Рішення

від 21.11.2007 по справі 11/216-07-5375

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/216-07-5375

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2007 р.Справа  № 11/216-07-5375

За позовом: Акціонерного товариства закритого типу „Виробниче об'єднання „Облпаливо”;

До відповідачів:  1. Одеської залізниці;

                          2. Закритого акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика „Донецька”.

      3. Закритого акціонерного товариства „Ремоввугілля”

про стягнення 2106,98 грн.;  

                            Суддя              Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Маковецький С.В., Жолудєв М.С., Пекарська Т.Л. (за довіреністю);

Від відповідача: Тіхонова Г.І., Кірічек С.В. (за довіреністю);

Від відповідача (ЗАТ ЦЗФ "Донецька"): не з'явився.

Від відповідача (ЗАТ "Ремоввугілля"): не з'явився.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Пекарська Т.Л. (за довіреністю);

Від відповідача: Кірічек С.В. (за довіреністю);

Від відповідача (ЗАТ ЦЗФ "Донецька"): не з'явився.

Від відповідача (ЗАТ "Ремоввугілля"): не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: 27.06.2007 р. за вх. № 6970 АТЗТ „ВО „Облпаливо” (далі –Позивач) звернувся  до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці збитків від нестачі вантажу в сумі 2106,98 грн.

23.07.2007 р. ухвалою суду до участі у справі залучено іншого відповідача –ЗАТ ЦЗФ „Донецька”.

22.10.2007 р. ухвалою суду до участі у справі залучено іншого відповідача –ЗАТ  „Ремрввугілля”.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач –Одеська залізниця проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позов (вх. № 16990 від 24.07.2007 р.).

Відповідачі –ЗАТ ЦЗФ „Донецька” та ЗАТ „Ремоввугілля” відзиву на позов не надали, представників у судові засідання  не направили.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд встановив:

ЗАТ „Ремрввугілля” по залізничній накладній № 49532944 від 22.05.2007 р., в напіввагоні № 66749011 було відправило на адресу Позивача вугілля марки  Антрацит АМ у кількості 69000 кг.

В ході слідування напіввагону № 66749011 на станції Знаменка Одеської залізниці було виявлено поглиблення в поверхні вантажу, течь вантажу у 4-ий люк праворуч ходу потягу, деформацію кришки 4-го люку. Течь вантажу усунено за допомогою дошки та паклі, захисне маркування вапном у місті поглиблення –відсутнє, про що складено акт загальної форми                № 6241 від 24.05.2007 р. та № 6242 від 24.05.2007 р.

На підставі актів загальної форми № 6241 та № 6242 від 24.05.2007 р. станцією Знаменка складено комерційний акт серії АЭ № 879070/420/8 від 24.05.2007 р.

Позивачем розрахована вартість недостачі, яка склала 2106,98 грн.

Відповідач (Одеська залізниця) проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 16990 від 24.07.2007 р.) та зазначає, що відповідно до записів у залізничної накладній завантаження вагону здійснював вантажовідправник, ним же була визначена і вага вантажу, згідно ст. 32 Статуту залізниць України, п.5, 6 Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов. Для забезпечення схоронності вантажу на його поверхню може наноситись захисне маркування або застосовуватися покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу. У графі № 4 залізничній накладній присутній штамп "марковано вапном", що свідчить про те, що доступ до вантажу був не можливий.

Згідно до Акту про технічний стан вагону від 24.05.2007 р. № 384 виявлена деформація кришки люка, старого походження, яка стала можливою внаслідок перевезеного   раніше   вантажу.   Відповідно   до   записів   у   залізничної   накладній завантаження вагону здійснював вантажовідправник, таким чином він повинен був бачити несправність вагону.

Посилаючись на Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601 Відповідач вказує, що коли під завантаження наданий технічно несправний вагон, відправник зобов'язаний відмовитися від його використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, нестачу, пошкодження вагону, що виникли внаслідок технічної несправності рухомого складу, відноситься на відправника.

Відповідач стверджує, що у даному випадку вини Одеської залізниці у нестачі вантажу немає, а також зазначив, що Позивачем при розрахунку ціни позову не було враховано граничне розходження у визначенні маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення у розмірі 1%.

Відповідач –ЗАТ ЦЗФ „Донецька” у судові засідання від 23.07.2007 р., 10.08.2007 р., 29.08.2007 р., 05.10.2007 р., 22.10.2007 р., 07.11.2007 р. та 21.11.2007 р. не з'явився, відзиву на позов не надав, представників не направив.

Відповідач –ЗАТ „Ремоввугілля” у судові засідання від 07.11.2007 р. та 21.11.2007 р. не з'явився, відзиву на позов не надав, представників не направив.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається:

- вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці;

- контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником.

Крім того, відповідно до вимог ч. ІІІ ст. 27 , ст. 31 Статуту та пункту 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник  перед навантаженням вантажу у напіввагон повинен  визначити придатність рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантажені вантажів які містять дрібні фракції ,- усунути щілини  та конструктивні зазори напіввагонів, а також вжити заходів  щодо  запобігання  видуванню  або висипанню вантажу. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник. З метою забезпечення збереженості вантажу у вагонах відкрито типу на їх поверхню наноситься захисне маркування або застосовується  покриття чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Так, в актах загальної форми ст. Знаменка  № 6241 від 24.05.2007 р. та № 6242 від 24.05.2007 р. зазначено, що на поверхні вантажу виявлено поглиблення між 4-5 люками довжиною 2000 мм., шириною 2500 мм, глибиною 1000 мм., течь вантажу у 4-ий люк праворуч ходу потягу, деформацію кришки 4-го люку. Між кришкою люку та поперечною балкою є щіль довжиною 200 мм., шириною 50 мм. Течь вантажу усунено за допомогою дошки та паклі, захисне маркування вапном у місті поглиблення –відсутнє.

Згідно ч. 3 п. 3.9 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. № 04-5/601 вбачається, що у випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю.

В акті про технічний стан вагону № 66749011 (акт № 384 від 24.05.2007 р. (а.с.32) зазначено, що є деформація кришки 4-го люку праворуч ходу потягу. Між кришкою люку та поперечною балкою є зазор довжиною 200 мм. та шириною 50 мм. Деформація люка старого походження, покрита іржею. Причина виникнення несправності –в процесі експлуатації. Втрата вантажу можлива. Вантажовідправник бачити міг.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку щодо наявності вищезазначеної несправності під час завантаження вагону Відправником вантажу та недодержання відправником вантажу –ЗАТ „Ремоввугілля” –при завантаженні напіввагону № 66749011, вимог ст.ст. 27, 31, 32 Статуту залізниць України, Правил перевезення у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. № 542.

Відповідно до ст.110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, в залізничній накладній № 49532944 зазначено, що вантаж розміщено і закріплено згідно з ТУ гл. 1 р.1 параграфами 3, 5 Технічних умов правильно. Вантаж маркіровано вапном.

24.05.2007 р. на станції Знаменка залізницею було складено комерційний акт серії АЭ № 879070/420/8/3  в якому зазначено, що при зважені виявилось: вага брутто 86100 кг., тара 22200 кг., нетто 64100 кг., т.ч. вага проти документів менша на 4900 кг. На поверхні вантажу праворуч ходу потягу між 4-5 люками є воронкоподібне поглиблення довжиною 2000 мм., шириною 2500 мм., глибиною 1000 мм. На поверхні вантажу є захисне маркування вапном. На місті поглиблення захисне маркування відсутнє. Каток не застосовувався.

          Пунктом  9 Правил передбачено, що у комерційному акті детально описується стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженність, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться.

Відсутність маркування на поверхні вугілля в місті поглиблення свідчить про можливу  виїмку вугілля  в ході слідування  вантажу, оскільки просипання вантажу знизу вагону призводить до опущення верхнього шару вантажу, який було марковано, із збереженням слідів маркування.

Зазначене свідчить про те, що Одеською залізницею взято до перевезення вантаж –вугілля сорту АМ у кількості 69000 кг, розміщеного і закріпленого згідно з параграфами 3, 5 Технічних умов правильно. Маркування поверхні вантажу здійснено вапном. При відвантажені виявлено відсутність маркування та нестачу вантажу у розмірі 4900 кг. В ході розгляду справи, Одеською залізницею не доведено відсутність вини у нестачі вантажу при перевезенні.

Враховуючи викладене, суд вирішив покласти відповідальність за нестачу вантажу як на відправника, так і на перевізника, пропорційно вини кожного з них, згідно ст.ст. 27, 110, 111, 113-115 Статуту Залізниць України та ст.924 ЦК України.

Кількість і вартість відправленого вантажу Позивач належним чином підтвердив додатком № 1 від 30.03.2007 р. до договору № 6 від 03.01.2007 р., платіжним дорученням № 873 від 08.05.2007 р. Вартість однієї тони вугілля АМ складає 358,33 грн. без ПДВ (429,996 грн. з ПДВ).

Розрахунок вартості нестачі у розмірі 2106,98 грн., здійснено Позивачем неправильно, без урахуванням норми нестачі (природного збитку і граничної розбіжності при визначенні маси нетто) у розмірі 1%.

Так, п. 27 Правил видачі вантажів (розділ 8 Правил перевезень), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000 за № 862/5083, встановлено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничною розходження визначення маси нетто) для вугілля становить 1 відсоток маси.

Згідно розрахунку суду вартість нестачі складає:

4900 кг. - 690 кг (1% від 69000 кг) х 0,429996 грн. = 1810,28 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 1810,28 грн., оскільки саме в цьому розмірі вони є обґрунтованими та підтвердженими наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести пропорційно за рахунок Відповідачів, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Одеської залізниці (65012 м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19 п/р 26003000001 в Одеській філії АБ “Експрес-банк”, МФО 328801, код 01071315) на користь Акціонерного товариства закритого типа “Виробниче об`єднання “Облпаливо” (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 70/1, п/р 26000340 у ТОВ КБ „СКБ”, МФО 388313, код  30514975) –905,14 грн. вартості нестачі вантажу; 43,82 грн. –держмита; 50,69 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.

3.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Ремоввугілля” (86600, Донецька обл., м. Торез, вул. 50 років СРСР, 1/1; код ЄДРПОУ 24816634) на користь Акціонерного товариства закритого типа “Виробниче об`єднання “Облпаливо” (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 70/1, п/р 26000340 у ТОВ КБ „СКБ”, МФО 388313, код  30514975) –905,14 грн. вартості нестачі вантажу; 43,82 грн. –держмита; 50,69 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.

4.          Закрите акціонерне товариство центральна збагачувальна фабрика „Донецька” –звільнити від відповідальності.

5.          В решті позову –відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             Власова С.Г.  

Рішення підписане 23.11.2007 р. в порядку ст. 85 ГПК України.