Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 514/234/24
Провадження по справі № 2/514/205/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2024 року смт Тарутине
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Тончевої Н.М.,
при секретарі Георгієвій О.А.,
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК Україниу відкритому судовому засіданні в залі суду смт Тарутине цивільну справу за позовом Фермерського господарства "Хліб-Тарутине" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Болградського нотаріального округу Бєлобров Павло Петрович, про переведення прав покупця за договором купівлі-продажу,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Тарутинського районного суду Одеської області на розгляді знаходиться цивільна справа за позовом Фермерського господарства "Хліб-Тарутине" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Болградського нотаріального округу Бєлобров Павло Петрович, про переведення прав покупця за договором купівлі-продажу.
Ухвалою суду провадження по справі було відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.
Ухвалою суду від 30.05.2024 року підготовче судове засідання було закрито та призначено розгляд справи по суті на 12.06.2024 р. о 15 год. 00 хв.
В судове засідання представник позивача СФГ "Хліб-Тарутине" Танасогло О.М. не з`явився, надав суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання також не з`явилася, повідомлялась належним чином.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Чирка О.О. в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, не заперечує проти залишення позову без розгляду Просила стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу.
Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши заяву позивача, клопотання представника відповідача та матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Так, 12 червня 2024 року за вх. №2893 через канцелярію суду надійшла заява від представника позивача СФГ ""Хліб-Тарутине" Танасогло О.М. про залишення позовної заяви без розгляду.
Того ж дня, від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Чирка О.О. надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутность, не заперечує проти залишення позову без розгляду. Одночасно, представником відповідача подано клопотання про стягнення витрат на правову допомогу шляхом стягнення з позивача ФГ "Хліб-Тарутине" на користь відповідача ОСОБА_2 20 000 грн. витрат на правничу допомгу, котрі поніс відповідач у зв`язку із безпідставним зверненням позивача до суду.
01 квітня 2024 року ОСОБА_2 уклав договір про надання правової допомоги та представництва інтересів з адвокатом Чирка О.О., відповідно до якого адвокат Чирка О.О. надає правову допомогу ОСОБА_2 та є його представником.
Згідно акту Апро прийняття-передачі наданих послуг від 12.06.2024 року, укладеного між адвокатом Чирка О.О. та ОСОБА_2 адвокат з 01.04.2024 року по 12.06.2024 року надав клієнту правову допомогу відповідно до Договору про надання правової допомоги від 01.04.2024 року, а клієнт прийняв надані послуги.
Гонорар адвоката за участь судовому процесі по справі №514/234/24 становить 20 000 (двадцять тисяч) грн. та вказані кошти сплачено адвокату в день підписання угоди.
Виконана наступна робота:
зустрічі з клієнтом, консультації клієнта, вивчення документів, вивчення нормативно-правової бази, пошук та вивчення судової практики з аналогічних справ, вироблення стратегії представництва інтересів клієнта в суді, складання заяв, письмових пояснень, подання документів до суду, складання клопотань по справі, участь у судових засіданнях - загалом 20 годин.
Жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг клієнт до адвоката не має.
Акт підписано у двох примірниках українською мовою, по одному примірнику - для кожної Сторони. Обидва примірники мають однакову юридичну силу.
Тож, представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Чирка О.О. просить суд стягнути з позивача ФГ "Хліб-Тарутине" на користь відповідача ОСОБА_2 20 000,00 грн. витрат на правничу допомогу згідно поданої 12.06.2024 року заяви.
Частиною 3 статті 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позовної заяви без розгляду.
За таких обставин, враховуючи те, що дана вимога не суперечить вимогам закону та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та те, що позивач самостійно розпоряджається своїми правами, позовну заяву слід залишити без розгляду.
Суд, з урахування поданого клопотання представником відповідача вирішує питання про компенсацію з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу.
За нормами статтею 131, 137 ЦПК України, витрати, пов' язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, пов' язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст. 133 ч. 3 п. 1 ЦПК України).
Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до частини 5 статті 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов' язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно частини 6 статті 142 ЦПК України, у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п' ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України.
Частиною 9 статті 141 ЦПК України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у разі необґрунтованих дій позивача, таких як зловживання процесуальними правами, виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони.
Зловживання правами характеризуються умислом порушити порядок цивільного судочинства.
Відповідно до частини 2 статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що суроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов`язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь у справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.
Відповідно до роз`яснень, які міститься у пункті 38 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. При цьому саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.
Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст. 55, 124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Таким чином, за змістом частини 5 статті 142 ЦПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету обмеження прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
З системного тлумачення положень ч. ч. 5, 6 ст. 142, ч. 9 ст. 141 ЦПК України, вбачається, що необґрунтовані дії позивача, як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.
Із матеріалів справи вбачається, 15.02.2024 до суду надійшов позов ФГ "Хліб-Тарутине" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Болградського нотаріального округу Бєлобров П.П., про переведення прав покупця за договором купівлі-продажу.
Ухвалою суду провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.
30 травня 2024 року ухвалою суду підготовче судове засідання було закрито та призначено розгляд справи по суті на 12.06.2024 р. о 15 год. 00 хв.
12 червня 2024 року за вх. №2893 через канцелярію суду надійшла заява від представника позивача СФГ "Хліб-Тарутине" Танасогло О.М. про залишення позовної заяви без розгляду.
Так, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим Конституцією України, безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову. Разом із цим, залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви. Подання заяви про залишення позову без розгляду само по собі не є необґрунтованими діями позивача, оскільки це диспозитивне право, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Згідно з частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Для стягнення здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Такого ж висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постановах від: 28.01.2019 року у справі № 619/1146/17-ц, від 02.12.2020 року у справі № 202/2600/15-ц, від 17.12.2020 року у справі № 758/12381/18-ц, та Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (від 21.01.2020 року в справі № 922/3422/18, від 21.12.2020 року в справі № 922/1001/20); Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (від 21.11.2018 в справі № 820/4347/17, від 18.03.2020 в справі № 280/5628/18).
Разом з тим, заява представника відповідача не містить доводів і доказів необгрунтованості дій позивача, подання заяви про залишення позову без розгляду не може бути розцінено як необґрунтовані дії позивача, оскільки це його право, яке не містить обмежень у його реалізації. Під час розгляду справи судом не встановлено, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача. Крім того, витрати на правову допомогу виникли у відповідача не внаслідок необґрунтованих дій позивача, а в порядку реалізації відповідачем своїх процесуальних прав.
Необґрунтовані дії позивача є єдиною підставою для покладення на позивача обов`язку компенсувати витрати, що здійснені відповідачем, як це передбачено ч. 5 ст. 142 ЦПК України.
Представником відповідача не надано суду належних доказів на підтвердження того, що позивачем було допущено зловживання процесуальними правами або того, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони, як то передбачено вимогами ч. 9 ст. 141 ЦПК України.
Враховуючи те, що справа по суті не слухалась, позивач подав заяву про залишення позову без розгляду, заява представника відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу з позивача не містить доводів і доказів необґрунтованості дій позивача, допущення ним зловживання процесуальними правами або того, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони, як передбачено ч. 9 ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що підстави для задоволення вимог про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відсутні, адже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації. Така ж правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 01.06.2020 року в справі № 607/8664/19, від 26.09.2018 року в справі № 148/312/16-ц, від 12.11.2020 року в справі № 359/9512/17, від 14.01.2021 року в справі № 521/3011/18.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 44, 81, 133, 141, 142, 257, 258, 260, 353 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву Фермерського господарства "Хліб-Тарутине" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Болградського нотаріального округу Бєлобров Павло Петрович, про переведення прав покупця за договором купівлі-продажу - залишити без розгляду.
В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Чирка Ольги Олегівни про стягнення з позивача витрат за надання професійної правничої допомоги (компенсації) в сумі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень - відмовити.
Роз`яснити позивачу його право повторного звернення до суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду через Тарутинський районний суд Одеської області.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.М. Тончева
Суд | Тарутинський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2024 |
Оприлюднено | 14.06.2024 |
Номер документу | 119699644 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів купівлі-продажу |
Цивільне
Тарутинський районний суд Одеської області
Тончева Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні