості товару. На підставі наведеного вважає, що рішення відповідача про коригування митної вартості товару № UA209000/2023/900001/2 від 02.01.2023 року, № UA209000/2023/900006/2 від 05.01.2023 року та похідні від них картки відмови № UA209170/2023/000014, № UA209170/2023/000044 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року адміністративним позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900001/2 від 02.01.2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/000014. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900006/2 від 05.01.2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/000044.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товару. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Апелянт вказує, що необхідність витребування документів є передусім способом упевнитися в тому, що декларант правильно визначив митну вартість. У спірному випадку, подані позивачем до митного оформлення документи містили розбіжності та не містили всіх необхідних відомостей для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару; крім того, позивач не надав усі додатково витребувані відповідачем документи, що не дало митному органу можливість підтвердити заявлені складові митної вартості товарів. Зважаючи на викладене, вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900001/2 від 02.01.2023 року, №UA209000/2023/900006/2 від 05.01.2023 року та похідні від них картки відмови №UA209170/2023/000014, №UA209170/2023/000044 є правомірними. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотех Авто» зареєстроване як юридична особа 09.12.2019 року. Основним видом економічної діяльності вказаного підприємства є оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (45.31).

04.02.2020 року між Компанією «STORM-GROUP Sp.z.o.o.», як продавцем, та ТОВ «Екотех Авто», як покупцем, укладено Контракт поставки №EА2020/02/4, за умовами якого продавець зобов`язується продати покупцю, а покупець зобов`язується купити товар відповідно до інвойсів.

Згідно п.п.5.3, 5.4 Контракту поставки, покупець здійснює оплату вартості товару відповідно до умов, вказаних в інвойсі на кожну поставку. Оплата товару покупцем здійснюється шляхом переказу безготівкових грошових коштів на рахунок продавця, який вказаний в даному Контракті.

На виконання умов Контракту продавець відвантажив на адресу покупця товар готові вироби з текстильного матеріалу ремні буксирувальні та стяжні ремні в асортименті в кількості 15510 шт. на загальну суму 45167,03 доларів США відповідно до інвойсу №EА2022/12-137 від 29.12.2022 року до Контракту №EА2020/02/4 від 04.02.2020 року та ремні буксирувальні в кількості 27280 шт. на загальну суму 40771,20 дол США; домкрати механічні в кількості 704 шт. на загальну суму 2618,88 доларів США відповідно до інвойсу №EА2022/12-138 від 29.12.2022 року до Контракту №EА2020/02/4 від 04.02.2020 року.

На виконання вимог цього Контракту:

1. Згідно рахунку-фактури (інвойсу) №EА2022/12-137 від 29.12.2022 року, покупець придбав у продавця товар загальною вартістю 45167,03 доларів США. Термін оплати до 31.01.2023 року.

30.12.2022 року декларант позивача, з метою митного оформлення вказаного товару, подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №22UA209170103806U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (готові вироби з текстильного матеріалу ремні буксирувальні та стяжні ремні).

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №22UA209170103806U0, в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації: Контракт поставки №EА2020/02/4 від 04.02.2020 року; інвойс №EА2022/12-137 від 29.12.2022 року; CMR б/н від 29.12.2022 року; копію сертифікату про походження товару PL/MF/AN 0398484 від 29.12.2022 року; рахунок №121 від 30.12.2022 року; заявку на транспортно-експедиційні послуги №2022/002 від 26.12.2022 року; довідку про транспортні витрати від 30.12.2022 року.

За наслідками опрацювання вищевказаних документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст.53 МК України, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності інші платежі та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленими спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.».

02.01.2023 року декларант позивача просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: копію митної декларації країни відправлення №22PL402010E2176728 від 29.12.2022 року, прайс-лист від 15.10.2022 року; каталог, проформу інвойс №PREA2022/11-037 від 17.11.2022 року, платіжне доручення №134 від 22.11.2022 року, договір №2021/46 про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні від 01.04.2021 року.

02.01.2023 року Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900001/2, в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень ст.ст.52, 53, 54, 55, 58, 335 МК України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2 та 3 ст.53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів було виявлено наступне: відповідно до п.5.2 Контракту від 04.02.2020 року №EA2020/02/4 вартість товару, що постачається за цим Контрактом, складає 400000,00 доларів США. Однак, станом на 22.12.2022 року, загальна сума товарів, ввезених за Контрактом, перевищила цю суму. З цього митниця робить висновок, що існують інші контракти чи додатки до даного контракту, які до митного оформлення не подавалися; у графі 22 CMR відсутній підпис.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.54 МК України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Проведено консультації з декларантом згідно ст.57 МК України.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст.64 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація №UA205030/2022/29367 від 31.10.2022 року. Рівень митної вартості - 3,64 доларів США. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Відповідачем було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/000014. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 02.01.2023 року №UA209000/2023/900001/2.

2. Згідно рахунку-фактури (інвойсу) №EА2022/12-138 від 29.12.2022 року, покупець придбав у продавця товар загальною вартістю 43390,08 доларів США. Термін оплати до 31.01.2023 року.

04.01.2023 року декларант позивача, з метою митного оформлення вказаного товару, подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA20917000604U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (ремні буксирувальні, домкрати механічні).

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA20917000604U7, в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації: Контракт поставки №EА2020/02/4 від 04.02.2020 року; інвойс №EА2022/12-138 від 29.12.2022 року; CMR №766509 від 29.12.2022 року; копію сертифікату про походження товару PL/MF/AN 0398485; рахунок-фактуру №3011 від 28.12.2022 року; заявку на транспортно-експедиційні послуги №3011 від 28.12.2022 року; довідку транспортних витрат №3011 від 29.12.2022 року; лист Storm Group від 29.12.2022 року.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст.53 МК України, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.».

04.01.2023 року декларант позивач просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: копію митної декларації країни відправлення №22PL402010E2179001 від 29.12.2022 року, прайс-лист від 15.10.2022 року, каталог, проформу інвойс №PREA2022/11-035 від 17.11.2022 року, платіжне доручення №136 від 23.11.2022 року, договір №040520/1 про надання експедиційно-транспортних послуг від 04.05.2020 року.

05.01.2023 року Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900006/2, в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень ст.ст.52, 53, 54, 55, 58, 335 МК України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов , зазначених у ч.ч.2 та 3 ст.53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів було виявлено наступне: відповідно до п.5.2 контракту від 04.02.2020 року № EA2020/02/4, вартість товару, що постачається за цим контрактом складає 400000,00 доларів США. Однак, станом на 04.01.2023 року, загальна сума товарів, ввезених за контрактом, перевищила цю суму. Це може свідчити про існування інших контрактів чи додатків до даного контракту, які до митного оформлення не подавалися; відповідно до наданих транспортних (перевізних) документів, а саме: договору на транспортно-експедиційні послуги №040520/1 від 04.02.2020 року, рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 28.12.2022 року за №3011, заявки на транспортно-експедиційні послуги №3011 від 28.12.2022 року та довідки транспортних витрат №3011 від 29.12.2022 року, транспортні послуги надавалися ПП «Авант-Т». Проте в CMR №766509 від 29.12.2022 року в графі 16 зазначено ТОВ «Віста СП». Будь-які документи, що підтверджують фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Екотех авто» та ТОВ «Віста СП», не надано; вартість товару, зазначена в інвойсі, не відповідає вартості товару, що зазначена в експортній декларації.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.54 МК України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Проведено консультації з декларантом згідно ст.57 МК України.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст.64 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували т.1 митна декларація №UA205030/2022/29367 від 31.10.2022 року, рівень митної вартості - 3.64 доларів США; т.2 митна декларація №UA209170/2022/80955 від 14.10.2022 року, рівень митної вартості 2,01 доларів США. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/000021. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 05.01.2023 року №UA209000/2023/900006/2.

Вважаючи протиправними рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900001/2 від 02.01.2023 року, №UA209000/2023/900006/2 від 05.01.2023 року та похідні від них картки відмови №UA209170/2023/000014, №UA209170/2023/000044, позивач звернувся в суд першої інстанції з позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 ст.246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно з ч.6 ст.257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами ст.49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч.4 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до частин 5, 7 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо).

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Статтею 53 МК України визначено перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2, та 4 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до ч.7 ст.55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст.55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року, серед іншого, затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. У п.2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст.59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст.64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Аналізуючи наведені норми МК України, колегія суддів зазначає наступне.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)». МК України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в ст.53 цього кодексу. Митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. МК України визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, які свідчать про: обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості; причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

При цьому, посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки «сумнівних» відомостей, а не вимагати в декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів. Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Разом з тим, єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст.53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Колегія суддів зазначає, що позивач визначив митну вартість товарів за ціною договору, яка зазначена в інвойсах (фактурах) №ЕА2022/12-137 від 29.12.2022 року (45167,03 доларів США) та №ЕА2022/12-138 від 29.12.2022 року (43390,08 доларів США), разом 88557,11 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів позивач надав митному органу разом з митними деклараціями документи, визначені ч.2 ст.53 МК України, а саме: по митній декларації №22UA209170103806U0 Контракт поставки №EА2020/02/4 від 04.02.2020 року; інвойс №EА2022/12-137 від 29.12.2022 року; CMR б/н від 29.12.2022 року; копію сертифікату про походження товару PL/MF/AN 0398484 від 29.12.2022 року; рахунок №121 від 30.12.2022 року; заявку на транспортно-експедиційні послуги №2022/002 від 26.12.2022 року; довідку про транспортні витрати від 30.12.2022 року; по митній декларації №23UA20917000604U7 Контракт поставки №EА2020/02/4 від 04.02.2020 року; інвойс №EА2022/12-138 від 29.12.2022 року; CMR №766509 від 29.12.2022 року; копію сертифікату про походження товару PL/MF/AN 0398485; рахунок-фактуру №3011 від 28.12.2022 року; заявку на транспортно-експедиційні послуги №3011 від 28.12.2022 року; довідку транспортних витрат №3011 від 29.12.2022 року; лист Storm Group від 29.12.2022 року.

Аналіз наведених вище документів дає підстави апеляційному суду вважати, що позивач до митного оформлення надав усі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що передбачені ч.2 ст.53 МК України, які дають змогу визначити вартість товару за ціною договору. Натомість в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2 та 3 ст.53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а також що митним органом встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Апелянт зазначає, що відповідно до п.5.2 Контракту від 04.02.2020 року №EA2020/02/4 вартість товару, що постачається за цим Контрактом, складає 400000,00 доларів США. Однак, станом на 22.12.2022 року та 04.01.2023 року, загальна сума товарів, ввезених за Контрактом, перевищила цю суму. З цього митниця робить висновок, що існують інші контракти чи додатки до даного контракту, які до митного оформлення не подавалися.

Відповідно до п.5.2 Контракту поставки №ЕА2020/02/4, загальна вартість Контракту складає 400000,00 доларів США.

01.11.2021 року між Компанією «STORM-GROUP Sp.z.o.o.» та ТОВ «Екотех Авто» укладено Додаток №2 до Контракту, згідно з яким продавець та покупець погодили викласти п.5.2 Контракту в такій редакції: «Сума Контракту складається із суми всіх інвойсів».

Колегія суддів зауважує, що за правилами ст.49 та ч.5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, тобто - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Пунктом 5.1 Контракту поставки №ЕА2020/02/4 передбачено, що продавець продає покупцю товар в асортименті і за цінами, вказаними в інвойсі (проформі).

Відтак, ціна товару, ввезеного позивачем на митну територію України, вказана в інвойсах, які були надані до митного оформлення, та підтверджується платіжними документами про його оплату.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що митний орган, дійшовши висновку про те, що існують інші контракти чи додатки до наданого контракту, які до митного оформлення не подавалися, не скористався правом витребування таких документів, обмежившись лише загальними фразами про подання усіх документів, не уточнивши документів на підтвердження яких саме обставин не вистачає.

Разом з тим, апелянт наголошує, що у графі 22 CMR відсутній підпис.

Так, у ст.5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 року передбачено, що вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна.

А, отже, з наведеного слідує, що наявність чи відсутність підписів на CMR не впливає на її дійсність, оскільки печатка не є обов`язковим реквізитом даного документу.

Більше того, у ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів передбачено дані, які повинна (ч.1) та може містити вантажна накладна (ч.2). Втім, серед цих даних відсутня такі як «підпис перевізника».

Апелянт звертає увагу, що відповідно до наданих транспортних (перевізних) документів, а саме: договору на транспортно-експедиційні послуги №040520/1 від 04.02.2020 року, рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 28.12.2022 року за №3011, заявки на транспортно-експедиційні послуги №3011 від 28.12.2022 року та довідки транспортних витрат №3011 від 29.12.2022 року, транспортні послуги надавалися ПП «Авант-Т». Проте в CMR №766509 від 29.12.2022 року в графі 16 зазначено ТОВ «Віста СП». Будь-які документи, що підтверджують фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Екотех авто» та ТОВ «Віста СП», не надано.

Колегія суддів зазначає, що між позивачем, як замовником, та ПП «Авант-Т», як експедитором, укладено Договір №040520/1 про надання послуг експедиційно-транспортних послуг від 04.05.2020 року. Указаний договір був поданий до митного контролю і предметом його є надання позивачу транспортно-експедиторських послуг, зокрема, експедитор надає послуги по пошуку і підбору транспортних організацій, власників транспорту чи їхніх довірених осіб, тобто організовує перевезення найманим вантажним транспортом, довіреною особою власника якого він є. Таким чином, ПП «Авант-Т» є експедитором, а не перевізником. І не маючи власних транспортних засобів, залучає їх для виконання своїх господарських зобов`язань перед позивачем, що і передбачено п.п.1.2, 2.2 Договору №040520/1 про надання послуг експедиційно-транспортних послуг від 04.05.2020 року. Саме ПП «Авант-Т» є зобов`язаною особою перед позивачем щодо замовленого ним перевезення. Відтак, у позивача не може бути жодних договорів, які укладає перевізник з третіми особами, оскільки позивач не є їх стороною.

Водночас, апеляційний суд враховує, що з метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової на заявлених комерційних умовах поставки позивач надав до митного контролю увесь пакет товаросупровідних документів, що описані вище.

Крім того, апелянт вказує, що вартість товару, зазначена в інвойсі, не відповідає вартості товару, що зазначена в експортній декларації.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до законодавства Республіки Польща, для митних цілей в Республіці Польща застосовується фіксований курс валют на цілий місяць. Так, на проміжок часу з 01.12.2022 року по 31.12.2022 року курс польського злотого до долара США становив: 1 долар США = 4,5480 польських злотих. Як наслідок, зазначена в інвойсі №EА2022/11-138 від 29.12.2022 року ціна ремнів буксирувальних 40771,20 доларів США становить 185427,00 польських злотих, а за домкрати механічні ціною 2618,88 доларів США становить 11911,00 польських злотих.

Отже, ціна товарів у митній декларації країни відправлення №22PL402010E2179001 від 29.12.2022 року відповідає ціні інвойсу №EА2022/12-138 від 29.12.2022 року.

Більше того, згідно з ч.3 ст.53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом та подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни.

Натомість, відповідач у оскаржуваному рішенні не навів обґрунтування невідповідності наданої позивачем копії митної декларації країни відправлення вимогам законодавства країни-відправника.

Стосовно тверджень митного органу про те, що надані позивачем документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, то такі, на думку колегії суддів, є безпідставними, адже позивач надав Митниці повний пакет документів на підтвердження достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, натомість відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена. Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що своїм повідомленням митний орган витребував у позивача навіть ті документи, які вже були подані ним до митного оформлення на підтвердження заявленої митної вартості декларованого товару (рахунок-фактуру (інвойс), банківські платіжні документи, транспорті (перевізні) документи).

Таким чином, апеляційний суд вважає, що апелянт не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі митним органом не доведена.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апелянт належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, а відтак, як вірно зазначив суд першої інстанції, оскаржувані рішення №UA209000/2023/900001/2 від 02.01.2023 року та №UA209000/2023/900006/2 від 05.01.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/000014 та №UA209170/2023/000044 підлягають скасуванню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі № 380/15561/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний