Рішення

від 05.02.2024 по справі 757/12309/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12309/23-ц

пр. 2-3249/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,

за участю:

позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Слово і Діло» про зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Слово і Діло» (далі - відповідач, ТОВ «Інформаційне агентство «Слово і Діло») про зобов`язання видалити (знищити) персональні дані з публікації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 на сайті відповідача вийшла публікація під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3. В даній публікації міститься наступна інформація «… Як відомо, від початку у справі обвинувачували колишнього начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4, бенефіціара компанії «Ріст» ОСОБА_1 та директора фірми ОСОБА_2». Зазначена публікація знаходиться за посиланням - ІНФОРМАЦІЯ_5.

Позивач зазначає, що не давав згоду на поширення та обробку своїх персональних даних, а саме прізвища та ім`я, тому слід їх видалити.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03 квітня 2023 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Інформаційне агенство «Слово і Діло» про зобов`язання вчинити дії та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 24 липня 2023 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24 липня 2023 року відкладено розгляд справи на 09 жовтня 2023 року.

У серпні 2023 року до суду надійшов відзив представника відповідача ТОВ «Інформаційне агентство «Слово і Діло» - адвоката Іванова А.В., у якому він просить відмовити в задоволенні позову. Відзив обгрунтовано тим, що позивач не надав належних, допустимих доказів, як поширену інформацію «бенефіціар компанії «Ріст» Роман Баликін» можна конкретно ідентифікувати з позивачем ОСОБА_1 .

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2023 року оголошено перерву у справі на 05 лютого 2024 року.

В судове засідання позивач не з`явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; у матеріалах справи мститься заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності, в якій останній підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з`явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; у судовому засіданні 09 жовтня 2023 року просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Частиною першою та другою статті 3 Конституції України проголошено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Конституційні права особи мають цивілістичний вимір як абсолютні і невідчужувані цивільні права фізичної особи, які згідно з частиною першою статті 269 ЦК України належать кожній фізичній особі від народження або за законом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 на сайті відповідача вийшла публікація під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3».

У зазначені публікації на веб-сайті зазначено: «Вищий антикорупційний суд закрив кримінальне провадження в частині обвинувачення колишнього директора компанії «Ріст» ОСОБА_2 у причетності до завдання понад 37 млн. грн. збитків під час облаштування ІНФОРМАЦІЯ_9.

Таке рішення 9 березня ухвалив ВАКС, повідомляє «Слово і діло».

Прокурор САП просив закрити провадження в частині обвинувачення ОСОБА_2 у зв`язку з його смертю, тобто на підставі пункту 5 частини 1 статті 284 КПК. ВАКС клопотання задовольнив.

«Задовольнити клопотання прокурора та закрити кримінальне провадження № 42017000000004330 від 18 листопада 2017 року в частині обвинувачення ( ОСОБА_2 - ред.) у зв`язку із його смертю на підставі пункту 5 частини першої статті 284 КПК. Повернутикошти, внесені як частки застави за ( ОСОБА_2 - ред.) в загальній сумі 1 261 200 грн згідно з ухвалою Вищого антикорупційного суду в справі № 991/6431/20», - йдеться в рішенні.

Як відомо, від початку в справі обвинувачували колишнього ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 , бенефеціара компанії «Ріст» ОСОБА_1 та директора фірми ОСОБА_2 .

Нагадаємо, за версією обвинувачення, що у 2017-2018 роках начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі ІНФОРМАЦІЯ_6),, начальник ІНФОРМАЦІЯ_7 та начальник ІНФОРМАЦІЯ_8 у змові з директором та бенефіціарним власником приватного товариства, організували прийом робіт та послуг з облаштування ІНФОРМАЦІЯ_9 у АДРЕСА_2.

Попри те, що роботи з облаштування польового табору фактично не були виконані, посадовці ЗСУ все ж «посприяли» в перерахуванні на рахунки компанії коштів. Як наслідок, державі було завдано збитків на суму понад 37 млн гривень, що підтверджується висновком Державної аудиторської служби та проведеними у справі експертизами. В липні 2021 року справу призначили до розгляду по суті.

Саттями 294-296 ЦК України визначено право на ім`я, яке забезпечує особі правову індивідуалізацію і надає їй право вимагати від інших звертатися до неї відповідно до її імені; право на зміну імені (імені, по батькові та прізвища); право на використання імені, яке полягає у наданні фізичній особі можливості використовувати своє ім`я у всіх сферах суспільних відносин, а також передбачає певні обмеження щодо використання імені фізичної особи іншими особами.

Частиною четвертою статті 296 ЦК України передбачено, що ім`я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом.

Зазначене положення є похідним від гарантованої частиною першою статті 62 Конституції України презумпції невинуватості, яка передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Наведені положення чинного законодавства узгоджуються із частиною другою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку, а також із практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хужин та інші проти Росії» від 23 жовтня 2008 року зроблено висновок, що презумпція невинуватості, закріплена у частині другій статті 6 Конвенції, є одним із елементів справедливого судового розгляду, про який зазначається у частині першій цієї статті (рішення у справі «Аллен де Рібемон проти Франції» від 10 лютого 1995 року, пункт 35), і спрямована на те, щоб убезпечити обвинувачену особу від порушень її права на справедливий процес упередженими твердженнями, що тісно пов`язані з розглядом її справи у суді.

Зокрема цей принцип забороняє формування передчасної позиції суду, в якій би відображалася думка про те, що особа, обвинувачена у вчиненні злочину, є винуватою ще до того, коли її вина була доведена відповідно до закону (рішення у справі «Мінеллі проти Швейцарії» від 25 березня 1983 року). Разом із тим ця вимога стосується і висловлювань інших посадових осіб про перебіг розслідування кримінальної справи, якщо такі твердження спонукають громадськість повірити у винуватість обвинуваченої особи та впливають на оцінку фактів даної справи компетентним судом (рішення у справах «Аллен де Рібемон проти Франції», п. 41; «Дактарас проти Литви» від 24 листопада 2000 року пункти 41-43; «Бутвевічюс проти Литви» від 26 березня 2002 року, пункт 49).

У рішенні Європейського суду з прав людини «Корбан проти України» від 04 липня 2019 року зазначено, що частина друга статті 6 Конвенції не дозволяє посадовим особам оголошувати особу винною до засудження цієї особи судом. Посадові особи повинні повідомляти громадськість про кримінальні розслідування шляхом, наприклад, інформування про підозри, затримання та зізнання, якщо вони роблять це обережно. Має значення обране ними формулювання (рішення у справі «Турьєв проти росії» від 11 жовтня 2016 року, пункт 19).

Як наголошує Європейський суд з прав людини, вагоме розрізнення має проводитись між твердженнями про те, що особа лише підозрюється у вчиненні певного злочину, і відвертим визнанням того, що особа його вчинила (рішення у справах «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року, пункти 54, 56; « Нештяк проти Словаччини» від 27 лютого 2007 року, пункти 88-89).

Аналогічне визначення презумпції невинуватості наведено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Шагін проти України» від 10 грудня 2009 року, у якому наголошено на тому, як важливо державним посадовим особам добирати слова, оприлюднюючи свої заяви ще до судового розгляду справи, порушеної проти особи, та визнання її винною у вчиненні того чи іншого злочину (рішення у справі «Дактарас проти Литви» від 24 листопада 2000 року, пункт 41).

Отже слід дійти висновку, що за відсутності обвинувального вироку, який набрав законної сили щодо ОСОБА_1 , відповідачем в розміщеній на сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 публікації, порушено немайнове право позивача на використання імені.

Посилання відповідача у відзиві на відсутність порушення немайнового права позивача на використання його імені із посиланням на норми Законів України «Про інформацію», «Про захист персональних даних», «Про доступ до публічної інформації» неспроможні з огляду на необхідність дотримуватись балансу між задоволенням суспільного інтересу (необхідністю висвітлювати певну інформацію) про хід розслідування кримінальних проваджень та недопущенням нанесення шкоди репутації підозрюваної чи обвинуваченої особи, яку буде важко відновити у разі закриття кримінального провадження або ухвалення виправдувального вироку суду з підстав, передбачених КПК України.

Суд також відхиляє доводи сторони відповідача про те, що інформація особи позивача у спірній статті не є ім`ям у розумінні частини першої статті 28 ЦК України, оскільки відповідач використав ім`я позивача, зазначивши його як ОСОБА_1 , що разом з іншою інформацією, зокрема те, що позивач є бенефіціаром приватної компанії «Ріст» дає можливість чітко ідентифікувати позивача.

При цьому, частиною четвертою статті 296 ЦК України прямо заборонено використовувати (обнародувати) ім`я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення до набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Фатуллаєв проти Азербайджану» від 22 квітня 2010 року наголошено, що пункт 2 статті 6 Конвенції не забороняє владі інформувати суспільство про здійснювані кримінальні розслідування, проте вимагає роботи це із максимальною обережністю та обачністю, які необхідні для дотримання принципу презумпції невинуватості.

Цивільним законодавством встановлено заборону не на поширення інформації про кримінальні провадження, яка може бути і є предметом суспільного інтересу, а саме на використання імені обвинуваченої особи до набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно неї при поширенні цієї інформації. Особливо в світлі існування (і можливості застосування) частини сьомої статті 296 ЦК України, в якій передбачена можливість використання початкової літери прізвища фізичної особи у засобах масової інформації, літературних творах, тощо, і це не буде мати наслідком порушення її немайнового права.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Так, позивачем понесені в якості судових витрат лише витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 073 грн. 60 коп., що підтверджується квитанцією № 65140884 від 21.03.2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1 073 грн. 60 коп. у відшкодування судових витрат.

Керуючись статтями 32, 34, 62 Конституції України, Конвенцією з прав людини; Практикою Європейського Суду з прав людини, статтями 21, 29 Закону України «Про інформацію», статтями 270, 275, 296, 299 Цивільного кодексу України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133-141, 142, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Слово і Діло» про зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Слово і Діло» видалити (знищити) персональні дані про ОСОБА_1 , а саме: прізвище - ОСОБА_1 та ім`я - ОСОБА_1 з публікації, яка поширена Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Слово і Діло» ІНФОРМАЦІЯ_4 о 10 год. 10 хв. в мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3»:

«Вищий антикорупційний суд закрив кримінальне провадження в частині обвинувачення колишнього директора компанії «Ріст» ОСОБА_2 у причетності до завдання понад 37 млн. грн. збитків під час облаштування ІНФОРМАЦІЯ_9.

Таке рішення 9 березня ухвалив ВАКС, повідомляє «Слово і діло».

Прокурор САП просив закрити провадження в частині обвинувачення ОСОБА_2 у зв`язку з його смертю, тобто на підставі пункту 5 частини 1 статті 284 КПК. ВАКС клопотання задовольнив.

«Задовольнити клопотання прокурора та закрити кримінальне провадження № 42017000000004330 від 18 листопада 2017 року в частині обвинувачення ( ОСОБА_2 - ред.) у зв`язку із його смертю на підставі пункту 5 частини першої статті 284 КПК. Повернутикошти, внесені як частки застави за ( ОСОБА_2 - ред.) в загальній сумі 1 261 200 грн згідно з ухвалою Вищого антикорупційного суду в справі № 991/6431/20», - йдеться в рішенні.

Як відомо, від початку в справі обвинувачували колишнього ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 , бенефеціара компанії «Ріст» ОСОБА_1 та директора фірми ОСОБА_2 .

Нагадаємо, за версією обвинувачення, що у 2017-2018 роках начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі ІНФОРМАЦІЯ_6),, начальник ІНФОРМАЦІЯ_7 та начальник ІНФОРМАЦІЯ_8 у змові з директором та бенефіціарним власником приватного товариства, організували прийом робіт та послуг з облаштування ІНФОРМАЦІЯ_9 у АДРЕСА_2.

Попри те, що роботи з облаштування польового табору фактично не були виконані, посадовці ЗСУ все ж «посприяли» в перерахуванні на рахунки компанії коштів. Як наслідок, державі було завдано збитків на суму понад 37 млн гривень, що підтверджується висновком Державної аудиторської служби та проведеними у справі експертизами. В липні 2021 року справу призначили до розгляду по суті».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Слово і Діло» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Позивач - ОСОБА_1 : адреса: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Слово і Діло»: адреса: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 16/13, код ЄДРПОУ 37814469.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 15.02.2024 року.

Суддя Є.С. Хайнацький