ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
03.06.2024Справа № 910/2759/22Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Фермерського господарства "МАРІЯ 2014"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"
про стягнення 194 665,45 грн.
Представники сторін:
від позивача: Нещерет О.С., ордер серія ДН № 096527;
від відповідача: не з`явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Фермерське господарство «Марія 2014» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» про стягнення 143 551,76 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не визнав пошкодження належного позивачеві транспортного засобу «VOLKSWAGEN TOUAREG» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 як страховий випадок та не здійснив страхову виплату у розмірі вартості відновлювального ремонту у сумі 143 321,02 грн. У зв`язку із простроченням виплати страхового відшкодування позивачем додатково нараховано та заявлено до стягнення 230,74 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 позовну заяву було залишено без руху через недодержання заявником вимог статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
18.07.2022 до суду надійшла заява позивача в порядку усунення недоліків, зі змісту якої вбачається, що виявлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 недоліки усунуто.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
02.09.2022 від відповідача надійшли відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.
14.09.2022 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та заява на компенсацію судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.
19.09.2022 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу.
05.10.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2022 суд вирішив розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначив у справі підготовче засідання на 15.11.2022 та зобов`язав сторін надати пояснення щодо необхідності призначення у справі транспортно-трасологічної експертизи утворення спірних ушкоджень автомобіля «VOLKSWAGEN TOUAREG» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
25.10.2022 та повторно 31.10.2022 від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
11.11.2022 в електронному вигляді та 16.11.2022 в паперовому вигляді від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи заяви свідка ОСОБА_1
11.11.2022 від відповідача надійшли письмові пояснення, у яких він повідомив про відсутність підстав для призначення у справі транспортно-трасологічної експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
У підготовчому засіданні 15.11.2022 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 13.12.2022.
12.12.2022 від позивача надійшли пояснення щодо необхідності призначення у справі транспортно-трасологічної експертизи, у яких позивачем також запропоновано експерту установу та наведено питання, які він вважає за необхідне поставити перед експертом.
12.12.2022 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій він просить стягнути з відповідача 194 665,45 грн., з яких 194 434,71 грн. страхового відшкодування та 230,74 грн. пені.
Обґрунтовуючи збільшення розміру позовних вимог, позивач посилається на звіт №33/22 експертного автотоварознавчого дослідження, складений 16.11.2022 експертом Синельником А.І., відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля «VOLKSWAGEN TOUAREG» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 194 434,71 грн.
13.12.2022 від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, яке мотивоване незадовільним станом здоров`я представника відповідача.
Розглянувши вказане клопотання відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, при цьому відповідачем були надані письмові пояснення щодо призначення у справі транспортно-трасологічної експертизи, а відтак, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов до висновку про можливість її розгляду за відсутності представника відповідача.
У підготовчому засіданні 13.12.2022 суд прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, та, з урахуванням міркувань учасників справи, дійшов висновку про необхідність призначення у справі транспортно-трасологічної експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 у справі № 910/2759/22 призначено судову транспортно-трасологічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення судового експерта винесено наступне питання: «Чи могли виникнути пошкодження передньої правої частини автомобіля «VOLKSWAGEN TOUAREG» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у події, яка мала місце 23.05.2021, за обставин, коли автомобіль перебував в нерухомому стані ?». Провадження у справі № 910/2759/22 зупинено на час проведення судової експертизи.
14.12.2022 матеріали справи № 910/2759/22 було направлено до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
27.01.2023 до суду надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 у зв`язку з витребуванням матеріалів справи № 910/2759/22 для розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2022.
01.02.2023 до суду надійшов лист Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 283/07-11/13-23 від 17.01.2023 із копією рахунку на оплату № 14 від 13.01.2023 та клопотанням судового експерта Столярова Я.М.
Листом № 01-161/23 від 13.02.2023 суд витребував у Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України матеріали справи №910/2759/22 для їх подальшого направлення до Північного апеляційного господарського суду.
29.03.2023 матеріали справи № 910/2759/22 повернулись до Господарського суду міста Києва та 30.03.2023 були направлені до Північного апеляційного господарського суду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 у справі №910/2759/22 ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 залишено без змін.
06.06.2023 матеріали справи № 910/2759/22 повернулись до Господарського суду міста Києва.
07.06.2023 до суду надійшов лист Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 3001/07-11/13-23 від 19.05.2023 про зняття експертизи з виконання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2023 поновлено провадження у справі № 910/2759/22, задоволено клопотання судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, зобов`язано Фермерське господарство «Марія 2014» надати судовому експерту Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Столярову Я.М. для огляду транспортний засіб - автомобіль «VOLKSWAGEN TOUAREG» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , зобов`язано Фермерське господарство «Марія 2014» надати суду докази оплати судової експертизи відповідно до рахунку Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 14 від 13.01.2023 на суму 7 550,80 грн., а також зупинено провадження у справі № 910/2759/22 на час проведення судової експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2022.
06.07.2023 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів оплати судової експертизи.
07.07.2023 матеріали справи № 910/2759/22 було направлено до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
19.10.2023 матеріали справи № 910/2759/22 повернулись до Господарського суду міста Києва разом з висновком експерта № 3233-23 за результатами проведення судової транспортно-трасологічної експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 поновлено провадження у справі № 910/2759/22, підготовче засідання у справі призначено на 14.11.2023.
31.10.2023 представником позивача подано клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
02.11.2023 представником відповідача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
09.11.2023 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
10.11.2023 представником відповідача подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 задоволено заяву Фермерського господарства «Марія 2014» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та забезпечено участь представника позивача Нещерета Олександра Сергійовича у підготовчому засіданні у справі № 910/2759/22, призначеному на 14.11.23 о 11:30 год. в режимі відеоконференції.
13.11.2023 представником відповідача подано клопотання про призначення додаткової судової транспортно-трасологічної експертизи.
14.11.2023 представником відповідача подано клопотання про призначення додаткової судової транспортно-трасологічної експертизи.
У судове засідання 14.11.2023 представники сторін з`явились, представник відповідача подав клопотання про виклик та допит експерта.
За результатами розгляду в судовому засідання клопотання представника відповідача про призначення додаткової судової транспортно-трасологічної експертизи, судом відмовлено у його задоволенні.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 18.12.2023.
11.12.2023 представником позивача подано клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2023 задоволено заяву Фермерського господарства «Марія 2014» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та забезпечено участь представника позивача Нещерета Олександра Сергійовича у підготовчому засіданні у справі № 910/2759/22, призначеному на 18.12.23 о 11:30 год. в режимі відеоконференції.
У судове засідання 18.12.2023 представники сторін з`явились.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 12.01.2024 № 01.3-16/288/24 призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/2759/22 у зв`язку з відпусткою судді Комарової О.С., за результатами якого справу передано для розгляду судді Грєховій О.А.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 справа № 910/2759/22 прийнята до свого провадження, підготовче засідання призначено на 12.02.2024.
06.02.2024 представником позивача подано клопотання про участь у судовому засідання у режимі відеоконференції.
У судове засідання 12.02.2024 представник відповідача з`явився, представник позивача не з`явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 відкладено підготовче засідання на 04.03.2024 та викликано у судове засідання судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Полуницького Василя.
У судове засідання 04.03.2024 представники сторін та судовий експерт з`явились.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 19.03.2024.
18.03.2024 представником відповідача подано клопотання про призначення повторної судової транспортно-трасологічної експертизи.
18.03.2024 представником позивача подано клопотання про відкладення судового засідання.
18.03.2024 представником відповідача подано клопотання про відкладення підготовчого засідання.
У судове засідання 18.03.2024 представники сторін не з`явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 підготовче засідання відкладено на 08.04.2024.
08.04.2024 представником позивача подано клопотання про участь у судовому засідання у режимі відеоконференції.
У судове засідання 08.04.2024 представники сторін з`явились.
За результатами розгляду клопотання відповідача про призначення повторної судової транспортно-трасологічної експертизи судом відмовлено у його задоволенні, у зв`язку з необґрунтованістю, оскільки заявлене клопотання за своїм змістом є клопотанням про призначення судової експертизи, а не повторної судової експертизи, з огляду на відмінність питань зазначених у клопотанні, від питання, поставленого на вирішення судовому експерту згідно ухвали суду від 13.12.2022, в той час як ч. 2 ст. 107 ГПК України регламентовано, що повторно експертиза призначається за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо), шляхом доручення проведення експертизи з тих же питань іншим експертам.
Також, відповідачем заявлено усне клопотання про проведення додаткової експертизи, за результатами розгляду якого, судом постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, якою відмовлено у його задоволенні, у зв`язку з недоведеністю та необґрунтованістю.
Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження, та зокрема, у підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, в зв`язку з чим відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.05.2024.
13.05.2024 представником відповідача подано клопотання про відкладення судового засідання.
У судове засідання 13.05.2024 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.
За результатами судового засідання, враховуючи подане представником відповідача клопотання про відкладення судового засідання та відсутність заперечень позивача проти відкладення розгляду справи, судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 03.06.2024, яку занесено до протоколу судового засідання.
У судове засідання 03.06.2024 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
При цьому, за приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 03.06.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
26 листопада 2020 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» (далі - страховик, відповідач) та Фермерським господарством «Марія 2014» (далі - страхувальник, позивач) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 146817а0д (далі - Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням та (або) розпорядженням застрахованим транспортним засобом, а саме: Volkswagen Touareg 2020 року, д.н.з. НОМЕР_1 .
Згідно з п. 10.1 Договору франшиза (безумовна) за ризиком збитки внаслідок ДТП становить 0,50% від страхової суми, встановленої на відповідний період дії Договору.
Відповідно до пунктів 11-14 Договору страхова сума: 1 756 800,00 грн.; страховий тариф: 2,3900%; страховий платіж: 41 987,52 грн.; умови виплати страхового відшкодування: на базі авторизованої СТО за вибором страховика.
Варіант страхового покриття: «Все включено» - страховик несе відповідальність згідно з умовами даного Договору 24 години на добу, сім днів на тиждень.
Дата початку дії Договору: 30.11.2020; дата закінчення дії Договору: 29.11.2021 (п. 16 та п. 18 Договору).
У відповідності до п. 24.2.2 Договору «збитки внаслідок ДТП» - будь-яке пошкодження або знищення ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання та/або комплектуючих елементів ТЗ внаслідок ДТП.
За умовами цього Договору страховик бере на себе зобов`язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п. 24.2 цього Договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості, а також зобов`язується компенсувати понесені страхувальником додаткові витрати згідно з п. 33.1 та п. 33.2 Договору в результаті настання страхового відшкодування (п. 24.1 Договору).
У пункті 24.2 Договору узгоджено, що до страхових випадків належить, зокрема «збитки внаслідок ДТП» - будь-яке пошкодження або знищення ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання та/або комплектуючих елементів ТЗ внаслідок ДТП.
Згідно з п. 25.1.3 Договору страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строк згідно з розділом 28 Договору.
Відповідно до визначень, наведених у п. 23 Договору, страховий випадок це виникнення пошкоджень ТЗ чи втрат ТЗ внаслідок однієї події, зазначеної у п 24.2 Договору; неправдива інформація - повідомлені, заявлені, документовані або оголошені відомості, що не відповідають дійсним обставинам та/або про події та явища, що відбулися (наприклад, про обставини та характер спричинення збитків ТЗ тощо) в т.ч. зазначена в розділах 5, 6, 7 та 8 цього Договору.
Пунктом 25.3 Договору визначено, що страховик має право:
- перевіряти достовірність повідомленої страхувальником інформації та наданих документів, а також виконання страхувальником умов Договору та правил;
- як тільки стане відомо про настання страхового випадку, провести огляд пошкодженого ТЗ та скласти Акт огляду ТЗ;
- робити запити про відомості щодо заявленої події, за страхового ТЗ, щодо страхувальника/вигодо набувача/особи, допущеної до керування, попередніх власників ТЗ, документи та інформацію щодо реєстрації/перереєстрації ТЗ, належного виконання страхувальником/вигодо набувачем/особою, допущеною до керування ТЗ, умов Договору та Правил, до органі державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органів, банків, медичних закладів, та інших підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності та підпорядкування, в т.ч. до тих, що володіють інформацією про обставини заявленої події, інформацією, яка стосується застрахованого ТЗ,страхувальника/вигодо набувача/особи, допущеної до керування застрахованим ТЗ, попередніх власників ТЗ, документів та інформації щодо реєстрації/перереєстрації ТЗ, а також самостійно з`ясовувати причини та обставини заявленої події;
- визнати подію не страховим випадком та/або відмовити у виплаті страхового відшкодування на підставі умов цього Договору та законодавства;
- у випадку виникнення розбіжностей та суперечок між страховиком та страхувальником з приводу кваліфікації події («страховий випадок» або «не страховий випадок») та/або стосовно наявності підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування відстрочити виплату страхового відшкодування, в т.ч. для перевірки достовірності наданих страхувальником даних та правомірності укладення Договору, до моменту отримання відповідей на запити та/або встановлення необхідної інформації.
У відповідності до п. 26.1.10 Договору в разі настання передбаченої у п. 24.2 Договору події страхувальник зобов`язаний надати страховику можливість провести розслідування обставин страхової події, надати йому докладну та достовірну інформацію (в т.ч. таку, яка є комерційною таємницею), що стосується цього питання.
Згідно 27.1.1 Договору для підтвердження настання страхового випадку та визначення розміру завданих збитків страхувальник зобов`язаний надати страховику заяву про подію та на виплату, яка надається шляхом телефонного звернення до контакт-центру страховика за тел. 0 800 30 27 23 (при настанні страхового випадку на території України), тел. +38 044 272 0 272 (при настанні страхового випадку поза межами України) або шляхом подання заяви через офіційний сайт страховика (https://myarx.arx.com.ua/). Сторони погодили, що належне виконання страхувальником цього пункту є повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку, та не потребує додаткового письмового підтвердження, окрім випадків, передбачених п. 27.1.1.5 Договору.
Відповідно до п. 27.2 Договору розмір завданих збитків визначається страховиком з урахуванням дефектної відомості, автотоварознавчої, автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи/експертного дослідження, Акт огляду ТЗ, висновку спеціаліста страховика, сертифікату аварійного комісара, документа, складеного компетентними органами, про обставини, час, місце події із зазначенням знищеного, пошкодженого або викраденого об`єкта страхуванням чи його частин, документа, що містить розрахунок розміру витрат на компенсацію скоєних збитків (в т.ч. але не виключно висновок спеціаліста страховика, сертифікат аварійного комісара, кошторис, калькуляція СТО, авто товарознавча експертиза тощо). Акт огляду ТЗ, дефектна відомість, рахунки СТО можуть містити пошкодження, які не пов`язані з заявленою подією, відтак не мають наперед визначеної сили. Для визначення, чи пов`язані пошкодження із заявленою подією, страховик має право замовляти або проводити відповідне дослідження, за результатами якого можуть складатись такі документи: дефектна відомість, висновок спеціаліста страховика, сертифікат аварійного комісара, висновок експерта/експертиза/експертне дослідження.
Пунктами 28.12 та 28.13 Договору визначено, що при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення ТЗ (кошторису збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість матеріалів та ремонтних робіт. Кошторис збитків складається страховиком, виходячи з відновлення пошкодження ТЗ на СТО з урахуванням рахунків СТО (згідно з умовами п. 28.13 Договору), а за рішенням страховика також з урахуванням документів, вказаних у п. 27.2 Договору. Розмір збитків може визначатися на підставі автотоварознавчої експертизи/експертного дослідження/ оцінки оцінювача або безпосередньо страховиком чи уповноваженою ним особою (в т.ч., але не виключно, експертом, аварійним комісаром,оцінювачем, спеціалістом страховика). Вартість частин, деталей та оздоблення береться в розрахунок кошторису збитків за умови, що вони шляхом ремонту не можуть бути приведені в стан, придатний для подальшого використання, або витрати на такий ремонт перевищують витрати по їх заміні на нові. При настанні заявлених подій за межами України та необхідності здійснення ремонту на місці страхового випадку - трудовитрати на відновлення та вартість матеріалів (лакофарбові матеріали, витратні матеріали тощо) відшкодовуються, виходячи з розцінок, що діють в Україні. Зміна кваліфікації стану запасних частин та вузлів застрахованого ТЗ та, відповідно, зміна кваліфікації, ремонтного впливу з метою відновлення ТЗ (ремонт або заміна), яку було встановлено під час огляду застрахованого ТЗ страховиком або уповноваженою ним особою, можлива виключно за письмовим погодженням зі страховиком.
При пошкодженні ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої в розділі 10 Договору франшизи за відповідним ризиком. При цьому розмір збитків визначається з урахуванням наведеної нижче визначеної у розділі 14 Договору умови: «На базі авторизованої СТО на вибір страховика» - при розрахунку розміру страхового відшкодування в кошторис збитків включається вартість запасних частин, деталей обладнання, матеріалів та ремонтних робіт, що визначається виключно виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі авторизованої СТО на вибір страховика. Страховик гарантує якість ремонту на вибраній ним СТО, а саме: зобов`язується за обґрунтованими претензіями страхувальника відшкодувати витрати, пов`язані з усуненням дефектів внаслідок неякісного ремонту, здійсненого в межах суми виплаченого страхового відшкодування.
До суми страхового відшкодування, визначеного згідно з п. 28.13 цього Договору, також включаються додаткові витрати страхувальника згідно з п. 33.1 та п. 33.2 Договору (у разі їх наявності та документального підтвердження).
Відповідно до п. 28.14 Договору у випадку виникнення суперечок між сторонами про причини та розмір збитку (витрат на відновлення ТЗ) кожна зі сторін має право вимагати проведення незалежної експертизи/експертного дослідження. Експертиза/експертне дослідження здійснюється за рахунок сторони, яка вимагала її проведення. Страховик приймає на себе частину витрат по експертизі/експертному дослідженню, що відповідає співвідношенню суми, у виплаті якої було раніше відмовлено, і суму відшкодування, сплаченої після проведення експертизи/експертного дослідження.
У відповідності до п. 28.15 Договору страховик має право відстрочити складання страхового акта (прийняття рішення за подією) у випадку, зокрема якщо обсяг і характер пошкоджень ТЗ не відповідають причинам і обставинам страхового випадку або існують суперечки між страховиком та страхувальником щодо суми збитків (страхового відшкодування), - до з`ясування фактичних збитків та можливості виникнення пошкоджень за заявлених обставин, але не більше ніж на три місяці з дня отримання від страхувальника заяви про подію та на виплату та інших документів та/або інформації, передбачених розділами 25 і 27 Договору.
При визнанні страховиком події «страховим випадком» страхове відшкодування виплачується протягом 10 робочих днів з дня складання страхового акта (п. 28.16 Договору).
Пунктами 29.5.3, 29.5.4 та 29.5.23 Договору визначено, що страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування якщо:
- страхувальник надав страховику неправдиву інформацію, в т.ч. про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку та/або у разі надання страхувальником на запит страховика відомостей, які не відповідають дійсності, в т.ч., але не виключно, по фактах, що стосуються страхового випадку і його обставин;
- страхувальник не дотримав строків надання заяви про подію та на виплату згідно з п. 26.1. Договору та/або письмової заяви про подію та на виплату згідно з п. 27.1.1.5 Договору без поважних на це причин або створював страховикові перешкоди у визначені обставин страхового випадку та розміру збитків та/або визначені наявності або відсутності підстав для визнання страховою/не страховою та прийняття рішення за подією (своєчасно не надав пошкоджений ТЗ для огляду, не повідомив дійсні обставини страхового випадку, своєчасно не надав документи та/або інформацію на запит страховика, не прибув до страховика для надання пояснень, не надав пояснень, не надав довіреність згідно з умовами цього Договору та ін.);
- згідно з висновком (звітом авто технічного, трасо логічного дослідження тощо) компетентного спеціаліста, експертним дослідженням буде встановлено, що заявлені страхувальником чи уповноваженою ним особою пошкодження ТЗ та/або їх частина з технічної точки зору не могли виникнути за заявлених обставин (наприклад, неможливість виникнення пошкоджень при знаходженні ТЗ у нерухомому стані, неможливість виникнення пошкоджень при зіткненні з визначеним страхувальником об`єктом тощо). При цьому надання страхувальником (водієм ТЗ або іншою уповноваженою страхувальником особою) таких відомостей прирівнюється до надання неправдивої інформації щодо факту та/або обставин випадку.
Договір набуває чинності з 00-00 годин дати початку дії Договору, яка вказана в п. 18.1 Договору, але не раніше дня, наступного за днем сплати страхувальником страхового платежу (першої частини страхового платежу) в обсязі, визначеному в п. 17.2 Договору на розрахунковий рахунок чи до каси страховика, та діє до 24-00 години дня, вказаного в п. 18.2 Договору як дата закінчення дії Договору (п.30.1 Договору).
Відповідно до п. 32.1 Договору страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені в розмірі 0,01% від суми несвоєчасно виплаченого страхового відшкодування за кожний робочий день прострочення здійснення страхового відшкодування.
На виконання умов Договору позивачем сплачено відповідачу страховий платіж у розмірі 41 987,52 грн. згідно платіжного доручення № 40 від 26.11.2020.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що керівник позивача - ОСОБА_1 22.05.2021 близько 23:00 год. залишив застрахований автомобіль біля будинку № 29 по вул. Незалежності у м. Добропілля Донецької області та 23.05.2021 близько 10:00 год. повернувшись до застрахованого автомобіля марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 виявив пошкодження передньої частини автомобіля, які за доводами позивача утворені внаслідок наїзду іншим транспортним засобом, який залишив місце пригоди.
23.05.2021 керівник позивача звернувся до відповідача із заявою про подію та виплату страхового відшкодування, на яку відповідач надав відповідь вих. № 5778/12цв від 02.07.2021 у якій зазначив, що згідно акту огляду транспортного засобу від 24.05.2021 та фото автомобіля марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 встановлено, що він має пошкодження передньої правої та центральної частини. Відповідач зазначив, що з метою перевірки можливості виникнення пошкоджень автомобіля марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 , за заявлених обставин, відповідно до п. 25.3.3 Договору, АТ «СК «АРКС» було замовлено проведення дослідження обставин та механізму утворення пошкоджень вищевказаного автомобіля в ТОВ «ЕК «Індекс» та отримано висновок експерта № 0458, яким встановлено, що: пошкодження автомобіля марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 не відповідають обставинам, які наведені у заяві та в поясненнях про подію ОСОБА_1 , з технічної точки зору з підстав, вказаних в дослідницькій частині; утворення комплексу механічних пошкоджень правого борту автомобіля марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 , не могло статися за заявленими водієм ОСОБА_1 обставинами пригоди, а саме при нерухомому положенні зазначеного вище автомобіля з причин, вказаних в дослідницькій частині. Відповідач зазначив, що наведені обставини свідчать про надання ОСОБА_1 , як водієм автомобіля марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 недостовірної інформації щодо обставин та часу його пошкодження, та в свою чергу про порушення умов Договору, у зв`язку з чим, відповідач керуюсь ст. 26 Закону України «Про страхування», п. 25.2, 25.3, 26.1.10, 29.5 зазначив про відсутність правових підстав для кваліфікації даного випадку як страхового та здійснення виплати страхового відшкодування.
Позивач в свою чергу, 22.09.2021 звернувся до Донецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України із клопотання про проведення судової транспортно-трасологічної експертизи, за результатами якого, Донецьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України складено Висновок експерта № СЕ-19/105-21/7388-ІТ від 19.10.2021, відповідно до якого:
- за результатами проведеного дослідження, з урахуванням наявних пошкоджень на автомобілі марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 , їх загальної локалізації та напрямку утворення, необхідно прийти до висновку, що покази водія ОСОБА_1 стосовно механізму розвитку даної події, з технічної точки спроможні, їх неможливо спростувати експертним шляхом й вони не протимовять законам механіки в цілому;
- обставини виникнення механічних ушкоджень на автомобілі марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 , вказані водієм ОСОБА_1 , які отримав автомобіль внаслідок ДТП, що мала місце в період часу з 23:00 год. 22.05.2021 по 23.05.2021 близько 10:00 год., біля будинку № 29 по вул. Незалежності у м. Добропілля Донецької області цілком могли відбуватися дійсно у вказаних умовах;
- у трасологічних дослідженнях прийнято відрізняти реальні спотворення ознак, викликані особливостями механізму формування слідів і властивостями взаємодіючих об`єктів. До останніх відносяться спотворення, що з`являються інколи при фотографуванні слідів. Відомо, що для визначення характеру і меж спотворень потрібні достовірні науково-експериментальні дані про них. Отримати досить обґрунтовані дані про влив умов слідоутворення на спотворення ознак в слідах на ТЗ по фотознімках неможливо. Для достовірної та стверджувальної відповіді на поставлене запитання, відносно механізму утворення тих чи інших слідів, експерту необхідно дослідити наявні аварійні пошкодження автомобіля, які були б не відновленні після ДТП, на предмет вивчення та оцінки пошкоджень, отриманих в процесі течії події, що розглядається, та також за можливості, дослідити слідові інформацію на місті події безпосередньо після ДТП. Проведення дослідження пошкоджень транспортних засобів та об`єктів з якими вони контактували по фотознімкам не може бути об`єктивним та приведе експерта до заздалегідь необґрунтованих та неспроможних висновків.
За результатами розгляду заяви позивача від 26.10.2021 щодо перегляду рішення по справі та визнання події страховою, відповідачем Листом вих. № 10805/12ЦВ від 24.11.2021 повідомлено позивача, що за результатами повторного розгляду матеріалів справи наявність підстав для перегляду раніше прийнятого рішення не було встановлено, оскільки надані доводи та документи не спростовуються висновків АТ «СК «АРКС» та результатів експертного дослідження, на підставі якого було прийнято рішення по справі, і відповідно обґрунтованість прийнятого страховиком рішення щодо заявленої події.
Звертаючись до суду з даним позовом, ФГ «Марія 2014» зазначає на порушення ПрАТ «СК «АРКС» обов`язку із виплати страхового відшкодування на користь позивача за договором, укладеним між сторонами з огляду на безпідставну відмову відповідача у такій виплаті, в зв`язку з чим, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 194 434,71 грн. та 230,74 грн. пені.
Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що водієм автомобіля марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 надано недостовірну інформацію щодо обставин та часу пошкодження автомобіля, створено страховику перешкоди у визначенні обставин випадку та в свою чергу порушено умови Договору, в зв`язку з чим, відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про відсутність правових підстав для кваліфікації даного випадку як страхового та здійснення виплати страхового відшкодування, про що позивача було проінформовано листом вих. № 577/12цв від 02.07.2022. Відповідач зазначає, що наданий позивачем Висновок № СЕ-19/105-21/7388-ІТ, не може вважатись висновком експерта в розумінні ст.ст. 98-104 ГПК України, оскільки складений з порушенням порядку, який визначено законодавством, є неналежним, недопустимим, недостовірним та недостатнім доказом. Також, відповідачем до відзиву долучено Висновок експерта № 0529 від 24.08.2022, відповідно до якого з технічної точки зору, комплекс механічних пошкоджень автомобіля марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 не відповідає обставинам, які наведені в заяві про подію від 23.05.2021 та поясненнях від 23.05.2021 ОСОБА_1 , з підстав, вказаних в дослідницькі частині; утворення комплексу механічних пошкоджень елементів конструкцій правого борту автомобіля марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 , не могло статися за обставин, які наведені в заяві про подію від 23.05.2021 та поясненнях від 23.05.2021 ОСОБА_1 , а саме при перебуванні в нерухомому стані зазначеного вище автомобіля., з причин, вказаних у дослідницькій частині. Відповідач також зазначає, що наданий позивачем Звіт № 214/2 не може бути покладений в основу рішення по справі щодо розміру страхового відшкодування, оскільки його складено експертом, який не має кваліфікації судового, його не було підготовлено для подання до суду, експерта не попереджено про кримінальну відповідальність. Крім того, відповідач зазначив, що у випадку якщо судом буде встановлено наявність підстав для задоволення вимог позивача та стягнення його на користь позивача, при розрахунку суми такого відшкодування має бути утримана франшиза встановлена в п. 10 Договору, яка становить 0,5%.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Внаслідок укладення Договору між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 354 Цивільного кодексу України за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ч. 1, ст. 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" (в редакції на момент настання спірної страхової події) страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов`язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов`язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об`єктів страхування.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
За змістом ст. 9 Закону України "Про страхування" страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Обґрунтовуючи відсутність підстав для виплати страхового відшкодування та відповідно відмову у такій виплаті, відповідач зазначає, що водієм автомобіля марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 надано недостовірну інформацію щодо обставин та часу пошкодження автомобіля, створено страховику перешкоди у визначенні обставин випадку та в свою чергу порушено умови Договору.
В підтвердження власних доводів, відповідачем до відзиву долучено Висновок експерта № 0529 від 24.08.2022, відповідно до якого з технічної точки зору, комплекс механічних пошкоджень автомобіля марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 не відповідає обставинам, які наведені в заяві про подію від 23.05.2021 та поясненнях від 23.05.2021 ОСОБА_1 , з підстав, вказаних в дослідницькі частині; утворення комплексу механічних пошкоджень елементів конструкцій правого борту автомобіля марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 , не могло статися за обставин, які наведені в заяві про подію від 23.05.2021 та поясненнях від 23.05.2021 ОСОБА_1 , а саме при перебуванні в нерухомому стані зазначеного вище автомобіля, з причин, вказаних у дослідницькій частині.
Відповідно до визначень, наведених у п. 23 Договору, страховий випадок це виникнення пошкоджень ТЗ чи втрат ТЗ внаслідок однієї події, зазначеної у п 24.2 Договору; неправдива інформація - повідомлені, заявлені, документовані або оголошені відомості, що не відповідають дійсним обставинам та/або про події та явища, що відбулися (наприклад, про обставини та характер спричинення збитків ТЗ тощо) в т.ч. зазначена в розділах 5, 6, 7 та 8 цього Договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Згідно 27.1.1 Договору для підтвердження настання страхового випадку та визначення розміру завданих збитків страхувальник зобов`язаний надати страховику заяву про подію та на виплату, яка надається шляхом телефонного звернення до контакт-центру страховика за тел. 0 800 30 27 23 (при настанні страхового випадку на території України), тел. НОМЕР_2 (при настанні страхового випадку поза межами України) або шляхом подання заяви через офіційний сайт страховика (https://myarx.arx.com.ua/). Сторони погодили, що належне виконання страхувальником цього пункту є повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку, та не потребує додаткового письмового підтвердження, окрім випадків, передбачених п. 27.1.1.5 Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із Заявою про подію та про виплату за договором страхування наземного транспортного засобу, долучивши до неї пояснення, надані поліцейському ГРПП ВП № 1 Покровського РУП в Донецькій області, відповідно до яких, ОСОБА_1 22.05.2021 близько 23:00 год. залишив застрахований автомобіль біля будинку № 29 по вул. Незалежності у м. Добропілля Донецької області та 23.05.2021 близько 10:00 год. повернувшись до застрахованого автомобіля марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 виявив пошкодження передньої частини автомобіля, які за доводами позивача утворені внаслідок наїзду іншим транспортним засобом, який залишив місце пригоди.
Також, 24.05.2021 страховиком за результатами зовнішнього огляду застрахованого транспортного засобу складено Акт огляду транспортного засобу (дефектну відомість) у якій зафіксовано перелік і характер пошкоджень.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про страхування» підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є, зокрема подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку.
Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.
Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.
У відповідності до п. 28.15 Договору страховик має право відстрочити складання страхового акта (прийняття рішення за подією) у випадку, зокрема якщо обсяг і характер пошкоджень ТЗ не відповідають причинам і обставинам страхового випадку або існують суперечки між страховиком та страхувальником щодо суми збитків (страхового відшкодування), - до з`ясування фактичних збитків та можливості виникнення пошкоджень за заявлених обставин, але не більше ніж на три місяці з дня отримання від страхувальника заяви про подію та на виплату та інших документів та/або інформації, передбачених розділами 25 і 27 Договору.
Пунктами 29.5.3, 29.5.4 та 29.5.23 Договору визначено, що страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування якщо:
- страхувальник надав страховику неправдиву інформацію, в т.ч. про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку та/або у разі надання страхувальником на запит страховика відомостей, які не відповідають дійсності, в т.ч., але не виключно, по фактах, що стосуються страхового випадку і його обставин;
- страхувальник не дотримав строків надання заяви про подію та на виплату згідно з п. 26.1. Договору та/або письмової заяви про подію та на виплату згідно з п. 27.1.1.5 Договору без поважних на це причин або створював страховикові перешкоди у визначені обставин страхового випадку та розміру збитків та/або визначені наявності або відсутності підстав для визнання страховою/не страховою та прийняття рішення за подією (своєчасно не надав пошкоджений ТЗ для огляду, не повідомив дійсні обставини страхового випадку, своєчасно не надав документи та/або інформацію на запит страховика, не прибув до страховика для надання пояснень, не надав пояснень, не надав довіреність згідно з умовами цього Договору та ін.);
- згідно з висновком (звітом авто технічного, трасо логічного дослідження тощо) компетентного спеціаліста, експертним дослідженням буде встановлено, що заявлені страхувальником чи уповноваженою ним особою пошкодження ТЗ та/або їх частина з технічної точки зору не могли виникнути за заявлених обставин (наприклад, неможливість виникнення пошкоджень при знаходженні ТЗ у нерухомому стані, неможливість виникнення пошкоджень при зіткненні з визначеним страхувальником об`єктом тощо). При цьому надання страхувальником (водієм ТЗ або іншою уповноваженою страхувальником особою) таких відомостей прирівнюється до надання неправдивої інформації щодо факту та/або обставин випадку.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за результатами розгляду заяви позивача про подію та про виплату за договором страхування наземного транспортного засобу надав відповідь вих. № 5778/12цв від 02.07.2021 у якій зазначив, що згідно акту огляду транспортного засобу від 24.05.2021 та фото автомобіля марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 встановлено, що він має пошкодження передньої правої та центральної частини. Відповідач зазначив, що з метою перевірки можливості виникнення пошкоджень автомобіля марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 , за заявлених обставин, відповідно до п. 25.3.3 Договору, АТ «СК «АРКС» було замовлено проведення дослідження обставин та механізму утворення пошкоджень вищевказаного автомобіля в ТОВ «ЕК «Індекс» та отримано висновок експерта № 0458, яким встановлено, що: пошкодження автомобіля марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 не відповідають обставинам, які наведені у заяві та в поясненнях про подію ОСОБА_1 , з технічної точки зору з підстав, вказаних в дослідницькій частині; утворення комплексу механічних пошкоджень правого борту автомобіля марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 , не могло статися за заявленими водієм ОСОБА_1 , обставинами пригоди, а саме при нерухомому положенні зазначеного вище автомобіля з причин, вказаних в дослідницькій частині. Відповідач зазначив, що наведені обставини свідчать про надання ОСОБА_1 , як водієм автомобіля марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 недостовірної інформації щодо обставин та часу його пошкодження, та в свою чергу про порушення умов Договору, у зв`язку з чим, відповідач керуюсь ст. 26 Закону України «Про страхування», п. 25.2, 25.3, 26.1.10, 29.5 зазначив про відсутність правових підстав для кваліфікації даного випадку як страхового та здійснення виплати страхового відшкодування.
Позивач в свою чергу, 22.09.2021 звернувся до Донецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України із клопотання про проведення судової транспортно-трасологічної експертизи, за результатами якого, Донецьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України складено Висновок експерта № СЕ-19/105-21/7388-ІТ від 19.10.2021, відповідно до якого:
- за результатами проведеного дослідження, з урахуванням наявних пошкоджень на автомобілі марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 , їх загальної локалізації та напрямку утворення, необхідно прийти до висновку, що покази водія ОСОБА_1 стосовно механізму розвитку даної події, з технічної точки спроможні, їх неможливо спростувати експертним шляхом й вони не протимовять законам механіки в цілому;
- обставини виникнення механічних ушкоджень на автомобілі марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 , вказані водієм ОСОБА_1 , які отримав автомобіль внаслідок ДТП, що мала місце в період часу з 23:00 год. 22.05.2021 по 23.05.2021 близько 10:00 год., біля будинку № 29 по вул. Незалежності у м. Добропілля Донецької області цілком могли відбуватися дійсно у вказаних умовах;
- у трасологічних дослідженнях прийнято відрізняти реальні спотворення ознак, викликані особливостями механізму формування слідів і властивостями взаємодіючих об`єктів. До останніх відносяться спотворення, що з`являються інколи при фотографуванні слідів. Відомо, що для визначення характеру і меж спотворень потрібні достовірні науково-експериментальні дані про них. Отримати досить обґрунтовані дані про влив умов слідоутворення на спотворення ознак в слідах на ТЗ по фотознімках неможливо. Для достовірної та стверджувальної відповіді на поставлене запитання, відносно механізму утворення тих чи інших слідів, експерту необхідно дослідити наявні аварійні пошкодження автомобіля, які були б не відновленні після ДТП, на предмет вивчення та оцінки пошкоджень, отриманих в процесі течії події, що розглядається, та також за можливості, дослідити слідові інформацію на місті події безпосередньо після ДТП. Проведення дослідження пошкоджень транспортних засобів та об`єктів з якими вони контактували по фотознімкам не може бути об`єктивним та приведе експерта до заздалегідь необґрунтованих та неспроможних висновків.
Відповідач, як вже зазначалось судом, в обґрунтування своїх заперечень в процесі розгляду справи, долучив до відзиву на позовну заяву Висновок експерта № 0529 від 24.08.2022, відповідно до якого з технічної точки зору, комплекс механічних пошкоджень автомобіля марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 не відповідає обставинам, які наведені в заяві про подію від 23.05.2021 та поясненнях від 23.05.2021 ОСОБА_1 , з підстав, вказаних в дослідницькі частині; утворення комплексу механічних пошкоджень елементів конструкцій правого борту автомобіля марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 , не могло статися за обставин, які наведені в заяві про подію від 23.05.2021 та поясненнях від 23.05.2021 ОСОБА_1 , а саме при перебуванні в нерухомому стані зазначеного вище автомобіля, з причин, вказаних у дослідницькій частині.
Отже, з огляду на наявність у справі двох діаметрально протилежних висновків експертів щодо одного і того самого об`єкту дослідження за результатами його пошкодження, відповідно до вимог ст.ст. 98, 73 ГПК України, положень Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, з метою усунення такого протиріччя у спосіб призначення у справі судової транспортно-трасологічної експертизи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 призначено у даній справі судову транспортно-трасологічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
На вирішення судового експерта поставлено наступне питання: Чи могли виникнути пошкодження передньої правої частини автомобіля «VOLKSWAGEN TOUAREG» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у події, яка мала місце 23.05.2021, за обставин, коли автомобіль перебував в нерухомому стані?.
19.10.2023 до Господарського суду міста Києва з Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшли матеріали справи з висновком судового експерта.
Відповідно до ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Так, відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової транспортно-трасологічної № 3233-23 від 02.10.2023, надано наступні висновки: пошкодження передньої правої частини автомобіля «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 могли виникнути у події, яка мала місце 23.05.2021, за обставин, коли автомобіль перебував у нерухомому стані.
Статтею 86 ГПК України унормовано, що:
- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.
Таким чином висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 104 Господарського процесуального кодексу України).
Зокрема, ПрАТ «СК «АРКС» у поданих запереченнях на висновок експерта зазначає, що експертом не надано відповідь на питання чи могли утворитись всі (комплекс) без виключення пошкодження, які наявні на автомобілі під час його перебування в нерухомому стані, а також складений висновок експерта містить неточності, є неповним, містить вибіркові обставини та умови на яких він ґрунтується.
При цьому, відповідачем також було заявлено клопотання про виклик та допит експерта, за результатами задоволення якого, у судове засідання 04.03.2024 з`явився судовий експерт Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Полуницький Василь, роз`яснив складений висновок, а також надав відповіді на питання суду та учасників справи.
У зв`язку з викладеним, суд зазначає, що як вбачається зі складеного висновку та роз`яснено судовим експертом, у загальному випадку ознаки, що відповідають руху або нерухомого стану ТЗ у момент удару, визначаються на підставі дослідження: слідів на місці події; слідів і пошкоджень на ТЗ, розташування після події ТЗ і відкинутих при ударі об`єктів, натомість в наданих на дослідження матеріалах справи, окрім пошкоджень на автомобілі, відсутні будь-які відомості про слідові інформацію на місці події, а отже з оглядну на наведені положення та за відсутності достатнього комплексу трасологічних ознак, які могли б міститись у слідовій інформації на місці події вирішити у категоричній формі питання, щодо руху або нерухомого стану автомобіля на момент контактно-слідової взаємодії експертним шляхом не вдається за можливе, що у сукупності свідчить неможливість спростування наданої ОСОБА_1 інформації про обставини події, внаслідок яких було пошкоджено застрахований транспортний засіб та відповідно про правдивість наданої ОСОБА_1 інформації про обставини події.
Суд також враховує, що відповідачем жодних доказів, в спростування заявленої водієм транспортного засобу інформації, та які б базувались на слідах з місця події, слідів і пошкоджень на ТЗ, розташування після події ТЗ, до матеріалів справи не надано.
Таким чином, сторонами не наведено, а судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність підстав для відхилення висновку судового експерта, в зв`язку з чим, висновок експерта оцінюється судом разом із іншими доказами.
При цьому, жодних як обґрунтувань, так і доказів, в підтвердження заявлених доводів про створення страхувальником перешкод у розслідування означеної події, відповідачем до матеріалів справи не надано.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") наголошено, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.12.2020 у справі №904/1103/20 та від 25.06.2020 у справі №924/266/18.
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
У даному випадку, матеріали справи свідчать, що спірна подія відповідає заявленим ОСОБА_1 у поданій заяві обставинам, та відповідно до умов Договору є страховою подією, у зв`язку з настанням якої, у відповідача виник обов`язок з виплати страхового відшкодування.
Суд також враховує, що будь-яких доказів на підтвердження звернення відповідача з метою встановлення будь-яких обставин страхового випадку, матеріали справи не містять.
У відповідності до п. 24.2.2 Договору «збитки внаслідок ДТП» - будь-яке пошкодження або знищення ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання та/або комплектуючих елементів ТЗ внаслідок ДТП.
За умовами цього Договору страховик бере на себе зобов`язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п. 24.2 цього Договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості, а також зобов`язується компенсувати понесені страхувальником додаткові витрати згідно з п. 33.1 та п. 33.2 Договору в результаті настання страхового відшкодування (п. 24.1 Договору).
У пункті 24.2 Договору узгоджено, що до страхових випадків належить, зокрема «збитки внаслідок ДТП» - будь-яке пошкодження або знищення ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання та/або комплектуючих елементів ТЗ внаслідок ДТП.
Згідно з п. 25.1.3 Договору страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строк згідно з розділом 28 Договору.
У зв`язку з викладеними відповідачем підставами для відмови у виплаті страхового відшкодування та з урахуванням наведених умов Договору, суд також зазначає, що за приписами ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору із врахуванням вимог чинних правових актів, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Таким чином, цивільне законодавство обмежується презумпцією добросовісності та розумності поведінки особи.
Зміст добросовісності (bona fides) виражається через поняття "розумність і справедливість". При цьому згідно з обмежувальною функцією добросовісності, правило, обов`язкове для сторін, не застосовується настільки, наскільки за даних обставин це буде неприйнятним відповідно до критерію розумності та справедливості. Отже, добросовісність може за певних обставин анулювати чи виключити застосування правил, встановлених сторонами.
Водночас, принцип справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо.
При цьому справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм.
Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків.
Розумність - це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу).
У даному випадку, визначені відповідачем підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування наведеним принципам не відповідають.
З урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи, суд вважає, що підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування на користь позивача відсутні.
Згідно з п. 25.1.3 Договору страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строк згідно з розділом 28 Договору.
Відповідно до п. 27.2 Договору розмір завданих збитків визначається страховиком з урахуванням дефектної відомості, автотоварознавчої, автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи/експертного дослідження, Акт огляду ТЗ, висновку спеціаліста страховика, сертифікату аварійного комісара, документа, складеного компетентними органами, про обставини, час, місце події із зазначенням знищеного, пошкодженого або викраденого об`єкта страхуванням чи його частин, документа, що містить розрахунок розміру витрат на компенсацію скоєних збитків (в т.ч. але не виключно висновок спеціаліста страховика, сертифікат аварійного комісара, кошторис, калькуляція СТО, авто товарознавча експертиза тощо). Акт огляду ТЗ, дефектна відомість, рахунки СТО можуть містити пошкодження, які не пов`язані з заявленою подією, відтак не мають наперед визначеної сили. Для визначення, чи пов`язані пошкодження із заявленою подією, страховик має право замовляти або проводити відповідне дослідження, за результатами якого можуть складатись такі документи: дефектна відомість, висновок спеціаліста страховика, сертифікат аварійного комісара, висновок експерта/експертиза/експертне дослідження.
Пунктами 28.12 та 28.13 Договору визначено, що при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення ТЗ (кошторису збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість матеріалів та ремонтних робіт. Кошторис збитків складається страховиком, виходячи з відновлення пошкодження ТЗ на СТО з урахуванням рахунків СТО (згідно з умовами п. 28.13 Договору), а за рішенням страховика також з урахуванням документів, вказаних у п. 27.2 Договору. Розмір збитків може визначатися на підставі автотоварознавчої експертизи/експертного дослідження/ оцінки оцінювача або безпосередньо страховиком чи уповноваженою ним особою (в т.ч., але не виключно, експертом, аварійним комісаром,оцінювачем, спеціалістом страховика). Вартість частин, деталей та оздоблення береться в розрахунок кошторису збитків за умови, що вони шляхом ремонту не можуть бути приведені в стан, придатний для подальшого використання, або витрати на такий ремонт перевищують витрати по їх заміні на нові. При настанні заявлених подій за межами України та необхідності здійснення ремонту на місці страхового випадку - трудовитрати на відновлення та вартість матеріалів (лакофарбові матеріали, витратні матеріали тощо) відшкодовуються, виходячи з розцінок, що діють в Україні. Зміна кваліфікації стану запасних частин та вузлів застрахованого ТЗ та, відповідно, зміна кваліфікації, ремонтного впливу з метою відновлення ТЗ (ремонт або заміна), яку було встановлено під час огляду застрахованого ТЗ страховиком або уповноваженою ним особою, можлива виключно за письмовим погодженням зі страховиком.
При пошкодженні ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої в розділі 10 Договору франшизи за відповідним ризиком. При цьому розмір збитків визначається з урахуванням наведеної нижче визначеної у розділі 14 Договору умови: «На базі авторизованої СТО на вибір страховика» - при розрахунку розміру страхового відшкодування в кошторис збитків включається вартість запасних частин, деталей обладнання, матеріалів та ремонтних робіт, що визначається виключно виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі авторизованої СТО на вибір страховика. Страховик гарантує якість ремонту на вибраній ним СТО, а саме: зобов`язується за обґрунтованими претензіями страхувальника відшкодувати витрати, пов`язані з усуненням дефектів внаслідок неякісного ремонту, здійсненого в межах суми виплаченого страхового відшкодування.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
В підтвердження розміру заявленого до стягнення страхового відшкодування у розмірі 194 434,71 грн., позивачем надано Звіт експертного авто товарознавчого дослідження № 33/22 від 16.11.2022, відповідно до якого вартість ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля складає 194 434,71 грн.
Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову зазначає, що наданий позивачем Звіт не може бути покладений в основу рішення по справі щодо розміру страхового відшкодування, оскільки його складено експертом, який не має кваліфікації судового, його не було підготовлено для подання до суду, експерта не попереджено про кримінальну відповідальність.
Однак, жодних вимог щодо визначення збитків саме судовим експертом, умови Договору не містять, при цьому, жодних заперечень щодо суми збитків, як і власного звіту, який би визначав іншу суму, відповідачем до матеріалів справи не надано.
Також, відповідач зазначив, що у випадку якщо судом буде встановлено наявність підстав для задоволення вимог позивача та стягнення його на користь позивача, при розрахунку суми такого відшкодування має бути утримана франшиза встановлена в п. 10 Договору, яка становить 0,5%.
Так, положеннями ст. 9 Закону України "Про страхування" визначено, що франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Згідно з п. 10.1 Договору франшиза (безумовна) за ризиком збитки внаслідок ДТП становить 0,50% від страхової суми, встановленої на відповідний період дії Договору.
Таким чином, судом встановлено, що за умовами договору франшиза становить 0,50%, а відтак сума страхового відшкодування, належна до виплати відповідачем позивачу з урахуванням франшизи становить 193 462,54 грн.
Крім цього, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 230,74 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Згідно з п. 32.1 Договору страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені в розмірі 0,01% від суми несвоєчасно виплаченого страхового відшкодування за кожний робочий день прострочення здійснення страхового відшкодування.
Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 230,74 грн.
При цьому, оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність підстав для виконання взятих на себе зобов`язань за Договором в частині виплати страхового відшкодування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до пунктів 1 та 2 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Таким чином, витрати на проведення судової експертизи у розмірі 9 559,20 грн. та на оплату експертних досліджень у розмірі 6 532,60 грн. підлягають покладенню на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код: 20474912) на користь Фермерського господарства "МАРІЯ 2014" (85030, Донецька обл., Добропільський р-н, с. Завидо-Кудашеве, вул. Незалежна, буд. 10; ідентифікаційний код: 41328431) суму страхового відшкодування у розмірі 193 462 грн. (сто дев`яносто три тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 54 коп., пеню в розмірі 230 (двісті тридцять) грн. 74 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 905 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 40 коп. та витрати по оплаті експертиз у розмірі 16 011 (шістнадцять тисяч одинадцять) грн. 43 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 13.06.2024
Суддя О.А. Грєхова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2024 |
Оприлюднено | 14.06.2024 |
Номер документу | 119705697 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань страхування |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Грєхова О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні