Постанова

від 03.06.2024 по справі 910/12933/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2024 р. Справа№ 910/12933/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Алданової С.О.

Корсака В.А.

за участю:

секретаря судового засідання: Звершховській І.А.,

представників сторін:

від позивача: Скрипчук М.Є. (поза межами приміщення суду),

від відповідача: Лопатнікова А.В. (в залі суду),

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тродат ЮА"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 (повний текст складено 05.02.2024)

у справі № 910/12933/23 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тродат ЮА"

до Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк"

про визнання недійсним одностороннього правочину, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тродат ЮА» (далі - ТОВ «Тродат ЮА», Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило: визнати недійсним односторонній правочин, вчинений Акціонерним товариством Комерційний Банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк», Банк); визнати протиправним та скасувати рішення Банку про встановлення Товариству неприйнятно високого рівня ризику; зобов`язати Банк укласти з Товариством договір банківського обслуговування відповідно до Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», що розміщені на офіційному сайті Банку в мережі Інтернет за адресою: privatbank.ua, в редакції, чинній на дату подання документів до Банку - 07.06.2023, та які разом з пам`яткою клієнтів і тарифами становлять договір банківського обслуговування.

На обґрунтування заявлених вимог Товариство зазначає, що відмова Банку від встановлення ділових відносин, а саме від відкриття банківського рахунку юридичній особі - ТОВ «Тродат ЮА» є необґрунтованою та такою, що суперечить вимогам закону. Товариство зазначає, що його структура власності є прозорою, включає в себе одного учасника, який є громадянином України та здійснює підприємницьку діяльність більше 20 років; Банк не навів жодної обставини, яка стала би підставою для встановлення Товариству неприйнятно високого рівня ризику та відмовою у встановленні ділових відносин.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Суд дійшов висновку, що Банк під час проведення первинного фінансового моніторингу обґрунтовано встановив високий ризик ділових відносин щодо позивача, що, у свою чергу, є належною достатньою підставою для відмови у відкритті рахунка та укладенні відповідних правочинів з Товариством.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2024, ТОВ «Тродат ЮА» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги ТОВ «Тродат ЮА» до АТ КБ «Приватбанк» задовольнити повністю; судові витрати у справі, в т.ч. сплачений ТОВ «Тродат ЮА» судовий збір за подання апеляційної скарги, стягнути з відповідача.

Скаржник вважає, що оскаржуване рішення ухвалене судом без з`ясування обставин, що мають значення для справи, а це призвело до помилкового рішення, яке ґрунтується на висновках, зроблених після неповного та необ`єктивного з`ясування всіх дійсних обставин.

Апелянт зазначає, що за висновком Банку ТОВ «Тродат ЮА» створене «штучно» - для уникнення обмежень, встановлених постановою НБУ №18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», а саме для уникнення зупинення здійснення обслуговування банками видаткових операцій за рахунками юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації / Республіки Білорусь.

На думку позивача, суд не врахував його аргумент, що обмеження, встановлені зазначеною вище постановою НБУ, стосуються виключно ТОВ «Тродат-Україна». Крім того, суд не врахував порядок встановлення критеріїв ризику клієнта, визначений Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.05.20 №65.

Також апелянт вважає, що суд надав неправильну оцінку доводам засновника позивача щодо наміру вийти з числа учасників ТОВ «Тродат-Україна».

Позиції учасників справи.

Банк надав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Банк відзначає таке. У службовій записці АТ КБ «ПриватБанк» № Е.17.U.0.0/4-7192756 від 17.07.2022 «Обґрунтований висновок щодо встановлення НВР та відмову від встановлення ділових відносин у зв`язку з неможливістю мінімізувати ризики, пов`язані з клієнтом ТОВ «Тродат ЮА» (ЄДРПОУ 4477274)» зазначено, що за результатами здійснених заходів належної перевірки клієнта (НПК) та посилених заходів належної перевірки (ПЗНП) відносно Товариства як потенційного клієнта АТ КБ «ПриватБанк» встановило, що ТОВ «Тродат ЮА» створене 13.04.2022; статутний капітал - 10 000,00 грн; зареєстровано 2 види діяльності: основний вид діяльності - 46.90 «Неспеціалізована оптова торгівля» та додатковий - 46.19 «Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту»; директор та кінцевий бенефіціарний власник - Косенко Юрій Олексійович.

За результатами аналізу інформації щодо ОСОБА_1 , який є кінцевим бенефіціарним власником (КБВ) потенційного клієнта, виявлено, що ОСОБА_1. є також директором та КБВ в ТОВ «ТРОДАТ-Україна» (ЄДРПОУ 30652855), у якого серед зареєстрованих видів діяльності є також 46.90 «Неспеціалізована оптова торгівля» та 46.19 «Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту».

Назви компаній ТОВ «Тродат ЮА» та ТОВ «ТРОДАТ-Україна» майже ідентичні.

Вивчаючи структуру власності ТОВ «ТРОДАТ-Україна», Банк виявив, що КБВ з часткою 50% є ОСОБА_2 - громадянин та резидент Російської Федерації. ТОВ «ТРОДАТ-Україна» (ЄДРПОУ 30652855) підпадає під обмеження щодо проведення видаткових операцій на підставі п. 15 постанови Національного Банку України №18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».

Ураховуючи виявлену інформацію, Банк дійшов висновку, що існують обґрунтовані підозри, що ТОВ «Тродат ЮА» (ЄДРПОУ 44772742) створене задля уникнення обмежень, встановлених Національним банком України постановою №18 від 24.02.2022.

Отже, підставою для відмови у встановленні ділових відносин з ТОВ «Тродат ЮА» не були обставини, пов`язані з ненаданням останнім документів Банку, а тому аргументи апелянта не відносяться до предмету спору та не є предметом доказування.

Банк зауважує, що, виходячи з аналізу норм права щодо фінансового моніторингу, вбачається, що законодавець покладає в основу дій та рішень суб`єктів фінансового моніторингу наявність підозри.

Відповідно до п. 46 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон) підозра - припущення, що ґрунтується на результатах аналізу наявної інформації та може свідчити про те, що фінансова операція або її учасники, їх діяльність чи походження активів пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та/або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, або із вчиненням іншого кримінального правопорушення або діяння, за яке передбачені міжнародні санкції.

АТ КБ «Приватбанк» вважає, що здійснило всі необхідні заходи перевірки, які вважало достатніми для встановлення того, що обслуговування потенційного клієнта-позивача, характер або наслідки його фінансових операцій можуть нести реальну або потенційну небезпеку використання банку з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, та, як наслідок, визначення позивачу неприйнятно високого ризику та прийняття рішення про відмову у встановленні ділових відносин на підставі ч. 6 ст. 7, абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12933/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ТОВ «Тродат ЮА» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 до надходження матеріалів справи №910/12933/23.

07.03.2024 матеріали справи №910/12933/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Тродат ЮА» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі №910/12933/23. Розгляд справи призначено на 10.04.2024.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2024 справа №910/12933/23 передана на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А. (у зв`язку з відпусткою судді Владимиренко С.В.).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2024 прийнято апеляційну скаргу ТОВ «Тродат ЮА» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі №910/12933/23 до провадження у визначеному складі суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2024 задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги ТОВ «Тродат ЮА» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі №910/12933/23. Відкладено судове засідання до 06.05.2024.

Судове засідання 06.05.2024 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 призначено судове засідання на 03.06.2024.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

13.04.2022 щодо ТОВ «Тродат ЮА» (ідент. код 44772742) внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 1000701020000095663; керівник Товариства - ОСОБА_1.

У рішенні Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/7965/22 (залишеному без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023) за позовом ТОВ «Тродат ЮА» до АТ КБ «Приватбанк» про зобов`язання укласти договір встановлено таке.

ТОВ «Тродат ЮА» 29.06.2022 звернулось до відділення АТ КБ «Приватбанк» з анкетою-заявою клієнта - юридичної особи-резидента про приєднання до умов і правил надання банківських послуг.

Під час звернення позивач надав пакет документів для оформлення та підписання договору банківського обслуговування, а саме: заповнений директором Товариства опитувальник; завірену копію паспорту директора Товариства та завірену копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків; завірені копії рішення про створення юридичної особи - ТОВ «Тродат ЮА» та наказу про призначення директора товариства; структуру власності юридичної особи - ТОВ «Тродат ЮА», відповідно до якої єдиним власником Товариства є ОСОБА_1. (він же виступає і директором Товариства).

Банк 19.07.2022 направив на адресу Товариства повідомлення про відмову від встановлення ділових відносин №20.1.0.0.0/7-220719/140. Банк повідомив, що 18.07.2022 він прийняв рішення про встановлення клієнту неприйнятно високого рівня ризику та відмовив у встановленні ділових відносин / відкритті рахунка відповідно до вимог абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Представник позивача 03.08.2022 направив на адресу АТ КБ «Приватбанк» адвокатський запит про надання інформації №0308/22, у якому просив зазначити обґрунтовані підстави, причини, а також перелік критеріїв ризику, які були встановлені відповідачем під час перевірки діяльності Товариства.

АТ КБ «Приватбанк» 10.08.2022 надало відповідь №20.1.0.0.0/7-220809/28121 на адвокатський запит №0308/22 від 03.08.2022, яка відтворює зміст повідомлення про відмову від встановлення ділових відносин №20.1.0.0.0/7-220719/140 від 19.07.2022, та додатково зазначає, що рішення Банку прийняте згідно з чинним законодавством та не підлягає перегляду, а також у відповідача відсутній обов`язок надавати детальну інформацію про прийняте рішення.

За результатами розгляду справи №910/7965/22, ураховуючи приписи ст. ст. 6, 7, 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» як спеціального нормативно-правового акта, що прямо наділяють банк правом відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком та є пріоритетними над вимогами ст. 1066, 1067, 1075 ЦК України, суд відмовив у задоволенні вимог ТОВ «Тродат ЮА».

07.06.2023 ТОВ «Тродат ЮА» звернулось до відділення АТ КБ «Приватбанк» у місті Києві з метою відкриття поточного рахунка для юридичної особи.

За твердженням позивача, під час звернення директор Товариства ОСОБА_1. надав повний пакет документів для оформлення та підписання договору, в т.ч. реєстраційні документи, паспорт та код директора, фінансову звітність за останній звітний період, повідомив про наявність відкритих рахунків в інших банківських установах - АТ «Комінбанк» та АТ «Укрсиббанк».

АТ КБ «Приватбанк» повідомило директору ТОВ «Тродат ЮА» про відмову у відкритті банківського рахунка Товариства в Банку.

09.06.2023 керівник Товариства звернувся до Банку із запитом щодо з`ясування причин відмови в обслуговуванні.

Листом вих. №20.1.0.0.0/7-230609/9319 від 20.06.2023 Банк повідомив ТОВ «Тродат ЮА», що 19.07.2022 на адресу Товариства було направлено повідомлення про розірвання ділових відносин / розірвання договору і закриття рахунка. Банк повідомив, що таке рішення про відмову було прийнято ним правомірно, правові підстави для його перегляду відсутні.

Листом вих. 20.1.0.0.0/7-230727/40934 від 31.07.2023 у відповідь на адвокатський запит Банк повідомив, що у встановленні ділових відносин / відкриття рахунку Товариству відмовлено відповідно до вимог абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Банк відмовився надати копію свого рішення та повідомити його реквізити з посиланням на Закон України «Про інформацію» та на статус інформації «з обмеженим доступом».

Звертаючись з позовом у цій справі, ТОВ «Тродат ЮА» вважає, що надана Банком відповідь не містить у собі жодного критерію ризиків, визначеного Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.05.2020 №65, щодо Товариства. Відмова Банку від встановлення ділових відносин, а саме від відкриття банківського рахунка Товариству, на думку позивача, є необґрунтованою та такою, що суперечить вимогам закону.

У відзиві на позовну заяву Банк проти заявлених до нього вимог заперечив та зазначив, що рішення про відмову в підтриманні ділових відносин було прийнято ним у порядку реалізації права на відмову від встановлення (підтримання) договірних відносин з урахуванням приписів ч. 1 ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та вимог Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою правління НБУ від 19.05.2020 №65.

Банк повідомив, що провів перевірку Товариства під час встановлення ділових відносин з метою визначення його кінцевого бенефіціарного власника, за результатом якої у Банку виникли обґрунтовані підозри, що ТОВ «Тродат ЮА» було створено задля уникнення обмежень, встановлених постановою НБУ №18 від 24.02.2022.

Пунктом 15 цієї Постанови НБУ зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком здійснення на території України:

1) переказу коштів з таких рахунків на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або на рахунки Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів України;

2) соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів;

3) видаткових операцій з таких рахунків фізичних осіб - резидентів Російської Федерації та Республіки Білорусь, що містяться в переліках Служби безпеки України та/або державних органів України, попередньо погоджених Службою безпеки України, щодо можливості здійснення банками таких операцій (далі - Переліки);

4) продажу безготівкової іноземної валюти, крім російських рублів та білоруських рублів;

5) сплати банку комісій та інших платежів за здійснення банком операцій з надання банківських та інших фінансових послуг, а також з метою виконання власних зобов`язань за кредитними договорами (уключаючи проценти) перед банками;

6) переказу коштів на інші власні поточні рахунки таких осіб, відкриті в банках на території України (крім коштів у російських рублях/білоруських рублях);

7) страхових виплат (страхових відшкодувань) за договорами страхування, укладеними до дати набрання чинності рішенням Національного банку України про застосування до страховика заходу впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг у сфері страхування, включаючи страхові виплати шляхом оплати закладам охорони здоров`я вартості медико-санітарної, іншої допомоги, що була надана застрахованій особі такими закладами, у зв`язку із настанням страхового випадку;

9) сплати внесків до централізованих страхових резервних фондів Моторного (транспортного) страхового бюро України відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»;

10) виплати доходів, сум погашення грошовими коштами за випусками власних цінних паперів, оплати послуг депозитарних установ за здійснення такої виплати/погашення;

11) страхових платежів за договорами обов`язкового та добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також добровільного страхування від нещасних випадків (на транспорті) та наземного транспорту на користь страховиків щодо транспортних засобів, переданих у фінансовий лізинг до 23.02.2022 (включно);

12) видаткових операцій з таких рахунків фізичних осіб - резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, які є клієнтами банків України, у межах укладених договорів щодо реалізації зарплатних проєктів з військовими частинами Збройних Сил України та Національної гвардії України без окремого погодження зі Службою безпеки України;

13) оплати фізичною особою медичних послуг у закладах охорони здоров`я України.

Банк зазначив, що ОСОБА_1 є єдиним засновником, кінцевим бенефіціарним власником та директором ТОВ «Тродат ЮА» (дата реєстрації Товариства - 13.04.2022). Зазначене, за висновком Банку, свідчить про наявність обґрунтованих підозр про те, що підприємство було створене задля уникнення обмежень, встановлених постановою НБУ №18 від 24.02.2022.

ОСОБА_1 також з 24.02.2000 є директором ТОВ «Тродат-Україна» (ідент. код 30652855). Це Товариство було створене 24.02.2000, його засновниками є громадянин України ОСОБА_1 та громадянин РФ ОСОБА_2 .

Оскільки одним із кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «Тродат-Україна» є громадянин РФ, зазначене товариство підпадає під обмеження, встановлені постановою НБУ №18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», а саме під: зупинення здійснення обслуговування банками видаткових операцій за рахунками юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятками встановленими даною постановою.

У відповіді на відзив Товариство з наведеними Банком у відзиві на позовну заяву доводами не погоджується та вважає їх такими, що не відповідають дійсності.

Позивач зазначає, що назва компанії ТОВ «Тродат-Україна» пов`язана з австрійською компанією TRODAT, яка є найбільшим у світі виробником автоматичної штемпельної продукції; ТОВ «Тродат-Україна» з моменту створення було єдиним офіційним представником компанії TRODAT в Україні.

Оскільки одним з кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «Тродат-Україна» є громадянин РФ, то компанія дійсно підпадає під обмеження, встановлені постановою НБУ №18 від 24.02.2022.

На думку позивача, такі обмеження стосуються виключно ТОВ «Тродат-Україна».

ОСОБА_1 прийняв рішення про створення ТОВ «Тродат ЮА» з огляду на необхідність виконання взятих на себе зобов`язань перед австрійською компанією TRODAT, підтримання багаторічної бездоганної репутації офіційного представника компанії TRODAT, а також для забезпечення потреб суб`єктів господарювання в Україні. ОСОБА_1 є громадянином України, єдиним засновником, кінцевим бенефіціарним власником та директором ТОВ «Тродат ЮА».

За твердженням позивача, ТОВ «Тродат ЮА» має схожу назву, у складі якої наявне слово «ТРОДАТ», що вказує на відношення до австрійської компанії TRODAT, яка є найбільшим у світі виробником автоматичної штемпельної продукції, та на те, що ТОВ «Тродат ЮА» взяла на себе функції офіційного представника компанії TRODAT в Україні.

Позивач зазначає, що ТОВ «Тродат ЮА» має ті ж самі види економічної діяльності, що і ТОВ «Тродат-Україна», оскільки продовжує вести ту ж саму господарську діяльність.

При цьому позивач стверджує, що: ОСОБА_1 засуджує військову агресію РФ щодо України; після початку військового стану зупинив господарську діяльність ТОВ «Тродат-Україна»; ОСОБА_1 припинив будь-які стосунки із співзасновником ТОВ «Тродат-Україна» ОСОБА_2 , громадянином РФ; ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про припинення ним повноважень директора ТОВ «Тродат-Україна», який було задоволено рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 у справі №910/13236/22; має бажання вийти зі складу учасників ТОВ «Тродат-Україна», проте чинне законодавство України не дозволяє йому цього зробити.

ОСОБА_1 є співзасновником ТОВ «Тродат-Україна» з часткою 50% статутного капіталу, іншим учасником з часткою 50% є громадянин РФ - ОСОБА_2 . Позивач зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників. Тобто для виходу зі складу учасників ТОВ «Тродат-Україна» йому потрібна нотаріальна згода іншого учасника - ОСОБА_2 , громадянина РФ, що на даний час неможливо.

ТОВ "Тродат ЮА" створене відповідно до законодавства України, діяльність Товариства абсолютно прозора, повністю відповідає положенням законодавчих актів, не передбачає будь-яких розрахунків з державою-агресором, господарську діяльність здійснює виключно на території України, своєчасно та в повному обсязі сплачує податки до бюджету, нараховує заробітну плату працівникам та здійснює відповідні відрахування із заробітної плати.

За весь час існування, з квітня 2022 року до теперішнього часу, позивач здійснює розрахунки з бюджетом та контрагентами через поточні рахунки, відкриті в АТ «Укрсиббанк» та в АТ «Комінбанк», і у цих банків, податкової та інших контролюючих і правоохоронних органів немає жодних зауважень до господарської діяльності ТОВ «Тродат ЮА».

Позивач також зауважує, що ОСОБА_1 як фізична особа та як фізична особа-підприємець є клієнтом Банку, має відкриті рахунки у Банку, активно їх використовує, користується перевагами VIP-клієнта і у Банку відсутні зауваження до ОСОБА_1 та до його діяльності.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За визначенням ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Зобов`язанням згідно зі ст. 509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Стаття 173 ГК України визначає, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Згідно зі ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до цього Кодексу.

Економічні, організаційні і правові засади діяльності банків визначає Закон України «Про банки і банківську діяльність».

Стаття 63 зазначеного Закону визначає запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Так, згідно з цією статтею Закону НБУ під час здійснення нагляду за діяльністю банків проводить перевірку банків з питань дотримання ними вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та достатності заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.

Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - запобігання та протидія).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

верифікація - заходи, що вживаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу з метою перевірки (підтвердження) належності відповідній особі отриманих суб`єктом первинного фінансового моніторингу ідентифікаційних даних та/або з метою підтвердження даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників чи їх відсутність (п. 6);

високий ризик - результат оцінки ризику суб`єктом первинного фінансового моніторингу, що базується на результатах аналізу сукупності критеріїв, передбачених законодавством та внутрішніми документами суб`єкта первинного фінансового моніторингу, та який свідчить про високу ймовірність використання суб`єкта первинного фінансового моніторингу для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення (п. 11);

належна перевірка - заходи, що включають: ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника); встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта або його відсутності, у тому числі отримання структури власності з метою її розуміння, та даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, та вжиття заходів з верифікації його особи (за наявності); встановлення (розуміння) мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції; проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб`єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов`язаних з фінансовими операціями); забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта (п. 34);

неприйнятно високий ризик - максимально високий ризик, що не може бути прийнятий суб`єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу (п. 39);

первинний фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які вживаються суб`єктами первинного фінансового моніторингу і спрямовані на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії (п. 45);

ризики - небезпека (загроза, уразливі місця) для суб`єктів первинного фінансового моніторингу бути використаними з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення під час надання ними послуг відповідно до характеру їх діяльності (п. 54);

фінансовий моніторинг - сукупність заходів, що вживаються суб`єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу (п. 66);

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» дія цього Закону поширюється на громадян України, іноземців та осіб без громадянства, фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, що забезпечують проведення фінансових операцій на території України та за її межами відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, органи місцевого самоврядування, правоохоронні та розвідувальні органи, інші державні органи України.

Згідно зі ст. 5 цього Закону до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, належать будь-які дії, пов`язані із вчиненням фінансової операції чи правочину з доходами, одержаними злочинним шляхом, а також вчиненням дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких доходів, чи володіння ними, прав на такі доходи, джерел їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуттям, володінням або використанням доходів, одержаних злочинним шляхом.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» система фінансового моніторингу складається з первинного та державного рівнів. Суб`єктами первинного фінансового моніторингу є в т.ч. банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи.

Суб`єктами державного фінансового моніторингу є Національний банк України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, Міністерство юстиції України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Міністерство цифрової трансформації України та спеціально уповноважений орган (ч. 3 ст. 6 Закону).

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов`язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб`єкта первинного фінансового моніторингу.

Застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб`єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб`єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб`єктами первинного фінансового моніторингу.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб`єкта первинного фінансового моніторингу), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів).

Критерії ризиків визначаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених, зокрема, Національним банком України - для суб`єктів первинного фінансового моніторингу, щодо яких Національний банк України відповідно до ст. 18 цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі: неможливості виконувати визначені цим Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією; наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.

Згідно з ч. 2, 5 ст. 11 Закону суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати кожен із заходів належної перевірки. Обсяг дій при здійсненні кожного із заходів належної перевірки визначається суб`єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-профілю клієнта, зокрема рівня ризику, мети ділових відносин, суми здійснюваних операцій, регулярності або тривалості ділових відносин. Ідентифікація та верифікація клієнта здійснюються до встановлення ділових відносин, вчинення правочинів (крім випадків, передбачених цим Законом), проведення фінансової операції, відкриття рахунка. Верифікація здійснюється також в інших випадках, установлених Національним банком України для суб`єктів первинного фінансового моніторингу, за якими він відповідно до цього Закону здійснює державне регулювання і нагляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у т.ч. шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі:

якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені;

встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей;

подання клієнтом чи його представником суб`єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб`єкта первинного фінансового моніторингу;

виявлення у порядку, встановленому відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, що банк або інша фінансова установа, з якою встановлені кореспондентські відносини, є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою;

якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливим.

Відповідно до п. 3.4 Політики АТ КБ «ПриватБанк» з питань ПВК/ФТ Банк залишає за собою право з урахуванням ризик-орієнтованого підходу відмовити клієнту (особі) у встановленні/підтриманні ділових відносин, проведенні фінансової операцій, якщо така фінансова операція або діяльність клієнта та/або контрагента клієнта підвищує ризик Банку бути використаним з протиправною метою, має індикатори підозрілості, визначені Банком, або не супроводжуються даними, визначеними законодавством у сфері ПВК/ФТ.

Постановою Правління Національного банку України 19.05.2020 №65 затверджено Положення про здійснення банками фінансового моніторингу (далі - Положення).

Це Положення розроблене відповідно до законів України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», «Про банки і банківську діяльність», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», з метою запобігання використанню банківської системи для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення (п. 1).

Цим Положенням установлюються загальні вимоги Національного банку України (далі - Національний банк) щодо виконання банками законодавства України з питань фінансового моніторингу (п. 2).

Вимоги цього Положення поширюються на банки, відокремлені підрозділи банків, філії іноземних банків (далі - банки) (п. 3).

Згідно з п. 4 у цьому Положенні використовуються такі скорочення (абревіатури):

ВК/ФТ - легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом - результат оцінки банком ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом, що базується на результатах аналізу сукупності критеріїв, передбачених законодавством України та внутрішніми документами банку з питань ПВК/ФТ, та який свідчить про високу ймовірність використання клієнтом послуг банку для ВК/ФТ.

Банк зобов`язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, що має бути пропорційним характеру та масштабу діяльності банку (п. 34).

Ризик-орієнтований підхід має застосовуватися банком на безперервній основі та забезпечувати виявлення, ідентифікацію, оцінку всіх наявних та потенційних ризиків ВК/ФТ, притаманних діяльності банку (ризик-профілю банку) та його клієнтам, а також передбачати своєчасне розроблення заходів з управління ризиками ВК/ФТ, їх мінімізації (п. 35).

Банк, застосовуючи ризик-орієнтований підхід, має утримуватися від необґрунтованого застосування де-рискінгу. Зазначений підхід протирічить ризик-орієнтованому підходу та не сприяє фінансовій інклюзії (п. 37).

Відповідно до п. 48 Положення Банк на основі оцінки ризиків ВК/ФТ, притаманних його діяльності, визначає свій ризик-апетит (рівень прийнятного рівня ризику) у сфері ПВК/ФТ, ураховуючи: 1) ризики, які банк готовий прийняти; 2) ризики, які банк може прийняти, але лише після вжиття заходів з управління такими ризиками (їх мінімізації); 3) ризики, які є неприйнятними для банку.

Банк здійснює оцінку ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) із клієнтами до встановлення ділових відносин із клієнтом/проведення фінансової операції без установлення ділових відносин (п. 53).

Отже, застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб`єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб`єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб`єктами первинного фінансового моніторингу.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у т.ч. притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб`єкта первинного фінансового моніторингу), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів).

Як суб`єкт первинного фінансового моніторингу Банк зобов`язаний забезпечувати відповідно до вимог, встановлених відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що належним чином надасть можливість виявляти порогові та підозрілі фінансові операції (діяльність) незалежно від рівня ризику ділових відносин з клієнтом (проведення фінансових операцій без встановлення ділових відносин) та повідомляти про них спеціально уповноважений орган, а також запобігати використанню послуг та продуктів суб`єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою; забезпечувати функціонування належної системи управління ризиками, застосування у своїй діяльності ризик-орієнтовного підходу та вжиття належних заходів з метою мінімізації ризиків; здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів; забезпечувати моніторинг фінансових операцій клієнта (у тому числі таких, що здійснюються в інтересах клієнта) на предмет відповідності таких фінансових операцій наявній у суб`єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик, включаючи в разі необхідності інформацію про джерело коштів, пов`язаних з фінансовою(ими) операцією(ями).

Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» визначає, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у т.ч. шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей.

А отже, чинне законодавством України надає банку як суб`єкту первинного фінансового моніторингу право у випадку встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки відмовитися від подальших ділових відносин з клієнтом.

Встановлені у справі обставини свідчать, що Банк під час проведення первинного фінансового моніторингу обґрунтовано встановив високий ризик ділових відносин щодо позивача, що, у свою чергу, є належною достатньою підставою для відмови у відкритті рахунка та укладенні відповідних правочинів з Товариством.

Так, приписи Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» як спеціального нормативно-правового акта прямо наділяють банк правом відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, та є пріоритетними над вимогами ст. 1066, 1067, 1075 ЦК України.

Щодо доводів позивача про те, що Банк не навів у відмові в укладенні договору банківського обслуговування дійсних та обґрунтованих підстав для встановлення клієнту неприйнятно високого рівня ризику та відмови від встановлення ділових відносин / відкриття рахунку, а також щодо того, що Банк не витребував у позивача додаткових офіційних документів для уточнення інформації, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством про фінансовий моніторинг та затвердженими банком Умовами та Правилами надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк» не встановлено такого обов`язку для суб`єктів первинного фінансового моніторингу.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував порядок встановлення критеріїв ризику клієнта, визначений Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.05.20 №65. Апеляційний суд зазначені критерії врахував та зазначає про відсутність підстав вважати спірні дії Банку неправомірними.

Колегія суддів також критично оцінює твердження позивача про те, що ТОВ «Тродат ЮА» взяло на себе функції єдиного офіційного представника австрійської компанії TRODAT в Україні, перебравши на себе такі функції від ТОВ «Тродат-Україна», оскільки належних доказів таких обставин, а саме відповідної угоди на виконання таких повноважень, укладеної з австрійською компанією, позивач не надав.

Також апеляційний суд відзначає, що оскаржувана відмова АТ КБ «Приватбанк» від встановлення ділових відносин з позивачем сама по собі не обмежує позивача у відносинах з іншими фінансовими установами, що підтверджується матеріалами справи.

Інші наведені у апеляційній скарзі доводи скаржника не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

За наведених обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тродат ЮА" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі №910/12933/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі №910/12933/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №910/12933/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 13.06.2024.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді С.О. Алданова

В.А. Корсак