Рішення

від 10.06.2024 по справі 906/193/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/193/24

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г.

секретаря судового засідання: Круглецької А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Зудінов О.С. - довіреність №1 від 22.12.2023,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОНТИНЕНТ-УКРАЇНА"

до Фермерського господарства "СІМ-АГРО"

про стягнення 164 126,15 грн.

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОКОНТИНЕНТ-УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Фермерського господарства "СІМ-АГРО" про стягнення 227 069,43грн, з яких: 179 826,56грн основного боргу, 7 981,27грн 3% річних та 39 261,60грн курсової різниці, а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №666 від 11.05.2021.

Ухвалою суду від 26.02.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 26.03.2024.

Ухвалою суду від 26.03.2024 відкладено підготовче засідання на 08.04.2024.

Ухвалою суду від 08.04.2024 прийнято до розгляду заяву позивача ТОВ "АГРОКОНТИНЕНТ-УКРАЇНА" від 26.03.2024 про зменшення позовних вимог та постановлено здійснювати подальший розгляд справи в межах поданих змін, а саме про стягнення з Фермерського господарства "СІМ-АГРО" на користь ТОВ "АГРОКОНТИНЕНТ-УКРАЇНА" 209 624,71грн, з яких: 179 826,56грн основного боргу, 520,22грн 3% річних та 29 277,93грн курсової різниці, а також судових витрат; поновлено відповідачу - Фермерському господарству "СІМ-АГРО" строк для подачі відзиву на позовну заяву та прийнято його до розгляду; роз`яснено позивачу право подати в строк визначений в ухвалі від 26.02.2024 відповідь на відзив, яку слід завчасно надіслати на адреси суду та відповідача; продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 23.04.2024.

Ухвалою суду від 23.04.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 06.05.2024.

Ухвалою суду від 06.05.2024 прийнято до розгляду заяву ТОВ "АГРОКОНТИНЕНТ-УКРАЇНА" від 24.04.2024 про зменшення позовних вимог та вирішено здійснювати подальший розгляд справи в межах поданих змін, а саме про стягнення з Фермерського господарства "СІМ-АГРО" на користь ТОВ "АГРОКОНТИНЕНТ-УКРАЇНА" 164 126,15грн, з яких: 134 328,00грн основного боргу, 520,22грн 3% річних та 29 277,93грн курсової різниці, а також судових витрат; закрито підготовче провадження та призначено справу №906/193/24 до судового розгляду по суті на 10.06.2024.

Представник позивача при розгляді справи по суті в судовому засіданні 10.06.2024 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві №1 від 05.02.2024 з урахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог від 26.03.2024 та від 24.04.2024 (а.с.1-7, 91-92, 120-121), просив їх задовольнити.

Відповідач свого представника в судове засідання 10.06.2024 не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа відповідачу 06.05.2024 (а.с.131).

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, а неявка в засідання суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.06.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між сторонами було укладено ряд договорів: договір №615 від 05.05.2021 на надання послуг для отримання коригуючих сигналів, договір поставки №666 від 11.05.2021, договір №1284 від 04.05.2022 на проведення обслуговування техніки та обладнання, за якими станом на час звернення з позовом існувала заборгованість в загальній сумі 179 826,56грн.

В подальшому позивач подав заяву про зменшення позовних вимог від 24.04.2024, відповідно до якої визначив, що непогашеною відповідачем залишилась заборгованість в сумі 134 328,00грн, яка виникла у зв`язку неналежним виконання умов договору поставки №666 від 11.05.2021. Зазначає, що на виконання умов поставки №666 від 11.05.2021 ТОВ "АГРОКОНТИНЕНТ-УКРАЇНА" було відвантажено на адресу відповідачу товар за видатковою накладною №137 від 07.05.2022 року на суму 164 328,00грн, за який відповідач розрахувався лише частково. Заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар згідно видатковою накладною №137 від 07.05.2022 року, з урахуванням здійсненої 21.12.2023 проплати в сумі 30 000,00грн, становить 134 328,00грн. Вказує, що відповідач визнав наявність заборгованості у гарантійному листі №1 від 01.10.2023 року. У зв`язку з тим, що відповідач не в повній мірі провів розрахунки з позивачем, останній просить стягнути з ФГ "СІМ-АГРО" борг, а також 3% річних та курсову різницю за несвоєчасне проведення оплати.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що сума заборгованості, яка заявлена позивачем є необґрунтованою, оскільки не відповідає дійсності. Вказує, що позивач не врахував платежі ФГ "СІМ-АГРО" здійснені 21 грудня 2023 року на загальну суму 45 498,96грн, внаслідок чого заборгованість на цю суму зменшилась.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

05.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОКОНТИНЕНТ-УКРАЇНА" (виконавець) та Фермерським господарством "СІМ-АГРО" (замовник) було укладено договір №615 на надання послуг для отримання коригуючих сигналів (а.с.42-44).

11.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОКОНТИНЕНТ-УКРАЇНА" (постачальник/позивач) та Фермерським господарством "СІМ-АГРО" (покупець/відповідач) укладено договір поставки №666 (а.с.8-9).

04.05.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОКОНТИНЕНТ-УКРАЇНА" (виконавець) та Фермерським господарством "СІМ-АГРО" (замовник) було укладено договір №1284 на проведення обслуговування техніки та обладнання (а.с.34-35).

Згідно з остаточно визначеними позивачем в заяві про зменшення позовних вимог від 24.04.2024 позовними вимогами є вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості, що виникла у зв`язку неналежним виконання умов договору поставки №666 від 11.05.2021.

Так, відповідно до п.1.1. договору поставки №666, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві товари за номенклатурою, в строки та на умовах відповідно до специфікацій які є Додатками до цього Договору та його невід`ємними частинами, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього визначену Договором вартість в строки та в порядку, передбаченому Договором.

Відповідно до пункту 2.1 договору поставки №666, вартість товару визначається сторонами як договірна. Кількість та вартість товару указується у Додатках до Договору, що є його невід`ємними частинами. Загальна сума Договору визначається як арифметична сума з Додатків до цього Договору.

Згідно з пунктом 11.4 договору поставки №666, Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до року, а в частині оплати замовленого товару та сплати інших платежів - до повного розрахунку.

Якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення терміну дії Договору не повідомить іншу сторону у письмовій формі про розірвання Договору, термін його дії буде продовжено на наступний календарний рік (пункт 11.5 договору поставки №666).

Додатком №3 від 07.05.2022 до договору №666 від 11.05.2021 сторонами було погоджено Специфікацію №3 на поставку котка кільчасто-призменного Master GM640, в кількості 1шт., у валюті Євро, вартістю 4100 Євро, що еквівалентно 136 940,00грн та разом з ПДВ складає 164 328,00грн; строк поставки до 07.05.2022; строк оплати - не пізніше 19. 05.2022 (а.с.23).

Договір, Додаток №3 підписано представниками сторін, а їх підписи скріплено печатками підприємств.

Позивач посилаючись на неналежне виконання зобов`язань по оплаті товару за Договором поставки №666 від 11.05.2021, звернувся до суду з позовом в якому просить, з урахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог, стягнути з відповідача заборгованості у сумі 164 126,15грн, з яких: 134 328,00грн основного боргу, 520,22грн 3% річних та 29 277,93грн курсової різниці за несвоєчасне виконання зобов`язань по проведенню розрахунків.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності із ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За умовами Специфікації №3 сторони погодили:

- умови поставки (згідно Інкотермс 2020): EXW, Україна, Київська область, Ставищенський район, с.Кривець;

- строки оплати товару Покупцем: не пізніше 19.05.2022, 100% вартості, 4920,00 Євро, 164 328,00грн.

Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки №666 від 11.05.2021 позивачем було поставлено 07.05.2022 товар, а відповідачем такий товар прийнято в повному обсязі без зауважень на загальну суму 164 328,00грн, що підтверджується видатковою накладною №137 від 07.05.2022 (а.с.24), а також податковою накладною №172 від 07.05.2022 (а.с.25-27).

На оплату зазначеного товару позивачем було виставлено відповідачу рахунок №INV-7524 від 07.05.2022 на суму 164 328,00грн (а.с.28).

Отже, поставка позивачем 07.05.2022 товару на суму 164 328,00грн на виконання умов договору поставки №666 від 11.05.2021, є підставою виникнення у відповідача як покупця, зобов`язання оплатити вказаний товар відповідно до умов договору - в строк до 19.05.2022.

Судом враховуються пояснення представника позивача, який пояснив, що сторони в процесі діалогу узгодили новий строк оплати заборгованості за договором поставки до 15.11.2023, що підтверджується гарантійний листом №1 від 01.10.2023, в якому відповідач зазначив, що заборгованість в сумі 164 328,00грн за договором поставки №666 від 11.05.2021 він вважає безспірною та зобов`язується погасити її згідно наведеного графіку до 15.11.2023 (а.с.29).

Також з наданих позивачем документів вбачається, що відповідачем частково проведено оплату поставленого товару на суму 30 000,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №35 від 21.12.2023, в якій у призначенні платежу вказано: згідно договору поставки №666 від 11.05.2021 (а.с.124).

В порушення умов договору та приписів чинного законодавства, відповідач станом на час звернення позивача з даним позовом, не здійснив розрахунків за поставлений товар в сумі 134 328,00грн (164 328,00грн - 30 000,00грн).

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На час розгляду справи, відповідач не подав доказів погашення заборгованості в сумі 134 328,00грн (164 328,00грн - 30 000,00грн), вимог позивача не спростував. В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують протилежне.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 134 328,00грн заборгованості є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач в заяві про зменшення позовних вимог просить стягнути з відповідача 520,22грн 3% річних та 29 277,93грн курсової різниці.

Згідно ст.524 ЦК України, зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.533 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України №193 від 10.08.2000р. "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів" Валютний курс - установлений Національним банком України офіційний валютний курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Пунктом 4 вказаного наказу встановлено, що курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

У відповідності до ч.ч.1 - 3 ст.632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Таким чином, положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов`язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов`язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Як вже зазначалось, відповідно до погоджених сторонами умов Специфікації №3 до договору поставки №666 від 11.05.2021 - вартість товару складає 4920,00 Євро, що еквівалентно 164 328,00грн.

Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що Покупець здійснює оплату в розмірі і в строки указані в Додатках до Договору, що є його невід`ємними частинами.

За умовами пункту 4.3 договору, ціна на товар (на певну партію, згідно відповідної Специфікації) встановлюється в українських гривнях і формується виходячи з вартості товару у Євро чи Доларах США в еквіваленті у гривнях по курсу 1,00000000, що підтверджується за посиланням https://minfin.com.ua/ua/currency/mb в розділі продаж, на день що передує дню оплати на конкретну партію товару та/або частину оплати.

Враховуючи те, що відповідач суму заборгованості станом на момент звернення з позовом не сплатив, позивачем взято до уваги, що станом на 14.11.2023 (кінцевий строк здійснення всіх розрахунків) курс продажу Євро на міжбанку за інформацією з офіційного сайту Мінфіну склав 39,3508 за 1 Євро.

За несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, відповідачу нарахована курсова різниця в сумі 29 277,93грн (розрахунки а.с.92).

Перевіривши проведені позивачем нарахування заявленої до стягнення з відповідача курсової різниці, господарський суд встановив, що вказані нарахування проведено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства і умов договору, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням курсової різниці в розмірі 29 277,93грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи питання про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних, господарський суд враховує наступне.

У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наведеної норми, позивачем було нараховано до стягнення з відповідача 520,22грн 3% річних за період, визначений у заяві від 24.04.2024, а саме з 16.11.2023 по 25.12.2023 (розрахунок а.с.91 на звороті - 92).

Перевіривши здійснені позивачем нарахування 3% річних, з огляду на встановлені вище строки прострочення виконання зобов`язання по видатковій накладній №137 від 07.05.2022, здійснену відповідачем часткову оплату 21.12.2023 на суму 30 000,00грн, суд дійшов висновку, що правомірним є нарахування 3% річних в загальній сумі 527,92грн, а саме:

- на суму боргу 164 328,00грн за період з 16.11.2023 по 20.12.2023, сума 3% річних становить 472,72грн;

- на суму боргу 134 328,00грн за період з 21.12.2023 по 25.12.2023, сума 3% річних становить 55,20грн.

Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з позовними вимогами, позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 520,22грн, тобто меншу суму, що є його правом.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 520,22грн є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З врахуванням вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 134328,00грн основного боргу, 29277,93грн курсової різниці та 520,22грн 3% річних обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 1, 2, ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Що стосується витрат позивача на надання правової допомоги у розмірі 7 000,00грн, суд зазначає таке.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1ст.16 ГПК України).

Відповідно ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи, витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами із іншими судовими витратами.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Так, у матеріалах справи міститься свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗР№21/1348 від 15.02.2018 та посвідчення адвоката, видане Зудінову О.С. (а.с. 67).

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З поданих документів судом встановлено, що 01.07.2021 між Адвокатським об`єднанням "Майстер Права" (Адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОКОНТИНЕНТ-УКРАЇНА" (клієнтом) було укладено договір про надання правничої допомоги №0107-1/21 (а.с.61-64).

Пунктом 1.1 договору №0107-1/21 сторони передбачили, що клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу, в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, з питань зазначених Додатком №1 до даного Договору.

Згідно з пунктом 4.1 договору №0107-1/21, правничу допомогу, що надається Адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в гривнях, шляхом переказу суми на поточний рахунок Адвокатського об`єднання. Вартість виконаних робіт (надаваних послуг) з правничої допомоги за цим Договором зазначається в додатку до даного Договору.

За умовами пункту 4.5 договору №0107-1/21, за результатами надання правничої допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об`єднанням правничої допомоги і її вартість. Акт може надсилатися клієнту факсимільним зв`язком або поштою.

Відповідно до пункту 7.1 договору №0107-1/21, даний договір укладений на строк до 30 червня 2022 р та набирає чинності з моменту його підписання.

Договір підписаний сторонами.

Додатком №1 від 22.12.2023 року до Договору №0107-1/21 про надання правничої допомоги від 01.07.2021 сторони передбачили перелік послуг з правничої допомоги, які клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання щодо надання клієнту правничої допомоги щодо стягнення заборгованості з ФГ "СІМ-АГРО" (а.с.65).

В Акті від 26.12.2023 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) міститься зміст виконаних робіт та їх вартість, а саме:

1. Надання консультацій та роз`яснень клієнту щодо правової позиції та алгоритму проходження процедури стягнення 3 год. - 1000 грн.

2. Підготовка позовної заяви, складання інших процесуальних документів, участі представника в судових засіданнях за допомогою відеоконференції (у випадку необхідності), повний супровід справи до моменту отримання судового рішення в суді першої інстанції 10 год. - 6000 грн.

Факт понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 7 000,00грн підтверджується платіжною інструкцією №2023102527 від 26.12.2023 (а.с.68).

Приймаючи до уваги предмет спору та підстави позовних вимог та те, що інтереси позивача в судових засіданнях при розгляді справи представляв адвокат Зудінов О.С., а також враховуючи прийняття судом рішення про повне задоволення позовних вимог, суд вважає, що визначена представником позивача загальна вартість послуг адвоката у розмірі 7 000,00грн є обґрунтованою та співмірною. При цьому, судом також враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.

Отже, керуючись приписами ст.129 ГПК України та враховуючи, що позивачем підтверджено правовий статус представника - адвоката, надано докази оплати послуг, оцінивши заявлені до стягнення витрати, юридичну кваліфікацію правовідносин у справі, з урахуванням всіх аспектів цієї справи суд встановив, що сума витрат на професійну правничу допомогу, яка заявлена до стягнення, погоджена сторонами, узгоджена з предметом позову та обсягом наданих адвокатом послуг.

За приписами ч.4 ст.129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у даному випадку - витрати на правничу допомогу), у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідач заперечень щодо розміру витрат на правову допомогу суду не надав.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача в сумі 7000,00грн.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "СІМ-АГРО" (12333, Житомирська область, Черняхівський район, с.Новопіль, вул.Павлюка, буд.3; ідентифікаційний код 39843224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОНТИНЕНТ-УКРАЇНА" (03118, м.Київ, проспект Лобановського Валерія, буд.115, офіс 19; ідентифікаційний код 37897304):

- 134328,00грн основного боргу,

- 29277,93грн курсової різниці,

- 520,22грн 3% річних,

- 7 000,00грн витрат на оплату послуг адвоката,

-3 028,00грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 13.06.24

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - в справу,

2 - позивачу (ЄДРПОУ 37897304) та представнику позивача (ІПН 2945117576) - Зудінову О.С. - Електронний Суд,

3 - відповідачу (ЄДРПОУ 39843224) - Електронний Суд.