Постанова

від 11.06.2024 по справі 214/5810/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6026/24 Справа № 214/5810/23 Суддя у 1-й інстанції - Сіденко С.І. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року м.Кривий Ріг

справа № 214/5810/23

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.

суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.

секретар судового засідання Гладиш К.І.

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_3 , на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 квітня 2024 року, яка постановлена суддею Сіденко С.І. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомостей щодо дати складення повного судового рішення матеріали справи не містять,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Гірницький-7», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Заява мотивована тим, що у провадженні Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Гірницький-7», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Ухвалою суду від 28 лютого 2024 року, за заявою представника позивача, вказану позовну заяву залишено без розгляду.

Відповідач посилається на те, що вона понесла судові витрати на послуги адвоката, розмір яких складає 19 000 гривень, що підтверджує договором про надання правової допомоги № 28-09/23Н від 28 вересня 2023 року, додатковою угодою до цього договору від 23 жовтня 2023 року, актом наданих послуг № 1 від 28 вересня 2023 року з описом виконаних робіт на суму 19 000 грн, товарним чеком від 27 лютого 2024 року про сплату відповідачем вказаної суми на користь адвоката.

Вказує, що позивач не впевнилася в тому, що її правам та інтересам завдана шкода саме відповідачем, на підставі сумнівних доказів ініціювала судовий процес проти відповідача.

У зв`язку з недобросовісною поведінкою позивача, відповідач змушена захищати свої права та інтереси, звертаючись за правовою допомогою до адвоката. Подання представником позивача заяви про залишення позовної заяви без розгляду є нічим інакшим, як намагання уникнути розгляду справи по суті та отримання негативного результату по справі.

На підставі наведеного вище відповідач просить стягнути з позивача ОСОБА_1 на свою користь витрати пов`язані з розглядом справи, а саме на професійну правничу допомогу у розмірі 19 000 грн.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 квітня 2024 рокуу задоволенні заяви про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Гірницький-7», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - відмовлено.

Вапеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою стягнути з з позивача на користь витрати відповідача пов`язані з розглядом справи, а саме на професійну правничу допомогу у розмірі 19 000 грн посилаючись на порушення судм першої інстанції норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивовани тим, що підставою для звернення позивача з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири є нібито залиття відповідачем житлового приміщення, співвласником якого є позивач, однак в доданих до позовної заяви позивачем актах не було встановлено жодних обставин, які б могли надати відповіді що саме стало причиною можливого залиття.

Вважає, що у зв`язку з недобросовісною поведінкою позивача, відповідач змушена захищати свої права та інтереси, звертаючись за правовою допомогою до адвоката

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу представника відповідача залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь в рахунок відшкодування майнової шкоди (збитків) грошові кошти у розмірі 15 049,75 грн, в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 10 000 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 грн, витрати на проведення виготовлення звіту оцінки майнового збитку 3 500 грн а також витрати по сплаті судового збору.

На підтвердження факту залиття квартири позивача, нею до позовної заяви надані акти за підписами мешканців будинку АДРЕСА_1 (а.с.15,16).

Обґрунтовуючи завдану позивачу майнову шкоду, до позову долучено Звіт оцінки майна щодо оцінки збитку майна розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.99 - 121).

Позивач у позовній заяві також вказує, що через факт затоплення квартири їй завдана моральна шкода.

Ухвалою від 11 серпня 2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 28 лютого 2024 року за заявою представника позивача залишено позовну заяву без розгляду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги на рахунок держави.

Відповідно до ч. 5 ст.142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Так, ст. 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, а залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч.1 ст.257 ЦПК України - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення.

Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантоване статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Таким чином, за змістом ч. 5 ст. 142 ЦПК України стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно було довести, асуду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Така ж позиція висловлена у п. 38 постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», а саме, що в разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовна заява була залишена без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача.

З системного тлумачення положень чч.ч. 5, 6 ст. 142, ч. 9 ст. 141 ЦПК України вбачається, що необґрунтовані дії позивача, як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Таким чином, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено, які саме необґрунтовані дії позивача чи зловживання його процесуальними правами були здійснені в ході розгляду справи, а тому відсутні підстави для стягнення з позивача витрат відповідача на правову допомогу, оскільки звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами.

Підстави вважати, що позивач вчинив необґрунтовані дії, чи діяв недобросовісно, зловживаючи своїми правами, відсутні.

На підставі наведеного, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 379,381,382 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Ухвалу Саксаганського районногосуду м.Кривого РогуДніпропетровської областівід 04квітня 2024рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 12 червня 2024 року.

Головуючий:

Судді: