ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/5014/24
Провадження № 2-аз/991/8/24
У Х В А Л А
12 червня 2024 рокумісто Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого Крикливого В.В., суддів Галабали М.В. та Ногачевського В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції»,
в с т а н о в и в :
10.06.2024 до Вищого антикорупційного суду (далі - суд) звернулось Міністерство юстиції України (далі - позивач) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», та стягнення активів у дохід держави. Окрім сторін, у позовній заяві зазначено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 .
Одночасно з позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову від 10.06.2024, в якій позивач прохає заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь?які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єктів нерухомості, а саме:
(1) земельної ділянки загальною площею 9,63 га, кадастровий номер 6525482300:04:024:0012, (адреса: Херсонська область, Чаплинський район, Магдалинівська сільська рада, 57/12);
(2) земельної ділянки загальною площею 11,1134 га, кадастровий номер 6525482300:05:029:0003 (адреса: Херсонська область, Чаплинський район, Магдалинівська сільська рада, 64/3);
(3) нежитлової будівлі, станції технічного обслуговування, розташованої за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, провулок Руський, будинок 32а (реєстраційний номер майна 38745535).
Окрім того, прохає заборонити органам державної реєстрації прав на транспортні засоби, органам та особам, які виконують функції державного реєстратора прав на транспортні засоби, вчиняти будь?які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо таких транспортних засобів:
- TOYOTA LAND CRUISER HZJ100L 4164, 1998 року випуску, державний номерний знак: НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ;
- TOYOTA HI ACE 2.5 2494, 2006 року випуску, державний номерний знак: НОМЕР_4 , номер двигуна: НОМЕР_5 , номер кузова: НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 ,
- SUZUKI DL 1000 996, 2006 року випуску, державний номерний знак: НОМЕР_8 , номер двигуна: НОМЕР_9 , номер шасі: НОМЕР_10 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11 .
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 11.06.2024 відкрито провадження у справі за згаданим адміністративним позовом.
Обґрунтування заяви про забезпечення позову
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що ОСОБА_1 є відповідачем в адміністративної справи та несе відповідальність за (1) завдання істотної шкоди національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України, зокрема, але не виключно, шляхом взяття участі в організації (у тому числі плануванні, керівництві та координації, державному фінансуванні та матеріально?технічному забезпеченні) підготовки збройної агресії проти України, а також в організації безпосередньої збройної агресії проти України та (2) інформаційного сприяння вчиненню дій або ухваленню рішень, шляхом організації, фінансування та безпосереднього здійснення публічних дій, спрямованих на розпалювання ненависті до Українського народу, його культури, державної мови, національної ідентичності.
Заразом, в позовній заяві зазначено, що ОСОБА_2 може вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження активами через пов`язану особу - дружину ОСОБА_2 .
Так, ОСОБА_2 належить на праві власності нежитлова будівля, станція технічного обслуговування, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 38745535).
Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної власності належать вищезазначені активи, які за наслідками розгляду справи за згаданим адміністративним позовом можуть бути стягнуті в дохід держави.
Враховуючи те, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, позивач прохає задовольнити його заяву про забезпечення позову.
Щодо порядку вирішення заяви про забезпечення позову
Процесуальні питання та процедура вирішення заяв про забезпечення адміністративного позову врегульовано главою 10 розділу I «Загальні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, частиною 1 статті 154 КАС України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Заява про забезпечення позову подана Міністерством юстиції України як позивачем в адміністративній справі. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 КАС України позивачем в адміністративному судочинстві є, в тому числі, суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Відповідно до положень частини восьмої статті 5 Закону України «Про санкції», пункту 1 та підпункту 543 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Міністерство юстиції України уповноважено звертатися до суду з позовами та брати участь у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції».
Отже, у цій адміністративній справі позивач є суб`єктом владних повноважень, до повноважень якого віднесено право звернення до суду із відповідним адміністративним позовом. Отже, заява про забезпечення позову надійшла від належного суб`єкта та підлягає розгляду.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 КАС України письмовим провадження є вирішення окремого процесуального питання в суді першої інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви Міністерства юстиції України про забезпечення позову здійснюється судом за правилами письмового провадження.
Мотиви суду
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що клопотання про забезпечення позову підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь?якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи, визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
У розумінні наведеної норми Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: (1) розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; (2) забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; (3) наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; (4) ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; (5) запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
З матеріалів, доданих до позовної заяви, вбачається, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Цей Указ затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ. Наразі, воєнний стан в Україні продовжено до 12.08.2023 включно.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 15.01.2023 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (введене в дію Указом Президента України від 15.01.2023 № 23/2023) відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина російської федерації, відомості згідно з Єдиним державним реєстром платників податків російської федерації: ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_12 (порядковий номер - 125), застосовано санкцію у вигляді блокування активів.
Відповідач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_13 ) є співголовою Регіонального відділення всеросійського народного фронту в так званій «Республіці Крим» (Региональное отделение общероссийского народного фронта в Республике Крым - рос.). Окрім того відповідно до інформації із засобів масової інформації (далі - ЗМІ), ОСОБА_1 займав посаду «екс?голови кримського «Беркуту».
Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначає, що відповідач вчинив дії, які є підставою застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», а саме: (1) інформаційне сприйняття збройній агресії проти України шляхом безпосереднього здійснення публічних дій, спрямованих на підтримання політики держави?агресора (п.п. «в» п. 1 абз. 4 ч. 2 ст. 5?1 ЗУ «Про санкції») та (2) взяття участі у матеріально?технічному забезпечення збройної агресії проти України (п.п. «ґ» п. 1 абз. 4 ч. 1 ст. 5?1 ЗУ «Про санкції»).
Щодо інформаційного сприяння збройній агресії проти України шляхом безпосереднього здійснення публічних дій, спрямованих на підтримання політики держави?агресора.
Як співголова відділення «Народного фронту» в Криму та колишній командир спеціального підрозділу міліції громадської безпеки «ІНФОРМАЦІЯ_5», ОСОБА_1 підтримує у засобах масової інформації російську федерацію та її неправомірне, безпідставне воєнне вторгнення на територію України.
Так, 03.11.2023 Служба безпеки України (далі - СБУ) листом № 5/4/2?14705 у відповідь на запит Міністерства юстиції України від 26.10.2023 № 140870/38.1.2/8?2, надала копії протоколів огляду публікацій у ЗМІ.
ІНФОРМАЦІЯ_15 в публікації «ІНФОРМАЦІЯ_16» ОСОБА_5 считает, что сейчас против России встали все страны НАТО» (рос.), що розміщена на сайті видавництва «Город 24 онлайн» (ІНФОРМАЦІЯ_14), відповідач повідомив:
«Мы же понимаем, что все НАТО против нас воюет.» - у значенні, що НАТО воює проти російської федерації (далі - рф). «И какие поставки ходят, миллиарды вкладывают. Какая экипировка, какое оружие. Им нужно до последнего украинца воевать. Мы же помним первые попытки, когда Крым пытался вернуться домой в россию. И в этот раз народ поверил и вышел, ждал этого момента»(рос.).
Тобто, на думку позивача, у вказаній публікації відповідач повторює російську пропаганду, відповідно до якої рф воює саме з НАТО, Україна не є самостійною країною з власними інтересами, а мешканці Автономної Республіки Крим очікували і бажали приєднання півострову до рф.
ІНФОРМАЦІЯ_7 в статті «Крымская весна» глазами очевидцев - в «Артеке» состоялся диалог о важном» (рос.), що розміщена на сторінці видання «АРТЕК» (https://artek.org), в дев`яту річницю нелегітимного, незаконного, так званого «референдуму», ОСОБА_1 , який вказаний як «сопредседатель народного фронта, бывший командир крымского отряда милиции особого назначения «ІНФОРМАЦІЯ_5», участник подавления несанкционированных митингов на майдане в Киеве» (рос.), вказує, що у осіб, які брали участь у Революції Гідності, яких відповідач називає «майдановцями» нібито було упереджене ставлення саме до кримських «бійців».
«Бездействие порождает вседозволенность. Команды вообще не было никакой, даже руководителей высшего эшелона МВД не было. Мы все ждали команду. Мы понимали, что есть приказ, есть команда и есть закон. Нарушить его нельзя. Отношение к нам было со стороны участников майдана жесткое, даже жестокое. К нам, крымчанам, всегда относились как к пророссийским. И на майдане на нас вылилась вся их злоба» (рос.).
Отже, ОСОБА_1 намагається створити хибне уявлення про осіб, які брали участь у Революції Гідності, як про, ніби то, осіб, що мають упереджене, негативне ставлення саме до «бійців загону поліції», що походять з Криму. Позивач стверджує, що відповідач за допомогою таких висловів намагається створити уявлення, що громадяни України з проукраїнською, патріотичною позицією є ворогами жителів Криму та розпалити у них ненависть до таких українців.
На переконання позивача, вищевказане підпадає під визначення дій, передбачених п. п. «в» п. 2 абз. 4 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про санкції», а саме розпалювання ненависті до Українського народу, його культури, державної мови, національної ідентичності.
Також, Позивач посилається на низку інших статей, розміщених у відкритому доступі, у яких, на переконання останнього, ОСОБА_1 поширює проросійську пропаганду.
Так, у статті «В Крыму начался сбор подписей в поддержку выдвижения владимира путина» (рос.), розміщеній 23.12.2023 на сайті видавництва « ІНФОРМАЦІЯ_10 » (https://vesti-k.ru), яка присвячена збору підписів на підтримку ОСОБА_7 як кандидата в президенти рф, вказується, що «Народний фронт» - організація, співголовою якої є Відповідач - слугує як «точка збору» таких підписів. Сам Відповідач у контексті підтримки ОСОБА_7 на вказаних виборах вказав таке:
«Главное, что он поднял россию. Экономику поднял, армию поднял, авторитет россии растет на всех уровнях. Это доказано поездкой в Эмираты, когда сопровождали 6 наших истребителей в полном боевом комплекте и без истребителей Арабских Эмират. Хотя у них есть 69 боевых машин. Это доверие к нашему лидеру» (рос.).
Отже, відповідач з власної волі поширює через ЗМІ позицію, направлену на глорифікацію президента рф і таким чином спонукає до голосування за нього.
26.02.2024 у статті «Командир крымского "ІНФОРМАЦІЯ_13" ОСОБА_5 об угрозах с Украины: Или ты говоришь, или тебя нет» (рос.), розміщеній на сайті видавництва «ІНФОРМАЦІЯ_11» (ІНФОРМАЦІЯ_12), ОСОБА_1 коментує заяви представників влади України таким чином:
«Собака лает - караван идет, это первое… А второе, что им можно показать и предложить, чтобы не иссяк поток долларов, который они гребут и прячут? У них назад дороги нет. Их судьба уже решена: и ОСОБА_8, и ОСОБА_9... Им уже нечего больше сказать. Тем более, англичане, которые их курируют, они им не дадут заднюю включить. Или ты говоришь, или тебя нет. А кто ещё чуть - чуть мыслит, говорит о сроке. Ещё два-три месяца, ребята, и вы готовьтесь. Всё..» (рос.).
Отже, у вказаній статті відповідач повторно поширює російську пропаганду, направлену на заперечення самовизначення України.
Щодо взяття участі у матеріально?технічному забезпечення збройної агресії проти України
ІНФОРМАЦІЯ_7 на сайті видавництва «ІНФОРМАЦІЯ_8» (ІНФОРМАЦІЯ_6) було розміщено публікацію «ІНФОРМАЦІЯ_9» стала в крыму общенародной», в якій повідомлено про проведення кримським відділенням «Народный фронт», співголовою якого є відповідач, акції «Народный фронт. Всё для победы» (рос.), метою якої є збір матеріальної допомоги для представників збройних сил рф.
Як співголова відділення «Народного фронту» в Криму ОСОБА_1 вказав таке:
«Там не бывает мелочей,…там другие ценности, и всё важно. Меняется отношение ко всему, и всё воспринимается по-другому» - в контексті того, що для успішного ведення бойових дій, розпочатих рф проти України, представникам збройних сил рф необхідна матеріальна допомога з боку російського населення.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), а саме на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_10 »(рос.) було розміщено відеозапис під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». В контексті надання ним як співголовою «Народного фронту» в Республіці Крим допомоги збройним силам рф, ОСОБА_1 на 03 хвилині 58 секунді запису вказує таке:
«Я могу сказать, что я особо то и не отходил где то от ребят, я чем могу… я живу этой жизнью с ними. Там мелочей нету, от иголки, нитки… ну там нету мелочей, это настолько важно» (рос.).
Отже, відповідач вказує на підтримку ним зв`язку із представниками збройних сил рф та на важливість надання ним матеріальної допомоги.
З огляду на наведені у позовній заяві доводи та додані до неї докази, суд дійшов висновку про наявність між сторонами публічно?правового спору, що є однією з передумов для застосування заходів забезпечення позову.
Варто зазначити, що стаття 151 КАС України передбачає види забезпечення позову. Так, згідно з частиною першою згаданої статті позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до роз`яснень, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову З`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25.04.2019 № 826/10936/18.
Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.
Суд вважає, що вказаний підхід очевидно може бути застосований і при вирішенні питання забезпечення позову у справах про застосування санкції передбаченої пунктом 11 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції», оскільки у випадку задоволення позовної заяви і не вжиття заходів по забезпеченню позову, іншим чином реалізувати ухвалене рішення у випадку втрати активів не буде можливим, оскільки відповідачем виступає нерезидент, який перебуває, отримує головні доходи та володіє майном на території країни-агресора, а також на території, окупованій цією країною. Вказане виключить досягнення мети у конкретній адміністративній справі - застосування санкції до відповідної особи.
Так, підставами застосування санкцій у виді блокування активів фізичних та юридичних осіб є дії фізичної та юридичної особи, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження прав власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їх прав і свобод, які виникли з моменту набуття чинності Законом України «Про санкції» у 2014 році. Норма у цій частині діяла з 12.09.2014, що свідчить, що відповідач мав бути обізнаним, що у разі вчинення вищезазначених дій відносно нього можуть бути запровадженні санкції з боку держави України, у тому числі й блокування активів.
Позивачем обраний спосіб забезпечення позову шляхом заборони вчиняти органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, а також органам державної реєстрації прав на транспортні засоби, органам та особам що виконують функції державного реєстратора прав на транспортні засоби, будь?які реєстраційні дії щодо об`єктів власності (нерухомого майна та транспортних засобів), що належать відповідачу та його дружині.
З цього приводу суд зазначає, що вимогою адміністративного позову в межах даної справи є вимога про стягнення в дохід держави активів відповідача (об`єктів нерухомості та транспортних засобів), які йому належать на праві приватної власності. Тобто, логічно презюмувати, що невжиття таких заходів (заборони вчинення реєстраційних дій по відношенню до майна відповідача, яке може бути за результатами судового розгляду стягнуте в дохід держави) може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки відповідач, будучи обізнаним про адміністративний позов про застосування санкції у вигляді стягнення в дохід держави активів, які йому належать, може вчинити дії з відчуження такого нерухомого майна, з метою унеможливлення стягнення цих активів. У випадку ж відчуження нерухомого майна до прийняття кінцевого рішення у справі, це може спричинити значні складнощі для повернення існуючого становища.
З урахуванням цього, суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову до ухвалення остаточного рішення у справі. При цьому, суд вважає, що вказані у заяві заходи забезпечення позову розумними та адекватними, а також такими, що забезпечать збалансованість інтересів сторін, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про достатність вказаних підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Суд звертає увагу, що під час вирішення питання про забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.
Вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та гарантує ефективність судового захисту у разі задоволення цього позову та відповідає вимогам процесуального закону. Як наслідок, незалежно від результатів вирішення даної адміністративної справи по суті, вжиття заходів забезпечення даного адміністративного позову не в змозі завдати істотної шкоди існуючим правам відповідача.
Судом також прийнято до уваги співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить позивач (забезпечення можливості стягнення активів в дохід держави для відшкодування збитків завданих військовою агресією російської федерації та для інших потреб) із наслідками вжиття заходів забезпечення позову.
З огляду на викладене, дослідивши зміст заяви позивача та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог заявника та, як наслідок, про необхідність задоволення заяви позивача про забезпечення адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 156 КАС України ухвала з питань забезпечення адміністративного позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частиною 2 статті 156 КАС України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 156 КАС України,
п о с т а н о в и в :
Заяву Міністерства юстиції України про забезпечення позову від 10.06.2024 - задовольнити.
Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь?які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) стосовно таких об`єктів:
- земельної ділянки загальною площею 9,63 га, кадастровий номер: 6525482300:04:024:0012, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, документ, який є підставою для виникнення права власності: рішення суду від 23.01.2012 у справі № 2?111/2012, адреса земельної ділянки: АДРЕСА_2 ;
- земельної ділянки загальною площею 11,1134 га, кадастровий номер: 6525482300:05:029:0003, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, документ, який є підставою для виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину від 30.05.2009 № 1?1029, адреса земельної ділянки: Херсонська область, Чаплинський район, Магдалинівська сільська рада, 64/3;
- нежитлова будівля, станція технічного обслуговування, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності р № 3657 від 07.12.2012, видане Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, адреса нерухомого майна: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, провулок Руський, будинок 32 а (реєстраційний номер майна: 38745535);
Заборонити органам державної реєстрації прав на транспортні засоби, органам та особам що виконують функції державного реєстратора прав на транспортні засоби вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо таких транспортних засобів:
- TOYOTA LAND CRUISER HZJ100L 4164, 1998 року випуску, державний номерний знак: НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ;
- TOYOTA HI ACE 2.5 2494, 2006 року випуску, державний номерний знак: НОМЕР_4 , номер двигуна: НОМЕР_5 , номер кузова: НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 ,
- SUZUKI DL 1000 996, 2006 року випуску, державний номерний знак: НОМЕР_8 , номер двигуна: НОМЕР_9 , номер шасі: НОМЕР_10 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та з цього дня підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Окрім того, у відповідності до статті 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Судді:
Віталій КРИКЛИВИЙ Маркіян ГАЛАБАЛА Віктор НОГАЧЕВСЬКИЙ
Суд | Вищий антикорупційний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2024 |
Оприлюднено | 14.06.2024 |
Номер документу | 119702472 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Адміністративне
Вищий антикорупційний суд
Крикливий В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні