Рішення

від 23.05.2024 по справі 462/4613/22

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/4613/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2024 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Колодяжного С.Ю.

з участю секретарів судового засідання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

позивача ОСОБА_4

представника позивача ОСОБА_5

відповідача ОСОБА_6

представника відповідача ОСОБА_7

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні судуу м.Львовів порядкузагального позовногопровадження цивільнусправу запозовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя і зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя,

встановив:

ОСОБА_4 05.09.2022 року звернулася в суд з позовом до ОСОБА_6 , в якому, з врахуванням збільшення позовних вимог в заяві від 14.04.2023 року (т.2, а.с.34-37), просить:

- визнати об`єктами спільної сумісної власності подружжя садовий будинок літ. «А-2», загальною площею 253,2 кв.м., житловою площею 72,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0525 га, кадастровий номер 4610136300:04:017:0419, місце розташування: Львівська область, м.Львів, дачний кооператив «Урожай», цільове призначення 01.05. для індивідуального садівництва; земельну ділянку площею 0,0006 га, кадастровий номер 4610136300:04:017:0418, місце розташування: Львівська область, м.Львів, дачний кооператив «Урожай», цільове призначення 01.05. для індивідуального садівництва; житловий будинок загальною площею 138,7 кв.м, житлова площа 79,9 кв.м., місце розташування: АДРЕСА_2 ; садовий будинок, загальною площею 10,9 кв.м., житловою площею 8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; транспортний засіб «Mercedes-Benz Sprinter 311», номер шасі НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , 2005 року випуску; сонячну станцію потужністю 30 КВт, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; 6% статутного капіталу ТОВ «Опал»; двокімнатну квартиру, загальною площею 80,5 кв.м., житловою площею 39.7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; житловий будинок, загальною площею 78,7 кв.м., житлова площа 19,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_5 ; земельну ділянку, площею 0,0998 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер 4620910100:29:034:0047, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд; автомобіль марки «Jeep Compass», 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 ;

-в порядкуподілу спільноїсумісної власностіподружжя визнатиза неюправо власностіна 2/3ідеальні частинита за ОСОБА_6 -на 1/3ідеальну частинуу зазначенихтранспортних засобах,сонячній станції,а такожнерухомому майні-садовому будинкуліт.«А-2»,загальною площею 253,2 кв.м., житловою площею 72,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельній ділянці площею 0,0525 га, кадастровий номер 4610136300:04:017:0419, місце розташування: Львівська область, м.Львів, дачний кооператив «Урожай», цільове призначення 01.05. для індивідуального садівництва, житловому будинку загальною площею 138,7 кв.м, житлова площа 79,9 кв.м., місце розташування: АДРЕСА_2 , двокімнатної квартири, загальною площею 80,5 кв.м., житловою площею 39.7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , житлового будинку, загальною площею 78,7 кв.м., житлова площа 19,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , земельної ділянки, площею 0,0998 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер 4620910100:29:034:0047, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд, без реального поділу цього майна, залишивши таке в спільній частковій власності сторін; визнати право власності за нею на 3% за ОСОБА_6 на 3% у статутному капіталі ТОВ «Опал»; стягнути з ОСОБА_6 на її користь 52100 грн., як компенсацію отриманих ним коштів від відчужених земельної ділянки, площею 0,0006 га, кадастровий номер 4610136300:04:017:0418, місце розташування: Львівська область, м.Львів, дачний кооператив «Урожай», цільове призначення 01.05. для індивідуального садівництва, та садового будинку, загальною площею 10,9 кв.м., житловою площею 8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 07.03.2003 року вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі і від спільного подружнього життя вони мають двох доньок: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За час перебування у шлюбі вона з відповідачем придбали за спільні кошти вказане майно. Оскільки діти перебувають на її повному утриманні, а відповідач лише сплачує аліменти, яких не достатньо для задоволення потреб дітей, при цьому донька ОСОБА_10 має інвалідність з дитинства, вважає, що за таких обставин є достатні підстави відступити від засад рівності часток подружжя в спільному майні. Також їй стало відомо про продаж відповідачем 21.11.2022 року Львівській міській раді земельної ділянки, площею 0,0006 га, кадастровий номер 4610136300:04:017:0418, та садового будинку, загальною площею 10,9 кв.м., житловою площею 8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , тому вважає що відповідач повинен сплатити їй грошову компенсацію в розмірі 1/2 вартості відчуженого майна.

Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 03.10.2022 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу встановлено п?ятнадцятиденний строк з дня вручення такої ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

06.02.2023року наадресу судувід уповноваженогопредставника відповідача адвокатаЗаставного Р.А.надійшла зустрічнапозовна заява,в якій ОСОБА_11 ,з врахуваннямзбільшення позовнихвимог взаяві від08.06.2024року (т.2,а.с.100-102)та уточненняпозовних вимогв заявівід 11.01.2024року (т.2,а.с.190-192), просить:

- визнати спільним майном подружжя садовий будинок літ. «А-2», загальною площею 253,2 кв.м., житловою площею 72,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0525 га, кадастровий номер 4610136300:04:017:0419, місце розташування: АДРЕСА_1 , цільове призначення 01.05. Для індивідуального садівництва; житловий будинокзагальною площею138,7кв.м,житлова площа79,9кв.м.,місце розташування: АДРЕСА_2 ; двокімнатну квартиру, загальною площею 80,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; садибу, що являє собою житловий будинок, загальною площею 78,7 кв.м., з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями, що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 4620910100:29:034:0047), площею 0,0998 га, що за адресою: АДРЕСА_5 ; земельну ділянку, площею 0,0287 га, кадастровий номер 4610136300:04:017:0073, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; автомобіль марки «Jeep Compass», 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 ; транспортний засіб «Mercedes-Benz Sprinter 311», номер шасі НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , 2005 року випуску;

- визнати заборгованість за договором позики від 11.10.2021 року перед ОСОБА_12 , що становить 1000000 грн. спільним боргом подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ;

- визнати за ним право власності на: садовий будинок літ. «А-2», загальною площею 253,2 кв.м., житловою площею 72,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0525 га, кадастровий номер 4610136300:04:017:0419, місце розташування: Львівська область, м.Львів, дачний кооператив «Урожай», цільове призначення 01.05. для індивідуального садівництва; земельну ділянку, площею 0,0287 га, кадастровий номер 4610136300:04:017:0073, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; автомобіль марки «Jeep Compass», 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 ; транспортний засіб «Mercedes-Benz Sprinter 311», номер шасі НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , 2005 року випуску;

- визнати за ОСОБА_4 право власності на: житловий будинокзагальною площею138,7кв.м,житлова площа79,9кв.м.,місце розташування: АДРЕСА_2 ; двохкімнатну квартиру, загальною площею 80,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; садибу, що являє собою житловий будинок, загальною площею 78,7 кв.м., з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями, що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 4620910100:29:034:0047), площею 0,0998 га, що за адресою: АДРЕСА_5 ;

- поділити між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 заборгованість за договором позики від 11.10.2021 року перед ОСОБА_12 , що становить 1000000 грн. по 1/2 частині за кожним;

- стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 за отримання надлишку при розподілі майна грошову компенсацію в розмірі 450244,43 грн.

В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_6 посилається на те, що з 07.03.2003 року вони з ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі. За час перебування у шлюбі позивачем та відповідачем було придбано за спільні кошти вказане майно, загальна вартість якого становить 18003369,13 грн. Відтак, виходячи із засад рівності часток подружжя у спільному майні, на 1/2 ідеальну частку кожного з подружжя припадає майна на суму 9001684,56 грн. Оскільки вартість майна, яке просить виділити у свою власність ОСОБА_6 становить 8551440,13 грн., а у власність ОСОБА_4 9451929 грн., то розмір грошової компенсації за отримання надлишку при розподілі майна становить 450244,43 грн. Також зазначив, що крім набутого майна, за час шлюбу подружжя набуло й борги, а саме: борг у розмірі 1000000 грн., які надані ОСОБА_6 згідно договору позики від 11.10.2021 року для погашення боргу, у зв?язку із будівництвом садового будинку, загальною площею 253,2 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки вказаний правочин було укладено під час перебування сторін у шлюбі та в інтересах сім?ї, тому боргові зобов?язання підлягають поділу між сторонами в рівних частинах.

Ухвалою суду від 27.02.2023 року зустрічний позов прийнято до провадження та об`єднано в одне провадження із первісним.

19.07.2023 року в порядку ст.200 ЦПК України судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовомузасіданні 09.10.2023року позивач ОСОБА_4 позов підтрималата,будучи допитаноюза їїзгодою яксвідок даласуду показанняпро те,що вонапрацювала напосаді заступникадиректора ТОВ«Опал» злипня 2011року повересень 2017року,а з2017року посічень 2021року на посадіфінансового директора.До посадовихобов?язків фінансовогодиректора,зокрема,входило контролюваннядоговорів,які стосувалисяфінансів,реєстрація накладних,подача декларацій.В 2018році розпочалосябудівництво садовогобудинку втоваристві «Урожай»,яке здійснювалосяза рахуноккоштів їхньоїсім`ї,а такожкредитних коштівв розміріблизько 1500000грн.,які вона,як позичальник,отримала вАТ Банк«Львів».ТОВ «Опал»жодним чиномне приймалоучасть убудівництві даногосадового будинку,товариство немало відповіднихліцензій ініколи незаймалось безпосередньобудівельними роботами,спеціалізувалось наелектротехнічних роботах,системах опалення,сонячних станціях.Документація товариства,в томучислі бухгалтерська,не міститьжодних данихпро виконаннятовариством будівельнихробіт зремонту садовогобудинку втоваристві «Урожай»і отриманнякоштів заці роботи.Щодо наданогостороною відповідачасуду договорупозики 1000000грн. ОСОБА_6 у ОСОБА_13 ,то протакий договірїй нічогоне відомо,згоди наукладення такого,якщо вінвзагалі укладався,вона недавала.Крім тогозазначила,що сонячнастанція,яка розташованав належномувідповідачу будинковолодінні на АДРЕСА_3 , була здана в експлуатацію в 2019 році та була побудована за сімейні кошти, тому є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, покликаючись на мотиви такого, який просить задовольнити, а проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_6 заперечив, зазначаючи про безпідставність такого.

Відповідач ОСОБА_6 та його представник проти позову ОСОБА_4 заперечили, посилаючись на його безпідставність, а зустрічний позов підтримали і просять такий задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, показання позивача ОСОБА_14 , допитану як свідка, і свідка ОСОБА_15 , дослідивши докази та з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст.5 ЦПК України).

Згідно з ч.1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст.76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність достатності.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з 07.03.2003 року перебували в зареєстрованому шлюбі (т.1, а.с.11), який на час розгляду даної справи по суті та ухвалення рішення розірвано в судовому порядку згідно рішення Залізничного районного суду м.Львова від 25.08.2022 року, яке набрало законної сили 29.05.2023 року (справа № 462/2470/22).

У шлюбі в сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1, а.с.12, 13), котрі після розірвання шлюбу проживають разом із матір`ю.

Донька сторін ОСОБА_8 , як встановлено судом із даних довідки серії 12 ААГ №373428 до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичних документів за період 2021-2023 рр. і психолого-педагогічної характеристики від 10.08.2022 року має інвалідність з дитинства, потребує постійного стороннього догляду, нагляду, допомоги, особливих умов у навчанні (т.2, а.с.12-15, 174).

Також судом встановлено і не оспорюється жодною із сторін, що під час перебування у шлюбі ОСОБА_4 і ОСОБА_6 придбали наступне майно:

-садовий будинок літ. «А-2», загальною площею 253,2 кв.м., житловою площею 72,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №107006762 від 11.12.2017 року (т.1, а.с.10а), власником такого садового будинку значиться ОСОБА_6 ;

-земельну ділянку площею 0,0525 га, кадастровий номер 4610136300:04:017:0419, місце розташування: АДРЕСА_1 , цільове призначення 01.05. для індивідуального садівництва, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №213301058 від 24.06.2020 року (т.1, а.с.6), власником такої значиться ОСОБА_6 ;

-земельну ділянку, площею 0,0287 га, кадастровий номер 4610136300:04:017:0073, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №321863776 від 03.02.2023 року (т.1, а.с.169-170), власником такої значиться ОСОБА_4 ;

-житловий будинокзагальною площею138,7кв.м,житлова площа79,9кв.м.,місце розташування: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №206776991 від 14.04.2020 року (т.1, а.с.4), власником такого зазначений ОСОБА_6 ;

-двохкімнатну квартиру, загальною площею 80,5 кв.м., житловою площею 39.7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №321863776 від 03.02.2023 року (т.1, а.с.170), власником такої зазначена ОСОБА_4 ;

-житловий будинок, загальною площею 78,7 кв.м., житлова площа 19,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , та земельну ділянку, площею 0,0998 га, за цією адресою, кадастровий номер 4620910100:29:034:0047, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №321863776 від 03.02.2023 року та звітом про оцінку майна (т.1, а.с.167-171, 172-181), власником такого майна значиться ОСОБА_4 ;

-садовий будинок, загальною площею 10,9 кв.м., житловою площею 8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №107006762 від 11.12.2017 року (т.1, а.с.121), власником такого був ОСОБА_6 ;

-земельну ділянку, площею 0,0006 га, кадастровий номер 4610136300:04:017:0418, місце розташування: Львівська область, м.Львів, дачний кооператив «Урожай», цільове призначення 01.05. для індивідуального садівництва, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №213807733 від 24.06.2020 року (т.1, а.с.7), власником такої був ОСОБА_6 ;

-транспортний засіб «Mercedes-Benz Sprinter 311», номер шасі НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , 2005 року випуску, власником якого зазначений ОСОБА_6 (т.1, а.с.240);

-транспортний засіб «Jeep Compass», 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 , власником якого зазначений ОСОБА_4 (т.1, а.с.197).

Положеннями ст.60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Конструкція норми ст.60 СК України свідчить пропрезумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року в справі № 6-843цс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року в справі № 372/504/17-ц (провадження № 14-325цс18), від 22 вересня 2020 року в справі № 214/6174/15-ц (провадження № 14-114цс20).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тлумачення ст.61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно з законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

Згідно зі ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч.1 ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частиною 1 ст.70 СК України встановлено, щоу разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Аналогічні положення містяться у частині другій статті 372 ЦК України.

Відповідно до положень ст.71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.Неподільні речі присуджуються одному із подружжя,якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному із подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що, вирішуючи спір про поділ майна подружжя, необхідновстановити як обсяг спільного нажитого майна, так і час та джерела його придбання.

Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що найбільш ефективне вирішення спору про поділ спільної сумісної власності подружжя досягається тоді, коли вимоги позивача охоплюють усе спільно набуте у шлюбі майно, зокрема й неподільне. Це відповідатиме принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновленнягарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

При вирішенні даного спору суд, з огляду на наведене правове регулювання, враховує також, що поділ майна подружжя здійснюється таким чином: по-перше, визначається розмір часток дружини та чоловіка в праві спільної власності на майно (ст.70 СК України); по-друге, здійснюється поділ майна в натурі відповідно до визначених часток (ст.71 СК України). У випадку множинності об`єктів нерухомого майна, що перебуває у спільній власності сторін, суду належить розглянути можливість здійснити поділ майна таким чином, щоб не зобов`язувати сторону сплачувати компенсацію.

До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 15 квітня 2020 року в справі № 565/495/18 (провадження № 61-1539св19), від 09 червня 2021 року в справі № 537/5528/16 (провадження № 61-11253св20).

Тобто, вирішуючи спір про поділ майна подружжя, суд повинен розглянути можливість здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя у спосіб без визначення грошової компенсації, або з визначенням такої у мінімальному розмірі.

Враховуючи викладене, а також те, що сторонами не заперечується, що садовий будинок літ. «А-2», загальною площею 253,2 кв.м., житловою площею 72,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка, площею 0,0525 га, кадастровий номер 4610136300:04:017:0419, місце розташування: Львівська область, м.Львів, дачний кооператив «Урожай», житловий будинокзагальною площею138,7кв.м,житлова площа79,9кв.м.,місце розташування: АДРЕСА_2 , двокімнатна квартира, загальною площею 80,5 кв.м., житловою площею 39.7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , житловий будинок, загальною площею 78,7 кв.м., житлова площа 19,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , садовий будинок, загальною площею 10,9 кв.м., житловою площею 8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка, площею 0,0006 га, кадастровий номер 4610136300:04:017:0418, місце розташування: Львівська область, м.Львів, дачний кооператив «Урожай», земельна ділянка, площею 0,0287 га, кадастровий номер 4610136300:04:017:0073, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , земельна ділянка, площею 0,0998 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер 4620910100:29:034:0047, транспортний засіб «Mercedes-Benz Sprinter 311», номер шасі НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , 2005 року випуску, та автомобіль марки «Jeep Compass», 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 , були придбані сторонами під час шлюбу та за спільні грошові кошти, тому суд дійшов висновку, що вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя.

Також, досліджені судом докази дають суду підстави для висновку, що сонячна станція потужністю 30 КВт, що розташована за адресою: Львівська область, м.Городок, вул.Галицька, 33, в силу положень ст.60 СК України є об`єктом спільної сумісно власності сторін, оскільки набута ними за час шлюбу у 2019 році, а відповідачем не наведено переконливих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження таких, які би спростовувалипрезумпцію спільності права власності подружжя на це майно.

Твердження представника відповідача під час розгляду, що така сонячна станція не може бути спільним майном подружжя, оскільки розміщена в домогосподарстві, подарованому відповідачу ОСОБА_6 його батьком ОСОБА_16 , за адресою: АДРЕСА_3 , яке не є об`єктом спільної сумісної власності подружжя (т.2, а.с.66-71), судом не приймається до уваги і оцінюється критично, адже сонячна станція є річчю, тобто предметом матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки, як це визначає ст.179 ЦК України, а згідно з ч.2 ст.60 СК України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Так, згідно договорів про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством №0300025769 від 20.08.2019 року та № 0300025769 від 20.01.2020 року ТОВ «Львівенергозбут» та ОСОБА_6 уклали дані договори, які є додатками до договору про постачання електричної енергії постачальника універсальних послуг за місцезнаходженням приватного домогосподарства споживача, на якому електрична енергія використовується для задоволення побутових потреб та/або потреб особистого селянського господарства, про те, що ОСОБА_6 як споживач бере на себе зобов`язання продавати ТОВ «Львівенергозбут» електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства (т.2, а.с.29-32).

Отже, сонячна станція потужністю 30 КВт, розташована у належному ОСОБА_6 домоволодінні за адресою: АДРЕСА_3 , є окремою річчю - об`єктом електроенергетики (генеруючую електричну енергію установкою) щодо якої виникають цивільні права і обов`язки, і, відповідно,місцезнаходження сонячної станції жодним чином не впливає на вирішення питання щодо визнання такої спільним майном подружжя.

Що стосується частки в статутному капіталі ТОВ «Опал», вимогу про поділ якої між сторонами заявляє позивач за первісним позовом ОСОБА_4 , то відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.03.2023 року розмір частки ОСОБА_6 у статутному капіталі ТОВ «Опал», ідентифікаційний код юридичної особи 22346348, становить 75 грн. від 1250 грн., тобто 6 % (т.2, а.с.4-7).

Під час розгляду справи сторони не заперечували, що внесок у статний капітал ТОВ «Опал» зроблений ОСОБА_6 за час перебування у шлюбі із ОСОБА_4 за рахунок спільних коштів подружжя.

Разом з тим, суд виходить з того, що господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом, а вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом (ст.115 ЦК України).

Отже, у разі внесення одним із подружжя як вкладу у статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю коштів, які є спільною сумісною власністю, вказане товариство стає їх власником. Натомість особа, яка внесла вклад у статутний капітал товариства набуває право на частку учасника цього товариства. При цьому інший з подружжя, який був співвласником майна, внесеного у статутний капітал товариства з метою захисту свого права при поділі їх спільного сумісного майна набуває право вимагати виплати половини вартості частки члена подружжя у статутному капіталі.

Томупомилковими та безпідставними є доводи позивача ОСОБА_4 про поділ належної ОСОБА_6 частки у статутному капіталі ТОВ «Опал» при поділі спільного майна подружжя, оскільки належним способом захисту порушеного права в даному випадку є вимога одного із подружжя виплатити половину вартості частки члена подружжя у статутному капіталі,визначену на дату пред`явлення позовних вимог.

Такий висновок узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 квітня 2024 року в справі № 760/20948/16 (провадження № 14-70цс22), в якій зазначено, що у разі внесення одним із подружжя як вкладу у статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю коштів, які є спільною сумісною власністю, вказане товариство стає їх власником. Натомість особа, яка внесла вклад у статутний капітал товариства набуває право на частку учасника цього товариства. Інший з подружжя, який був співвласником коштів, внесених у статутний капітал товариства з метою захисту свого права при поділі їх спільного сумісного майна набуває право вимагати виплати половини вартості частки члена подружжя у статутному капіталі.

Суд виходить з презумпції про те, що вартість частки у статутному капіталі відповідає розміру внеску, якщо тільки сторона, яка стверджує про зміну цієї вартості на час розгляду справи, не доведе, що вартість частки змінилась (зросла або внаслідок звичайної діяльності товариства зменшилась).

Частково подібного висновку дійшов Верховний Суд у постановах: від 08 травня 2019 року в справі № 683/886/16-ц (провадження № 61-45908св18) та від 15 червня 2022 року в справі №450/624/15-ц (провадження № 61-14887св20).

Враховуючи наведене, позивачем за первісним позовом обрано неналежний спосіб захисту свого права щодо частки відповідача у статутному капіталі ТОВ «Опал», що є підставою для відмови в її позові в цій частині.

Також суд вважає безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню позовну вимогу первісного позову ОСОБА_4 про стягнення з відповідача половини вартості відчужених ним 21.11.2022 року Львівській міській територіальній громаді в особі Львівської міської ради на підстав договору купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0006 га, кадастровий номер 4610136300:04:017:0418, місце розташування: Львівська область, м.Львів, дачний кооператив «Урожай», цільове призначення 01.05. для індивідуального садівництва, та садового будинку, загальною площею 10,9 кв.м., житловою площею 8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (т.2, а.с.72-77), оскільки продаж відбувся за час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, відповідно до п.1.7 даного договору згода дружини продавця на продаж земельної ділянки та садового будинку надана на підставі заяви, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юріяком М.І. 18.11.2022 року за реєстровим № 3499, а сторонами не доведено, що кошти від відчуження цього майна використано не в інтересах сім`ї, сторона позивача за первісним позовом взагалі не навела жодних доводів в цій частині.

Що стосується вимоги зустрічного позову про визнання заборгованості ОСОБА_6 за договором позики від 11.10.2021 року перед ОСОБА_12 , що становить 1000000 грн., спільним боргом подружжя, то, вирішуючи таку, суд виходить з наступного.

За змістом наданого суду відповідачем ОСОБА_6 договору позики від 11.10.2022 року ОСОБА_12 передав у власність ОСОБА_6 гроші у сумі 1000000 грн., які ОСОБА_6 зобов?язується повернути готівкою до 31.12.2022 року. Вказані кошти ОСОБА_6 бере для погашення боргу, у зв?язку з будівництвом садового будинку, загальною площею 253,2 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.220).

Частиною 4ст.65 СК Українипередбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.06.2021 року у справі №462/2662/20, від 29.11.2021 року у справі №756/48581/18, від 07.10.2021 року у справі №295/8319/18 приписи статті 65 СК регулюють правовідносини щодо розпорядження майном, яке є спільною сумісною власністю подружжя, і не стосуються права одного із подружжя на отримання кредиту, оскільки кредитний договір за своєю правовою природою є правочином щодо отримання у власність грошових коштів, а не правочином щодо розпорядження належним подружжю майном. Такий договір створює обов`язки для другого з подружжя лише у разі, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї (частина четверта статті 65 СК). Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

На підтвердження вказаних зустрічних позовних вимог відповідачем до матеріалів справи долучено договір підряду №03/07/19 від 03.07.2019 року (т.2, а.с.78-86) та акти виконаних робіт №380 від 09.10.2019 року та №645 від 27.12.2019 року (т.2, а.с.138, 139).

Проте, суд не приймає до уваги зазначені докази, оскільки такі спростовуються показаннями свідка ОСОБА_15 , яка в судовому засідання зазначила, що з 2006 року вона вела бухгалтерський облік ТОВ «Опал», а також аналіз формування ПДВ. Зазначила, що в 2019-2020 р.р. договір підряду між ТОВ «Опал» та ОСОБА_6 не укладався і жодних актів виконаних робіт через бухгалтерію не проводилося.

Показання свідка ОСОБА_15 підтверджуються випискою про рух коштів по рахунку ТОВ «Опал» за період з 01.09.2021 року по 31.12.2022 року (т.2, а.с.116-134), податковою декларацією ТОВ «Опал» за грудень 2019 року, а також показаннями позивача ОСОБА_4 , яка була допитана в якості свідка.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що зустрічна позовна вимога в частині визнання спільним боргом подружжя за договором позики не підлягає до задоволення.

Вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.3ст.368ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч.ч. 1, 2 ст.71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (ч.2 ст.364 ЦК України).

При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї (ч.2 ст.70 СК України).

Позивач за первісним позовом ОСОБА_4 просить суд відступити від рівності часток подружжя на її користь у зв`язку з тим, що з нею залишаються проживати діти, при цьому одна з доньок є особою із інвалідністю з дитинства (т.2, а.с.174).

Слід зазначити, що за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Аліменти обов`язок утримання, у визначених законом випадках, одним членом сім`ї інших, які потребують цього (у нашому випадку саме утримання батьками своїх дітей).

Обов`язок по утриманню може виконуватись як в добровільному порядку, так і у примусовому - при виконанні рішення суду про стягнення аліментів.

Отже, для правильного застосування ч.3ст.70 СК Українинеобхідним є встановлення чи є достатніми чи недостатніми аліменти, які отримуються тим з подружжя, з ким залишились проживати діти для їх фізичного і духовного розвитку.

Підставами для відступу від рівності часток відповідно до ч.2 ст.70 СК України є обставини, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Матеріалами справи підтверджується, що доньки сторін проживають разом з позивачем, а відповідач сплачує аліменти на їх утримання згідно судового наказу від 07.09.2022 року.

Таким чином, ОСОБА_4 не надала належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що мають істотне значення для справи, зокрема, що розмір аліментів, які вона одержує, недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування дітей, що ОСОБА_6 не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дітей, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї, тому відсутні підстави для відступлення від рівності часток подружжя при поділі їхнього спільного майна і таке майно підлягає поділу в рівних частках між ними.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається, виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Згідно звіту про оцінку майна від 09.09.2022 року вартість садового будинку літ. «А-2», загальною площею 253,2 кв.м., житловою площею 72,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , становить 4069600 грн. без ПДВ (т.1, а.с.81-105).

Відповідно до звіту про оцінку майна від 09.09.2022 року вартість земельної ділянки площею 0,0525 га, кадастровий номер 4610136300:04:017:0419, місце розташування: Львівська область, м.Львів, дачний кооператив «Урожай», цільове призначення 01.05. Для індивідуального садівництва, становить 2478000 грн. (т.1, а.с.25-40).

Згідно звіту про оцінку майна від 09.09.2022 року вартість житлового будинкузагальною площею138,7кв.м,житлова площа79,9кв.м.,місце розташування: АДРЕСА_2 , становить 4184700 грн. (т., а.с.58-80).

Відповідно до звіту про оцінку майна від 10.01.2023 року ринкова вартість двокімнатної квартири, загальною площею 80,5 кв.м., житловою площею 39.7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , становить 2316300 грн. (т.1, а.с.182-196). При цьому, представники сторін в судовому засіданні 23.05.2024 року дійшли згоди, що ринкова вартість вказаної квартири становить 4107200 грн.

Згідно звіту про оцінку майна від 10.01.2023 року ринкова вартість житлового будинку, загальною площею 78,7 кв.м., житлова площа 19,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , становить 970329 грн., а ринкова вартість земельної ділянки, площею 0,0998 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер 4620910100:29:034:0047, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд, становить 189700 грн. (т.1, а.с.172-189).

Відповідно до звіту про оцінку майна від 10.01.2023 року ринкова вартість земельної ділянки, площею 0,0287 га, кадастровий номер 4610136300:04:017:0073, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , становить 1290000 грн. (т.1, а.с.190-196).

Згідно звіту про незалежну оцінку об`єкта від 16.01.2023 року ринкова вартість автомобіля марки «Jeep Compass», 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 , становить 445770 грн. без ПДВ (т.1, а.с.200-219).

Відповідно до звіту №608/23 про оцінку автомобіля ринкова вартість автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter», номерний знак НОМЕР_2 , 2005 року випуску, становить 268070,13 грн. (т.2, а.с.48-61).

Згідно звіту про оцінку майна від 16.04.2024 року вартість сонячної станції, потужністю 30 КВт, що розташована за адресою: Львівська область, Львівський район, м.Городок, вул.Галицька, 33, становить 482800 грн. без ПДВ (т.3, а.с.2-19).

Сторонами не оспорювалась вказана вартість спірного майна.

У разі поділу спільної сумісної власності необхідно настільки, наскільки це можливо, встановити, для кого зі сторін спору майно, яке є предметом поділу, має більше значення, враховуючи різні обставини його набуття та використання сім`єю (див. пункт 66.1 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21).

Запропонований ОСОБА_6 спосіб поділу спільного майна подружжя

в натурі передбачає виділення у його власність майна вартістю 8551440,13 грн, а у власність ОСОБА_4 майна вартістю 9451929 грн., не відповідатиме розмірам ідеальних часток кожного з подружжя у спільному майні, а розмір компенсації для сплати ОСОБА_4 різниці вартості майна ОСОБА_6 становить 450244,43 грн., тобто передбачає зобов`язання іншої сторони сплачувати компенсацію у значному розмірі, що є неприйнятним.

Виходячи з позовних вимог як ОСОБА_4 , так і ОСОБА_6 , суд з врахуванням інтересів сторін, з метою збалансування їх інтересів, вартості майна, вважає за найбільш доцільне здійснити поділ частини спільного майна подружжя таким чином:

- визнати за ОСОБА_4 право власності на наступне майно: житловий будинок загальною площею 138,7 кв.м, житлова площа 79,9 кв.м., місце розташування: АДРЕСА_2 ; житловий будинок, загальною площею 78,7 кв.м., житлова площа 19,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_5 ; земельну ділянку, площею 0,0998 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер 4620910100:29:034:0047, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд;

- визнати за ОСОБА_6 право власності на наступне майно: двохкімнатну квартиру, загальною площею 80,5 кв.м., житловою площею 39.7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; автомобіль марки «Jeep Compass», 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 ; автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter 311», номер шасі НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , 2005 року випуску; сонячну станцію потужністю 30 КВт, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Такий поділ майна між сторонами, на переконання суду, забезпечить найкращим чином, за встановлених під розгляду справи обставин, баланс інтересів сторін. Так, забезпечить їх житлом фактично співмірної вартості у м.Львові, при цьому для ОСОБА_4 більш зручним та функціональним для проживання з дітьми, в тому числі дитиною з інвалідністю з дитинства, є житловий будинок, ніж квартира для ОСОБА_6 , у якого таких обставин немає. За такого поділу у власності ОСОБА_6 залишаються обидва автомобілі, якими він користується, в тому числі у підприємницькій діяльності, а також сонячна станція, встановлена у належному йому домоволодінні, натомість у власності ОСОБА_4 садиба у м.Городку, яка фактично використовується як дачний будинок, що сприятиме умовам для розвитку і оздоровлення дітей сторін.

З урахуванням вартості майна, визначеної на підставі наведених доказів, вартість майна, що підлягає виділенню у власність ОСОБА_4 , становить 5344729 грн., а вартість майна, що підлягає видiленню у власність ОСОБА_6 становить 5303840,13 грн.При такому поділі різниця у вартості виділеного сторонам майна є незначною та становить 11211,13 грн., які слід стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 .

Вирішуючи питання щодо поділу іншого нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,0525 га, кадастровий номер 4610136300:04:017:0419, місце розташування: АДРЕСА_1 , цільове призначення 01.05. для індивідуального садівництва, земельної ділянки, площею 0,0287 га, кадастровий номер 4610136300:04:017:0073, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , садового будинку літ. «А-2», загальною площею 253,2 кв.м., житловою площею 72,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , суд виходить з того, що сторони під час судового розглядуне могли дійти згоди щодо поділу цього майна і фактично кожен з них претендує на це майно і бажає його залишити у своїй власності.

Водночас ОСОБА_6 , яким заявлено вимогу про визнання права власності на ці об`єкти при поділі спільного майна подружжя, не навів суду достатніх та переконливих доводів про необхідність виділення даних об`єктів спільної сумісної власності йому у власність.

За таких обставин, з метою збалансування інтересів сторін, суд дійшов висновку, що в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя слід визнати право власності за позивачем та відповідачем в рівних частках, по 1/2 частині за кожним, на земельну ділянку площею 0,0525 га, кадастровий номер 4610136300:04:017:0419, місце розташування: Львівська область, м.Львів, дачний кооператив «Урожай», цільове призначення 01.05. для індивідуального садівництва, земельну ділянку, площею 0,0287 га, кадастровий номер 4610136300:04:017:0073, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , садовий будинок літ. «А-2», загальною площею 253,2 кв.м., житловою площею 72,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Такий поділ не перешкоджає сторонам в подальшому поділити відповідне майно за згодою, або звернутись з відповідним позовом про виділ частки в натурі або із застосуванням правил щодо припинення частки у спільному майні з виплатою компенсації.

Щодо визнання спірного майна спільним сумісним майном, суд зазначає наступне.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

При розгляді справ про поділ спільного сумісного майна подружжя (жінки та чоловіка, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі) встановлення обсягу спільно нажитого майна є передусім питаннями доведення відповідних обставин, спростування чи неспростування презумпції спільної сумісної власності, які суд вирішує в мотивувальній частині свого рішення. Більше того, відповідне судове рішення лише підтверджує наявність режиму спільного сумісного майна, і для такого підтвердження заявлення вимоги про визнання певних об`єктів спільним сумісним майном та, як наслідок, зазначення в резолютивній частині судового рішення про таке визнання не є необхідним. Ефективним способом захисту за таких умов є саме вирішення вимоги про поділ спільного сумісного майна.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц (провадження № 14-22цс20) та підтриманий Верховним Судом у постановах: від 10 квітня 2024 року в справі № 753/1159/21 (провадження № 61-12247св23), від10 квітня 2024 року в справі № 757/44969/18-ц (провадження № 61-14303св23), і багатьох інших.

У цій справі метою заявлених сторонами позовів є поділ спільного сумісного майна, підстав для задоволення вимог про визнання спірних об`єктів спільним сумісним майном немає, тому в задоволенні цих позовних вимог слід відмовити з підстав обрання ОСОБА_4 і ОСОБА_6 неналежного способу захисту їх прав.

Враховуючи наведене як первісний позов ОСОБА_4 , так і зустрічний позов ОСОБА_6 підлягають до задоволення частково.

Відповідно дост.141 ЦПК Українисудові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, первісні та зустрічні вимоги сторін судом задоволено частково, відтак суд вважає за необхідне звільнити сторони від обов`язку сплачувати одна одній частини судових витрат за задоволені вимоги протилежної сторони.

Керуючись ст.10,12,13,81,89,141,258,263-265,268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_4 право власності на:

- житловий будинок загальною площею 138,7 кв.м, житлова площа 79,9 кв.м., місце розташування: АДРЕСА_2 ;

- житловий будинок, загальною площею 78,7 кв.м., житлова площа 19,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_5 ;

- земельну ділянку, площею 0,0998 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер 4620910100:29:034:0047, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд;

- 1/2 частину садового будинку літ. «А-2», загальною площею 253,2 кв.м., житловою площею 72,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0525 га, кадастровий номер 4610136300:04:017:0419, місце розташування: Львівська область, м.Львів, дачний кооператив «Урожай», цільове призначення 01.05. для індивідуального садівництва;

- 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0287 га, кадастровий номер 4610136300:04:017:0073, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 .

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_6 право власності на:

- квартиру, загальною площею 80,5 кв.м., житловою площею 39.7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

- автомобіль марки «Jeep Compass», 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 ;

- автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter 311», 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_1 ;

- сонячну станцію потужністю 30 КВт, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- 1/2 частину садового будинку літ. «А-2», загальною площею 253,2 кв.м., житловою площею 72,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0525 га, кадастровий номер 4610136300:04:017:0419, місце розташування: Львівська область, м.Львів, дачний кооператив «Урожай», цільове призначення 01.05. для індивідуального садівництва;

- 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0287 га, кадастровий номер 4610136300:04:017:0073, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 .

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 грошову компенсацію за відхилення рівності часток у розмірі 11211,13 грн.

В задоволенні інших вимог позову ОСОБА_4 та зустрічного позову ОСОБА_6 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 ;

відповідач ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 .

Повний текст судового рішення складений 03.06.2024 року.

Суддя (підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя: С.Ю. Колодяжний