Ухвала

від 13.06.2024 по справі 645/3158/24

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/3158/24

Провадження № 2/645/1659/24

У Х В А Л А

іменем України

13 червня 2024 року м. Харків

Суддя Фрунзенського районного суду м.Харкова Шарко О.П., розглянувши матеріали позовної ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР НЕОС»</a>, третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куба Юлія Володимирівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР НЕОС»</a>, третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куба Юлія Володимирівна, в якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куба Юлією Володимирівною, зареєстрований в реєстрі за №2026 від 03 жовтня 2019 року..

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. ст.175,177ЦПК Українита ЗУ «Про судовий збір», а саме:

Відповідно до ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ч. 1 ст.184ЦПК України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в установлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За загальними правилами цивільного судочинства судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скаргу чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 133ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

Згідно зі статтею 3Закону України«Про судовийзбір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 (п. 53), відповідно до якого право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Як визначено приписами ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Ставки сплати судового збору встановлено ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду позивачем фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору встановлюється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час звернення позивача з даним позовом складає 1211 грн. 20 коп.

В порушенняЗУ «Про судовий збір», позивачем при зверненні до суду із позовною вимогою немайнового характеру не сплачено судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.

При цьому, позивач посилається на ч. 3ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», як підставу звільнення від сплати судового збору

Відповідно до ч.3ст.22Закону України«Про захистправ споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб .ЗУ «Про захист прав споживачів»регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

Предметом спору у позовній заявіє визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса.

Вчинення нотаріусом виконавчого написуце нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат»та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Враховуючи вищенаведене на правовідносини, що виникають з приводу визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, нормиЗУ «Про захист прав споживачів»не поширюється і тому посилання позивача на ч.3ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, є безпідставними.

Оскільки, дана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175,177ЦПК Українита ЗУ «Про судовий збір», то згідност.185ЦПК України, її необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем даної ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.175,177,185 ЦПК України,ЗУ «Просудовий збір»суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР НЕОС»</a>, третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куба Юлія Володимирівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню , -залишити без руху.

Надати строк для усунення вказаних протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали у встановлений строк, позовна заява буде їй повернута.

Суддя Фрунзенського районного суду О. П. Шарко