Рішення

від 13.06.2024 по справі 908/939/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/71/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2024 Справа № 908/939/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В., розглянувши матеріали справи №908/939/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПИ-НКО ЛТД (69001, м.Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 16, кв. 23, ідентифікаційний код 32638696)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь (69008, м.Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72, ідентифікаційний код 00191230)

про стягнення 200278,24 грн.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю ПИ-НКО ЛТД з позовом до Публічного акціонерного товариства ЗАПОРІЖСТАЛЬ про стягнення 200278,24 грн., з яких: 184637,91 грн. основний борг, 9411,19 грн. інфляційні нарахування, 6147,17 грн. 3% річних, 81,97 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором поставки №20/2021/5271 від 17.12.2022 щодо оплати поставленого позивачем товару на суму 184637,91 грн. За прострочення оплати товару позивач нарахував інфляційні втрати, 3% річних та пеню, які просить стягнути з відповідача разом із сумою основного боргу.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 193, 222 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 598, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.04.2024 у справі №908/939/24 залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали доставлено до електронного кабінету позивача та представника позивача 04.04.2024, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

09.04.2024 від позивача надійшла заява про надання уточненої позовної заяви, в якій позивач на виконання вимог суду уточнив повне найменування відповідача - Публічне акціонерне товариство Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.04.2024 прийнято уточнену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/939/24, присвоєно справі номер провадження 33/71/24. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання. Встановлено відповідачу строк для надання відзиву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; для надання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення необхідно подати у строк до 10.05.2024.

Копію ухвали доставлено до електронних кабінетів сторін 10.04.2024, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

24.04.2024 від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, посилаючись на те, що строк виконання грошових зобов`язань за договором не настав та був перенесений на підставі п. 10.14 договору.

Відповідач вказує, що за результатами перевірки податкового органу господарських взаємовідносин з позивачем документально не підтверджено правомірність формування податкового кредиту відповідача за рахунок податкових накладних, складених позивачем протягом березня - травня 2023 року. Відповідач повідомив позивача листом про вказані обставини. Таким чином, позивачу було відомо про наявність актів перевірки та виявлені в них порушення. Процедура адміністративного та судового оскарження актів ненормативного характеру, винесених податковим органом відносно взаємовідносин сторін на даний момент не завершена. Враховуючи вищезазначені обставини, відповідач вважає, що вимоги щодо стягнення заборгованості заявлені позивачем передчасно.

03.05.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач вважає заперечення відповідача проти позову хибними.

Суд прийняв до розгляду відзив та відповідь на відзив.

Заперечень на відповідь на відзив відповідач не надав.

03.06.2024 від позивача надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 24500,00 грн.

07.06.2024 від відповідача надійшли заперечення на заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, згідно з якими відповідач вважає заявлену до стягнення суму завищеною, просить зменшити розмір витрат на правову допомогу до 1000,00 грн.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.

Розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. У зв`язку з цим відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

17.12.2021 Публічним акціонерним товариством Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь (покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПИ-НКО ЛТД (постачальник, позивач) укладено договір №20/2021/5271, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати, а покупець прийняти та оплатити матеріали (далі «ресурси») на умовах, передбачених даним договором, з протоколом розбіжностей від 17..01.2022 та протоколом узгодження розбіжностей до договору від 22.01.2022.

Відповідно до п. 2.1 цього договору кількість, номенклатура ресурсів зазначаються в специфікаціях до даного договору, які є його невід`ємними частинами (далі «специфікація»).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що поставка ресурсів здійснюється видами транспорту, зазначеними у специфікаціях, у відповідності до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотремс» в редакції 2010 року.

Згідно з п. 3.2 договору строки поставки ресурсів зазначаються в специфікаціях. У випадку поставки ресурсів у відповідності до графіка графік оформляється в якості додатка до даного договору, що є його невід`ємною частиною.

У п. 4.1 договору погоджено, що поставка ресурсів здійснюється за цінами, які визначені у відповідності до умов поставки, які зазначені у специфікаціях та включають у себе всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування та інші витрати постачальника, пов`язані з поставкою ресурсів.

Загальна сума договору визначається як сумарна вартість ресурсів, поставка яких здійснюється згідно доданих до нього специфікацій.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що оплата за поставлені ресурси буде здійснюватися протягом строку, зазначеного у специфікації, який визначається з моменту поставки ресурсів та надання документів, зазначених у п. 6.4 даного договору.

Відповідно до п. 6.4 договору постачальник зобов`язаний надати покупцю до початку приймання ресурсів оригінали наступних документів:

- рахунок н оплату ресурсів та видаткову накладну;

- супровідні та транспортні документи;

- сертифікат або паспорт якості постачальника або виробника (у випаду, якщо постачальник не є виробником);

- карантинний сертифікат.

Постачальник зобов`язаний надати покупцю в електронній формі податкову накладну на всю суму податкових зобов`язань, які виникли у постачальника згідно діючого законодавства України.

За умовами п. 6.5 договору покупець вправі відмовитися від приймання поставлених ресурсів до надання документів, зазначених у п. 6.4 даного договору.

До договору сторони погодили специфікацію №1 від 17.12.2021, згідно з якою передбачено поставку ресурсів (брус, ліс) на загальну суму 2057400,00 грн. з ПДВ. Толеранс +/-10%. Строк поставки: протягом 30 календарних днів з моменту направлення постачальнику письмової заяви покупця, підписаної уповноваженою особою. Кінцева дата поставки всього обсягу ресурсів за даною специфікацією 31.03.2022. Строк оплати поставлених ресурсів: протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту поставки ресурсів та надання повного пакету документів згідно п. 6.4 договору.

Також сторони погодили специфікацію №2 від 17.12.2021 до договору, якою передбачено поставку ресурсів (ліс) на загальну суму 273600,00 грн. з ПДВ. Толеранс +/-10%. Строк поставки: протягом 35 календарних днів з моменту направлення постачальнику письмової заяви покупця, підписаної уповноваженою особою. Кінцева дата поставки всього обсягу ресурсів за даною специфікацією 31.03.2022. Строк оплати поставлених ресурсів: протягом 35 (тридцяти п`яти) календарних днів з моменту поставки ресурсів та надання повного пакету документів згідно п. 6.4 договору.

Крім того, сторони погодили специфікацію №3 від 17.01.2022 до договору, якою передбачено поставку ресурсів (ліс) на загальну суму 2154600,00 грн. з ПДВ. Толеранс +/-10%. Строк поставки: протягом 35 календарних днів з моменту направлення постачальнику письмової заяви покупця, підписаної уповноваженою особою. Строк оплати поставлених ресурсів: протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту поставки ресурсів та надання повного пакету документів згідно п. 6.4 договору.

У специфікації №4 від 07.02.2022 до договору сторони передбачили поставку ресурсів (ліс) на загальну суму 526680,00 грн. з ПДВ. Толеранс +/-10%. Строк поставки: протягом 35 календарних днів з моменту направлення постачальнику письмової заяви покупця, підписаної уповноваженою особою. Кінцева дата поставки всього обсягу ресурсів за даною специфікацією 30.04.2022. Строк оплати поставлених ресурсів: протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту поставки ресурсів та надання повного пакету документів згідно п. 6.4 договору.

У специфікації №5 від 14.02.2022 до договору сторони погодили поставку ресурсів (ліс) на суму 8863728,00 грн. з ПДВ. Толеранс +/-10%. Строк поставки: протягом 35 календарних днів з моменту направлення постачальнику письмової заяви покупця, підписаної уповноваженою особою. Строк оплати поставлених ресурсів: протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту поставки ресурсів та надання повного пакету документів згідно п. 6.4 договору.

У специфікації №6 від 21.04.2022 до договору сторони погодили поставку ресурсів (ліс) на суму 2280120,00 грн. з ПДВ. Толеранс +/-5%. Строк поставки ресурсів до 30.05.2022. Строк оплати поставлених ресурсів: протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту поставки ресурсів та надання повного пакету документів згідно п. 6.4 договору.

У специфікації №7 від 17.06.2022 до договору сторони погодили поставку ресурсів (дошки, ліс) на суму 2824560,00 грн. з ПДВ. Толеранс +/-5%. Строк поставки: протягом 30 календарних днів з моменту направлення постачальнику письмової заяви покупця, підписаної уповноваженою особою. Кінцева дата поставки всього обсягу ресурсів за цією специфікацією 01.08.2022. Строк оплати поставлених ресурсів: протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту поставки ресурсів та надання повного пакету документів згідно п. 6.4 договору.

У специфікації №8 від 02.08.2022 до договору сторони погодили поставку ресурсів (ліс) на суму 1429176,00 грн. з ПДВ. Толеранс +/-10%. Строк поставки: протягом 30 календарних днів з моменту направлення постачальнику письмової заяви покупця, підписаної уповноваженою особою. Строк оплати поставлених ресурсів: протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту поставки ресурсів та надання повного пакету документів згідно п. 6.4 договору.

У специфікації №9 від 29.09.2022 до договору сторони погодили поставку ресурсів (ліс) на суму 6441684,00 грн. з ПДВ. Толеранс +/-5%. Строк поставки: протягом 35 календарних днів з моменту направлення постачальнику письмової заяви покупця, підписаної уповноваженою особою. Кінцева дата поставки всього обсягу ресурсів за цією специфікацією 16.12.2022. Строк оплати поставлених ресурсів: протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту поставки ресурсів та надання повного пакету документів згідно п. 6.4 договору.

У специфікаціях №№1-9 погоджено такі умови: вартість ресурсів зазначена з урахуванням транспортних витрат. Транспортні витрати несе постачальника. Ресурси поставляються автомобільним транспортом на умовах DAP склад покупця м. Запоріжжя та залізничним транспортом на умовах DAP ст. Запоріжжя-Ліве, під`їзний шлях покупця у відповідності до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2020 року. Кількість ресурсів, що підлягають поставці, зазначається у письмовій заявці покупця, що направляється постачальнику. Датою поставки вважається дата з відміткою представника покупця на видатковій накладній постачальника або дата в графі 52 залізничної накладної.

Згідно із заявкою поставку вих. №/2020696 від 17.11.2022 відповідач замовив у позивача поставку відповідачу в грудні (з 1 по 25 число) продукції (ліс) на загальну суму 1627500,00 грн. без ПДВ.

На виконання договору відповідно до специфікації №9 від 29.09.2022 позивач поставив відповідачу за видатковою накладною №РН-0000134 від 09.12.2022 ресурси (ліс) на суму 223163,24 грн. з ПДВ та виписав на оплату цього товару рахунок-фактуру №СФ-0000137 від 09.12.2022 на суму 223163,24 грн. з ПДВ.

Щодо поставленої продукції на суму 223163,24 грн. з ПДВ відповідачем складено акт вхідного контролю №1686 від 26.12.2022.

За фактом поставки позивачем складено податкову накладну №5 від 09.12.2022, яка зареєстрована в ЄРПН 27.12.2022 та містить відмітку про прийняття її контрагентом.

Платіжною інструкцією №785420 від 09.03.2023 відповідач сплатив за поставлені лісоматеріали за договором суму 38525,33 грн.

Решту суми відповідачем не оплачено. Листом вих. №2019229 від 13.07.2023 відповідач повідомив позивача про запит податкової служби щодо виявлення фактів, які можуть свідчити про можливе недостовірне формування відповідачем податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 184637,91 грн. у взаємовідносинах з позивачем за грудень 2022 року.

На запит позивача ГУ ДПС у Запорізькій області надало відповідь вих. №43937/6/08-01-07-07-07 від 25.10.2023 про відсутність підстав для проведення зустрічної звірки щодо взаємовідносин позивача з відповідачем за грудень 2022 року для підтвердження даних, отриманих від платника податків.

У зв`язку з несплатою відповідачем вартості поставлених лісоматеріалів на суму 184637,91 грн. позивач надіслав відповідачу 13.12.2023 претензію вих. №121/12-23 від 12.12.2023 про сплату заборгованості, а також лист вих. №061/11-23 від 06.11.2023 щодо відсутності порушень щодо поставок лісоматеріалів за договором, до яких було додано вищевказану відповідь податкової служби.

Відповідач не надав відповіді на звернення позивача, суму заборгованості не сплатив.

На підставі вказаних обставин позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 200278,24 грн., з яких: 184637,91 грн. основний борг, 9411,19 грн. інфляційні нарахування, 6147,17 грн. 3% річних, 81,97 грн. пеня.

Правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором №20/2021/5271 від 17.12.2022, який за змістом закріплених у ньому прав та обов`язків сторін є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.2 договору встановлено, що оплата за поставлені ресурси буде здійснюватися протягом строку, зазначеного у специфікації, який визначається з моменту поставки ресурсів та надання документів, зазначених у п. 6.4 даного договору.

На виконання договору позивач поставив відповідачу відповідно до специфікації №9 від 29.09.2022 за видатковою накладною №РН-0000134 від 09.12.2022 ресурси (ліс) на суму 223163,24 грн. з ПДВ та виписав на оплату цього товару рахунок-фактуру №СФ-0000137 від 09.12.2022 на суму 223163,24 грн. з ПДВ.

У специфікації №9 від 29.09.2022, за якою позивачем здійснено поставку, строк оплати поставлених ресурсів погоджено протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту поставки ресурсів та надання повного пакету документів згідно п. 6.4 договору.

Відповідно до п. 6.4 договору постачальник зобов`язаний надати покупцю до початку приймання ресурсів оригінали наступних документів:

- рахунок н оплату ресурсів та видаткову накладну;

- супровідні та транспортні документи;

- сертифікат або паспорт якості постачальника або виробника (у випаду, якщо постачальник не є виробником);

- карантинний сертифікат.

Постачальник зобов`язаний надати покупцю в електронній формі податкову накладну на всю суму податкових зобов`язань, які виникли у постачальника згідно діючого законодавства України.

За умовами п. 6.5 договору покупець вправі відмовитися від приймання поставлених ресурсів до надання документів, зазначених у п. 6.4 даного договору.

За умовами п. п. 6.1, 6.2 договору приймання ресурсів за кількістю здійснюється у відповідності до вимог Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу від 15.06.1965 р. 3П-6 з змінами та доповненнями, а також у відповідності до вимог ТУ та ДСТУ для даного виду ресурсів.

Приймання ресурсів за якістю здійснюється одним із наступних способів. що обираються покупцем:

- у відповідності до вимог Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу від 25.04.1966 №П-7 зі змінами та доповненнями, а також у відповідності до вимог ТУ та ДСТУ для даного виду ресурсів;

- за участю незалежної експертної організації, залученої покупцем.

Щодо поставленої продукції на суму 223163,24 грн. з ПДВ відповідачем складено акт вхідного контролю №1686 від 26.12.2022.

Таким чином, товар прийнято відповідачем у повному обсязі без зауважень.

За фактом поставки позивачем складено податкову накладну №5 від 09.12.2022, яка зареєстрована в ЄРПН 27.12.2022 та містить відмітку про прийняття її контрагентом.

Платіжною інструкцією №785420 від 09.03.2023 відповідач сплатив за поставлені лісоматеріали за договором суму 38525,33 грн.

Залишок вартості несплаченого товару складає 184637,91 грн.

Відповідач вважає, що строк виконання грошових зобов`язань за договором не настав та був перенесений на підставі п. 10.14 договору. Вказує, що за результатами перевірки податкового органу господарських взаємовідносин з позивачем документально не підтверджено правомірність формування податкового кредиту відповідача за рахунок податкових накладних, складених позивачем протягом березня - травня 2023 року. Відповідач повідомив позивача листом про вказані обставини. Процедура адміністративного та судового оскарження актів ненормативного характеру, винесених податковим органом відносно взаємовідносин сторін на даний момент не завершена.

Так, у відзиві відповідач вказує, що 13.09.2023 відповідачем було отримано податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 06.09.2023 № 0001847/5101 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2023 року на суму 19377324,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі акту від 16.08.2023 N858/32-00-51-01-04/0019123. В період з 23.05.2023 р. по 12.06.2023 податковим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка відповідача з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за березень 2023 року. За результатами зазначеної перевірки податковим органом було складено Акт від 19.06.2023 № 645/32-00-51-01-04/00191230 з висновками про порушення платником податків пп. в) п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI (зі змінами), внаслідок чого відповідач не має права на отримання бюджетного відшкодування за результатами документальної позапланової виїзної перевірки по декларації з податку на додану вартість за березень 2023 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку) на загальну суму 152269590,00 грн. Зокрема податковим органом стосовно позивача в акті зазначено, що при проведенні перевірки не підтверджено реальності господарських взаємовідносин між сторонами. Відповідачем було подано податковому органу заперечення N 08/2018413 від 05.07.2023 на Акт перевірки № 645 щодо незгоди з висновками перевірки та необхідності скасування висновків Акту перевірки N 645. В період з 26.07.2023 по 15.08.2023 податковим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка відповідача з питання дослідження фактів, викладених у запереченнях до акту.

За результатами зазначеної перевірки податковим органом було складено Акт перевірки N 045щодо незгоди з висновками перевірки та необхідності скасування висновків Акту перевірки N 645. Результати перевірки за вказаним актом оскаржені відповідачем до Запорізького окружного адміністративного суду 26.03.2023. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2023 у справі № 280/7908/23 відкрито загальне позовне провадження за позовом заявою Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. На час подання відзиву розгляд адміністративної справи № 280/7908/23 тривав.

27.05.2024 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» у справі № 280/7908/23 задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 06.09.2023 №0001847/5101 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2023 року на суму 19377324,00 грн.

Також у відзиві відповідач вказує, що в період з 24.07.2023 по 11.08.2023 СМУ ДПС по роботі з ВПП була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Запоріжсталь» з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за травень 2023 року (від 20.06.2023 N9146331385). За результатами зазначеної перевірки СМУ ДПС по роботі з ВПП було складено Акт від 17.08.2023 N878/32-00-51-01-04/00191230 (далі-Акт перевірки N 878) з висновками про порушення платником податків норм податкового законодавства, зокрема не підтверджено реальність господарських взаємовідносин з позивачем.

Розглянувши вказані заперечення відповідача проти позову, суд визнав їх необґрунтованими, з огляду на таке.

Виходячи зі змісту пункту 10.14 договору, на який посилається відповідач, повинні бути виявлені порушення вимог законодавства, що підлягають виконанню платником податків. Але ні акт перевірки від 19.06.2023 № 645/32-00-51-01-04/00191230, ні відзив відповідача не містить посилання на норму діючого законодавства та фактичні обставини щодо дій, які не були виконані або що підлягають виконанню позивачем. Зокрема, порушення, що закладені в умови п.10.14 договору (вимог пов`язаних з державною реєстрацією, знаходженням за місцем реєстрації, у своєчасній сплаті податків, зборів та інших обов`язкових платежів) не виявлені. Що стосується неможливості реалізації права відповідача на бюджетне відшкодування, то єдине, на що міг вплинути постачальник, є податковий кредит, який був сформований за операціями між сторонами.

В даному випадку позивач здійснив усі дії для можливості отримання відповідачем податкового кредиту: здійснив поставку за договором у грудні 2022 року та зареєстрував податкову накладну на суму поставки з ПДВ. Тому права відповідача на отримання податкового кредиту не порушені з боку позивача. Відмова податкового органу в реалізації права відповідача на отримання бюджетного відшкодування носить характер взаємовідносин, що виникли на підставі податкового законодавства, і не поширюється на спірні господарські відносини з позивачем, оскільки спір виник щодо поставки, здійсненої у грудні 2022 року, а висновки податкового органу стосуються правомірності складання податкових накладних позивачем протягом березня - травня 2023 року, що не має відношення до предмету спору.

Також акт перевірки податкового органу від 19.06.2023 №645/32-00-51-01-04/00191230 не може підтверджувати наявність порушення в діях позивача, оскільки перевірка дій позивача за цим актом не здійснювалась. На запит позивача щодо реальності вчиненої сторонами господарської операції у грудні 2022 року податковий орган надав відповідь, що підстав для перевірки немає (лист Головного управління ДПС у Запорізькій області від 25.10.2023 вих. №43937/6/08-01-07-07-07, який доданий до позову).

З огляду на викладене, наявні підстави для оплати відповідачем отриманого в грудні 2022 року товару в повному обсязі в погоджений у договорі строк, а саме: протягом 60 календарних днів з дати поставки, яка відбулась 09.12.2022, отже строк оплати настав 07.02.2023.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивачем надані докази в підтвердження наявності основного боргу за договором в розмірі 184637,91 грн. Відповідачем доводи позивача не спростовані, докази оплати поставленого товару не надані.

Враховуючи зазначене, суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за договором у розмірі 184637,91 грн.

За прострочення оплати товару позивач нарахував на суму боргу 3% річних за загальний період з 07.02.2023 по 11.03.2024 в сумі 6147,17 грн., інфляційні втрати за загальний період з березня 2023 року по лютий 2024 року в сумі 9411,19 грн. та пеню за загальний період з 07.02.2023 по 11.03.2024 в сумі 81,97 грн., які просить стягнути з відповідача.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснив перерахунок 3% річних, оскільки позивач неправомірно включив в період прострочення останній день строку оплати - 07.02.2023, що призвело до збільшення періоду нарахування 3% річних.

За розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних за період з 08.02.2023 по 11.03.2024 у сумі 6128,81 грн. У стягненні 3% річних у сумі 18,35 грн. суд відмовляє.

Розрахунок інфляційних втрат здійснено позивачем вірно, тому суд задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у сумі 9411,19 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у випадку порушення більше ніж на 30 календарних днів строку оплати ресурсів покупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у відповідному періоді.

Отже, виходячи з погодженої умови договору, нарахування пені розпочинається в разі порушення строку оплати за договором більше ніж на 30 календарних днів, тому право нарахувати пеню у позивача виникло з 10.03.2023.

Позивач не врахував дану умову та розрахунок пені, починаючи з дня виникнення строку оплати, що є неправомірним.

Крім того, за приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Строку нарахування пені договором не встановлено, отже нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, нарахування пені мало б бути припинено після спливу шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано: зобов`язання мало бути виконано 07.02.2023, тому нарахування пені протягом шести місяців здійснювалося б до 07.08.2023 (181 день). Але відповідно до п. 7 розділу ІХ Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Зазначений карантин введено з 12.03.2020 на усій території України постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 та востаннє продовжено до 30.06.2023 постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 №383.

В період прострочення оплати з 10.03.2023 по 30.06.2023, протягом якого позивач мав право нарахувати пеню, діяв карантин, тому на цей період (113 днів) термін нарахування пені було продовжено і загальний термін нарахування пені складає 294 дні (181 день + 113 днів).

Таким чином, позивач має право нараховувати пеню за період з 10.03.2023 по 29.12.2023 (294 дні).

Позивач нарахував пеню поза межами зазначеного строку по 11.03.2024.

Однак, оскільки позивач застосував для розрахунку пені ставку 0,04% як річну (виходячи з 365 днів у році), що умовами п. 7.2 договору не передбачено (дана ставка не є річною), то загальна сума пені за розрахунком позивача є значно меншою, ніж розрахував суд за період з 10.03.2023 по 29.12.2023 (294 дні). Суд не може виходити за межі позовних вимог в сторону їх збільшення. У зв`язку з цим суд задовольнив вимогу про стягнення пені в заявленому розмірі 81,97 грн.

Таким чином, позовні вимоги задоволені судом частково.

За розгляд позовних вимог позивачем сплачено судовий збір у сумі 3028,00 грн. платіжною інструкцією №131 від 27.03.2024.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн. покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог: на відповідача в сумі 3027,72 грн., на позивача в сумі 0,28 грн.

Також позивачем заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в сумі 24500,00 грн., з яких 3000,00 грн. вартість послуг з ознайомлення та правового аналізу документів, виконання розрахунку та підготовки позовної заяви, 1500,00 грн. вартість послуг з підготовки відзиву, 20000,00 грн. гонорар.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123, ч. 8 ст. 129 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Матеріалами справи підтверджується фактичне надання адвокатом Шонія М. позивачу послуг на суму 4500,00 грн. згідно з договором про надання правничої допомоги №8 від 01.03.2024 та актом №2/8/2024 надання послуг з правничої допомоги.

Також у додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №8 від 01.03.2024 передбачена винагорода адвоката за досягнення рішення за результатами розгляду справи в сумі (1 інстанція) в розмірі 20000,00 грн.

Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі є підтвердженими.

Відповідач подав заперечення проти заявленого позивачем розміру витрат на правову допомогу, згідно з якими відповідач вважає заявлену до стягнення суму витрат завищеною, оскільки справа є нескладною і не потребувала багато часу для опрацювання та збирання доказів, а заява позивача не містить розрахунку витраченого часу та обґрунтування заявленої до стягнення суми. Просить зменшити розмір витрат на правову допомогу до 1000,00 грн.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч. ч. 4 - 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд враховує, що витрати на правову допомогу в сумі 4500,00 грн. безпосередньо пов`язані з підготовкою позову та відповіді на відзив, є співмірними зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Щодо гонорару суд зазначає, що це є погодженою між позивачем та адвокатом сумою додаткової винагороди адвоката.

Необхідність звернення позивача до суду була викликана поведінкою відповідача, який прострочив оплату товару та не задовольнив досудові вимоги позивача.

Враховуючи заявлене відповідачем клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на те, що справа не є складною за своїм характером, не потребувала вивчення значної кількості доказів, суд дійшов висновку зменшити витрати на професійну правничу допомогу до загальної суми 9500,00 грн. та розподілити ці витрати пропорційно до задоволених вимог: на відповідача покладаються витрати в розмірі 9499,13 грн., на позивача решта витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 126, 129, 238, 240, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь (69008, м.Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72, ідентифікаційний код 00191230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПИ-НКО ЛТД (69001, м.Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 16, кв. 23, ідентифікаційний код 32638696) 184637,91 грн. (сто вісімдесят чотири тисячі шістсот тридцять сім грн. 91 коп.) основного боргу, 9411,19 грн. (дев`ять тисяч чотириста одинадцять грн. 19 коп.) інфляційних нарахувань, 6128,81 грн. (шість тисяч сто двадцять вісім грн. 81 коп.) 3% річних, 81,97 грн. (вісімдесят одна грн. 97 коп.) пені, 3027,72 грн. (три тисячі двадцять сім грн. 72 коп.) витрат на оплату судового збору та 9499,13 грн. (дев`ять тисяч чотириста дев`яносто дев`ять грн. 13 коп.) витрат на професійну правову допомогу.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 13.06.2024.

Суддя М.В. Мірошниченко