Рішення

від 25.04.2024 по справі 910/15923/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.04.2024Справа № 910/15923/23

Суддя Н.Плотницька, розглянувши справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОС Експерт" (03035, місто Київ, вулиця Льва Толстого, будинок 63, офіс 2/9)доФізичної особи-підприємця Цімермана Володимира Орестовича ( АДРЕСА_1 )простягнення 382 809 грн 57 коп.та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Цімермана Володимира Орестовича ( АДРЕСА_1 )до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОС Експерт" (03035, місто Київ, вулиця Льва Толстого, будинок 63, офіс 2/9)простягнення 791 844 грн 14 коп.Представники сторінвід позивача (за первісним позовом): не з`явився від відповідача (за первісним позовом): Баюш Л.В.

Встановив:

12.10.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ОС Експерт" з вимогами до Фізичної особи-підприємця Цімермана Володимира Орестовича про стягнення 382 809 грн 57 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна № 202205 від 22.05.2020 не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення забезпечувальної суми, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 382 809 грн 57 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 відкрито провадження у справі № 910/15923/23, справу визнати малозначною, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

12.10.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ОС Експерт" надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд накласти арешт на нерухоме майно, що виявлене та належить на праві приватної власності Цімерману Володимиру Орестовичу відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ОС Експерт" про забезпечення позову.

02.11.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

20.11.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли відзиви на позовну заяву.

08.12.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

20.12.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли клопотання про поновлення пропущеного строку на прийняття зустрічної позовної заяви та зустрічна позовна заява Фізичної особи-підприємця Цімермана Володимира Орестовича з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОС Експерт" про стягнення 791 844 грн 14 коп. заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 202205 від 22.05.2020.

Свої зустрічні позовні вимоги Фізична особа-підприємець Цімерман Володимир Орестович обґрунтовує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ОС Експерт" в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна № 202205 від 22.05.2020 належним чином не виконало взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної сплати орендних платежів, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 791 844 грн 14 коп., в тому числі 305 435 грн 17 коп. основної заборгованості, 34 164 грн 64 коп. інфляційних втрат, 143 730 грн 26 коп. пені, 11 623 грн 27 коп. 3 % річних та 296 890 грн 80 коп. неустойки за прострочення виконання зобов`язання з повернення об`єкта оренди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2023 поновлено Фізичній особі-підприємцю Цімерману Володимиру Орестовичу строк на подання зустрічної позовної заяви; відкрито провадження у справі та об`єднано зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Цімермана Володимира Орестовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОС Експерт" про стягнення 791 844 грн 14 коп. заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 202205 від 22.05.2020 в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОС Експерт" до Фізичної особи-підприємця Цімермана Володимира Орестовича про стягнення 382 809 грн 57 коп. забезпечувального платежу за договором оренди нерухомого майна № 202205 від 22.05.2020; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 12.02.2024.

15.01.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача за первісним позовом надійшов відзив на позовну заяву.

19.02.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача за первісним позовом надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 11.03.2024.

01.03.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

08.03.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача за первісним позовом надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

11.03.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача за первісним позовом надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 25.03.2024.

15.03.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача за первісним позовом надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

21.03.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача за первісним позовом надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

25.03.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача за первісним позовом надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 25.04.2024.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання 25.04.2024 не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

В судове засідання 25.04.2024 з`явився відповідач за первісним позовом та надав пояснення по справі, відповідно до яких заперечує проти заявлених вимог за первісним позовом та просить від відмовити в його задоволенні, а також в повному обсязі підтримав заявлені вимоги за зустрічним позовом та просить суд його задовольнити.

У судовому засіданні 25.04.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін та розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.05.2020 між Фізичною особою-підприємцем Цімерман Володимиром Орестовичем (орендодавець за договором, відповідач за первісним позовом у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОС Експерт" (орендар за договором, позивач за первісним позовом у справі) укладено договір оренди нерухомого майна № 202205, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину приміщення (290,3 кв.м.), що знаходиться за адресою: місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 33-Б, разом з меблями та/або устаткуванням, яке знаходиться в середині приміщення та перелічене у додатку 3 до цього договору.

Згідно з пунктом 3.1. договору, строк оренди орендованої частини приміщення за цим договором починає свій перебіг з моменту підписання акту приймання-передачі орендованої частини приміщення у тимчасове користування та закінчується 01 червня 2021 року.

Відповідно до пункту 4.6 договору після закінчення строку оренди орендар зобов`язується передати орендодавцю орендовану частину приміщення та всі наявні ключі від замків дверей приміщення, які були наявні на момент передавання орендованої частини приміщення в оренду, за відповідним актом повернення орендований частини приміщення, протягом одного робочого дня, починаючи від дати закінчення строку оренди.

Дата підписання сторонами акту повернення орендованої частини приміщення з оренди вважається днем фактичного повернення орендованої частини приміщення з оренди та днем закінчення строку оренди (пункт 4.7 договору).

У відповідності до пункту 5.1. договору починаючи з дати початку оренди. орендар зобов`язується щомісячно сплачувати орендодавцеві орендну плату за орендовану частину приміщення в розмірі та у порядку, передбаченому умовами договору.

Пунктом 5.2.1 договору встановлено, що орендна плата за 290,3 м.кв. орендованої частини приміщення за договором становить 14 300 доларів США за один календарний місяць оренди, включно з втратами на експлуатацію обслуговуючих організацій, з урахуванням індексації, що еквівалентно сумі у гривні відповідно до офіційного курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України на дату виставлення орендодавцем відповідного рахунку орендарю.

Відповідно до пункту 5.4 договору орендна плата за орендовану частину приміщення сплачується орендарем наперед за один місяць щомісячно на підставі виставленого орендодавцем рахунку з одночасним надсиланням скан. копії такого рахунку на електронну пошту орендаря, зазначену в статті 17 цього договору, протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання орендарем відповідного рахунку. Сторони погодили, що у випадку неотримання орендарем рахунку у строки, передбачені пунктом 5.6. цього договору, орендар має право затримати відповідну сплату на період, пропорційний фактичному часу неотримання орендарем відповідного рахунку без застосування до орендаря штрафних санкцій чи іншої відповідальності, передбаченої цим договором.

У відповідності до пункту 5.5 договору сторони погодили, що орендар одночасно з перерахуванням орендної плати згідно пункту 5.2.1. за перший місяць користування орендованою частиною приміщення, в межах цього договору, має сплатити орендодавцю також забезпечувальну суму у розмірі 14 300 доларів США, з урахуванням індексації, що еквівалентно сумі у гривні відповідно до офіційного курсу гривні до долара СІЛА, встановленого Національним банком України на дату виставлення орендодавцем відповідного рахунку орендарю, за приміщення (надалі - "забезпечувальна сума") що, у випадку не продовження сторонами строку дії цього договору, зараховується як сплата орендарем орендної плати за останній місяць дії цього договору.

Забезпечувальна сума не підлягає поверненню орендарю у випадку дострокового розірвання договору внаслідок істотного порушення орендарем умов договору, в тому числі у випадку неодноразового порушення термінів оплати орендної плати більш ніж на 5 (п`ять) робочих днів, якщо тільки дострокове припинення договору з ініціативи орендаря не було спричинене порушенням умов договору зі сторони орендодавця. При достроковому розірванні договору з ініціативи орендаря він зобов`язаний повідомити орендодавця про таке розірвання (припинення) договору не пізніше, ніж за 2 (два) місяці до фактичної дати розірвання. У випадку дострокового розірвання договору з ініціативи орендаря, забезпечувальна сума зараховується як сплата орендної плати за останній місяць дії договору (пункту 5.5.1 договору).

Кошти забезпечувальної суми можуть використовуватись орендодавцем в якості компенсації за будь-яку умисну документально підтверджену шкоду та/або документально підтверджені збитки, яка/які завдана з вини орендаря орендодавцю, в т.ч. та не обмежуючись, сума коштів забезпечувальної суми може бути зарахована орендодавцем в якості оплати у разі несвоєчасного та/або неналежного внесення орендарем орендної плати в порядку, що визначений цим договором (пункт 5.5.2 договору).

Згідно з пунктом 5.10 договору нарахування орендної плати за орендовану частину приміщення та інших компенсаційних платежів за цим договором здійснюється щомісячно по день фактичного повернення приміщення з оренди за актом повернення приміщення.

У відповідності до пункту 7.5. договору у разі розірвання цього договору або закінчення строку його дії, не пізніше 5 (п`яти) робочих днів від дати закінчення строку дії договору орендар зобов`язаний повернути орендовану частину приміщення орендодавцю за актом повернення орендованої частини приміщення у стані не гіршому, ніж на момент підписання Акту приймання-передавання орендованої частини приміщення в оренду відповідно до пункту 3.1. цього договору з урахуванням нормального зносу орендованої частини приміщення.

Відповідно до пунктів 13.1. та 13.2 договору термін дії даного договору встановлений з 01.06.2020 по 01.06.2021 року (включно), з автоматичною пролонгацією договору на той же термін і на тих самих умовах, якщо ніхто зі сторін не повідомить про бажання розірвати договір за місяць до його закінчення. Орендар зобов`язаний не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів повідомити у письмовій орендодавця про намір продовжити договір або звільнити орендоване приміщення у закінченням терміну дії чи при достроковому розірванні договору.

Згідно з пунктом 13.5. договору кожна із сторін цього договору вправі достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку без зазначення причини шляхом направлення другій стороні письмового повідомлення про таке розірвання не пізніше ніж 2 (два) місяці.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк

Статтею 762 Цивільного кодексу України та статтею 286 Господарського кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як вбачається з матеріалі справи, за Актом приймання-передавання орендованої частини приміщення та меблів за договором оренди № 202205 від 01.06.2020 орендодавець належним чином та в повному обсязі передав, а орендар належним чином та в повному обсязі прийняв частину нежитлового приміщення № 36, загальною площею 290,3 м.кв., яке розташоване на 4 поверсі за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка 33-Б .

20.06.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "ОС Експерт" направило на адресу Фізичної особи-підприємця Цімермана Володимира Орестовича повідомлення (вих. № 01/06/2022/1 від 01.06.2022) про розірвання договору оренди нерухомого майна № 202205 від 22.05.2020, у зв`язку з небажанням продовжувати дію договору на наступний строк та просило вважати договір розірваним з 01.07.2022, у зв`язку з із закінченням строку його дії.

15.07.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "ОС Експерт" на адресу Фізичної особи-підприємця Цімермана Володимира Орестовича направило лист вих. № 30/06/2022/3 від 12.07.2022, відповідно до якого, у зв`язку з припиненням 30.06.2022 дії договору оренди нерухомого майна № 202205 від 22.05.2020, звернулося з вимогою про узгодження акту повернення, визначення дати та місця передачі ключів та підписання акту, а також про повернення забезпечувального платежу в розмірі 14 300 доларів США.

Спір за первісним позовом виник в зв`язку з тим, що за твердженням позивача за первісним позовом, внаслідок надіслання повідомлення вих. № 01/06/2022/1 від 01.06.2022 про розірвання договору оренди нерухомого майна № 202205 від 22.05.2020, у зв`язку з небажанням продовжувати дію договору на наступний строк, договір є припиненим 30.06.2022, внаслідок чого, з урахуванням здійсненої позивачем оплати за оренду приміщення за червень 2022 року, у відповідача виник обов`язок з повернення останньому 382 809 грн 57 коп. забезпечувального платежу.

Заперечуючи проти заявленого первісного позову про повернення 382 809 грн 57 коп. забезпечувального платежу Фізична особа-підприємець Цімерман Володимир Орестович зазначає, що з урахуванням пункту 13.5 договору та дати направлення орендарем повідомлення про розірвання договору, дію договору оренди нерухомого майна № 202205 від 22.05.2020 припинено з 16.08.2022, з огляду на що орендодавцем забезпечувальна сума була зарахована в оплату частини орендного платежу за липень 2022 року. Крім того, Фізичною особою-підприємцем Цімерманом Володимиром Орестовичем було заявлено зустрічні позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОС Експерт" заборгованості з оплати орендних платежів за липень 2022 року (в частині не покритій забезпечувальною сумою) та за 16 днів серпня 2022 року в розмірі 305 435 грн 17 коп., а також у зв`язку з простроченням орендарем оплати орендних платежів нараховано 143 730 грн 26 коп. пені, 34 164 грн 64 коп. інфляційних втрат, 11 623 грн 27 коп. 3 % річних та 296 890 грн 80 коп. неустойки за користування приміщенням після припинення дії договору, нарахованої за період з 17 по 31 серпня 2022 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом не підлягають задоволенню, а вимоги позивача за зустрічним позовом підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (пункт 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України).

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом(частина 1 статті 651 Цивільного кодексу України ).

За змістом частин 1, 3 статті 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

За змістом частин 1-4 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Пунктом 13.5. договору сторони узгодили, що кожна із сторін цього договору вправі достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку без зазначення причини шляхом направлення другій стороні письмового повідомлення про таке розірвання не пізніше ніж 2 (два) місяці.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії фіскального чеку від 20.06.2022, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОС Експерт" направило на адресу Фізичної особи-підприємця Цімермана Володимира Орестовича повідомлення (вих. № 01/06/2022/1 від 01.06.2022) про розірвання договору оренди нерухомого майна № 202205 від 22.05.2020.

Доказів направлення повідомлення (вих. № 01/06/2022/1 від 01.06.2022) про розірвання договору оренди нерухомого майна № 202205 від 22.05.2020 в іншу дату ніж 20.06.2022 суду не надано.

Таким чином, твердження позивача, що договір оренди нерухомого майна № 202205 від 22.05.2020 є розірваним з 30.06.2022, суперечить пункту 13.5 договору та нормам статті 188 Господарського кодексу України, що регулює порядок розірвання господарських договорів.

Згідно з пунктом 5.10 договору нарахування орендної плати за орендовану частину приміщення та інших компенсаційних платежів за цим договором здійснюється щомісячно по день фактичного повернення приміщення з оренди за актом повернення приміщення.

Як вже зазначалося вище, частиною першою статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини першої статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

За змістом наведених норм договір є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору; а припинення договору є підставою виникнення обов`язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відтак, як встановлено судом, договір оренди нерухомого майна № 202205 від 22.05.2020 припинив свою дію у зв`язку розірванням на підставі пункту 13.5 договору.

Таким чином, положення вказаної норми закону та договору з урахуванням приписів статті 11 Цивільного кодексу України, статті 174 Господарського кодексу України свідчать про те, що у разі припинення цього договору, саме у відповідача виникає обов`язок повернути орендодавцю майно з оренди, оскільки договір припинив свою дію, внаслідок чого орендар втратив право на користування об`єктом оренди.

Оскільки суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження виконання відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем в частині повернення орендованого майна з оренди, відповідач фактично продовжує користування орендованим майном.

Відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Суд зазначає, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 Цивільного кодексу України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов`язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (пеня).

Законодавство у сфері орендних правовідносин пов`язує припинення обов`язків орендаря з фактом поверненням об`єкта договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі. У разі невиконання обов`язку, передбаченого частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України, цивільним законодавством визначена можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов`язання щодо повернення об`єкта оренди. Таким чином, право на стягнення неустойки, встановленої частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, пов`язується з простроченням орендарем виконання зобов`язання з повернення орендованого майна за актом приймання-передачі.

Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Отже, неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищевикладене та враховуючи невиконання орендарем обов`язку щодо повернення орендарю за актом приймання-передачі приміщення, яке є об`єктом оренди за договором оренди житлового приміщення № 202205 від 22.05.2020, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та задоволення вимог позивача за зустрічним позовом про нарахування та стягнення з відповідача за зустрічним позовом заборгованості з орендних платежів за липень 2022 року (в частині не покритій забезпечувальною сумою) та за 16 днів серпня 2022 року в розмірі 305 435 грн 17 коп., а також 296 890 грн 80 коп. неустойки за користування приміщенням після припинення дії договору, нарахованої за період з 17 по 31 серпня 2022 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача за первісним позовом 382 809 грн 57 коп. забезпечувальної суми, в зв`язку з чим вимоги позивача за первісним позовом є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням орендарем зобов`язань щодо оплати орендних платежів нараховано 143 730 грн 26 коп. пені, за період прострочення з 15.11.2022 по 16.11.2023, а також 34 164 грн 64 коп. інфляційних втрат та 11 623 грн 27 коп. 3 % річних, нарахованих за загальний період прострочення з 11.08.2022 до 16.11.2023.

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно пункту 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 12.2 договору за несвоєчасну оплату орендної плати та інших платежів, що передбачені цим договором, орендар сплачує орендодавцеві пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день даного прострочення

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України та застосування відповідальності відповідно до умов пункту 12.2. договору.

В свою чергу, відповідачем не надано суду контррозрахунку заявлених до стягнення позовних вимог або заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Тобто визначаючи розмір заборгованості за договором, зокрема, в частині штрафу, процентів річних та інфляційних втрат суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Суд встановив, що доданий до позовної заяви арифметичний розрахунок пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання є неправильним, оскільки в порушення норм статті 232 Господарського кодексу України період нарахування пені виходить за межі шестимісячного строку

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Пунктом 7 Розділу IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX , який набрав чинності з 2 квітня 2020 року.

Дію карантину, встановленого цією постановою неодноразово продовжувалась та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27 червня 2023 року № 651 з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено.

За таких обставин орендодавець мав право нараховувати пеню від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, а саме з 17.08.2022 та по 30.06.2023 (оскільки строки були продовжені).

Як встановлено судом, за результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення пені судом встановлено, що розмір пені, перерахований судом у відповідності до умов договору та приписів чинного законодавства, з урахуванням визначеного судом періоду нарахування відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, становить 5 723 грн 77 коп., а отже є меншим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в сумі, визначеній судом, а саме 5 723 грн 77 коп.

Також за результатами здійсненої судом перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3 % річних перерахованих судом у відповідності до приписів чинного законодавства та в межах визначеного позивачем періоду прострочення, відповідає вимогам зазначених вище норм законодавства, умовам договору та є арифметично вірним, тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 34 164 грн 64 коп. інфляційних втрат та 11 623 грн 27 коп. 3 % річних підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОС Експерт" (03035, місто Київ, вулиця Льва Толстого, будинок 63, офіс 2/9, ідентифікаційний код 40459481) на користь Фізичної особи-підприємця Цімермана Володимира Орестовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованість в розмірі 305 435 (триста п`ять тисяч чотириста тридцять п`ять) грн 17 коп., неустойку за прострочення виконання зобов`язання з повернення об`єкта оренди в розмірі 296 890 (двісті дев`яносто шість тисяч вісімсот дев`яносто) грн 80 коп., інфляційні втрати в розмірі 34 164 (тридцять чотири тисячі сто шістдесят чотири) грн 64 коп., 3 % річних в розмірі 11 623 (одинадцять тисяч шістсот двадцять три) грн 27 коп., пеню в розмірі 5 723 (п`ять тисяч сімсот двадцять три) грн 77 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 807 (дев`ять тисяч вісімсот сім) грн 41 коп.

4. В задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено: 13.06.2024

Суддя Н.Плотницька