Ухвала

від 07.06.2024 по справі 757/26047/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26047/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 12023000000001471 від 10.08.2023 року - прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 12023000000001471 від 10.08.2023 року - прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Прокурор в судове засідання не з`явилася, проте подала письмову заяву про розгляд клопотання за її відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримала, просила задовольнити.Просила розглядати клопотання без виклику власників майна.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження №12023000000001471 від 10.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Прокурор в обґрунтування клопотання зазначає наступне, що на початку 2019 року службові особи ТОВ «Терра ВВВ», із невстановленими на даний час особами, за попередньою змовою, будучи обізнаними щодо умов функціонування ринку електричної енергії, вступили в злочинну змову задля реалізації злочинного умислу, спрямованого на незаконне власне збагачення шляхом вчинення корисливих злочинів, що полягали у привласненні грошових коштів в особливо великих розмірах, які сплачувались кінцевими споживачами послуг постачання електричної енергії, на рахунок компанії постачальника для подальшого розрахунку з оператором передачі за відібрану з Об`єднаної електроенергетичної системи України електроенергію, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Враховуючи, що відповідно до чинного законодавства, для здійснення діяльності із постачання електричної енергії промисловим, комерційним, бюджетним та комунальним споживачам юридичній особі (або фізичній особі-підприємцю) необхідно отримати ліцензію НКРЕКП на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, отримати статус учасника ринку, для чого необхідно стати стороною, відповідальною за баланс (СВБ), шляхом приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, отримати доступ до системи управління ринком електроенергії, що адмініструється ПрАТ НЕК «Укренерго» (код ЄДРПОУ 00100227) (далі - ПрАТ НЕК «Укренерго»), посадовими особами ТОВ «Терра ВВВ» (ЄДРПОУ 38022555) були здійснені ряд заходів з метою дотримання вказаних умов, в тому числі: визначено нові види діяльності згідно класифікатору видів економічної діяльності (КВЕД) пов`язаних з торгівлею та розподіленням електроенергії ТОВ «Терра ВВВ» (ЄДРПОУ 38022555), зміни про внесення яких, подано до органів державної реєстрації; отримано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, згідно постанови НКРЕКП № 598 від 22.04.2019, що надало ТОВ «Терра ВВВ» можливість здійснювати продаж електричної енергії кінцевому споживачу; укладено Договір про надання послуг з передачі електричної енергії №1153-02024 від 04.06.2019, з ДП «НЕК «Укренерго», як з Оператором системи передачі, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління Об`єднаної електроенергетичної системи України; подано заяву про укладення Договору про врегулювання небалансів електричної енергії та письмову згоду на приєднання до Договору проврегулювання небалансів електричної енергії від «04» червня 2019 року № б/н (далі -Договір), та отримано повідомлення про укладання Договору про врегулювання небалансів електричної енергії за вих. №01/21140 від 11.06.2019.

Уклавши Договір про купівлю-продаж електричної енергії на ринку «на добу наперед» № 437/01РДН від 13.04.2020 з Державним підприємством «Оператор ринку» (далі - ДП «Оператор ринку»), Договір про купівлю-продаж електричної енергії на внутрішньодобовому ринку № 437/01ВДР від 13.04.2020, договори про постачання електричної енергії кінцевому споживачу ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 42795490) № 2004000382 від 22 квітня 2020 року та № 2004000369 від 22 квітня 2020 року, ТОВ «Терра ВВВ» здійснювало реалізацію ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» електричної енергії, придбаної у ТОВ «Оператор ринку» та відібраної з Об`єднаної електроенергетичної системи України, і як наслідок отримало від вказаного товариства в якості оплати за електричну енергію, згідно договорів про постачання електричної енергії №2004000382 від 22 квітня 2020 року та №2004000369 від 22 квітня 2020 року грошові кошти на загальну суму 24 803 499,09 грн., які надійшли на спеціальний рахунок ТОВ «Терра ВВВ» (ЄДРПОУ 38022555).

Разом з тим, не маючи наміру на використання грошових коштів, отриманих від ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» для постачання електроенергії на його користь, у період з 13.04.2020 по 31.12.2020, ТОВ «Терра ВВВ» здійснила придбання у ДП «Оператор ринку» електроенергії лише в загальному обсязі 418,100 МВт*год. на загальну суму 442 388,16 грн., при цьому обсяги електроенергії, необхідної для виконання договірних зобов`язань з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами та договорами постачання електричної енергії укладеними з ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» службові особи ТОВ «Терра ВВВ» будучи учасником ринку електроенергії відповідно до Договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 1153-01024 від10.06.2019 почала забезпечувати за рахунок негативного небалансу.

Зокрема, за період з травня 2020 року по січень 2021 року, ТОВ «Терра ВВВ», як стороні відповідальній за небаланс, було зафіксовано постачання електричної енергії для врегулювання небалансів у розмірі 19280,226 МВт*год. на загальну суму 39 207 283,82 грн.

31.05.2020 ТОВ «Терра ВВВ» через систему управління ринком (далі - СУР) отримало рахунки за небаланси електричної енергії, утворені у травні 2020 року.

Так, оперативним шляхом встановлено, що ОСОБА_4 , скориставшись тим, що ТОВ «Терра ВВВ» не набуло статусу «Дефолтний» починаючи з 30.04.2020 почала вживати заходи спрямованні на заволодіння електричною енергією для врегулювання небалансів, а саме: значно знизила обсяги купівлі на Ринку на добу на перед (далі - РДН) та Внутрішньодобовому ринку» (далі - ВДР), а виконання договірних зобов`язань з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами та договорами постачання електричної енергії споживачу почала забезпечувати за рахунок негативного небалансу, вартість якого перевищувала вартість електричної енергії, яка продавалася/постачалася іншим учасникам ринку, а грошові кошти отриманні від реалізації електричної енергії ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» перераховувала на рахунки раніше визначених суб`єктів господарської діяльності та підконтрольних ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4 з метою подальшої легалізації.

Загалом, у період з 29.04.2020 по 20.05.2020, із рахунку ТОВ «Терра ВВВ» зі спеціальним режимом використання на інший поточний рахунок Товариства були переховані кошти в сумі 21.780.000,00 грн, що унеможливило використання даних коштів в рахунок оплати вартості небалансів ТОВ «Терра ВВВ».

Забезпечивши можливість вільного розпорядження грошовими коштами, службові особи ТОВ «Терра ВВВ» в період з 29.04.2020 по 20.05.2020 здійснили грошові перекази на поточні банківські рахунки суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб підприємців, яких вона особиста знала ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4 , на загальну суму 20.219.829, 00 грн., на що останні надали свою згоду.

З метою приховання своєї протиправної діяльності та уникнення відповідальності за вчинений злочин, ТОВ «Терра ВВВ» (код ЄДРПОУ 41625085) за попередньої домовленістю було перереєстровано за ОСОБА_6 , за грошову винагороду у розмірі 1000 грн., із номінальним призначенням у ньому на посаду директора, при цьому вказане Товариство й надалі використовувалась для привласнення та розпорядження грошовими коштами, які залишилися на банківських рахунках останньої, шляхом здійснення переказів залишку грошових коштів на рахунки раніше визначених суб`єктів господарської діяльності, ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4 з метою їх подальшої легалізації.

Після вчинення всіх необхідних на думку причетних осіб дій, ТОВ «Терра ВВВ», шляхом укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , було перереєстровано за останнім який, не маючи наміру займатися фінансово-господарською діяльністю вказаного підприємства, призначив себе на посаду директора та змінив адресу реєстрації товариства на АДРЕСА_1 .

Досудовим розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Терра ВВВ», діючи групою осіб за попередньою змовою, шляхом зловживання своїм службовим становищем, умисно, незаконно заволоділи електричною енергією для врегулювання небалансів у розмірі 19280,226 МВт*год., яку уникаючи розрахунків з ДП «НЕК «Укренерго», постачали за договорами постачання електричної енергії ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ», а грошові кошти отриманні від реалізації електричної енергії кінцевому споживачу особливо великих розмірах привласнила, спричинивши ПАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» відповідно до висновку судово - економічної експертизи № 250/5 від 17.08.2023 матеріальну шкоду в розмірі 20 352 758,32 грн.

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_4 та невстановлені досудовим розслідуванням особи, які діяли групою осіб за попередньою змовою усвідомлюючи, що в період з квітня 2020 по січень 2021 років ТОВ «Терра ВВВ» на рахунок із спеціальним режимом використання НОМЕР_1 відкритий в Філія - Житомирське обласне управління АТ «Ощадбанк», отримало від ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» в якості оплати за електричну енергію, згідно договорів про постачання електричної енергії № 2004000382 від 2 квітня 2020 року та № 2004000369 від 22 квітня 2020 року грошові кошти на загальну суму 24 803 499,09 грн.

В подальшому, ОСОБА_4 , будучи директором ТОВ «Терра ВВВ», діючи групою осіб за попередньої змовою із невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, відповідно до раніше узгодженого плану з метою забезпечення можливості вільного розпорядженнями грошовими коштами, з рахунку із спеціальним режимом використання НОМЕР_1 відкритого в Філія - Житомирське обласне управління АТ «Ощадбанк» здійснила перерахування на інший поточний рахунок Товариства № НОМЕР_2 в АТ "КБ "ГЛОБУС" в якості переказу власних коштів на загальну суму 21 780 000, 00 грн., а саме: 29.04.2020 грошові кошти в сумі 6 000 000 грн., із зазначенням призначення платежу: «перерахунок власних коштів»; 15.05.2020 грошові кошти в сумі 11 300 000 грн., із зазначенням призначення платежу: «перерахунок власних коштів»; 20.05.2020 грошові кошти в сумі 4 480 000 грн., із зазначенням призначення платежу: «перерахунок власних коштів».

08 травня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку російської федерації, громадянку України зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судиму, в порядку і з підстав, передбачених ст.ст. 276, 277, 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, тобто в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, та набутті, володінні та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його отримання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції за попередньою змовою групою осіб у особливо великому розмірі.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 по справі №757/21009/24-к від 09.05.2024 накладено арешт на майно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зокрема: житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 664734018203; опис об`єкта: загальна площа (кв.м.): 171.2, житлова площа (кв.м.): 90.7, на момент накладення арешту власником якого являвся ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; вид спільної власності: спільна часткова; розмір частки 36/100; квартиру розташована за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2075198080000; опис об`єкта: загальна площа (кв.м.): 29.7, житлова площа (кв.м.): 17.5, опис: квартира однокімнатна, на момент накладення арешту власником якого являвся ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; розмір частки 1/1.

Вказана ухвала була скерована на виконання до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції 14.05.2024.

Матеріалами клопотання встановлено, що, 20.05.2024 року ОСОБА_5 , за договором дарування серія та номер якого 951 від 20.05.2024 року здійснив перереєстрацію житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , в результаті чого частка яка належала останньому в розмірі 36/100 відносно вказаного будинку, була передана у власність ОСОБА_9 , (РНОКПП НОМЕР_4 ).

Крім того, встановлено що 14.05.2024 року ОСОБА_5 , за договором дарування серія та номер якого 865 від 14.05.2024 здійснив перереєстрацію квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , в результаті чого право власності було передано ОСОБА_10 , РНОКПП: НОМЕР_5 , яка відповідно до відповіді з Андрушівської міської ради Житомирської області являється донькою ОСОБА_4 .

Так, прокурор вказує, що у зв`язку із зміною власника виникла необхідність повторного накладення арешту із зазначення нового власника щодо об`єктів нерухомого майна.

Так, згідно матеріалів кримінального провадження предметом злочину, є грошові кошти та інше майно, здобуте завідомо злочинним шляхом.

Положеннями статті 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з частиною 10 статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку передбаченому п. 1 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначених у ст. 98 КПК України.

Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

08.05.2024 року нерухоме майно, на яке прокурор просить накласти арешт, постановою слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Частиною 10 статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України встановлено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті300,частиноюпершоюстатей301,302,310,311,313,318,319,362,статтею363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Крім цього, ч. 1 ст. 96-2 передбачає, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч.11 ст. 170 КПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому майно, яке використане як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегло на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Згідно положень кримінального процесуального законодавства, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатись та арештовуватись незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному, чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного спливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадження та досягненню його цілей.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

Прокурором наведено вагомі доводи, які свідчать про необхідність накладення арешту на вказане майно, для ефективного розслідування.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, запобіганню їх відчуженню, а також збереження виконання конфіскації майна та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Разом з цим, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від його застосування слідчим суддею не встановлено.

Враховуючи викладене, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на об`єкти нерухомого майна, а саме на: - житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 664734018203; опис об`єкта: загальна площа (кв.м.): 171.2, житлова площа (кв.м.): 90.7, власник: ОСОБА_9 , РНОКПП: НОМЕР_4 ; вид спільної власності: спільна часткова; розмір частки 36/100); - квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2075198080000; опис об`єкта: загальна площа (кв.м.): 29.7, житлова площа (кв.м.): 17.5, опис: квартира однокімнатна, власник: ОСОБА_10 , РНОКПП: НОМЕР_5 ; розмір частки 1/1).

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляціної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий судя ОСОБА_1