Рішення

від 06.09.2007 по справі 20/349/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/349/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.07                                                                                        Справа №  20/349/07

Суддя   

м.Запоріжжя  

За позовом Приватного підприємства “Хімагромаркетинг 2000”, м.Київ  

до відповідача Приватного підприємства “Лев”, Запорізька область, Василівський район, с.Тополине

про стягнення суми 19 163,29 грн.                                                                                                        

Суддя  Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача –Тюшляєв А.В. (дов. №1/1 від 09.01.2007р.);

Від відповідача  –Крамчанін Є.М.  (дов №60 від 10.08.2007р.);

                                                        СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми 12595,79 грн. основного боргу, 1764,49 грн. інфляційних витрат, 1027,53 грн. 7% річних, 2495,69 грн. пені, 1279,79 грн. штрафу за невиконання договірного зобов'язання.  

Ухвалою господарського суду від 17.07.2007р. позовна заява прийнята до розгляду,  порушено провадження у справі № 20/349/07,  судове засідання  призначено на 13.08.2007р. Ухвалою суду від 13.08.2007р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 06.09.2007р.

За згодою представників сторін у судовому засіданні 06.09.2007р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримує  позовні вимоги, викладені у позовній заяві, та на підставі договору купівлі-продажу №Х2-07-0125 від 26.06.2006р., ст.ст.16, 525, 265, 530, 538, 546, 549, 610, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, 232, 216-220 ГК України просить позов задовольнити.

Відповідач надав відзив, в якому просить задовольнити позовні вимоги частково у сумі основного боргу 12595,79 грн. Зазначає, що у зв'язку з форс-мажорними обставинами та дуже скрутним фінансовим становищем він може остаточно розрахуватися за договором до 01.08.2008р., уклавши з позивачем угоду про розстрочення оплати суми основного боргу. Також  у зв'язку з форс-мажорними обставинами, які викладені у відзиві на позовну заяву, просить зменшити розмір штрафних санкцій.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

         26.06.2006р. між Приватним підприємством “Хімагромаркетинг 2000” (продавець, позивач) та Приватним підприємством “Лев” (покупець, відповідач) був укладений договір № Х2-07-0125, за яким продавець зобов'язався передати у власність покупця товар, а покупець - прийняти і оплатити товар. Вид товару: засоби захисту рослин. Відповідно до п.1.2 договору  загальна вартість товару складає 2625 грн. , у т.ч ПДВ 20% - 437,5 грн.

Згідно з п.п 2.2.2.3 Оплата здійснюється – 20% вартості товару, у строк до 30.06.2006р. і залишок заборгованості у розмірі - 80 % вартості товару в строк  до 15.09.2006р. Оплата провадиться в національній валюті України- гривні.

05.07.2006р. між ПП “Хімагромаркетинг 2000” та ПП “Лев” було укладено додаткову угоду №1, за якою продавець зобов'язався передати у власність покупця товар, на  загальну суму 20100 грн., а покупець - прийняти і оплатити товар.

14.07.2006р. між ПП “Хімагромаркетинг 2000” та ПП “Лев” було укладено додаткову угоду №2, за якою продавець зобов'язався передати у власність покупця товар, на  загальну суму 1490 грн. 80 коп, а покупець - прийняти і оплатити товар.

18.09.2006р. між ПП “Хімагромаркетинг 2000” та ПП “Лев” було укладено додаткову угоду №3, за якою продавець зобов'язався передати у власність покупця товар, на  загальну суму 8750 грн. 00 коп, а покупець - прийняти і оплатити товар.

Як свідчать матеріали справи, відповідач отримав товар на суму 32965,79 грн. по видатковим накладним №х2-07-0143 від 26.06.2006р., №Х2-07-0153 від 05.07.2006р., №Х2-07-0157 від 14.07.2006р., №Х2-07-0176 від 18.09.2006р.

Проте, сплату за поставлений товар здійснив лише частково на суму 13000грн., повернув частину товару за накладною на повернення №Х2-07-004 від 17.11.2006р. на суму 7370грн., борг становить суму 12595,79  грн.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України , ст. 193 Господарського кодексу України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язання і сплати суми боргу.

Таким чином, вимоги про стягнення суми 12595 грн. 79 коп. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

 Також позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції за період жовтень 2006р.-травень 2007р. у сумі  1764,49 грн. та 7% річних за період 21.09.2006р. по 13.05.2007р. у сумі 1027,53 грн.

  Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

  Відповідно до п.5.5 договору розмір  річних змінено до  7%.

  Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення суми 1764,49 грн. інфляційних втрат за період жовтень 2006р.-травень 2007р.  та 7% річних за період 21.09.2006р. по 13.05.2007р. у сумі 1027,53 грн.  є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 2495,69 грн. за період з 21.09.2006р. по 13.05.2007р. (265 днів прострочки), а також штрафу у розмірі 1279,79 коп. (5% від ціни договору)..

Пунктом 5.2 договору передбачено, що за неналежне виконання зобов'язань, передбачених п.2.2 даного договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожен день простроченого платежу. У п.5.3 договору сторони встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через 3 роки від дня, коли це зобов'язання повинне бути виконане.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”  платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 5.4 договору у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених пунктом 2.2 даного договору, покупець додатково сплачує штраф у розмірі 5% від ціни договору.

Факт порушення зобов'язання відповідачем суд вважає  доказаним, вимоги про стягнення пені та штрафу заявлені обґрунтовано, однак підлягають задоволенню частково на таких підставах.

Як вбачається із наданих відповідачем статуту, статистичної звітності, актів щодо обстеження посівів, пошкоджених внаслідок грунтово-повітряної засухи, довідки  Запорізького обласного центру з гідрометеорології, ПП “Лев” є сільськогосподарським підприємством, основним видом діяльності якого є вирощування зернових та технічних культур.  У зв'язку з несприятливими  погодними умовами, загибелі  сільськогосподарських культур підприємство знаходиться у скрутному матеріальному становищі. Враховуючи зазначені обставини, суд визнає їх винятковими та вважає за необхідне на підставі п.3 ст.83 ГПК України зменшити розмір пені до 1 495 грн. 69 коп. та штрафу до 779 грн.79 коп.  

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму 191 грн. 63 коп. витрат на державне мито та суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки спір виник внаслідок його  неправильних дій, розмір неустойки судом зменшено, однак вони заявлено обґрунтовано.

           Керуючись ст.ст. 22, 49, 82-85, п.3 ст.83  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:          

Позов задовольнити частково.  

Стягнути з Приватного підприємства “Лев” (71664, Запорізька область, Василівський район, с.Тополине, вул. Гагаріна, 48, р/р 26001301275724 в Промінвестбанк м. Дніпрорудне, МФО 313054, код ЄДРПОУ 25677459) на користь  Приватного підприємства “Хімагромаркетинг 2000” (02160, м. Київ, пр-т. Возз'єднання, 15,  р/р 26006300024500 в АКБ “Форум” МФО 322948, код ЄДРПОУ 30369454)  суму 12595 грн. 79 коп. боргу, суму 1764 грн. 49 коп. втрат від інфляції, суму 1027 грн. 53 коп. –7 % річних, суму 1495 грн. 69 коп. пені, суму 779,79  грн, штрафу, суму 191 грн. 63 коп. витрат на державне мито та суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В  іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                      Л.П. Гандюкова

              Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі  27.11.2007 р.