Ухвала

від 29.05.2024 по справі 873/62/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"29" травня 2024 р. Справа№ 873/62/24

Північний апеляційний господарський суд

суддя: Корсак В.А.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників сторін:

від стягувача (позивача): не з`явився

від боржника-1 (відповідача-1): не з`явився

від боржника-2 (відповідача-2): не з`явився

від боржника-3 (відповідача-3): не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер Ойл» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 25.03.2024 у третейській справі №19/24 (суддя Мамченко Ю.В.)

у господарській справі № 873/62/24

за позовом Акціонерного товариства "Міжнародний Інвестиційний Банк"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер Ойл»

2. ОСОБА_1

3. ОСОБА_2

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення третейського суду

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 25.03.2024 у справі №19/24:

- позов задоволено у повному обсязі;

- стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер Ойл», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Міжнародний Інвестиційний Банк" заборгованість за Кредитним договором №6.19-СВD від 07.02.2019 у сумі 86 795,00 доларів США;

- стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер Ойл», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Міжнародний Інвестиційний Банк" третейський збір у сумі 25 500, 00 грн.

Короткий зміст вимог заяви

Не погоджуючись із цим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Віннер Ойл» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про скасування рішення про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 25.03.2024 у справі №19/24.

Заява обґрунтована тим, що спір у цій справі виник щодо захисту прав споживачів, а тому на підставі ст. 6 Закону України «Про третейські суди» та Закону України «Про захист прав споживачів» не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки останнім законом від 03.02.2021 виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів , у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2024 справу №873/62/24 передано для розгляду судді Корсака В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору у розмірі 1514,00 грн. Роз`яснено заявнику, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.

26.04.2024 недоліки заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер Ойл» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 25.03.2024 усунено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер Ойл» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 25.03.2024 у третейській справі №19/24. Заяву призначено до розгляду на 29.05.2024. Витребувано у Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" оригінали матеріалів третейської справи №19/24 для огляду. Зобов`язано Постійно діючий третейський суд при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" впродовж п`яти днів з дня надходження копії цієї ухвали, але не пізніше ніж 22.05.2024 надати суду:

- свідоцтво про реєстрацію третейського суду (копію);

- положення про Постійно діючий третейський суд при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" (належним чином засвідчену копію);

- регламент третейського суду (копію);

- список третейських суддів;

- надати витяг про громадське формування, що не має статусу юридичної особи, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, стосовно Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу".

Зобов`язано кожну зі сторін третейського спору та Постійно діючий третейський суд при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" у строк до 22.05.2024 надати суду письмову інформацію про наступне:

- чи не визнавалося третейське застереження недійсним;

- надати витяг про громадське формування, що не має статусу юридичної особи, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, стосовно Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу".

Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду заяви.

Розгляд клопотань

16.05.2024 до суду Постійно діючий третейський суд при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" подав: положення про Постійно діючий третейський суд при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" (нова редакція); регламент третейського суду; список третейських суддів.

На дату розгляду заяви про скасування рішення третейського суду надійшли до суду матеріали третейської справи №19/24.

Явка представників сторін

В судове засідання 29.05.2024 представники сторін не з`явились, про час та місце судового засідання належним чином повідомлений у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Про причини неявки суд не повідомлено.

Зокрема, позивачу та відповідачу-1 надіслано копію ухвали суду від 07.05.2024 про призначення заяви до розгляду в їх електронні кабінети. Поштові повідомлення про вручення цієї ухвали суду, направлені відповідачу-2 та відповідачу-3, повернулись за зворотною адресою: «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до частин 5, 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З огляду на вимоги 120 ГПК України, в також вищенаведене, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

При цьому, суд апеляційної інстанції також звертає увагу на правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішеннях у справі "Пономарьов проти України" та у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", згідно з якою сторони в розумні "інтервали часу" мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з частинами 5, 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції були здійснені всі необхідні заходи щодо повідомлення стягувача та боржників про розгляд заяви, відтак, учасники справи вважаються таким, що повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду заяви, враховуючи те, що явка представників учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про здійснення розгляду заяви про скасування рішення третейського суду за наявними матеріалами справи за відсутності представників сторін.

Межі перегляду заяви судом апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 346 ГПК України, сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та (або) обов`язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Згідно ч. 1 ст. 351 ГПК України, за наслідками розгляду справи про оскарження рішення третейського суду господарський суд постановляє ухвалу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.

Щодо третейського застереження

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

У пункті 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про третейські суди" визначено, що третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Відповідно до частин 1, 4-6 статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами або міститься у проспекті цінних паперів (рішенні про емісію цінних паперів), що передбачає призначення адміністратора за випуском облігацій, чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

Наявність між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам Закону України "Про третейські суди" є першочерговою, обов`язковою та безумовною підставою для віднесення справи до підвідомчості третейських судів, а відсутність такої угоди між сторонами спору, як і не підтвердження її укладення, виключає можливість розгляду такої спору третейським судом, тобто засвідчує непідвідомчість справи цьому суду.

Третейське застереження є власним волевиявленням сторін договору і не може розцінюватися як встановлення обмеження прав відповідача. Наявність дійсного третейського застереження та обов`язковість звернення до третейського суду за наявності волі на розгляд справи третейським судом, не є обмеженням прав відповідача, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 55 Конституції України. Проте ухилення відповідача від виконання положень пункту договору про розгляд спору в третейському суді має розглядатися як дії, що суперечать самій ідеї Закону України "Про третейські суди", яка полягає у гарантуванні, у даному випадку, учасникам господарських відносин права розраховувати на швидкий та ефективний спосіб вирішення господарського спору альтернативним шляхом.

Включення третейського застереження до тексту договору здійснюється для визначення умов вирішення спорів, які можуть виникнути при реалізації сторонами положень договору, що є загальноприйнятим в національній та світовій практиці застосування механізмів врегулювання спорів. При цьому предметом третейської угоди може бути як спір, що існує на момент укладення такої угоди, так і будь-які інші спори у зв`язку з правовідносинами, що виникатимуть між сторонами у майбутньому при виконанні договірних зобов`язань та віднесених до компетенції третейського суду.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що встановлення обставин укладення третейської угоди, її дійсності та змісту у необхідних обсягах, передує вирішенню господарським судом, як вимог про скасування рішення третейського суду, так і питання про наявність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до статті 355 ГПК України, статті 56 Закону України "Про третейські суди". Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 876/32/20.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийнято третейським судом у спорі, що виник з підстав невиконання відповідачем-1 своїх зобов`язань щодо погашення кредиту та підтвердженої заборгованості за кредитом.

Вимоги позивача обґрунтовані наявністю Кредитного договору №6.19-CBD від 07.02.2019, укладеного з відповідачем-1, непогашення кредиту з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер Ойл», а також наявністю договору поруки №6.19-CBD/SUR-1 від 07.02.2019, укладеного з відповідачем-2 та договору поруки №6.19-CBD/SUR від 07.02.2019, укладеного з відповідачем-3.

Так, предметом спору у третейській справі №19/24 було стягнення заборгованості у зв`язку з невиконанням відповідачем-1 своїх зобов`язань за Кредитним договором №6.19-CBD від 07.02.2019 щодо повернення кредиту у сумі 86 795,00 доларів США.

В п. 10.1 Кредитного договору №6.19-CBD від 07.02.2019, сторони встановили порядок розгляду спорів, відповідно до якого всі спори, розбіжності та вимоги, які виникають при виконанні даного спору або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди.

Умови даного договору, які містять відомості про найменування сторін цього договору та їх місцезнаходження (проживання), є складовими частинами даної третейської угоди.

Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення цього договору.

Таким чином, сторони уклали третейську угоду у вигляді третейського застереження в договорі. А отже, з моменту укладення цього договору між сторонами діє третейське застереження, що визначає певний порядок розгляду спорів, що витікають з договору між сторонами.

Між сторонами також наявні угоди про передачу спору на розгляд третейського суду в п. 4.1 Договорів поруки №6.19-CBD/SUR-1 від 07.02.2019 та №6.19-CBD/SUR від 07.02.2019.

Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при розгляді заяви

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 24 ГПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

Відповідно до ст. 350 Господарського процесуального кодексу України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.

Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:

1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано судом недійсною;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Аналогічні положення містяться і в ст. 51 Закону України "Про третейські суди".

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 25.03.2024 у справі №19/24:

- позов задоволено у повному обсязі;

- стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер Ойл», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Міжнародний Інвестиційний Банк" заборгованість за Кредитним договором №6.19-СВD від 07.02.2019 у сумі 86 795,00 доларів США;

- стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер Ойл», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Міжнародний Інвестиційний Банк" третейський збір у сумі 25 500, 00 грн.

Місце третейського розгляду - м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 11.

Вказана справа розглядалася одноособово суддею Мамченко Ю.В.

В поданій до апеляційного суду заяві відповідач-1 ТОВ «Віннер Ойл» (боржник-1) посилається на те, що спір у цій справі виник щодо захисту прав споживачів, а тому на підставі ст. 6 Закону України «Про третейські суди» та Закону України «Про захист прав споживачів» не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки останнім законом від 03.02.2021 виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів , у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Оцінюючи матеріали справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер Ойл» не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно п. 14 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Водночас, Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно п. 22 ст. 1 цього Закону, споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Законом України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

З наведеного слід зробити висновок, що споживчий кредит - це надання грошових коштів кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) приватній особі на її особисті потреби (не пов`язані з комерційною діяльністю). Споживчі кредити не призначені для фінансування підприємницької діяльності.

Як вбачається з умов Кредитного договору №6.19-СВD від 07.02.2019, Банком надано Позичальникові грошові кошти, що використовуються останнім для поповнення обігових коштів. (п. 1.1 та 2.1. Договору).

Отже, Кредитний договір №6.19-СВD від 07.02.2019, а також договори поруки №6.19-CBD/SUR-1 від 07.02.2019 та №6.19-CBD/SUR від 07.02.2019 не є договорами споживчого кредиту.

Доводи заявника про те, що оскаржене рішення третейського суду підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що на його думку, спір у цій справі виник щодо захисту прав споживачів, а тому не відноситься до розгляду спорів підвідомчих третейському суді, суд апеляційної інстанції відхиляє.

Будь-яких інших встановлених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення третейського суду, окрім тих, які наведені в заяві, судом також не встановлено.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду заяви

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку про відсутність законодавчо визначених підстав для скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 25.03.2024 у третейській справі №19/24.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 349 Господарського процесуального кодексу України за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд має право постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви і залишення рішення третейського суду без змін.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою у задоволенні заяви, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подачу заяви про скасування рішення третейського суду покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 129, 234, 346, 349, 351 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер Ойл» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 25.03.2024 у третейській справі №19/24.

Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 25.03.2024 у третейській справі №19/24 залишити без змін.

Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду може бути оскаржена до Верховного Суду в апеляційному порядку, встановленому для оскарження рішення суду першої інстанції.

Повний текст ухвали суду складено та підписано - 12.06.2024.

Суддя В.А. Корсак