Рішення

від 13.06.2024 по справі 905/505/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.06.2024 Справа № 905/505/24

Суддя - Говорун О.В.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" .

Відповідач Садівниче товариство "Надія" Дружківського заводу металевих виробів.

Про стягнення 181567,68 грн.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Садівничого товариства "Надія" Дружківського заводу металевих виробів (далі - відповідач) про стягнення 181567,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору постачання електричної енергії, у зв`язку з чим просить стягнути заборгованість, 3 % річних та інфляційні втрати.

Відповідно до ухвали суду від 01.04.2024, вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Учасники розгляду справи були повідомлені належним чином про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

01.01.2019 Садівниче товариство "Надія" Дружківського заводу металевих виробів (далі - споживач) відповідно до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) (додаток №1 до договору №2095) приєдналось до договору про постачання електричної енергії споживачу (а.с. 7-8, 30).

Відповідно до п.1.1 договору, договір про постачання електричної енергії споживачу (далі-договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору (а.с.39-43).

Згідно з п.2.1 договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 5.5 договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Дата початку та кінець розрахункового періоду зазначаються в заяві-приєднанні.

Пунктом 5.7 договору передбачено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути менший 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Відповідно до пункту 5 Комерційної пропозиції, оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена Споживачем у строк не більше 5-ти робочих днів після закінчення розрахункового періоду. Рахунок формується Споживачем самостійно в сервісі "Особовий кабінет" з моменту реєстрації Споживача в сервісі не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду.

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії зазначеної споживачем у заяві-приєднанні та сплати рахунку (квитанції) постачальника. Цей договір в частині виконання зобов`язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов`язань (п.13.1 договору).

На виконання умов договору, позивачем відповідачу була поставлена електрична енергія та виставлені рахунки на оплату за спожиту електричну енергію, а саме: №2095 за квітень 2022 року на суму 1291,92 грн з кінцевою датою сплати - 03.05.2022 , №2095 за травень 2022 року на суму 813,12 грн з кінцевою датою сплати 07.06.2022, №2095 за червень 2022 року на суму 786,24 грн з кінцевою датою сплати 05.07.2022, №2095 за липень 2022 року на суму 813,12 грн з кінцевою датою сплати 01.08.2022, за серпень 2022 року на суму 813,12 грн з кінцевою датою сплати 01.09.2022, №2095 за вересень 2022 року на суму 786,24 грн з кінцевою датою сплати 11.10.2022, №2095 за жовтень 2022 року на суму 813,12 грн з кінцевою датою сплати 10.11.2022, №2095 за листопад 2022 року на суму 786,24 грн з кінцевою датою сплати 09.12.2022, №2095 за грудень 2022 року на суму 813,12 грн з кінцевою датою сплати 11.01.2023, №2095 за січень 2023 року на суму 88959,36 грн з кінцевою датою сплати 10.02.2023, №2095 за лютий 2023 року на суму 1176 грн з кінцевою датою сплати 09.03.2023, №2095 за червень 2023 року на суму 62998,08 грн з кінцевою датою сплати 23.07.2023, №2095 за липень 2023 року на суму 12518,88 грн з кінцевою датою сплати 10.08.2023, №2095 за серпень 2023 року на суму 2484,24 грн з кінцевою датою сплати 08.09.2023 (а.с.21-27).

Також, позивачем були складені відповідні акти приймання-передачі електричної енергії за квітень 2022 року на суму 1291,92 грн, травень 2022 року на суму 813,12 грн, червень 2022 року на суму 786,24 грн, липень 2022 року на суму 813,12 грн, серпень 2022 року на суму 813,12 грн, вересень 2022 року на суму 786,24 грн, жовтень 2022 року на суму 813,12 грн, листопад 2022 року на суму 786,24 грн, грудень 2022 року на суму 813,12 грн, січень 2023 року на суму 88959,36 грн, лютий 2023 року на суму 782,88 грн, липень 2023 року на суму 12518,88 грн, серпень 2023 року на суму 2484,24 грн, червень 2023 року на суму 62998,08 грн (а.с.32-38).

Зазначені рахунки на оплату та акти приймання-передачі 17.08.2023 були направлені позивачем на поштову адресу відповідача (а.с.19).

Згідно з відповіддю оператору системи розподілу АТ ДТЕК Донецькі Електромережі, фактичний обсяг споживання за період з квітня 2022 року по липень 2023 року по точках комерційного обліку відповідача склав 92169 квт/год. (а.с.44-60).

Відповідачем частково було сплачено заборгованість, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку відповідача (а.с.9). Виходячи з змісту призначення вказаного платежу, відповідачем була здійснена оплата за спожиту електроенергію за березень 2022 року у розмірі 1489 грн.

Позивачем було здійснено перенесення кредиту 0,52 грн у розрахунковий період квітня 2022 року (а.с.21).

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується з ч.1 ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В порушення вказаних вище вимог законодавства та договору, відповідач взяті зобов`язання щодо здійснення своєчасної оплати за поставлену позивачем електричну енергію не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 175459,16 грн.

Станом на час прийняття рішення судом у справі, доказів на підтвердження виконання відповідачем зобов`язання за договором від 01.01.2019 щодо оплати за поставлену позивачем електричну енергію до суду надано не було, а отже вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 175459,16 грн підлягає задоволенню повністю.

Позивач, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, просить стягнути 3% річних в розмірі 3306,93 грн, які нараховані до 01.12.2023, та інфляційні втрати в розмірі 2801,59 грн (нараховані по листопад 2023 року).

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши вказаний позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд задовольняє ці вимоги частково на суму 3306,91 грн та на суму 2686,57 грн відповідно.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати, за приписами статті 129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Садівничого товариства "Надія" Дружківського заводу металевих виробів (вул. Соборна, 3, м. Дружківка, Донецька область, 84205, ідентифікаційний код юридичної особи - 23418630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (вул. Січових Стрільців, 4Д, м. Дніпро, 49001, ідентифікаційний код юридичної особи - 42086719) заборгованість у розмірі 175459 (сто сімдесят п`ять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять) грн 16 коп., 3% річних у розмірі 3306 (три тисячі триста шість) грн 91 коп., інфляційні втрати у розмірі 2686 (дві тисячі шістсот вісімдесят шість) грн 57 коп. та витрати з оплати судового збору у розмірі 2420 (дві тисячі чотириста двадцять) грн 87 коп.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Говорун