Ухвала

від 11.06.2024 по справі 440/14621/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 червня 2024 року

м. Київ

справа № 440/14621/23

адміністративне провадження № К/990/21163/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024 про повернення апеляційної скарги та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №440/14621/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінмаш» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінмаш" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, про:

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.02.2022 №3846432/42474873;

- зобов`язання ДПС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ "Укрінмаш" податкову накладну від 11.01.2022 №3 датою її фактичного подання.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 позов задоволено.

Не погодившись з даним рішенням, податковим органом подано апеляційну скаргу

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024 апеляційну скаргу повернуто скаржнику. Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що представник скаржника не може вважатися особою, що здійснює самопредставництво, оскільки з доданого до апеляційної скарги витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не передбачається такої можливості у зв`язку з наявними обмеженнями, що суперечить самій суті інституту самопредставництва.

Контролюючим органом повторно подано апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2024.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження.

30.05.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024 про повернення апеляційної скарги та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №440/14621/23, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно частини третьої статті 328 КАС України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній відсутнє посилання на порушення судом апеляційнії інстанції конкретних норм процесуального права. У касаційній скарзі лише процитовано пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Натомість викладено обставини справи, процитовано норми процесуального права з абстрактним зазначенням, що судом апеляційної інстанції ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною третьою та четвертою статті 328 КАС України.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Житомирській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2024 у справі №240/26177/22 .

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024 про повернення апеляційної скарги та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №440/14621/23 - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає

СуддяВ.П. Юрченко