Рішення

від 11.06.2024 по справі 903/389/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 червня 2024 року Справа № 903/389/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Лівандовського Т.Г.,

прокурора Луцької окружної прокуратури Коломий О.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу

за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Луцької міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Традиція 2018

про стягнення 882430грн. 41коп.

встановив: заступник керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Луцької міської ради звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ Традиція 2018 (відповідача) 882430грн. 41коп. заборгованості по оплаті пайової участі. Також просить покласти на відповідача витрати, пов`язані з розглядом справи.

В обгрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що на час отримання відповідачем дозволу на виконання будівельних робіт та початку будівництва частина 2 статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачала, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Згідно з усталеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, зокрема викладеною в постановах від 08.10.2019 у справі №911/594/18 та від 14.12.2021 у справі за №643/21744/19, перерахування замовником об`єкта будівництва коштів, у передбачених законом випадках, для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до відповідного місцевого бюджету, є обов`язком, а не правом забудовника. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, є обов`язковим на підставі закону.

Між позивачем та відповідачем не укладався договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, а відповідні грошові кошти до бюджету ТзОВ Традиція 2018, в тому числі на виконання вимог Закону №132-IX, не сплачувалися.

Зважаючи на норми абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №132-IX, розмір пайової участі, який на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України підлягає стягненню із відповідача до бюджету на користь позивача, складає 882430грн. 41коп.

Ухвалою суду від 25.04.2024 відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено 21.05.2024р.

Ухвалою суду від 21.05.2024р. відкладено підготовче засідання на 11.06.2024 року. Визнано явку учасників справи у підготовче судове засідання на їх розсуд.

07.06.2024р. відповідач надіслав на адресу суду заяву (вх.№01-75/3964/24), в якій визнав позовні вимоги прокурора в повному обсязі. Просив розглядати справу за його відсутності та здійснити розподіл судових витрат в порядку ст. 130 ГПК України.

10.06.2024р. представник Луцької міської ради надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі. Зазначив, що підтримує позов прокурора та просить його задовольнити повністю.

11.06.2024р. у підготовчому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив здійснити розподіл судових витрат по справі.

Частиною 3 ст.185 ГПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно із п. 1 та 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві та у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розглянувши подану відповідачем заяву про визнання позову, суд встановив, що вона не суперечать законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, а тому суд вважає за можливе прийняти рішення по справі за результатами підготовчого провадження.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх в сукупності, господарський суд встановив наступне.

У період із 18.12.2019 по 26.07.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Традиція 2018» (відповідач), згідно дозволу на виконання будівельних робіт від 13.12.2019 № ВЛ 112193470846, було здійснено будівництво об`єкта: «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями в с. Зміїнець Луцького району Волинської області».

Код об`єкта, відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018- 2000: 1122.1 «Будинки багатоквартирні масової забудови».

У подальшому, Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано відповідачу сертифікат від 10.11.2022 № ІУ 122221028312, яким засвідчено відповідність вказаного закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.

Як вбачається із п. 12 акта готовності об`єкта до експлуатації (дата створення: 27.10.2022), пайова участь Відповідачем до місцевого бюджету не сплачувалася (підстава для звільнення від сплати пайової участі пункт 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 №132-IX).

На час отримання відповідачем дозволу на виконання будівельних робіт та початку відповідного будівництва частина 2 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачала, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Однак, на момент прийняття в експлуатацію об`єкта відповідача статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (далі Закон №132-ІХ).

Закон №132-ІХ врегулював відповідні правовідносини у пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення», а саме установив, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайова участь) у такому розмірі та порядку, зокрема:

- розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування (підпункт 1 частини 2);

- замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва (підпункт 3 частини 2);

- пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію (підпункт 4 частини 2).

Договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання (частина 1).

Тобто, відповідно до внесених Законом №132-ІХ змін, починаючи із 01.01.2020, у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх повного виконання, є лише договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020 (ч. 1 п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-ІХ).

Враховуючи вимоги підпунктів 3 та 4 абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

- для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;

- для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Отже, для об`єктів, будівництво яких розпочато раніше (однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 не були укладені) або будівництво яких розпочате у 2020 році, абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX визначено обов`язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію.

Обов`язок сплатити пайову участь, у разі його невиконання замовником будівництва у 2020 році, зберігається до прийняття об`єкта в експлуатацію, навіть у наступних після 2020 року (подібні правові висновки Верховним Судом викладено у постанові від 16.10.2023 у справі №140/5484/21 щодо об`єкта будівництва, розташованого на території міста Луцька).

Частиною 3 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У відповідності до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У даному конкретному випадку між позивачем та відповідачем договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не укладався, а відповідні грошові кошти до бюджету ТзОВ «Традиція 2018», в тому числі на виконання вимог Закону №132-IX, не сплачувалися (натомість, як вже вище зазначалося, у якості підстави для звільнення від сплати пайової участі Відповідач вказав норми пункту 13 розділу І Закону №132-IX).

Згідно даних сертифіката від 10.11.2022 № ІУ 122221028312 загальна площа квартир об`єкта будівництва становить 2868,2 квадратних метрів.

На дату прийняття об`єкта в експлуатацію (згідно із сертифікатом № ІУ 122221028312, виданим 10.11.2022) діяли показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 17.02.2022 № 53.

Зокрема, вартість одного квадратного метра загальної площі квартир будинку (з урахуванням податку на додану вартість) на території Волинської області становила 15383 гривень.

Враховуючи наведене та зважаючи на норми абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX, розмір пайової участі, який на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України підлягає стягненню із відповідача до бюджету на користь позивача складає 882430,41 грн (2868,2 квадратних метрів х 15383 грн = 44121520,6 грн; 44121520,6 грн х 2% = 882430,41 гривні).

З огляду на викладене, вимоги прокурора є підставними та підлягають до задоволення.

Згідно ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Враховуючи положення ч.9 ст.129, ч.1 ст.130 ГПК України, визнання відповідачем позову, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь Волинської обласної прокуратури у розмірі 50 відсотків судового збору та повернути Волинської обласній прокуратурі з державного бюджету у розмірі 50 відсотків судового збору, сплаченого Волинською обласною прокуратурою при поданні позову.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 130, 185, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Традиція 2018 (43017, Волинська область, м. Луцьк, вул. Шота Руставелі, буд. 10, кв. 166, код ЄДРПОУ 42403011) на користь Луцької міської ради (45025, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 34745204) для зарахування в дохід місцевого бюджету Луцької міської територіальної громади грошові кошти у сумі 882430грн. 41коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Традиція 2018 (43017, Волинська область, м. Луцьк, вул. Шота Руставелі, буд. 10, кв. 166, код ЄДРПОУ 42403011) на користь Волинської обласної прокуратури (43000, Волинська обл., м.Луцьк, вул. Винниченка, буд. 15, код ЄДРПОУ 02909915) 5294грн. 58коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Повернути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області (43021, м. Луцьк, вул.Стрілецька, 4а, код ЄДРПОУ 38009371) на користь Волинської обласної прокуратури (43000, Волинська обл., м.Луцьк, вул. Винниченка, буд. 15, код ЄДРПОУ 02909915) 50 відсотків судового збору в сумі 5294грн. 58коп., сплаченого згідно платіжної інструкції № 669 від 16.04.2024р.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 13.06.2024р.

СуддяО. Г. Слободян