Рішення

від 05.06.2024 по справі 920/309/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.06.2024м. СумиСправа № 920/309/23

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Бублик Т.Д.,

розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Керівника Конотопської окружної прокуратури (вул. Успенсько-Троїцька, 136, м. Конотоп, Сумська область, 41601)

в інтересах держави в особі Сумської обласної ради (площа Незалежності, 2, м. Суми, 40489, код ЄДРПОУ 23826636)

до відповідача Буринської міської ради (вул. Першотравнева, буд. 1, м. Буринь,

Конотопський район, Сумська область, 41700,

код ЄДРПОУ 04058025)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1) Буринське Дочірнє Агролісогосподарське підприємство

Буринський агролісгосп (вул. Дем`яна Бєдного, б. 67, м. Буринь,

Конотопський район, Сумська область, 41700,

код ЄДРПОУ 23825737)

2) Конотопське дочірнє агролісогосподарське підприємство

Конотопський лісгосп (вул. Шевченка, 1, с. Кузьки,

Конотопський район, Сумська область, 41632,

код ЄДРПОУ 45043484)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державний реєстратор Буринської міської ради Жахалов

Євген Геннадійович (вул. Першотравневе, б. 1, м. Буринь,

Конотопський район, Сумська область, 41700)

про повернення земельних ділянок та скасування державної реєстрації

за участю представників:

від позивача: Кулинич Л.С.

від відповідача: не прибули

від 3-ї особи на стороні позивача 1: Литвиненко В.О.,

від 3-ї особи на стороні позивача 2: Литвиненко В.О.,

від 3-ї особи на стороні відповідача: не прибув.

Прокурор: Тихонова О.М.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі позивача Сумської обласної ради із позовом про повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5920988800:06:003:0064; 5920984100:03:001:0222; 5920985400:03:004:0180; 5920985400:06:001:0156 були на підставі розпорядження міського голови Буринської міської ради від 30.12.2021 №26-ОД «Про здійснення державної реєстрації земельних ділянок комунальної власності за межами населених пунктів Буринської міської ради» зареєстровані як об`єкти права комунальної власності відповідача. Однак спірні земельні ділянки перебувають у постійному користуванні третьої особи 1 ДП «Буринський агролісгосп» та належать до спільної власності територіальних громад, сіл. селищ, міст Сумської області, управління якого здійснює позивач Сумська обласна рада.

21.12.2023 судом була задоволена заява прокурора про зміну предмету позову (т. 3, а.с. 196-210), а саме: позов доповнено вимогою про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064; 5920984100:03:001:0222; 5920985400:03:004:0180; 5920985400:06:001:0156.

Відповідач проти позову заперечує та вважає, що право комунальної власності на спірні земельні ділянки було зареєстроване відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» №1423-ІХ від 28.04.2021, яким було доповнено Розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України пунктом 24, наступного змісту: «З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення...»

Третя особа 1 - Буринське Дочірнє Агролісогосподарське підприємство «Буринський агролісгосп» підтримує позовні вимоги прокурора у повному обсязі, так як спірні земельні ділянки належать їй на праві постійного користування відповідно до рішення сесії Сумської обласної ради від 19.10.2000 «Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб».

Третя особа 2 - Конотопське дочірнє агролісогосподарське підприємство «Конотопський лісгосп» заперечує проти позову та вважає, що реєстрація права комунальної власності Буринської територіальної громади на спірні земельні ділянки проведена у відповідності до чинного законодавства України.

Процесуальні дії, що вчинялися судом. Заяви по суті учасників справи.

28.03.2023 було відкрито провадження у справі суддею Заєць С.В. В ухвалі про відкриття провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб.

17.04.2023 третя особа на стороні відповідача - Державний реєстратор Буринської міської ради Жахалов Євген Геннадійович - надіслала до суду заперечення проти позову (т. 1 а.с. 239-246).

20.04.2023 відповідач подав відзив на позов (т. 2, а.с. 1-7).

25.04.2023 позивачем подано відповідь на відзив (т.2, а.с. 20-25).

27.04.2023 третя особа 1 - Буринське Дочірнє Агролісогосподарське підприємство «Буринський агролісгосп» - подала пояснення по справі (т. 2, а.с. 34-38).

27.04.2023 прокурор подав відповідь на пояснення третьої особи на стороні відповідача - Державного реєстратора Буринської міської ради Жахалова Євгена Геннадійовича (т. 2, а.с. 42-47) та відповідь на відзив (т. 2, а.с. 53-59).

01.06.2023 судом була призначена земельно-технічна експертиза та зупинено провадження у справі (т. 3 а.с. 109-117).

24.11.2023 до суду надійшов висновок експерта (т. 3 а.с. 147-187), провадження у справі було поновлено.

11.12.2023 прокурор подав заяву про зміну предмету позову.

18.12.2023 відповідачем подано доповнення до відзиву (т. 4 а.с. 1-14).

21.12.2023 судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Конотопське дочірнє агролісогосподарське підприємство «Конотопський лісгосп» (далі по тексту - третя особа 2) та задоволено заяву прокурора про зміну предмета позову (т. 4 а.с. 55-66).

16.01.2024 закрите підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання.

16.02.2024 було заявлено та задоволено самовідвід судді Заєць С.В. та згідно з проведеним 19.02.2024 повторним автоматичним розподілом справа передана судді Резніченко О.Ю.

05.06.2024 від відповідача надійшло клопотання (вх №1690/24), у якому він просить суд визнати поважними наведені причини пропуску строку на подання доказів та долучити до матеріалів справи № 920/309/23 дане Клопотання та додані до нього матеріали, а саме: Договір № 238 на проведення судової експертизи з питань землеустрою від 23 квітня 2025 року; Висновок експерта № 0092 за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою за письмовою заявою міського голови Буринської міської ради Сумської області Віктора Ладухи від 06.05.2024 року; Картка атестованого судового експерта Майстренка Івана Олександровича роздруківка з сайту: https://rase.minjust.gov.ua/print/13893.

Згідно з ч. 3. ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи урегульовано ст. 101 ГПК України, а саме:

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об`єкт експертизи, який є доказом у справі, або змінено його властивості, не замінює сам доказ та не є підставою для звільнення від обов`язку доказування.

Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об`єкт експертизи або змінено його властивості, до розгляду судом не приймається, крім випадків, коли особа, яка його подає, доведе можливість проведення додаткової та повторної експертизи з питань, досліджених у висновку експерта.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

При дослідженні поданої представником відповідача копії висновку експерта № 0092 від 06.05.2024, судом установлено, що експертиза проводилася у межах іншої справи №920/639/23 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача: Сумської обласної ради; до відповідача: Буринської міської ради; за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1. Буринське Дочірнє Агролісогосподарське Підприємство "Буринський Агролісгосп"; 2. Конотопське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Конотопський лісгосп"; за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: державного реєстратора Буринської міської ради Жахалова Євгена Геннадійовича; про повернення земельних ділянок та скасування державної реєстрації.

Представником відповідача не обґрунтовано, яким чином зазначений висновок стосується даної справи №920/309/23.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Тому суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача (вх №1690/24 від 05.06.2024) про долучення доказів.

Також учасниками справи заявлялися неодноразово клопотання з процесуальних питань, які розглядалися судом, що відображено в ухвалах суду по справі.

У судове засідання 05.06.2024 представники відповідача та третьої особина стороні відповідача не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Щодо підстав звернення з даним позовом до суду прокурора в інтересах держави в особі Сумської обласної ради.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За приписами частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Керівник Конотопської окружної прокуратури Сумської області, звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Сумської обласної ради, зазначив підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом та представництва інтересів держави те, що позивачем як органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжито належних заходів щодо усунення порушень в межах своїх повноважень, в тому числі шляхом звернення до суду.

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Сумської обласної ради, яка є органом місцевого самоврядування, до повноважень якої належить, зокрема, розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народ. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Аналогічні положення містяться і у ст. ст. І, 2 ЗК України, відповідно до яких земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Аналіз норм Конституції України, Земельного кодексу України свідчить, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у земельних правовідносинах діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок. Реалізуючи ці повноваження, вказані органи вступають у правовідносини з юридичними та фізичними особами.

Реєстрація органом місцевого самоврядування права власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення, що перебувають у користуванні комунального спеціалізованого підприємства та у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області з порушенням земельного законодавства та без належних на те законодавчих підстав, створює передумови використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та порушує інтереси держави в особі Сумської обласної ради.

У даному випадку, порушення інтересів держави полягає в безпідставному вибутті із володіння об`єднаних територіальних громад Сумської області земельних ділянок лісогосподарського призначення, а саме незаконної реєстрації права власності Буринської міської ради, чим порушуються норми Конституції України, Земельного та Лісового кодексів України.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким чином, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому надано повноваження органу виконавчої влади.

У випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (провадження № 12-161 гс 18, пункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (провадження № 12-245гс 18, пункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104це19, пункт 26), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21, пункт 8.5) та інші).

У судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 (провадження № 14-36цс 19, пункт 35), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс 19, пункт 27)).

Тому, зокрема, наявність чи відсутність у органу, через який діє держава, статусу юридичної особи, значення не має (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 91 1/2169/20 (провадження № 12-20гс21, пункти 8.10, 8.12).

При цьому міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи відповідно до статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» наділені повноваженням звернення до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень (пункт 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 (провадження № 12-11 гс21)). Отже, незалежно від того, хто саме звернувся до суду - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор, у судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб`єкта процесуальних правовідносин. Таким чином, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор.

У постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 зроблено висновок, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і в разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган. При цьому, прокурор не зобов`язаний установлювати причини, з яких позивач не здійснює захисту своїх інтересів.

Тобто, для здійснення представництва інтересів держави не має значення, з яких причин (об`єктивних чи суб`єктивних) орган державної влади не здійснив захист державних інтересів. Важливо лише те, що такий захист не здійснено.

Аналогічну правову позицію щодо наявності у прокурора підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2020 по справі № 905/120/19.

Також, відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020, у справі № 912/2385/18, згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Саме бездіяльність зі зверненням до суду з позовом про повернення земель лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації права власності Буринської міської ради на них, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що державний орган неналежно виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави, що має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень та підтверджує наявність «виключного випадку» для звернення прокурора з цим позовом до суду (зазначені правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, від 06.02.2019 у справі № 927/246/18).

З огляду на викладене, у порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» до звернення з даним позовом до суду прокурором повідомлено уповноважені органи про наявність факту порушень інтересів держави, який полягає у неправомірному вибутті спірної земельної ділянки із державної власності, та надано останнім можливість протягом розумного строку відреагувати на вказане порушення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею. Водночас, згідно ч. 2 ст. 122 ЗК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Згідно з п.п. 20, 21 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання: щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; регулювання земельних відносин.

Оскільки до п. а ст. 8 Земельного кодексу України розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, належить до повноважень обласних рад Конотопською окружною прокуратурою листами від 16.03.2023 № 50-1499вих23, та від 06.03.2023 №50-1279вих23 в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено Сумську обласну раду про виявлені порушення.

За результатами розгляду вказаних листів окружної прокуратури Сумською обласною радою надано відповіді від 23.03.2023 № 01-24/313 та від 13.03.2023 №01-24/313, згідно з якими вона повідомила, що не вживала заходів для скасування реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку та витребування їх із чужого незаконного володіння у зв`язку відсутністю коштів для сплати судового збору. Також, додала, що підтримує позицію Конотопської окружної прокуратури та не заперечує щодо її звернення в інтересах держави до суду згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, прокуратурою повідомлено Сумську обласну раду про виявлені порушення, однак, вказаний орган самостійно не звернувся до суду з позовом, тому це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 26.02.2019, у справі №905/803/18.

З огляду на викладене окружна прокуратура звертається до суду в інтересах держави в особі Сумської обласної ради, як органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а також залучається в якості третьої особи ДП «Буринський агроліегосп», як постійного користувача землями лісогосподарського призначення, на яких знаходяться спірні земельні ділянки з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064, 5920984100:03:001:0222, 5920985400:03:004:0180, 5920985400:06:001:0156, у зв`язку з бездіяльністю позивача, про що повідомлено обласну раду листом від 23.03.2023.

Отже, з урахуванням тієї обставини, що Сумська обласна рада упродовж тривалого часу (з дня реєстрації права власності на земельну ділянку) у судовому порядку не вжила заходів щодо витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, має місце бездіяльність зазначеного органу.

Вказане свідчить про нездійснення суб`єктом владних повноважень захисту законних інтересів держави та відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є виключною підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру та пред`явлення відповідного позову, ураховуючи, що інтереси держави на цей час залишаються незахищеними.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що саме пасивна поведінка позивача після отримання повідомлення про порушення інтересів держави і стала підставою для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з таким позовом.

Таким чином, прокурор, звертаючись з позовом, зазначив підстави для представництва прокурором інтересів держави та підтвердив їх наявність.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Конотопською окружною прокуратурою під час вивчення додержання вимог земельного законодавства встановлені порушення інтересів держави щодо розпорядження землями лісогосподарського призначення Буринською міською радою, якою, на думку прокурора, незаконно зареєстровано право власності місцевої територіальної громади на 4 земельні ділянки з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064, 5920984100:03:001:0222, 5920985400:03:004:0180, 5920985400:06:001:0156, у склад яких увійшли земельні ділянки лісогосподарського призначення об`єднаної територіальної громади Сумської області, які перебувають у постійному користуванні Дочірнього Агролісогосподарського підприємства «Буринський агролісгосп» (далі - ДП «Буринський агролісгосп»).

Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Буринської міської ради Жахаловим Є.Г. на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), з індексними номерами: 63311476 від 08.02.2022, 62751450 від 05.01.2022, 62750677 від 05.01.2022, 62751205 від 05.01.2022 за Буринською міською радою зареєстровано право комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064 площею 24,046 га; 5920984100:03:001:0222 площею 134,1826 га; 5920985400:03:004:0180 площею 43,438 га; 5920985400:06:001:0156 площею 75,0428 га.

Водночас, згідно довідки спеціаліста-геодезиста Конотопського міськрайонного виробничого підрозділу Сумської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» від 10.03.2023:

-координати земельної ділянки з кадастровим номером 5920988800:06:003:0064,площею 24,046 га,частково накладаються на координати лісонасаджень ДП «Буринський агролісгосп» квартал 78 виділ 4-6; (Черепівська сільська рада); площа накладення 22,3802 га;

-координати земельної ділянки з кадастровим номером 5920984100:03:001:0222,площею 134,1826га, частковонакладаються на координати лісонасаджень ДП «Буринський агролісгосп» квартал 13 виділ 5-11,13-15 (Клепалівська сільська рада); квартал 15 виділ 39-41 (Пісківська сільська рада - площа накладення 1,0352 га); загальна площа накладення 124,2047 га;

-координати земельноїділянки з кадастровим номером 5920985400:03:004:0180,площею 43,438 га,частково накладаються на координати лісонасаджень ДП «Буринський агролісгосп» квартал 14 виділ 1-10 (Пісківська сільська рада); площа накладення 43,1807 га;

-координати земельної ділянки з кадастровим номером 5920985400:06:001:0156,площею 75,0428 га, частковонакладаються на координати лісонасаджень ДП «Буринський агролісгосп» квартал 15 виділ 7-22 (Пісківська сільська рада); площа накладення 71,7656 га.

Обґрунтовуючи підстави перебування зазначених земельних ділянок у постійному користуванні третьої особи-1, прокурор зазначає, що відповідно до ст. 6 Лісового кодексу України від 21.01.1994 № 3852-Х1І (в редакції станом на 11.05.2000) та Земельного Кодексу України від 18.12.1990 № 561-XIІ (в редакції станом на 12.07.2000), усі ліси в Україні є власністю держави. Від імені держави лісами розпоряджається Верховна Рада України.

Верховна Рада України делегує відповідним Радам народних депутатів свої повноваження щодо розпорядження лісами, визначені цим Кодексом та іншими актами законодавства.

Ради народних депутатів в межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду у постійне користування або вилучають їх в порядку, визначеному Земельним (561-12 ) та цим кодексами.

Частиною 1 статті 4 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (в редакції станом на 12.07.2000) у державній власності перебували усі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність. Згідно з абз. З ч.2 цієї статті суб`єктами права державної власності на землю виступають: обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 13 Лісового кодексу України (в редакції станом на 11.05.2000) до відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх території належить надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у постійне користування та припинення права користування ними.

Також п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XIІ (в редакції станом на 12.07.2000) передбачалося, що до відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить надання земельних ділянок у користування в порядку, встановленому статтею 19 цього Кодексу; вилучення земель відповідно до статті 31 цього Кодексу.

Стаття 19 Земельного кодексу України, у редакції станом на 11.05.2000, передбачала право обласних рад на надання земельних ділянок із земель усіх категорій за межами населених пунктів для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв`язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд; в усіх інших випадках, крім передбачених частинами 1,2, 3 і 5 цієї статті.

Стаття 31 ЗК України, у редакції станом на 11.05.2000, передбачала, що вилучення земель на території області за межами населених пунктів провадиться за рішенням обласної ради у разі їх надання: для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв`язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд, крім випадків, передбачених статтею 33 цього Кодексу; для будівництва промислових підприємств, інших несільськогосподарських потреб, а також в усіх інших випадках, крім передбачених частинами другою і четвертою цієї етапі та статтями 32 і 33 цього Кодексу.

Поряд з цим ст. 9 Лісового кодексу України (в редакції станом на 11.05.2000) визначала, що користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства.

Як вбачається з п.п. 3.1 та 3.2 статуту ДП «Буринський агролісгосп», затвердженого 09.04.2019 (т. 1 а.с. 57-62), основною метою діяльності цього суб`єкту господарювання є реалізація державної та регіональної політики розвитку лісового господарства, раціональне використання лісових ресурсів, охорона і захист лісів в системі АПК району відповідно до скоординованих Засновником обсягів і напрямків цієї роботи, а також одержання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у його продукції та послугах на основі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу.

Предметом діяльності дочірнього підприємства для реалізації зазначеної мети є: спеціалізоване ведення лісового господарства у районі; господарська діяльність, яка здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до частини 7 статті 19 Земельного кодексу України, в редакції станом на 11.05.2000, надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок.

Згідно з п.21 ч.1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997, виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Рішенням Сумської обласної ради «Про створення Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс» від 02.06.2000 створено Сумське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство «Сумиоблагроліс» з правом юридичної особи та фінансуванням за рахунок коштів державного бюджету на лісове господарство в системі агропромислового комплексу області та доходів від господарської діяльності (т. 1 а.с. 63).

Наказом Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс» від 12.07.2000 №1 створено Буринське агролісництво (т. 1 а.с. 67).

Рішенням Клепалівської сільської ради Буринського району Сумської області «Про вилучення та надання земельних ділянок» від 15.08.2000 погоджено проект відведення земельних ділянок Буринському агролісництву в постійне користування, площею 195,4 га, з яких сіножатей - 0,5 га, пасовищ - 4,8 га, лісових площ - 187,9 га, з земель запасу сільської ради (т. 1 а.с. 73).

Рішенням Пісківської сільської ради Буринського району Сумської області «Про вилучення та надання земельних ділянок» від 15.08.2000 погоджено проект відведення земельних ділянок Буринському агролісництву в постійне користування, площею 264,5 га, з яких сіножатей - 5,4 га, пасовищ - 6,7 га, лісових площ - 237,2 га, під водою - 2,9 га, з земель запасу сільської ради (т. 1 а.с. 73).

Рішенням одинадцятої сесії двадцять третього скликання Черепівської сільської ради Буринського району Сумської області «Про вилучення та надання земельних ділянок» від 19.08.2000 погоджено проект відведення земельних ділянок Буринському агролісництву в постійне користування площею 153,4 га, з яких сіножатей - 5,2 га, пасовищ - 0,4 га лісових - 1 12,9 га, боліт - 34,9 га, з земель запасу сільської ради (т. 1 а.с. 74).

У рішенні Сумської обласної ради від 19.10.2000 «Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб» обласна рада, розглянувши проекти відведення земельних ділянок, підготовлені у відповідності ст.ст. 12, 19, 31 Земельного кодексу України та ст. 13 Лісового кодексу України, враховуючи згоду землевласників та землекористувачів, сільських, селищних, міських та районних рад, вирішила вилучити та надати у постійне користування землі сільських, селищних та міських рад Сумської області дочірнім агролісогоподарським підприємствам Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс» для ведення лісового господарства в розрізі суб`єктів земельних відносин на площах та угіддях згідно з додатком.

Як вбачається з додатку до вказаного рішення, Буринському агролісництву надано в постійне користування 2 293,7 га земель, у склад яких увійшли у тому числі земельні ділянки надані вказаними сільськими радами (т. 1 а.с. 64-66).

У подальшому, наказом ОКАП «Сумиоблагроліс» від 28.02.2002 № 19 реорганізовано дочірнє агролісогосподарське підприємство «Буринське агролісництво» в дочірнє агролісогосподарське підприємство «Буринський агролісгосп» (т. 1 а.с. 68).

Суд погоджується із твердженням прокурора, що на момент прийняття позивачем 19.10.2000 рішення, до його компетенції відносились питання надання земельних ділянок з усіх категорій земель, у тому числі лісогосподарського призначення, у тому числі за рахунок вилучення земель.

На підставі рішення обласної ради та зазначених вище проектів відведення земельних ділянок ДП «Буринський агролісгосп» виготовлено лісовпорядну документацію.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, в редакції згідно з Законом від 28.04.2021 № 1423-1X, визначалося, що до здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення, що до набрання чинності цим Кодексом передані їм на такому праві, це право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення, тощо, регламентуються галузевими нормативними документами.

У вказаній редакції п. 5 Перехідних положень Лісового кодексу України упорядковувалися лише права постійного користування земельними лісовими ділянками державних лісогосподарських підприємств. Разом із тим, стосовно права постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41, 55 Конституції України (абз. 2 п. 5.2 рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 у справі №1-17/2005 (№ 5-рп/2005).

Крім цього, відповідно до Закону України від 20.06.2022 №2321-ІХ п. 5 р. VIII «Прикінцеві положення» Лісового Кодексу України був викладений у наступній редакції: «до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 01.01.2027, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджуєтьсяпланово-картографічними матеріалами лісовпорядкування».

Тому суд погоджується із позицією прокурора, що право постійного користування земельними ділянками третьою особою 1 підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Згідно ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об`єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об`єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.

Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Як вбачається з п. 1.1-1.3 статуту ДП «Буринеький агролісгосп», затвердженого 09.04.2019, вказане підприємство є дочірнім підприємством Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс», що засноване на майні спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області. Управління майном здійснює Сумська обласна рада (далі - Власник) через Засновника.

Засновником Дочірнього підприємства є Сумське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство «Сумиоблагроліс» (далі - Засновник).

Відповідно до пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VI, з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Пунктом 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245 визначено, що з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. Закон № 5245 набрав чинності 01.01.2013.

Таким чином, з 01.01.2013 земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, та які перебувають у постійному користуванні обласної ради, обласних комунальних підприємств, установ, організацій, належать до земель спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключних повноважень обласних рад належить вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частиною другою пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи.

Таким чином, обласні ради здійснюють функції власника майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, у тому числі землею.

Суд погоджується із твердженнями прокурора, що земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні ДП «Буринський агролісгосп» належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області, управління якою здійснює Сумська обласна рада.

Відтак розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області відноситься до повноважень обласної ради.

Однак, рішенням Буринської міської ради «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок комунальної власності на території Буринської міської ради» від 16.07.2021 з посиланням на Закони України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» та «Про землеустрій» надано дозвіл на розробку технічної документації з землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок комунальної власності на території Буринської міської ради (т. 1 а.с. 195).

На думку прокурора, зазначене рішення відповідача було прийнято без дотримання вимог діючого на момент його прийняття законодавства, а саме: Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», згідно з пунктом 58, доповнено розділ X «Перехідні положення» пунктом 24, згідно з яким землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім певної категорії земель, в число яких увійшли землі лісогосподарського призначення (підпункт «в» пункту 24 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-ІV технічна документація з землеустрою щодо інвентаризації земель розробляється за рішенням власників (розпорядників) земельних ділянок або за рішенням сільських, селищних, міських рад.

Буринська міська рада листом від 21.07.2021 № 1868 звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео-Бізнес» та згідно з зазначеним рішенням міськради запропонувала розробити відповідну технічну документацію.

Як вбачається з Технічної документації із землеустрою земельних ділянок, під вкритою лісовою (деревинною та чагарниковою) рослинністю комунальної власності на території Буринської міської ради розробленої ТОВ «Гео-Бізнес» об`єктом інвентаризації є 4 земельних ділянки (Ділянка 1 - площею 134,1826 га, Ділянка 2 - 75,0428 га, Ділянка 3 - 43,438 га, Ділянка 4 - 24,046 га) (т. 1 а.с. 187-194).

Згідно з класифікацією видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) цільове призначення земельних ділянок, які підлягають інвентаризації - 09.01 (для ведення лісового господарства та супутніх з ним послуг). Склад угідь відповідно до класифікації видів земельних угідь (КВЗУ) 0005.01, вкриті лісовою (деревинною та чагарниковою) рослинністю.

Також прокурор зазначає, що в порушення вимог ст. 29 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 №858-IV позивачем не приймалося рішення про затвердження Технічної документації з землеустрою земельних ділянок під вкритою лісовою (деревинною та чагарниковою) рослинністю комунальної власності на території Буринської міської ради на 4 земельні ділянки площею: 134,1826 га, 75,0428 га, 43,438 га та 24,046 га.

Не зважаючи на це розпорядженням міського голови від 30.12.2021 № 26-ОД «Про здійснення державної реєстрації земельних ділянок комунальної власності за межами населених пунктів Буринської міської ради», доручено начальнику відділу правового забезпечення апарату виконавчого комітету Буринської міської ради звернутися до суб`єкта державної реєстрації для проведення державної реєстрації права комунальної власності на 13 земельних ділянок, в число яких увійшли ділянки з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064, 5920984100:03:001:0222, 5920985400:03:004:0180, 5920985400:06:001:0156, що є предметом цього спору.

Як результат, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Буринської міської ради Жахаловим Є.Г. на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 63311476 від 08.02.2022, 62751450 від 05.01.2022, 62750677 від 05.01.2022, 62751205 від 05.01.2022 за Буринською міською радою зареєстровано право комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064, 5920984100:03:001:0222, 5920985400:03:004:0180, 5920985400:06:001:0156.

Згідно з даними Державного реєстру речових нрав на нерухоме майно документами, поданими для державної реєстрації були: Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-1X, а також витяги з Державного земельного кадастру.

На думку прокурора, земельні ділянки з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064, 5920984100:03:001:0222, 5920985400:03:004:0180, 5920985400:06:001:0156 частково накладаються на земельні ділянки лісогосподарського призначення третьої особи 1, які були надані їй у постійне користування позивачем на підставі рішення від 19.10.2000.

Для вирішення питання щодо наявності (відсутності) перетинання судом була призначена земельно-технічна експертиза, на розгляд якої поставлені питання:

1) Чи накладається (перетинається) земельна ділянка з кадастровим номером 5920988800:06:003:0064, площею 24,046 га на земельну ділянку лісогосподарського призначення ДП Буринський агролісгосп квартал 78 виділ 4-6 (Черепівська сільська рада), відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування та проектів відведення земельних ділянок за якими ці земельні ділянки були надані в постійне користування ДП Буринський агролісгосп на підставі рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000 року?

2) Чи накладається (перетинається) земельна ділянка з кадастровим номером 5920985400:03:004:0180, площею 43,438 га на земельну ділянку лісогосподарського призначення ДП Буринський агролісгосп квартал 14 виділ 1-10 (Пісківська сільська рада), відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування та проектів відведення земельних ділянок за якими ці земельні ділянки були надані в постійне користування ДП Буринський агролісгосп на підставі рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000 року?

3) Чи накладається (перетинається) земельна ділянка з кадастровим номером 5920985400:06:001:0156, площею 75,0428 га на земельну ділянку лісогосподарського призначення ДП Буринський агролісгосп квартал 15 виділ 7-22 (Пісківська сільська рада), відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування та проектів відведення земельних ділянок за якими ці земельні ділянки були надані в постійне користування ДП Буринський агролісгосп на підставі рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000 року?

4) Чи накладається (перетинається) земельна ділянка з кадастровим номером 5920984100:03:001:0222, площею 134,1826 га на земельну ділянку лісогосподарського призначення ДП «Буринський агролісгосп» квартал 15 виділ 39-41 (Пісківська сільська рада), відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування та проектів відведення земельних ділянок за якими ці земельні ділянки були надані в постійне користування ДП «Буринський агролісгосп» на підставі рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000 року?

За результатами експертного дослідження було установлено, що межі земельної ділянки з кадастровим номером 5920988800:06:003:0064, площею 24,0460 га перетинаються з межами земельної ділянки лісогосподарського призначення ДП «Буринський агролісгосп» квартал 78 виділ 4-6 (Черепівська сільська рада), відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2016. Площа перетину складає 22,3800 га.

З використанням графічного методу співставлення встановлено, що:

-межі земельної ділянки з кадастровим номером 5920988800:06.003:0064, площею 24,0460 га, перетинаються та практично повністю накладаються на межі контуру № 2, площею 21,2 га, («План розміщення територій лісових насаджень», Черепівська сільська рада), наданого в постійне користування ДП «Буринське агролісництво» на підставі рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000 року, відповідно до даних «Проекту відведення земельних ділянок ДП «Буринське агролісництво» для ведення лісового господарства на території Буринського району із земель запасу сільських рад»;

-Межі земельної ділянки з кадастровим номером 5920985400:03:004:0180, площею 43,4380 га перетинаються з межами земельної ділянки лісогосподарського призначення ДП «Буринський агролісгосп» квартал 14 виділ 1-10 (Пісківська сільська рада), відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2016. Площа перетину складає 43,2192 га.

З використанням графічного методу співставлення встановлено, що межі земельної ділянки з кадастровим номером 5920985400:03:004:0180, площею 43,4380 га, перетинаються та практично повністю накладаються на межі контуру № 9, площею 49,3 га, («План розміщення територій лісових насаджень», Пісківська сільська рада), наданого в постійне користування ДП «Буринське агролісництво» на підставі рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000 року, відповідно до даних «Проекту відведення земельних ділянок ДП «Буринське агролісництво» для ведення лісового господарства на території Буринського району із земель запасу сільських рад»;

-Межі земельної ділянки з кадастровим номером 5920985400:06:001:0156, площею 75,0428 га перетинаються з межами земельної ділянки лісогосподарського призначення ДП «Буринський агролісгосп» квартал 15 виділ 7-22 (Пісківська сільська рада), відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2016. Площа перетину складає 71,7311 га.

З використанням графічного метолу співставлення встановлено, що межі земельної ділянки з кадастровим номером 5920985400:06:001:0156, площею 75,0428 га, перетинаються та практично повністю накладаються на межі контуру № 5, площею 75,2 га («План розміщення територій лісових насаджень», Пісківська сільська рада), наданого в постійне користування ДП «Буринське агролісництво» на підставі рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000 року, відповідно до даних «Проекту відведення земельних ділянок ДП «Буринське агролісництво» для ведення лісового господарства на території Буринського району із земель запасу сільських рад»;

-Межі земельної ділянки з кадастровим номером 5920984100:03:001:0222, площею 134,1826 га перетинаються з межами земельної ділянки лісогосподарського призначення ДП «Буринський агролісгосгі» квартал 15 виділ 39-41 (Пісківська сільська рада), відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2016. Площа перетину складає 0,9541 га.

З використанням графічного методу співставлення встановлено, що межі земельної ділянки з кадастровим номером 5920984100:03:001:0222, площею 134,1826 га, накладаються на межі контуру № 4, площею 0,4 га, та перетинаються з межами контуру № 16, площею 7,2 га («План розміщення територій лісових насаджень», Пісківська сільська рада), наданих в постійне користування ДГІ «Буринське агролісництво» на підставі рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000 року, відповідно до даних «Проекту відведення земельних ділянок ДП «Буринське агролісництво» для ведення лісового господарства на території Буринського району із земель запасу сільських рад».

-Також, проведеним дослідженням в межах наданих матеріалів, встановлено, що межі земельної ділянки з кадастровим номером 5920984100:03:001:0222, площею 134,1826 га перетинаються з межами земельної ділянки лісогосподарського призначення ДП «Буринський агролісгосп» квартал 13 виділ 5-17 (Клепалівська сільська рада), відповідно до планово- картографічних матеріалів лісовпорядкування 2016. Площа перетину складає 124,3215 га.

З використанням графічного методу співставлення встановлено, що межі земельної ділянки з кадастровим номером 5920984100:03:001:0222, площею 134,1826 га, перетинаються та практично повністю накладаються на межі контуру № 1, площею 131,7 га («План розміщення територій лісових насаджень», Клепалівська сільська рада), наданого в постійне користування ДП «Буринське агролісництво» на підставі рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000 року, відповідно до даних «Проекту відведення земельних ділянок ДП «Буринське агролісництво» для ведення лісового господарства на території Буринського району із земель запасу сільських рад».

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивач, реєструючи за собою право комунальної власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064 (площею 24,046 га), 5920984100:03:001:0222 (площею 134,1826 га), 5920985400:03:004:0180 (площею 43,438 га), 5920985400:06:001:0156 (площею 75,0428 га), порушив вимоги ст. 8 Земельного кодексу України, п. 24 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій».

Заперечуючи проти позову, відповідач та третя особа на стороні відповідача, посилаються на те, що спірні земельні ділянки не перебували у комунальній власності жодного органу місцевого самоврядування та у постійному користуванні третьої особи 1, так як були відсутні жодні записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Тому відповідно до п. 3 р. ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 №5245-VI (набрав чинності 01.01.2013), спірні земельні ділянки перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади Буринської міської ради, та не належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області, управління якою здійснює Сумська обласна рада.

Однак твердження зазначених учасників справи спростовуються висновками, які судом було вище зазначено у рішенні.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо безпідставності державної реєстрації права власності на спірні земельні ділянки за позивачем.

Прокурором обрано спосіб захисту інтересів держави пред`явленням вимоги про повернення позивачу земельних ділянок шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності відповідача на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064, 5920984100:03:001:0222, 5920985400:03:004:0180, 5920985400:06:001:0156.

Відповідно до ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (стаття 16 зазначеного Кодексу).

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (пункт 5.5), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 90)).

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. У кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

Порушення права (інтересу) пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Прийняття судом рішення покликане усунути цю невизначеність, відновити порушене право, створити можливість для реалізації інтересу. Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 зауважив, що сам факт державної реєстрації права власності не є підставою для виникнення речового права за відсутності відповідної правової підстави «За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15.»

Як зазначалось раніше, державна реєстрація права власності на спірні земельні ділянки Буринської міської ради здійснена за відсутності будь-яких на те правових підстав.

Отже, зайняття спірної земельної ділянки з порушенням положень Земельного та Лісового кодексів України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки (пункт 6.38 постанови Верховного Суду від

04.02.2020 у справі № 911/3897/17, пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.1 1.2018 у справі № 504/2864/13-ц, пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, а також пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суд від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц). Власник земельної ділянки лісогосподарського призначення може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути таку ділянку.

Тому повернення земельної ділянки лісового призначення державі слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж всього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки (схожі висновки вкладено у пункті 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019, у справі № 487/10128/14-ц).

Крім того, у постанові від 07.09.2022, у справі № 697/2434/16-ц 07.09.2022, Верховним судом зазначено: «зайняття спірної земельної ділянки з порушенням норм ЗК України треба розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням володіння, порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку потрібно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу, допоки триватиме порушення прав законного володільця земельної ділянки. У цій категорії справ задоволення порушеного права має бути захищено у спосіб не шляхом витребування спірної земельної ділянки у власність територіальної громади на підставі статей 387, 388 ЦК України, а на підставі статті 391 цього Кодексу та частини другої статті 152 ЗК України шляхом пред`явлення позову про повернення земельної ділянки. Вимога прокурора про витребування земельних ділянок на підставі статті 388 ЦК України не є належним способом захисту права власника на земельні ділянки, які відносяться до земель лісогосподарського призначення, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Така відмова через обрання неналежного способу захисту не перешкоджає прокурору заявити негаторний позов про повернення земельних ділянок їх власникові.» Аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 2 1.09.2022 у справі № 367/4128/16-ц.

З огляду на викладене володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння як складова права власності неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна.

Тому власник не втрачає право володіння нерухомим майном у зв`язку з державною реєстрацією права власності за іншою особою, якщо остання не набула права власності. Натомість така особа внаслідок реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає фактичним володільцем такого майна, але не набуває права володіння, допоки право власності зберігається за попереднім володільцем. Отже, володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння, якщо воно існує, неправомірним (незаконним) бути не може.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 07.12.2022, у справі № 924/144/20, висловив позицію з питання щодо повернення земельної ділянки у володіння власника (титульного володільця) в разі відсутності підстав для здійснення реєстратором відповідних дій щодо проставлення відмітки про скасування державної реєстрації прав і відкриття закритого розділу державного реєстру прав та відповідної реєстраційної справи, а саме дійшов висновку, що задоволення позовних вимог про скасування у Державних реєстрах державної реєстрації речових прав з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, призведе до ефективного способу захисту порушених прав та законних інтересів Позивача.

Таким чином, оскільки у склад земельних ділянок з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064, 5920984100:03:001:0222, 5920985400:03:004:0180, 5920985400:06:001:0156, увійшли землі, які перебувають у постійному користуванні ДП «Буринський агролісгосп» та є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області, то скасування державної реєстрації права власності Буринської міської ради на них, є ефективним способом захисту прав та законних інтересів обласної ради.

Також 11.12.2023 прокурор подав заяву про зміну предмету позову шляхом доповнення вимогою про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064, 5920984100:03:001:0222, 5920985400:03:004:0180, 5920985400:06:001:0156 (т. 3 а.с. 196-199). Заява задоволена судом ухвала від 21.12.2023 (т. 4. а.с. 53-66).

Зазначену вимогу прокурор обґрунтовує ст.ст 79, 791 ЗК України, ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр».

Суд відповідно до ухвали від 27.02.2024 установив відповідачу строк для подання додаткових доказів та пояснень щодо заяви прокурора про зміну предмету позову.

Однак, відповідач не скористався наданим правом та свою думку щодо зазначеної заяви суду не подав.

Розглядаючи дану вимогу, суд виходить з наступного:

Частиною 1 статті 79 ЗК України визначено, що земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За приписами статті 79-1 цього кодексу формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Таким чином, державна реєстрація спірних земельних ділянок відбулася на підставі відповідних відомостей внесених до державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

При цьому, скасування державної реєстрації земельної ділянки є ефективним способом захисту порушених прав держави, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення земельної ділянки.

Ураховуючи висновок суду про повернення спірних земельних ділянок позивачу шляхом скасування державної реєстрації права власності відповідача, суд вважає обґрунтованою також і вимогу про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірних земельних ділянок.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зі змісту п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України вбачається, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що витрати, пов`язані з проведенням експертизи, в розмірі 31067 грн 40 коп. були сплачені третьою особою-2 - Конотопським дочірнім агролісогосподарським підприємством «Конотопський лісгосп» (т. 4 а.с. 156).

Враховуючи те, що судом позовні вимоги задоволені повністю, то витрати зі сплати судового збору в розмірі 21472 грн 00 коп. покладаються на відповідача, витрати, пов`язані з проведенням експертизи, в розмірі 31067 грн 40 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь третьої особи-2 - Конотопського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Конотопський лісгосп».

Керуючись ст. ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов Керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Сумської обласної ради до відповідача: Буринської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Буринське Дочірнє Агролісогосподарське підприємство «Буринський агролісгосп» 2) Конотопське дочірнє агролісогосподарське підприємство «Конотопський лісгосп»; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державний реєстратор Буринської міської ради Жахалов Євген Геннадійович про повернення земельних ділянок та скасування державної реєстрації задовольнити повністю.

2.ПовернутиСумськійобласнійрадіземельнуділянку лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації права власності Буринської міської ради та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 5920988800:06:003:0064 (номер відомостей про речове право: 46573931).

3.ПовернутиСумськійобласній раді земельну ділянку лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації права власності Буринської міської ради та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 5920984100:03:001:0222 (номер відомостей про речове право: 46074242).

4. ПовернутиСумськійобласнійрадіземельнуділянку лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрацію права власності Буринської міської ради та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 5920985400:03:004:0180 (номер відомостей про речове право: 46073650).

5. ПовернутиСумськійобласній раді земельну ділянку лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації права власності Буринської міської ради та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 5920985400:06:001:0156 (номер відомостей про речове право: 46074043).

6. Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064, 5920984100:03:001:0222, 5920985400:03:004:0180, 5920985400:06:001:0156 .

7. Стягнути з Буринської міської ради (вул. Першотравнева, буд. 1, м. Буринь, Конотопський район, Сумська область, 41700, код ЄДРПОУ 04058025) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Г.Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 03527891) 21472 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

8. Стягнути з Буринської міської ради (вул. Першотравнева, буд. 1, м. Буринь, Конотопський район, Сумська область, 41700, код ЄДРПОУ 04058025) на користь Конотопського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Конотопський лісгосп» (вул. Шевченка, 1, с. Кузьки, Конотопський район, Сумська область, 41632, код ЄДРПОУ 45043484) 31067 грн 40 коп. судових витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.

9. Видати Сумській обласні прокуратурі, Конотопському дочірньому агролісогосподарському підприємству «Конотопський лісгосп» накази після набрання рішенням законної сили.

10. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

11.Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13.06.2024.

Суддя О.Ю. Резніченко