Ухвала

від 12.06.2024 по справі 902/638/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

"12" червня 2024 р.Cправа № 902/638/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

розглянувши без виклику сторін заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Капітал" № б/н від 10.06.2024 (вх. № 01-48/32/24 від 10.06.2024) про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Капітал", 39601, Полтавська обл., місто Кременчук, вулиця Героїв Маріуполя, будинок, 52, ідентифікаційний код юридичної особи 43088235

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька нафто-транспортна компанія", 23310, Вінницька обл., Тиврівський р-н, місто Гнівань, Вінницьке Шосе, будинок 17, ідентифікаційний код юридичної особи 41050330

про стягнення 430 682,51 гривень

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 10.06.2024 року надійшла позовна заява № б/н від 10.06.2024 (вх. № 656/24 від 10.06.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Капітал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька нафто-транспортна компанія" про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем укладеного між сторонами договору поставки нафтопродуктів № 11 від 16.05.2022 у розмірі 430 682,51 гривень, з яких: 305 000,00 гривень основного боргу, 48 418,81 гривень пені, 59 532,00 гривень штрафу, 8 266,70 гривень інфляційних втрат та 9 465,00 гривень 3% річних.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2024 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Разом із позовною заявою 10.06.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Капітал" надійшла заява № б/н від 10.06.2024 (вх. № 01-48/32/24 від 10.06.2024) про забезпечення позову, у якій позивач просить накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Вінницька нафто-транспортна компанія" (23310, Україна, Тиврівський р-н, Вінницька обл., м. Гнівань, Вінницьке шосе, буд., 17, код ЄДРПОУ 41050330), як в національній валюті (гривня) так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах України та/або банках інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після прийняття ухвали про забезпечення позову в межах ціни позову 430 682,51 гривень (чотириста тридцять тисяч шістсот вісімдесят дві грн 51 коп.).

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з огляду на таке.

На обгрунтування підстав вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МК Капітал" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька нафто-транспортна компанія" з позовом про стягнення заборгованості, пені, штрафу, 3 % річних за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, ціна якого складає 430 682,51 гривень.

Позивач зауважив, що з Єдиного реєстру судових рішень (справа № 902/1181/21 та справа № 902/15/22) вбачається, що ТОВ "Вінницька нафто-транспортна компанія" неналежним чином виконує свої зобов`язання в частині оплати отриманого товару (послуг), а отже існує великий ризик, що з метою уникнення звернення стягнення в примусовому порядку відповідач до набрання рішення суду законної сили розпорядиться наявними на його рахунках грошовими коштами.

Позивач зазначив, що у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ "Вінницька нафто-транспортна компанія" своїх зобов`язань за договором №11 від 16 травня 2022 року, в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару, утворилась вищевказана заборгованість, відповідачем не вживаються заходи щодо погашення заборгованості.

З урахуванням наведеного, позивач просить накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Вінницька нафто-транспортна компанія" (код ЄДРПОУ 41050330), як в національній валюті (гривня) так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах України та/або банках інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після прийняття ухвали про забезпечення позову в межах ціни позову 430 682,51 гривень.

Надавши оцінку доводам позивача щодо наявності або відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову судом враховано таке.

Положеннями частини 2, частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Згідно приписів пунктів 3, 4 частини 1 статті 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна, зокрема, містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

За змістом статті 136 ГПК України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Відповідно до частини 4 статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у справах №914/2157/19 від 20.07.2020, №910/19256/16 від 10.04.2018, №910/20479/17 від 14.05.2018, №922/1605/18 від 11.09.2018, №909/526/19 від 14.01.2019, №925/288/17 від 25.01.2019, № 904/1417/19 від 26.09.2019.

Судом враховано, що предметом позову у цій справі є вимога майнового характеру про стягнення грошових коштів у розмірі 430 682,51 гривень, отже виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язане із предметом позову.

З огляду на майновий характер вимоги у цій справі, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено правову позицію, відповідно до якої необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду.

Частиною 1 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Крім того, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 917/1610/23 викладено висновок, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідачів в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 також зазначено:

«Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним".

Суд зазначає, що такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову забезпечить реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову, а тому є адекватним позовним вимогам та жодним чином не призведе до порушення прав та законних інтересів відповідача, натомість забезпечить збереження балансу інтересів сторін, що узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

Крім того, суд враховує, що у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 також звернуто увагу на те, що у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Судом враховано, що подана заявником заява про забезпечення позову спрямована на ефективний захист (відновлення) порушених прав заявника та незастосування заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

Суд вважає, що вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах суми позову є адекватним та обґрунтованим заходом забезпечення позову, що відповідає меті його застосування та перебуває у безпосередньому зв`язку з предметом позову, а також є співмірним із заявленими позивачем вимогами, оскільки тимчасово унеможливить розпорядження грошовими коштами, на які буде накладено арешт, водночас спрямований на запобігання ймовірним порушенням прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін до вирішення справи по суті.

Обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Таким чином, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, істотного ускладнення або неможливості ефективного захисту порушених прав заявника, за захистом яких позивач звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для вжиття заходів забезпечення позову, у зв`язку з чим заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 6, частини 8 статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до приписів статті 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Тобто відповідна вимога може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №911/1695/18.

З урахуванням обставин справи, суд не вбачає необхідності в зустрічному забезпеченні, у зв`язку з чим заходи зустрічного забезпечення позову судом не застосовуються.

Водночас, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права звернутися до Господарського суду Вінницької області з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.

Відповідно до частини 1 статті 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Згідно з положеннями частини 2 статті 144 ГПК України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Положеннями частини 4 статті 144 ГПК України визначено, що особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до приписів частин 7-10 статті 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівності сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 136-140, 144, 234, 235, 240, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Капітал" № б/н від 10.06.2024 (вх. № 01-48/32/24 від 10.06.2024) про забезпечення позову у справі № 902/638/24 задовольнити.

2. Накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Вінницька нафто-транспортна компанія" (23310, Україна, Тиврівський р-н, Вінницька обл., м. Гнівань, Вінницьке шосе, буд., 17, код ЄДРПОУ 41050330), як у національній валюті (гривня) так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у фінансових установах України та/або банках інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову в межах ціни позову 430 682,51 гривень (чотириста тридцять тисяч шістсот вісімдесят дві гривні, 51 копійка).

3. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження" та може бути пред`явлена до виконання у передбаченому чинним законодавством порядку протягом трьох років.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "МК Капітал" (39601, Полтавська обл., місто Кременчук, вулиця Героїв Маріуполя, будинок, 52, ідентифікаційний код юридичної особи 43088235).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницька нафто-транспортна компанія" (23310, Вінницька обл., Тиврівський р-н, місто Гнівань, Вінницьке Шосе, будинок 17, ідентифікаційний код юридичної особи 41050330).

4. Згідно зі статтею 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

5. За приписами пункту 3 частини 1 статті 255 ГПК України ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено окремо від рішення суду першої інстанції до Північно-західного апеляційного господарського суду.

6. Відповідно до частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник ухвали, засвідчений гербовою печаткою суду, надіслати для виконання Тиврівському відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), примірник ухвали учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, у разі їх відсутності - рекомендованим листом з повідомлення про вручення поштового відправлення, органу ДВС - info@tv.vn.dvs.gov.ua.

Ухвалу підписано 12 червня 2024 року.

Ухвала набрала законної сили 12 червня 2024 року.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу, до електронного кабінету у системі ЄСІТС;

3 - відповідачу, 23310, Вінницька обл., Тиврівський р-н, місто Гнівань, Вінницьке Шосе, будинок 17; ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

4 - Тиврівському відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), 23300, Вінницька область, Вінницький район, селище міського типу Тиврів, вулиця Тиверська, 53, info@tv.vn.dvs.gov.ua.