Постанова

від 13.06.2024 по справі 515/653/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/653/24

Провадження № 3/513/858/24

Саратський районний суд Одеської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2024 року суддя Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С., розглянувши матеріали Головного управління ДПС в Одеській області Державної податкової служби України, які надійшли з Одеського апеляційного суду після визначення підсудності, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Ройлянка Татарбунарського району Одеської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , голови СФГ «НАДІЯ», паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 27 грудня 2014 року Татарбунарським РС ГУДМС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_2 , -

за ч.1 ст.163-1 КпАП

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи головою СФГ «НАДІЯ», порушила ведення податкового обліку, а саме порушила: п. 44.1, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198, абз. в) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податок на додану вартість у сумі 221011,93 грн за грудень 2023 року, що встановлено у ході проведеної перевірки 15 березня 2024 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася. Зі складеним з приводу виявленого адміністративного правопорушення протоколом про адміністративне правопорушення порушник ознайомилася, їй були роз`яснені права, передбачені ст.63 Конституції України, а також ст.268 КУпАП, повідомлено, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені ст.277 КУпАП, про що зроблено відмітка та поставлено підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Подала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, вину свою визнала.

У відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 КУпАП не є обов`язковою, тому враховуючи наведені положення, той факт, що ОСОБА_1 при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, не з`явилася у судове засідання, будучи обізнаною про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнаються протиправні, винні (умисні або необережні) дії або бездіяльність, які посягають на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, а також встановлений порядок управління і які тягнуть за собою застосування адміністративно-правових санкцій.

Відповідно до ч.1 ст.163-1 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, полягає у відсутності податкового обліку, порушенні керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподанні або несвоєчасному поданні аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Згідно з Законом України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» аудиторський звіт - документ, підготовлений суб`єктом аудиторської діяльності за результатами аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) відповідно до міжнародних стандартів аудиту та вимог цього Закону; аудиторські послуги - це аудит, огляд фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності виконання завдань з іншого надання впевненості та інші професійні послуги, то надаються відповідно до міжнародних стандартів аудиту.

Суб`єкт адміністративного правопорушення спеціальний (керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій, зокрема головні бухгалтери).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

З диспозиції зазначеної частини статті КУпАП випливає, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за вчинення порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків, тобто ряду окремих незаконних діянь, які передбачені законодавством України.

Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають бути у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 08 вересня 2020 року по справі N П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків.

Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.

Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст.280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними, в порядку ст.251 КУпАП доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення №46/15-32-07-11 від 08 квітня 2024 року; копією акту №9475/15-32-07-11-19 від 15 березня 2024 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки СФГ «НАДІЯ», код ЄДРПОУ 31529406, щодо дотримання законодавства при декларуванні за грудень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, згідно з яким у ході проведеної перевірки встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, зокрема, п. 44.1, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст.198, абз. в) п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за грудень 2023 року у сумі 221011,93 грн.

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що своїми діями ОСОБА_1 , будучи керівником СФГ «НАДІЯ», що вбачається з наказу засновника СФГ «НАДІЯ» ОСОБА_2 № 5 від 08 грудня 2015 року «Про прийом на роботу», порушила порядок ведення податкового обліку, зокрема, п. 44.1, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст.198, абз. в) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 винна у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, яка передбачає порушення посадовими особами встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

При накладенні адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_1 , а також для припинення вчинення нею нових правопорушень, буде доцільним застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу, у межах розміру, передбаченого санкцією ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, п.5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір у сумі 605,60 гривні.

Керуючись ст. 33, 40-1, 163-1, 283, 284, 285 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює сумі 170 (сто сімдесят) гривень.

Стягнення проводити на користь держави на розрахунковий рахунок №UA978999980313030106000015722, код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526, отримувач коштів - ГУК в Одеській області/смт Сарата/21081100, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), вид платежу: адміністративні штрафи та інші санкції.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення порушнику постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок - на розрахунковий рахунок №UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів - ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, призначення платежу стягнення судового збору на користь держави.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили.

Суддя В. С. Миргород