Рішення

від 29.04.2024 по справі 369/16147/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/16147/23

Провадження № 2/369/2388/24

РІШЕННЯ

Іменем України

29.04.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

за участю секретаря судових засідань Соловюк В.І.

за участю

прокурора Тарасенко О.

представника відповідача ТОВ «НКЗ ДЕЛЮКС» адвоката Правдюка В.М.

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Руденко О.О.

розглянувши у приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області, що діє в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, Бучанської районної державної адміністрації Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА КОНЧА-ЗАСПА ДЕЛЮКС», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землями водного фонду шляхом визнання недійсними розпоряджень, наказів та повернення земельних ділянок у власність територіальної громади, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області, що діє в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, Бучанської районної державної адміністрації Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА КОНЧА-ЗАСПА ДЕЛЮКС», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землями водного фонду шляхом визнання недійсними розпоряджень, наказів та повернення земельних ділянок у власність територіальної громади.

Заявлений позовобґрунтовано тим,що прокуратуроювстановлено зарезультатами аналізудодержання вимогземельного таводного законодавствана територіїОбухівського районупідстави длявжиття заходівпредставницького характерущодо земельводного фонду,що полягаєв наступному.Так,на підставірозпоряджень Києво-Святошинськоїрайонної державноїадміністрації таНаказів Головногоуправління Держгеокадаструу Київськійобласті на територіїХодосівської сільськоїради впорядку безоплатноїприватизації земельнихділянок отрималиправо власностіна земельніділянки громадяни для ведення особистого селянського господарства: Розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 30.09.2010 № 4062 відповідно до якого ОСОБА_9 було відведено земельну ділянку площею 1,3363 га. з кадастровим номером 3222487000:03:001:0947; Розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 10.03.2010 № 1717 відповідно до якого ОСОБА_1 було відведено земельну ділянку площею 1,5 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:0882; Розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 30.09.2010 № 4063 відповідно до якого ОСОБА_7 було відведено земельну ділянку площею 1,9869 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:0972; Розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 30.09.2010 № 4063 відповідно до якого ОСОБА_6 було відведено. земельну ділянку площею 1,9869 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:0970; Розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 30.09.2010 № 4062 відповідно до якого ОСОБА_4 було відведено земельну ділянку площею 0,4615 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:0950; Розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 03.09.2010 № 3740 відповідно до якого ОСОБА_10 було відведено земельну ділянку площею 1,9522 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:0939; Наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 21.03.2014 № КИ/3222487000:03:001/00017282 відповідно до якого було надано ОСОБА_5 земельну ділянку площею 1,9522 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5081; Наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 21.03.2014 № КИ/3222487000:03:001/00017281 відповідно до якого було надано ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,9522 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5082.

Також на підставі Розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 14.09.2012 № 2157 ОСОБА_12 було відведено земельну ділянку площею 1,8 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:0886 для ведення індивідуального садівництва.

Надалівказані громадяниздійснювали поділта відчуженняотриманих увласність тановоутворених земельних ділянок на користь ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс», останнє також здійснювало зміну цільового призначення з ведення особистого селянського господарства на ведення садівництва та поділ кількох земельних ділянок. Таким чином, на даний час власниками спірних земельних ділянок (після їх поділу і відчуження) являються: ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» - площею 1,3363 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:0947; площею 1,9869 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:0972; площею 1,9869 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:0970; площею 0,4615 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:0950; площею 0,1002 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5102; площею 0,1089 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5101; площею 0,1206 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5095; площею 0,1183 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5098; площею 0,1194 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5097; площею 0,1206 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5096; площею 0,117 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5100; площею 0,2369 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5090; площею 0,0782 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5103; площею 0,0718 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5104; площею 0,1223 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5093; площею 0,1234 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5092; площею 0,1219 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5094; площею 0,1233 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5091; площею 0,1172 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5099; площею 0,1432 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5760; площею 0,0807 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5759; площею 0,2074 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5756; площею 0,0273 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5755; площею 0,1241 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5754; площею 0,1587 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5753; площею 0,162 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5752; площею 0,7981 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5751; площею 1,1673 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5377; площею 0,1003 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5382; площею 0,1786 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5378; площею 0,2022 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5589; площею 0,122 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5592; площею 0,1195 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5593; площею 0,1256 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5581; площею 0,157 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5584; площею 0,1545 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5585; площею 0,1655 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5586; площею 0,1663 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5587; площею 0,1651 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5621; площею 0,1395 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5622; площею 0,1345 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5623; площею 0,1434 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5624; площею 0,1304 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5625; площею 0,1092 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5629; площею 0,1618 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5630; площею 0,1581 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5631; площею 0,1379 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5620. ОСОБА_2 - площею 1,5 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:0882.

Позивач зазначив, що спірні земельні ділянки розташовані у межах земель водного фонду України у вигляді заболочених територій, штучно створених водойм з їх прибережними захисними смугами, а також дренажними каналами та їх смугами відведення. Таким чином, спірні земельні ділянки відносяться до земель водного фонду, які обмежені в цивільному обороті та, як наслідок, підлягають поверненню дійсному власнику. Прокурор вважає, що оспорюваними розпорядженнями, наказами та правочинами порушено інтереси держави, адже з власності держави протиправно вибули землі водного фонду.

Просив суд:

усунути перешкоди у здійсненні Феодосіївською сільською радою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду шляхом визнання недійсними: розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 30.09.2010 № 4062; розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 10.03.2010 № 1717; розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 30.09.2010 № 4063; розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 14.09.2012 № 2157; розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 03.09.2010 № 3740; розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 30.09.2010 № 4067;

усунути перешкоди у здійсненні Феодосіївською сільською радою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду шляхом визнання недійсними: наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 21.03.2014 № КИ/3222487000:03:001/00017282; наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 21.03.2014 № КИ/3222487000:03:001/00017281;

усунути перешкоди у здійсненні Феодосіївською сільською радою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду шляхом повернення на користь Феодосіївської сільської ради земельних ділянок від: ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» - площею 1,3363 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:0947; площею 1,9869 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:0972; площею 1,9869 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:0970; площею 0,4615 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:0950; площею 0,1002 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5102; площею 0,1089 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5101; площею 0,1206 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5095; площею 0,1183 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5098; площею 0,1194 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5097; площею 0,1206 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5096; площею 0,117 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5100; площею 0,2369 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5090; площею 0,0782 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5103; площею 0,0718 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5104; площею 0,1223 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5093; площею 0,1234 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5092; площею 0,1219 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5094; площею 0,1233 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5091; площею 0,1172 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5099; площею 0,1432 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5760; площею 0,0807 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5759; площею 0,2074 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5756; площею 0,0273 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5755; площею 0,1241 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5754; площею 0,1587 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5753; площею 0,162 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5752; площею 0,7981 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5751; площею 1,1673 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5377; площею 0,1003 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5382; площею 0,1786 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5378; площею 0,2022 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5589; площею 0,122 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5592; площею 0,1195 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5593; площею 0,1256 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5581; площею 0,157 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5584; площею 0,1545 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5585; площею 0,1655 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5586; площею 0,1663 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5587; площею 0,1651 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5621; площею 0,1395 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5622; площею 0,1345 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5623; площею 0,1434 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5624; площею 0,1304 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5625; площею 0,1092 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5629; площею 0,1618 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5630; площею 0,1581 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5631; площею 0,1379 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5620; ОСОБА_2 - площею 1,5 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:0882.

29 листопада 2023 року та 02 січня 2024 року до суду надійшла заява та відзив від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Руденко О.О.. Заперечував проти задоволення позову, вказавши, що пройшов строк позовної давності, прокурором не доведено дотримання вимог ст 23 Закону України «Про прокуратуру», не надано належних доказів що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3222487000:03:001:0882 відноситься до земель водного фонду. Також вважав, що ОСОБА_1 не є належним відповідачем по справі.

29 листопада 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та просив відмовити у задоволені позову у повному обсязі з обставин недоведеності розташування спірних земельних ділянок в межах земель водного фонду. На думку відповідача ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» не доведено належними та допустимими доказами, що земельні ділянки в дійсності входять до меж прибережних захисних смуг, смуг відведення та земель водного фонду. Водночас Відповідач доводить відповідними доказами, що спірні земельні ділянки задовго до відведення в порядку приватизації відносились до категорії земель сільськогосподарського призначення та ніколи не вибували із даної категорії земель. Вважає, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами, що земельні ділянки в дійсності входять до меж прибережних смуг водного фонду.

Вказано, що здійснено свавільне і непропорційне втручання у право власності відповідачів. Як відповідачі, так і попередні власники земельних ділянок є добросовісними набувачами землі, вони не мали і не могли мати можливості перевіряти правильність рішень органу державної влади щодо реалізації нею наданої законодавством компетенції, а зобов`язані були лише дотримуватися встановлених законом умов та порядку набуття земельних ділянок у власність. Заявлені позовні вимоги прокурора не є належними способами захисту інтересів держави у цій справі і є неефективними.

Окрім того, Відповідач ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» просив застосувати наслідки пропуску строку позовної давності до спірних правовідносин.

02грудня 2023року досуду надійшоввідзив Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області. Не погоджуючись з доводами позову представник відповідача вказав, що не є належним відповідачем у справі, просив відмовити в задоволенні позову та змінити статус Управління з відповідача на третю особу.

13 грудня 2023 року Прокурором подано та до матеріалів справи долучено відповідь на відзив Прокурора на позов представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Руденко О.О. від 10.01.2024р №56/1-248 вих24 в якому ставляться під сумнів доводи відповідача щодо необхідності застосування строку позовної давності, наводяться доводи щодо дотримання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та докази належності земельних ділянок до земель водного фонду. Також Прокурором подано та до матеріалів Справи долучено відповіді на відзив ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» та Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області. Вважав доводи відповідачів надуманими, необгрунтованими. Натомість прокуратурою повністю доведено неправомірність вибуття земельних ділянок з власності сільської ради.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні, встановивши загальний порядок дослідження доказів у справі.

У судовому засіданні прокурор заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» адвокат Правдюк В.М. та відповідача ОСОБА_1 адвокат Руденко О.О. виступили з вступним словом, проти позову заперечили в повному обсязі, просили відмовити в задоволенні.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що на підставі розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації (правонаступником якої на даний час являється Бучанська районна державна адміністрація) від 30 вересня 2010 року № 4062 ОСОБА_9 видано державний акт серії ЯЛ № 393932 на земельну ділянку площею 1,3363 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:0947 для ведення особистого селянського господарства на території Ходосівської сільської ради.

Вказана земельна ділянка відчужена 21.07.2011 ОСОБА_9 на користь ТОВ «Центр розвитку земельних відносин» та у подальшому згідно договору купівлі-продажу від 28.09.2018 № 667 на користь ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс», право власності за яким на даний час зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення приватного нотаріуса Мартиненка В.О. від 28.09.2018 за індексним номером 43253295.

На підставі розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 10.03.2010 № 1717 ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯЛ № 179001 від 24.06.2010 на право власності на земельну ділянку площею 1,5 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:0882 для ведення особистого селянського господарства на території Ходосівської сільської ради. У подальшому ОСОБА_1 03.09.2021 відчужила дану ділянку на користь ОСОБА_2 , право власності за яким на даний час зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення приватного нотаріуса Янковської Н.А. від 03.09.2021 за індексним номером 60169137.

На підставі розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 30.09.2010 № 4063 ОСОБА_7 видано державний акт серії ЯЛ № 393900 на право власності на земельну ділянку площею 1,9869 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:0972 для ведення особистого селянського господарства на території Ходосівської сільської ради.

На підставі договору купівлі-продажу від 21.07.2011 ОСОБА_7 відчужив дану земельну ділянку на користь ТОВ «Центр розвитку земельних відносин», яке у свою чергу згідно договору купівлі-продажу від 27.11.2018 № 1097 відчужило її на користь ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс», право власності за яким на даний час зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення приватного нотаріуса Мартиненка В.О. від 27.11.2018 за індексним номером 44276777.

На підставі розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 30.09.2010 № 4063 ОСОБА_6 видано державний акт серії ЯЛ № 393899 від 17.11.2010 на право власності на земельну ділянку площею 1,9869 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:0970 для ведення особистого селянського господарства на території Ходосівської сільської ради.

На підставі договору купівлі-продажу від 21.07.2011 ОСОБА_6 відчужив дану земельну ділянку на користь ТОВ «Центр розвитку земельних відносин», яке у свою чергу згідно договору купівлі-продажу від 02.08.2019 № 3977 відчужило її на користь ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс», право власності за яким на даний час зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 02.08.2019 за індексним номером 48067512.

Також, на підставі розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 30.09.2010 № 4062 ОСОБА_4 видано державний акт серії ЯЛ № 393935 від 11.11.2010 на право власності на земельну ділянку площею 0,4615 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:0950 для ведення особистого селянського господарства на території Ходосівської сільської ради.

На підставі договору купівлі-продажу від 21.07.2011 ОСОБА_4 відчужила дану земельну ділянку на користь ТОВ «Центр розвитку земельних відносин», яке у свою чергу згідно договору купівлі-продажу від 29.05.2019 № 2935 відчужило її на користь ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс», право власності за яким на даний час зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 29.05.2019 за індексним номером 47097517.

Крім того, на підставі розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 14.09.2012 № 2157 ОСОБА_12 видано державний акт серії ЯМ № 942969 від 27.09.2012 на право власності на земельну ділянку площею 1,8 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:0886 для ведення індивідуального садівництва на території Ходосівської сільської ради.

У подальшому, на підставі заяви ОСОБА_12 від 02.03.2015 № 576 здійснено поділ ділянки площею 1,8 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:0886 внаслідок чого утворилось 15 ділянок: 1) площею 0,1002 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5102, яка внаслідок відчуження на даний час зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» на підставі рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 30.09.2019 за індексним номером 48933757; 2) площею 0,1089 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5101, яка внаслідок відчуження на даний час зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» на підставі рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 30.09.2019 за індексним номером 48934519; 3) площею 0,1206 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5095, яка на даний час внаслідок відчуження зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» на підставі рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 30.09.2019 за індексним номером 48934593; 4) площею 0,1183 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5098, яка внаслідок відчуження зареєстрована на даний час у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» на підставі рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 30.09.2019 за індексним номером 48934650; 5) площею 0,1194 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5097, яка внаслідок відчуження зареєстрована на даний час у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» на підставі рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 30.09.2019 за індексним номером 48934704; 6) площею 0,1206 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5096, яка внаслідок відчуження зареєстрована на даний час у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» на підставі рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 30.09.2019 за індексним номером 48934806; 7) площею 0,117 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5100, яка внаслідок відчуження зареєстрована на даний час у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» на підставі рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 30.09.2019 за індексним номером 48934759; 8) площею 0,2369 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5090, яка внаслідок відчуження зареєстрована на даний час у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» на підставі рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 30.09.2019 за індексним номером 48934852; 9) площею 0,0782 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5103, яка внаслідок відчуження зареєстрована на даний час у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» на підставі рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 30.09.2019 за індексним номером 48934902; 10) площею 0,0718 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5104, яка внаслідок відчуження зареєстрована на даний час у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» на підставі рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 30.09.2019 за індексним номером 48935060; 11) площею 0,1223 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5093, яка внаслідок відчуження зареєстрована на даний час у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» на підставі рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 30.09.2019 за індексним номером 48935103; 12) площею 0,1234 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5092, яка внаслідок відчуження зареєстрована на даний час у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» на підставі рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 30.09.2019 за індексним номером 48935239; 13) площею 0,1219 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5094, яка внаслідок відчуження зареєстрована на даний час у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» на підставі рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 01.10.2019 за індексним номером 48951881; 14) площею 0,1233 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5091, яка внаслідок відчуження зареєстрована на даний час у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» на підставі рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 01.10.2019 за індексним номером 48952267; 15) площею 0,1172 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5099, яка внаслідок відчуження зареєстрована на даний час у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» на підставі рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 01.10.2019 за індексним номером 48952415.

Також, наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області (на даний час Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області) від 21.03.2014 № КИ/3222487000:03:001/00017282 затверджено землевпорядну документацію та надано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 1,9522 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5081 для ведення особистого селянського господарства на території Ходосівської сільської ради.

Вказану земельну ділянку ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 28.03.2019 відчужив на користь ОСОБА_13 , який у свою чергу згідно акту прийому-передачі від 07.10.2019 передав її до статутного капіталу ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» та останнім на підставі заяви від 12.11.2020 № 5102 здійснено її поділ, внаслідок чого утворились ділянки: 1) площею 0,1432 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5760, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» згідно рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 21.11.2020 за індексним номером 55320349; 2) площею 0,0807 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5759, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» згідно рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 24.11.2020 за індексним номером 55306192; 3) площею 0,2074 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5756, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» згідно рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 24.11.2020 за індексним номером 55308164; 4) площе 0,0273 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5755, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» згідно рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 24.11.2020 за індексним номером 55314928; 5) площею 0,1241 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5754, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» згідно рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 24.11.2020 за індексним номером 55317187; 6) площею 0,1587 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5753, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» згідно рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 24.11.2020 за індексним номером 55317540; 7) площею 0,162 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5752, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» згідно рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 24.11.2020 за індексним номером 55319103; 8) площею 0,7981 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5751, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» згідно рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 24.11.2020 за індексним номером 55319879.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 21.03.2014 № КИ/3222487000:03:001/00017281 затверджено землевпорядну документації та надано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,9522 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5082 для ведення особистого селянського господарства на території Ходосівської сільської ради.

Вказану земельну ділянку ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 03.06.2019 № 1760 відчужив на користь ОСОБА_2 , який у свою чергу згідно акту прийому-передачі від 07.10.2019 передав її до статутного капіталу ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» та останнім на підставі заяви від 01.12.2020 № 5522 здійснено її поділ, внаслідок чого утворились ділянки: 1) площею 1,1673 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5377, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» згідно рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 19.01.2021 за індексним номером 56207018; 2) площею 0,1003 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5382, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» згідно рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 19.01.2021 за індексним номером 56206369; 3) площею 0,1786 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5378, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» згідно рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 19.01.2021 за індексним номером 56208203.

Також, на підставі розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 03.09.2010 № 3740 ОСОБА_10 видано державний акт серії ЯЛ № 391607 на право власності на земельну ділянку площею 1,9522 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:0939 для ведення особистого селянського господарства на території Ходосівської сільської ради.

У подальшому, ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу від 24.08.2011 № 802 відчужено дану ділянку на користь ОСОБА_14 , яка у свою чергу на підставі договору купівлі-продажу від 27.01.2021 № 589 відчужила її на користь ОСОБА_2 , яким згідно акту прийому-передачі від 29.01.2021 передано ділянку до статутного капіталу ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» та останнім на підставі заяви від 01.12.2020 № 5522 здійснено її поділ, внаслідок чого утворились ділянки: 1) площею 0,2022 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5589, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» згідно рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 09.02.2021 за індексним номером 56528799; 2) площею 0,122 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5592, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» згідно рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 09.02.2021 за індексним номером 56527659; 3) площею 0,1195 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5593, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» згідно рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 09.02.2021 за індексним номером 56528160; 4) площею 0,1256 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5581, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» згідно рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 09.02.2021 за індексним номером 56524148; 5) площею 0,157 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5584, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» згідно рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 09.02.2021 за індексним номером 56528564; 6) площею 0,1545 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5585, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» згідно рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 09.02.2021 за індексним номером 56523251; 7) площею 0,1655 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5586, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» згідно рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 09.02.2021 за індексним номером 56524519; 8) площею 0,1663 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5587, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» згідно рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 09.02.2021 за індексним номером 56525303.

Крім того встановлено, що на підставі розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 30.09.2010 № 4067 видано державний акт серії ЯЛ № 393964 від на право власності на земельну ділянку площею 1,9522 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:0976 для ведення особистого селянського господарства на території Ходосівської сільської ради, у якому проставлено відмітку про набуття права власності на неї ОСОБА_15 згідно договору купівлі-продажу від 28.11.2011.

У свою чергу, ОСОБА_15 на підставі договору купівлі-продажу від 21.07.2020 № 3285 відчужила земельну ділянку площею 1,9522 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:0976 на користь ОСОБА_2 , яким згідно акту прийому-передачі від 05.02.2021 передано дану ділянку до статутного капіталу ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» та останнім на підставі заяви від 01.12.2020р № 5522 здійснено її поділ, внаслідок чого утворились ділянки: 1) площею 0,1651 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5621, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» згідно рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 26.02.2021 за індексним номером 56836618; 2) площею 0,1395 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5622, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» згідно рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 26.02.2021 за індексним номером 56839047; 3) площею 0,1345 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5623, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» згідно рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 26.02.2021 за індексним номером 56836364; 4) площею 0,1434 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5624, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» згідно рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 26.02.2021 за індексним номером 56836845; 5) площею 0,1304 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5625, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» згідно рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 26.02.2021 за індексним номером 56837873; 6) площею 0,1092 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5629, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» згідно рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 26.02.2021 за індексним номером 56835983; 7) площею 0,1618 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5630, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» згідно рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 26.02.2021 за індексним номером 56837097; 8) площею 0,1581 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5631, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» згідно рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 26.02.2021 за індексним номером 56834643; 9) площею 0,1379 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:5620, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» згідно рішення приватного нотаріуса Герасимів Ю.В. від 26.02.2021 за індексним номером 56833971.

До матеріалів справи долучені належним чином засвідчені копії зазначених договорів, актів, наказів, розпоряджень та інших документів.

Щодо твердження прокурора про те, що вказані земельні ділянки перебувають в державній власності та належать до земель водного фонду судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до вимог ст. 58 Земельного кодексу України, ст. 4 Водного кодексу України землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них, береговими смугами водних шляхів належать до земель водного фонду.

Відповідно до вимог ст. 87 Водного кодексу України та ст. 58 Земельного кодексу України для створення сприятливого режиму водних об`єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

Згідно ст.ст. 88, 89 Водного кодексу України та ст.ст. 60, 61 Земельного кодексу України, вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 га 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 га 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер 100 метрів.

Прибережні захисні смуги є природоохоронними територіями з режимом обмеженої господарської діяльності, в яких забороняється будівництво будь-яких споруд, розорювання земель, садівництво та городництво, зберігання та застосування пестицидів і добрив, влаштування літніх таборів для худоби, миття та обслуговування транспортних засобів і техніки, влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо. Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

За ст.ст. 1, 20, 5054 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою це сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів із використання та охорони земель, яким встановлюються межі об`єктів землеустрою.

Пунктами 1, 4, 5 Порядку визначення меж передбачено, що розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації, яка узгоджується з Мінприроди, Держводагентством і територіальними органами Держземагентства.

Аналіз наведених вище норм законодавства свідчить про те, що фактичний розмір і межі прибережної захисної смуги визначені нормами закону, а проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги є лише документом, який містить графічні матеріали та відомості про обчислену площу в розмірі й межах, встановлених законодавством.

Водночас відсутність цього проекту та невизначення відповідними органами державної влади на території межі прибережної захисної смуги в натурі не може трактуватися як відсутність самої прибережної захисної смуги та можливість до її встановлення передавати у приватну власність ділянки, що підпадає під нормативно визначену 50-метрову зону від урізу води.

Наведені висновки відповідають п. 2.9 Порядку погодження, яким передбачено, що у разі відсутності землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо прибережних захисних смуг водних об`єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення меж, з урахуванням конкретної ситуації.

Таким чином, при наданні у власність чи користування земельної ділянки навколо водних об`єктів необхідно ураховувати положення щодо меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг шляхом урахування при розгляді матеріалів про надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення меж, з урахуванням конкретної ситуації.

Земельний кодекс України у пункті «ґ» частини четвертої статті 83 встановлює, що землі водного фонду належать до земель комунальної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, крім випадків, визначених цим кодексом.

Згідно статтею 85 Водного кодексу України порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством. У постійне користування землі водного фонду надаються водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам, установам і організаціям, в яких створено спеціалізовані служби по догляду за водними об`єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані. Користування цими ділянками у зазначених цілях здійснюється з урахуванням вимог щодо охорони річок і водойм від забруднення, засмічення та замулення, а також додержання правил архітектури планування приміських зон та санітарних вимог у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Статтею 59 Земельного кодексу України передбачено, що в приватну власність громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність лише замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів), а також на умовах оренди можуть передаватися земельні ділянки прибережних захисних смуг для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Обґрунтовуючи позовну заяву, прокурор посилався на листа Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, яка містить картографічні матеріали від 24.07.2023 № 991-001-1230/991-08 (Т1 Ас 153-156) в якому стверджується, що спірні земельні ділянки нібито розташовані у межах земель водного фонду України у вигляді заболочених територій, штучно створених водойм з їх прибережними захисними смугами, а також дренажними каналами та їх смугами відведення. Наведені картографічні матеріали містять посилання на «позначенням червоним кольором меж земельних ділянок», при цьому Лист не містить жодної інформації щодо того, яким саме способом відповідні «межі земельних ділянок» були накладені чи позначені на картографічних матеріалах, як саме було здійснено виготовлення схеми відповідних накладень.

Суд враховує, що на підставі Постанови Кабінету Міністрів від 07 травня 2022 р. № 564 (п. 4) вимоги законодавства щодо оприлюднення на офіційному веб-сайті Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, зокрема через Публічну кадастрову карту, що є частиною програмного забезпечення Державного земельного кадастру, картографічної основи, індексних кадастрових карт (планів), базових, аналітичних, кадастрових, інформаційних шарів та всіх відомостей Державного земельного кадастру, передбачених статтями 1215 Закону України «Про Державний земельний кадастр», зокрема у векторному вигляді, не застосовуються.

В матеріалахсправи міститьсяПоложення про Центральну геофізичну обсерваторію затвердженого наказом Державної Служби з надзвичайних ситуацій від 15.03.2018 № 169.

Згідно вказаного Положення обсерваторія (п. 1.4.) є «головною гідрометеорологічною організацією з питань методичного керівництва мережею спостережень, у т.ч. приземних, метеорологічних, … гідрологічних (озерних, річкових) … а також експедиційних досліджень з вивчення гідрометеорологічних явищ, здійснення топографічних робіт …».

Із вказаного Положення не випливає наявність у Обсерваторії повноважень із здійснення землевпорядної діяльності, здійснення геодезичних зйомок тощо. Відсутні посилання на здійснені співробітниками експедиційних досліджень чи здійснення топографічних робіт на Спірних земельних ділянках у 2023 році або раніше.

Більше того, у Листі від 24.07.2023 № 991-001-1230/991-08 (Т1 Ас 153-156) зазначено, що протягом 2020-2022 років відбулося значне переформування природного ландшафту на заплавних територіях малої річки Віта, намивання піску в межах зазначених земельних ділянок, створення нових каналів у розташованих межах водних об`єктів, що наведено на супутникових знімках високої роздільності.

Тобто фактично в доказі поданому безпосередньо позивачем стверджується про істотні зміни природного ландшафту, що відбулись у 2020-2022 роках, при тому, що всі оскаржувані у позові Накази та Розпорядження датовані періодом 2010-2014 років. Водночас жодних належних доказів, що підтверджували б наявність об`єктів водного фонду станом на дату прийняття оскаржуваних рішень не надано.

Зважаючи на викладене, суд критично оцінювати надані прокурором докази.

Окрім того в матеріалах Справи міститься Лист Національного наукового центру «Інституту землеробства Національної академії аграрних наук України» від 08.12.2023 року № 01-14/763 з доданими картографічними матеріалами. Згідно інформації, вказаної в листі згідно відомостей Технічної документації із землеустрою щодо геоботанічних, ґрунтових та землевпорядних обстежень земельних ділянок СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» на території Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, яка була розроблена ННЦ «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України» у 2009 році, частина земельної ділянки № НОМЕР_1 з кадастровим номером 322248700:03:001:0749, в межах якої нині знаходяться спірні земельні ділянки, що перебувають у власності ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» відноситься до сільськогосподарських земель, а за складом сільськогосподарських угідь до пасовищ, а земельна ділянка № НОМЕР_2 з кадастровим номером 322248700:03:001:0750, де розташовані спірні земельні ділянки ОСОБА_2 відносилась до сільськогосподарських земель площею 2,8817 га, зі складом угідь: сільськогосподарські угіддя - пасовища площею 2,2796 га, під господарськими шляхами площею 0,0758 га, інші - котловани, ями площею 0,5263 га. Як вказано у Листі № 991-001-1230/991-08 картографічні матеріали виготовлені на підставі даних польових досліджень території в серпні-вересні 2009р, виготовлення схеми накладення сучасних земельних ділянок на картографічні матеріали 2009 року, виконані в 2023 році сертифікованим інженером землевпорядником ФОП ОСОБА_16 .

Також в матеріалах міститься аналогічна схема території, що подана ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» разом із відзивом на позов, за допомогою Google Earth станом на 01.09.2011 року та 13.08.2010 року з накладенням меж земельних ділянок із залученням сертифікованого інженера землевпорядника ОСОБА_16 , згідно якої відсутні штучні водойми, а списані меліоративні канали розташовані за межами спірних земельних ділянок.

Суд не погоджується з твердженнями прокурора щодо наявності штучно створених водойм з їх прибережними захисними смугами, а також дренажними каналами та їх смугами відведення.

В матеріалах Справи наявне Заключення «Науково-технічне обґрунтування статусу меліорованих земель на земельній ділянці в с. Ходосівка біля хутора Мриги щодо наявності-відсутності болотних угідь» Інституту водних проблем і меліорації НААН України від 17.07.2023 року № 280/09 в якому вказано, що земельні ділянки Товариства знаходяться в межах списаної меліоративної системи, а меліоровані землі переведені у богарні, що виключає наявність на вказаних земельних ділянках болотних угідь. У додатку до Заключення міститься перелік кадастрових номерів земельних ділянок, по яких здійснювалась перевірка.

Відповідна обставина також підтверджується Листом Ірпінського міжрайонного управління водного господарства № 225 від 19.05.2009, з якого випливає, що меліоративна система «Шапарня», до складу якої входили відповідні канали ще в 2001 році була списана у зв`язку з непридатністю каналів, а землі переведені у богарні.

Згідно з Листом Київського обласного виробничого управління меліорації і водного господарства № 311 від 27.04.2009 року, меліоровані землі на території Ходосівської сільської ради відсутні.

Також як встановлено матеріалами справи приналежність земель до категорії сільськогосподарського призначення підтверджується тим, що території, що пізніше були сформовані у спірні земельні ділянки входили до земель, які обліковувалися як землі сільськогосподарського призначення ще за радгоспом «Хотівський», що підтверджено відповідним державним актом на право постійного користування землею серії І-КВ № 001599 від 01 грудня 1997 року. Радгосп «Хотівський» був перетворений в КСП Агрокомбінат «Хотівський», а в подальшому в СТОВ Агрокомбінат «Хотівський». Ходосівською сільською радою народних депутатів 06 грудня 1999 року був виданий державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 002924.

Обставини накладання спірних земельних ділянок ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» на земельну ділянку № 2 заг. площею 278 га., що перебувала у постійному користування Радгоспу «Хотівський» відповідно до Державного акту серії І-КВ №001599 та в подальшому на земельну ділянку № 22 заг. площею 88.8 га., що перебувала у постійному користування КСП Агрокомбінат «Хотівський» відповідно до Державного акту серії ІІ-КВ №002924, підтверджується Схемами № 1 - 4, що були складені сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_16 .

Отже, спірні земельні ділянки до їх відведення у приватну власність у 2010-2014 роках обліковувались як категорія земель сільськогосподарського призначення. Інформація про наявність водних об`єктів відсутня.

Вказане додатково підтверджує недоведеність посилань прокурора на те, що земельні ділянки відповідачів перебувають в межах земель водного фонду.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на викладене, з урахуванням досліджених та оцінених під час розгляду справи доказів, суд приходить до висновку про недоведеність прокурором своїх позовних вимог щодо розташування на спірних земельних ділянках боліт, штучних водойм, прибережних захисних смуг та смуг відведення дренажних каналів.

Суд критично оцінює посилання Прокурора на правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц в частині того що в силу об`єктивних, видимих природних властивостей земельних ділянок водного фонду - боліт, зрошуваних каналів та їх прибережних захисних смуг, відповідачі не могли не знати про їх дійсне цільове призначення. Проявивши розумну обачність, ознайомившись зі змістом земельного та водоохоронного законодавства і за необхідності отримавши правову допомогу перед набуттям цих ділянок, могли і повинні були знати про те, що зазначені ділянки належить до земель водного фонду.

Суд вважає посилання Прокурора на правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц нерелевантними, оскільки у ній установлено інші обставини, ніж у справі, яка розглядається, адже встановлені у справі № 487/10128/14-ц судами обставини свідчили про розташування відповідної ділянки на відставні 9 м від урізу води, окрім того у Постанові від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц немає згадувань щодо боліт, зрошуваних каналів та їх прибережних захисних смуг, натомість у справі що розглядається відсутні жодні належні докази щодо форм кількості та конфігурації водних об`єктів та інші докази що могли б підтвердити наявність стверджуваних Прокурором об`єктивних, видимих природних властивостей земельних ділянок водного фонду на момент відведення земельних ділянок у приватну власність.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на викладене, з урахуванням досліджених та оцінених під час розгляду справи доказів, суд приходить до висновку про недоведеність прокурором своїх позовних вимог, щодо розташування вказаних у позові земельних ділянок в межах земель водного фонду.

При цьому, на момент надання земельних ділянок у власність громадянам, такі земельні ділянки обліковувалась як землі запасу і їх цільове призначення як земель водного фонду в установленому Земельним кодексом України порядку не визначалось.

Як визначено ч. 2 ст. 30 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної і комунальної власності, які перебували у користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, що ліквідуються, включаються до земель запасу або передаються у власність чи користування відповідно до цього Кодексу.

Також, ч. 2 ст. 19 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Також суд враховує надані відповідачами докази щодо того, що відповідні території, на яких були в 2010-2014 роках сформовані оспорювані земельні ділянки, до моменту передачі у власність громадянам перебували в категорії земель сільськогосподарського призначення.

Щодо задоволення судом вимог прокурора щодо про визнання недійсними розпоряджень Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 30.09.2010 № 4062; від 10.03.2010 № 1717; від 30.09.2010 № 4063; від 14.09.2012 № 2157; від 03.09.2010 № 3740; від 30.09.2010 № 4067 та наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 21.03.2014 № КИ/3222487000:03:001/00017282; та від 21.03.2014 № КИ/3222487000:03:001/00017281, то суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі N 338/180/17 (провадження N 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі N 905/1926/16 (провадження N 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі N 569/17272/15-ц (провадження N 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі N 48/340 (провадження N 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року у справі N 923/876/16 (провадження N 12-88гс19) та багатьох інших.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі N 910/3009/18 (провадження N 12-204гс19, пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі N 916/1415/19 (провадження N 12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі N 910/2861/18 (провадження N 12-140гс19, пункт 98).

Позов у цій справі поданий прокурором в інтересах територіальної громади у зв`язку з незаконним, на думку позивача, заволодінням земельними ділянками водного фонду комунальної власності.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі N 183/1617/16 (провадження N 14-208цс18, пункти 85, 86), від 21 серпня 2019 року у справі N 911/3681/17 (провадження N 12-97гс19, пункт 38), від 22 січня 2020 року у справі N 910/1809/18 (провадження N 12-148гс19, пункт 34), від 22 червня 2021 року у справі N 200/606/18 (провадження N 14-125цс20, пункт 74) та інших.

Так, для витребування нерухомого майна оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування не є ефективним способом захисту права власника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі N 183/1617/16 (провадження N 14-208цс18, пункт 86)). Вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі N 911/3681/17 (провадження N 12-97гс19, пункт 39), від 11 лютого 2020 року у справі N 922/614/19 (провадження N 12-157гс19)).

З урахуванням цих правових висновків Великої Палати Верховного Суду позовна вимога про визнання недійсним рішень органів державної влади самоврядування не відповідає належному способу захисту у спірних правовідносинах та не підлягає задоволенню.

У рішенні ЄСПЛ «Щокін проти України» визначено принцип, що вирішення колізій у законодавстві завжди має тлумачиться на користь особи (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, Заяви №№ 23759/03 та 37943/06, від 14 жовтня 2010 р.). Зокрема, у цьому рішенні ЄСПЛ визначено концепцію якості закону, наявна вимога, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Як зазначається в рішенні відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості і точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника. В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

остатньо важливими є висновки, які зроблені у рішенні ЄСПЛ у справі «Волков проти України» (заява № 21722/11, п.п. 170, 171). Так, характеризуючи загальні принципи законності втручання, Суд наголосив на тому, що вислів «згідно із законом» …. також стосується якості закону, вимагаючи, щоб він був доступний для зацікавленої особи, яка, окрім того, повинна мати можливість передбачити наслідки його дії щодо себе (рішення у справі «Копп проти Швейцарії» (Корр v. Switzerland), заява № 23224/94, п. 55); «якість закону» передбачає, inter alia (з лат. «серед інших речей і справ»), що формулювання національного законодавства повинно бути достатньо передбачуваним, щоб дати особам адекватну вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вдатися до заходів, що вплинуть на конвенційні права особи (рішення у справі «С.G. та інші проти Болгарії» (С.G. and Others v. Bulgaria), заява № 1365/07, п. 39); законодавство повинно забезпечувати певний рівень юридичного захисту проти свавільного втручання з боку державних органів (рішення у справі «Р.G. та J.Н. проти Сполученого Королівства» (P.G. and J.Н. v. the United Kingdom), заява № 44787/98, п. 46). Крім того, у пункті 179 цього Рішення ЄСПЛ наголошує на тому, що наявність конкретної і послідовної практики тлумачення відповідного положення закону була фактором, який призвів до висновку щодо передбачуваності зазначеного положення (рішення у справі «Гудвін проти Сполученого Королівства» (Goodwin v. the United Kingdom), заява № 17488/90, п. 33).

Для того, щоб національне законодавство відповідало вимогам Конвенції, воно має гарантувати засіб правового захисту від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані Конвенцією. У питаннях, які стосуються основоположних прав, надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права, одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією. Відповідно законодавство має достатньо чітко визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам влади, та порядок її реалізації (див. рішення у справі «Гіллан та Квінтон проти Сполученого Королівства» (Gillan and Quinton v. the United Kingdom), заява № 4158/05, п. 77, ECHR 2010 (витяги), з подальшими посиланнями).

Вислів «згідно із законом» не просто вимагає, щоб оскаржуваний захід мав підставу в національному законодавстві, але також звертається до якості такого закону. Зокрема, положення закону мають бути достатньо чіткими у своїх термінах, а також закон має передбачати засоби юридичного захисту проти свавільного застосування (див., серед багатьох інших джерел, рішення від 12 червня 2008 р. у справі «Власов проти Росії» (Vlasov v. Russia), заява № 78146/01, п. 125). Функція роз`яснення та тлумачення положень національного закону належить насамперед національним судам (див., наприклад, рішення у справі «Озтюрк проти Туреччини» (Ozturk v. Turkey) [ВП], заява № 22479/93, п. 55, ECHR 1999-VI). Хоча Суд не може замінити своїм рішенням рішення національних судів та його повноваження щодо перевірки дотримання національного законодавства обмежені (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Слівенко проти Латвії» (Slivenko v. Latvia) [ВП], заява № 48321/99, п. 105, ECHR 2003-Х; та рішення від 22 жовтня 2009 р. у справі «Пауліч проти Хорватії» (Paulic v. Croatia), заява № 3572/06, п. 39), його функцією є перевірка обґрунтування національних судів з точки зору Конвенції (див. рішення у справі «Слівенко проти Латвії», зазначене вище). Щоб захистити особу від свавілля, недостатньо забезпечити формальну можливість мати змагальне провадження для оскарження застосування положення закону в її справі. Якщо ухвалене в результаті судове рішення не містить обґрунтування або доказової бази, виникле втручання у гарантоване Конвенцією право може стати непередбачуваним та, як наслідок, не відповідати вимозі законності (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Лупса проти Румунії» (Lupsa v. Romania), заява № 10337/04, пункти 41-42, ECHR 2006-VII; та рішення від 24 квітня 2008 р. у справі «С.G. та інші проти Болгарії» (С.G. and Others v. Bulgaria), заява № 1365/07, пункти 42,46 та 49-50).

У справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04, рішення від 10 лютого 2010 року) ЄСПЛ визначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (див. рішення у справі «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy) [GC], N 33202/96, п. 107, ECHR 2000-I). В той же час, з огляду на зміст наведеного рішення ЄСПЛ, відсутність чітких законодавчих положень створює загрозу непередбачуваного та свавільного втручання, тому має тлумачиться на користь особи.

Також, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29.08.2018 року у справі № 492/446/15-а врахувала правовий висновок ЄСПЛ, сформований у рішенні у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06, п. 50-56), де Суд визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону»; у разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

З огляду на фактичні обставини спору та враховуючи наведену практику Європейського Суду з Прав Людини, наведені прокуратурою в позові твердження створюють загрозу непередбачуваного та свавільного втручання в право на мирне володіння майном. Встановлені в ході розгляду справи обставини свідчать про відсутність в діях відповідачів порушень прямих вказівок закону, тому відсутні підстави стверджувати про незаконність Розпорядження та надання земель у власність.

Враховуючи вимоги статей 76-79, 89, 263 ЦПК України, оскільки обґрунтованість позовних вимог прокурора та незаконність отримання у приватну власність відповідачами спірних земельних ділянок підтверджено не було, положення Цивільного кодексу України щодо наслідків спливу позовної давності, про які зазначали учасники справи, застосуванню у спірних правовідносинах не підлягають. Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Змістом ст. 79 Цивільного процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно вимог ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України - письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

У зв`язку із вищевикладеним, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

На підставі вищевикладеного, керуючись 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263,268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову заступника керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області, що діє в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, Бучанської районної державної адміністрації Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА КОНЧА-ЗАСПА ДЕЛЮКС», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землями водного фонду шляхом визнання недійсними розпоряджень, наказів та повернення земельних ділянок у власність територіальної громади відмовити.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлений 10 червня 2024 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ