Рішення

від 03.06.2024 по справі 914/1026/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2024 Справа № 914/1026/24

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Гриб І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», місто Київ

до відповідача Львівського національного університету природокористування в особі відокремленого структурного підрозділу «Львівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування», місто Дубляни, Львівська область

про стягнення заборгованості у розмірі 81 340,17 грн.

За участю представників:

від позивача: Жигадло І. Б. - адвокат (за довіреністю №206 від 29.11.2023; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія РН №1321 від 04.11.2017) присутня в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку;

від відповідача: не з`явився.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Львівського національного університету природокористування в особі відокремленого структурного підрозділу «Львівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування» про стягнення заборгованості у розмірі 81 340,17 грн, з яких 70 886,62 грн пені, 4 269,18 грн інфляційних втрат та 6 184,37 грн 3% річних.

Ухвалою від 22.04.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Вказаною ухвалою суд призначив судове засідання на 13.05.2024 о 10:00 год.

10.05.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява б/н (вх.№12567/24) про участь в судовому засіданні призначеному на 13.05.2024 о 10:00 год, а також у всіх наступних судових засіданнях у цій справі в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а саме за допомогою програмного забезпечення «ВКЗ» (vkz.court.gov.ua).

Ухвалою від 13.05.2024 суд задовольнив заяву представника ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та постановив провести судове засідання, призначене на 13.05.2024 о 10:00 год., в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (https:vkz.court.gov.ua).

Ухвалою від 13.05.2024 суд відклав судове засідання на 03.06.2024 на 11:00 год, та постановив провести судове засідання, призначене на 03.06.2024 об 11:00 год., в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (https:vkz.court.gov.ua).

Представник позивача в судове засідання 03.06.2024 для розгляду справи по суті в режимі відеоконференції з`явилася, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити повністю.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання 03.06.2024 для розгляду справи по суті не забезпечив. Відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи станом на час проведення судового засідання до суду не надходили.

Копія ухвали Господарського суду Львівської області від 13.05.2024 про відкладення судового засідання на 03.06.2024 на 11:00 год. була доставлена відповідачу до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 13.05.2024.

Отже, відповідач належним чином був повідомлений про відкладення судового засідання на 03.06.2024 на 11:00 год.

Слід зазначити, що ухвалою суду від 13.05.2024 явка представників сторін в судове засідання 03.06.2024 для розгляду справи по суті не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, беручи до уваги те, що явка представників сторін в засідання обов`язковою не визнавалась, суд не вважає відсутність представника відповідача у судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 03.06.2024 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція сторін.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09.12.2022 між сторонами було укладено договір про №12-2385/22-БО-Т постачання природного газу, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Позивач, поставив відповідачеві у період з січня по березень 2023 року природний газ на загальну суму 433 778,39 грн.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання, оплатувартості за переданий газ здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі. На момент подання позовної заяви до суду відповідач повністю розрахувався за отриманий природний газ, проте, з порушеннями встановлених строків оплати, у зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 4 269,18 грн, три проценти річних в сумі 6 184,37 грн та пеню в сумі 70 886,62 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 81 340,17 грн, з яких 4 269,18 грн інфляційні втрати, 6 184,37 грн три проценти річних та 70 886,62 грн пеня.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

Обставини встановлені судом.

09.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» EIC-код 56Х930000010610Х, в особі Кісуріної Лілії Вікторівни, яка діє на підставі довіреності від 01.11.2022 №38 та Статуту(надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором постачальник) та Відокремленим структурним підрозділом «Львівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування`Львівського національного університету природокористуванняEIC-код 56XS0000YARA1006, в особі директора Панюри Ярослава Йосиповича, який діє на підставі положення (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - споживач) було укладено договір №12-2385/22-БО-Т постачання природного газу (надалі договір).

Згідно з п. 1.1. договорупостачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ), а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2. та п. 1.3. договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб. За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.

Згідно з п. 2.1. договору постачальник передає споживачу замовлений ним обсяг (об`єм) природного газу у період з січня 2023 року по березень 2023 року (включно) у кількості 45,00 тис.куб. метрів, у тому числі по місяцях: січень 2023 року 21,00 тис.куб. метрів, лютий 2023 року 18,00 тис.куб. метрів, березень 2023 року 6 тис.куб. метрів.

Відповідно до п. 2.3. договорусторони погодили, що підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включенняйого до реєстру споживачів постачальника (надалі - реєстр або реєстр споживачів),розмішеною на інформаційній платформі оператора ГТС відповідно до вимог кодексу ГТС.

Пунктом 2.4.договору визначено, що перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, у тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором.

У будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до п. 3.5. цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу.

Згідно з п. 3.1. договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи.

Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі.Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності наприродний газ.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що постачальник із застосуванням ресурсів Інформаційної платформи Оператора ГТС та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного споживачем обсягу природного газу.

Згідно з п. 3.5 договору сторони погодили, що приймання-передачі газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді оформлюється актом приймання- передачі газу.

Пунктом 3.5.1 договору передбачено, що споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акта надання послуг з розподілу за такий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача.

У пункті 3.5.2. договору зазначено, що на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі за відповідний розрахунковий період підписані уповноваженим представником постачальника.

Згідно з п. 3.5.3 договору сторони погодили, що споживач протягом 2 (двох) банківських днів з дати отримання акта зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта підписаний уповноваженим представником споживача або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

У пункті 3.5.4 договору зазначено, що у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акта до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформи Оператора ГТС, обсяг газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до цін визначених у розділі 4 договору. Звіряння спожитого природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС.

Відповідно до п. 4.1. та 4.3.договору всього ціна газу за 1 000 куб м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн. Загальна вартість цього договору на дату укладення становить 744925,05 грн з ПДВ.

На виконання умов договору, позивач у період з січня 2023 року по березень 2023 року (включно) поставив, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 26,20402 тис.куб. метрів на загальну суму 433 778,39 грн, що підтверджується копіями актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2023 на суму 107 493,83 грн, від 28.02.2023 на суму 247 154,66 грн, від 31.03.2023 на суму 79 129,90 грн, які підписані повноважними сторонами.

Пунктом 5.1.договору сторони погодили, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акта приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Згідно з п. 5.2.договору сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника.

Судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов`язання, оплату вартості за переданий газ здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі. На момент подання позовної заяви до суду відповідач повністю розрахувався за отриманий природний газ, проте, з порушеннями встановлених строків оплати, що підтверджується наявною в матеріалах інформацією про надходження 02.11.2023 коштів на рахунок позивача наданою в листі АТ «Держаний ощадний банк України» №16/2-09/74959/2023 від 02.11.2023.

В матеріалах справи міститься лист відповідача за вих.№97 від 22.05.2023 в якому він повідомляв позивача про те, що відокремлений структурний підрозділ «Львівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування» є бюджетною установою та фінансується з Державного бюджету, фінансування на 2023 рік є обмеженим, зменшеним на 70%. Зокрема, у вказаному листі відповідач зазначив, що борг по додатковій угоді №12-2385/22-БО-Т від 09.12.2022 становить 433 778,39 грн та гарантував позивачу оплату боргу.

Позивач звертався до відповідача з листом-вимогою за вих.№125/2/2-6572 від 25.07.2023 яким просив негайно погасити заборгованість в розмірі 194 259,20 грн.

Також, в матеріалах справи міститься лист відповідача за вих.№227 від 19.10.2023 в якому він повідомляв позивача про те, що відокремлений структурний підрозділ «Львівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування» є державною установою та фінансується Міністерством освіти і науки України, яке вирішує питання заборгованості на 01.10.2023 та подальше додаткове фінансування витрат на 4 квартал 2023 року.

Згідно із п. 7.2 договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

У зв`язку з порушенням строків оплати заборгованості, позивач керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, статтею 232 Господарського кодексу України та на підставі п. 7.2 договору нарахував відповідачу 4 269,18 грн інфляційних втрат, 6 184,37 грн три проценти річних та 70 886,62 грн пені.

Загальна сума заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача, у зв`язку з невиконанням останнім зобов`язань за договором (згідно актів приймання-передачі природного газу за період з січня по березень 2023 включно) становить 81 340,17 грн, з яких 4 269,18 грн інфляційні втрати, 6 184,37 грн три проценти річних та 70 886,62 грн пені.

Висновки суду.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами положень статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір №12-2385/22-БО-Т постачання природного газувід 09.12.2022.

Згідно з частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до частини 2 статті 714 Цивільного кодексу Українидо договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань по договору №12-2385/22-БО-Т від 09.12.2022 підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу за період з січня по березень 2023 включно на загальну суму 433 778,39 грн, які підписані сторонами без претензій та зауважень.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У пункті 5.1 договору передбачено, що відповідач повинен сплатити 70% вартості переданого природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу, а остаточний розрахунок потрібно здійснити до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Таким чином, оплату вартості природного газу поставленого за договором у січні 2023 року потрібно було провести до 28.02.2023 - 70% та остаточно до 15.03.2023 включно, у лютому 2023 року - до 31.03.2023 - 70% та остаточно до 15.04.2023 включно, у березні 2023 року - до 30.04.2023 - 70% та остаточно до 15.05.2023 включно.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов`язання, оплату вартості за переданий газ здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі. На момент подання позовної заяви до суду відповідач повністю розрахувався за отриманий природний газ, проте, з порушеннями встановлених строків оплати, що підтверджується наявною в матеріалах інформацією про надходження 02.11.2023 коштів на рахунок позивача наданою в листі АТ «Держаний ощадний банк України» №16/2-09/74959/2023 від 02.11.2023.

В силу статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно часини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами пункту 7.2 договору сторони погодили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути пеню на загальну суму 70 886,62 грн, інфляційні втрати на загальну суму 4 269,18 грн, три проценти річних на загальну суму 6 184,37 грн.

Згідно зі статтями 628, 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тобто сторони, керуючись принципом свободи договору, за взаємною згодою мають право визначати штрафні санкції, їх кількість, вид, розмір та види порушення зобов`язання, за якими застосовується неустойка тощо.

Судом перевірено розрахунок пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат та встановлено, що позивач пеню в сумі 70 886,62 грн, інфляційні втрати в сумі 4 269,18 грн та три проценти річних в сумі6 184,37 грннарахував правильно, отже вони підлягають стягненню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №0000020236 від 03.04.2024.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, частиною 9 статті 165, статтями 236-238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Львівського національного університету природокористування в особі відокремленого структурного підрозділу «Львівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування» (79068, Львівська область, місто Львів, вулиця Замарстинівська, будинок 167; ідентифікаційний код юридичної особи 34387378) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи 42399676) 70 886,62 грн пені, 4 269,18 грн інфляційних втрат, 6 184,37 грн три проценти річних та 2 422,40 грн судового збору.

3.Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені статтями 256,257 Господарського процесуального кодексу України

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повний текст рішення

складено 10.06.2024

СуддяСухович Ю.О.