Ухвала

від 12.06.2024 по справі 910/5046/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.06.2024Справа № 910/5046/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ДОЛИНА МРІЙ" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63, ідентифікаційний код 42055557)

до Департаменту цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської обласної державної адміністрації (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 21, ідентифікаційний код 14372952)

за участю Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону (01104, м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8а)

про визнання договору недійсним,

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Петришина А.М.

від прокуратури: Маліцька Ю.С.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ДОЛИНА МРІЙ" (далі - позивач, постачальник) з позовом до Департаменту цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської обласної державної адміністрації (далі - відповідач, покупець) про визнання договору недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладенні договору поставки №01-11 від 01.11.2022 відповідач помилився щодо його істотних умов, оскільки предметом договору є поставка товару за кодом ДК 021-2015:18110000-3 - формений одяг, що є загальною категорією без індивідуально визначених ознак (колір, матеріал, розміри готових виробів, дизайн), натомість у специфікації (додаток №1 до договору) покупець вимагав поставити товар, який не може бути віднесений до категорії товарів за кодом ДК 021-2015:18110000-3, а відтак постачальник не мав жодної можливості виконати даний договір в повному обсязі. З урахуванням викладеного, позивач просить суд визнати вказаний договір недійсним, як такий, що укладений внаслідок помилки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5046/24, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.05.2024, встановлено строки, зокрема відповідачу для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

06.05.2024 Київською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони центрального регіону подано заяву про вступ у справу.

23.05.2024 через підсистему "Електронний суд" Департаментом цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської обласної державної адміністрації подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач не визнає позовні вимоги, вважаючи їх безпідставними та передчасними, оскільки позивачем частково виконано умови договору та з порушенням строків поставлено товар на суму 1 380 000, 00 грн, частина товару на суму 10 017 452, 00 грн була поставлена станом на 30.12.2022, отже твердження про неможливість виконати договір у повному обсязі не узгоджується з його умовами та фактом поставки товару, лист №1/09 від 09.12.2022, на який посилається позивач, до відповідача не надходив, тому твердження позивача про невизначеність з предметом договору не відповідає дійсності, посилання позивача про те, що відповідач відмовився від частини товару у зв`язку з відсутністю необхідних розмірів є необґрунтованими та безпідставними.

У відзиві відповідачем також заявлено клопотання про поновлення строку для його подання, обґрунтоване тим, що згідно розпорядження КОДА (КОВА) №424 від 24.04.2024 відбувається процес упорядкування структури, перейменування та реєстрації змін в структурі КОДА (КОВА) внаслідок якого відбулися суттєві зміни в роботі Департаменту цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської обласної державної адміністрації.

У підготовчому засіданні 29.05.2024 суд на місці ухвалив продовжити відповідачу строк для подання відзиву та долучити відзив до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі (ч. 5 ст. 165 Господарського процесуального кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 була доставлена до електронного кабінету відповідача 30.04.2024 о 23:44, отже, кінцевий строк для подання відзиву становив до 16.05.2024 включно.

За приписами частини 1, 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Встановлений в ухвалі Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 строк для подання відповідачем відзиву є строком, встановленим судом, що виключає можливість його поновлення.

Аналогічна позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 04.05.2022 у справі №910/19980/20, від 21.04.2021 у справі №910/14646/19 та в ухвалах Верховного Суду від 13.07.2021 у справі №908/936/15-г, від 02.03.2021 у справі №910/18373/19.

Разом з цим, керуючись частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску відповідачем строку для подання відзиву та з власної ініціативи продовжити відповідачу такий строк до дати фактичного його подання.

У підготовчому засіданні 29.05.2024 судом на місці ухвалено відкласти підготовче засідання на 12.06.2024.

05.06.2024 до відділу діловодства суду Київською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони центрального регіону подано пояснення у справі, згідно з якими прокуратура вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки твердження позивача про неможливість виконати умови договору не узгоджуються з його умовами та з огляду на часткову поставку товару.

У підготовче засідання 12.06.2024 прибули прокурор та представник відповідача, в свою чергу представник позивача у засідання не прибув, про дату, час та місце засідання повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 12.06.2024 судом поставлено на обговорення питання щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду.

Прокурор можливість залишення позову без розгляду підтримав, представник відповідача вирішення даного питання залишив на розсуд суду.

Приписами ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Отже, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та у постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі №910/14715/17.

Водночас ч. 4 ст. 202, п. 4 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Крім того, положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак, наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності (постанови Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21, від 13.09.2019 у справі №916/3616/15, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та від 03.02.2022 у справі №910/9271/21).

Ні позивач, ні його представник не звертались до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

На думку суду, зважаючи на те, що позивач сам ініціював розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/5046/24 та був обізнаний про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження (тобто, в судовому засіданні з повідомленням/викликом сторін), то відповідно Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ДОЛИНА МРІЙ", як добросовісний суб`єкт господарювання повинно було сприяти у якнайшвидшому розгляду судом справи №910/5046/24, в тому числі шляхом забезпечення явки свого представника у засідання по справі.

Таким чином, неявка представника позивача в судове засідання за відсутності поважних причин його неявки (вдруге) свідчить про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Також необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (до такого висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 16.10.2020 у справі №910/8816/19 та від 17.03.2023 у справі №910/17906/21, Верховний Суд у постанові від 21.12.2020 у справі №910/18360/19).

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ДОЛИНА МРІЙ" до Департаменту цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської обласної державної адміністрації про визнання договору недійсним залишити без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили 12.06.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги у строк, визначений ч. 1. ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 13.06.2024

Суддя Л. Г. Пукшин