Рішення

від 30.05.2024 по справі 922/327/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2024м. ХарківСправа № 922/327/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 )

до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, м. Москва, Житня вулиця, 14)

про стягнення 2 461 423,40 доларів США, що є еквівалентом 90 010 800,00 грн

за участю представників:

позивача - Яценко А.О.

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Василевський Віктор Якович звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, в якій просить суд стягнути з Держави Російська Федерації (Russian Federation код ISO ru/rus 643, Росія, 119991, м. Москва, Житня вулиця, 14) на користь Фізичної особи - підприємця Василевського Віктора Яковича грошові кошти в сумі 2 461 423,40 доларів США, що є еквівалентом 90 010 800,00 грн станом на 24.04.2023 р. за курсом НБУ 36,5686 грн./долар США в якості відшкодування майнової шкоди. Судові витрати покласти на відповідача. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що майну ТОВ "Олвест-Трейд", ТОВ "Блайбер" та ТОВ "Магнитекс", розташованому за адресою вул. Тернопільська, 6 у м. Харкові, у зв`язку з військовою агресією російської Федерації проти України, завдано майнову шкоду, у загальному розмірі 2 461 423,40 доларів США, що є еквівалентом 90 010 800,00 гривень. Як на підставу звернення з цим позовом саме ФОП Василевського Віктора Яковича, позивач посилається на ту обставину, що він є правонаступником кредиторів у зобов`язанні з відшкодування шкоди згідно з багатостороннім договором про відступлення права вимоги № 1-Т/В від 28 квітня 2023 року, укладеного між ТОВ "Олвест-Трейд", ТОВ "Блайбер", ТОВ "Магнитекс" та ФОП Василевським Віктором Яковичем.

Визначаючи, чи поширюється на Російську Федерацію судовий імунітет у даному випадку, судом враховано наступне.

Предметом позову є відшкодування майнової шкоди, завданої майну збройною агресією РФ проти України. Місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна. Передбачається, що шкода завдана агентами РФ, які порушили принципи та цілі, закріплені у Статуті ООН щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави - України.

Вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН.

Національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом генерального делікту).

Отже, Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.02.2024 позовна заява ФОП Василевського Віктора Яковича була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/327/24, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні 22.02.2024 у справі постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 21 березня 2004 року об 11:00.

У підготовчому засіданні 21.03.2024 р. було постановлено: протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України до 05.05.2024 та протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання в порядку ч. 2 ст. 183 ГПК України на 12:00 год. 11 квітня 2024 р.

У підготовчому засіданні 11.04.2024 р. у справі № 922/327/24 було постановлено: протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 922/327/24 до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на 12:00 год. 02 травня 2024 р.

У судовому засіданні 02.05.2024 р. було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 30.05.2024 р. о 12:00, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.

У судовому засіданні 21.05.2024 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, суд зазначає, що за приписами ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору. Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 367 ГПК України у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - Постанову Верховної Ради України "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності" від 19.12.1992. Згідно вищезазначеної Угоди Компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов`язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.

Разом з тим, у зв`язку з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", за зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно Закону України від 12.01.2023 №2855-ІХ, який набрав чинності з 05.02.2023, Україна вийшла з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої у м. Києві 20 березня 1992 року та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 9, ст. 66).

Згідно листа Міністерства юстиції України від 21.03.2022 № 25814/12.1.1/32-22 "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану АТ "Укрпошта" з 24.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.

Відповідно до ч. 2 ст. 367 ГПК України судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Разом з тим у зв`язку із порушенням Російською Федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало МЗС РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992.

Відтак діяльність дипломатичних представництв України в Росії та Росії в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинено відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.

Отже, подальше застосування відповідного алгоритму для подачі будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію Російської Федерації проти України.

З огляду на вищенаведене, на період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва, у тому числі у зв`язку із припиненням поштового сполучення.

Відтак, взявши до уваги вищенаведене, єдиним доступним для суду способом повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи було розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення-повідомлення. І такі заходи судом належним чином застосовувалися, що підтверджується матеріалами справи.

При цьому відповідно до ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Призначення судом кожної дати підготовчого засідання, а також судового засідання щодо розгляду справи по суті, здійснювалося судом із достатніми інтервалами часу для забезпечення відповідачу процесуальної можливості відреагувати на розгляд цієї справи та повідомити суд про своє відношення до розглядуваного позову.

Протягом розгляду справи судом повідомлено відповідача про дати, час та місце проведення судових засідань у даній справі шляхом розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України.

Крім того, інформація про час та місце проведення судового засідання була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.

Наведене вище у сукупності дає підстави стверджувати, що ті заходи, які в межах цієї справи було вчинено судом задля забезпечення обізнаності відповідача про сутність розглядуваної справи, про стадії її розгляду, відповідні дати проведення судових засідань, є достатніми для висновку про належне повідомлення відповідача, як про зміст позовних вимог, так і про рух справи, а тривалість судового розгляду справи свідчить про наявність у відповідача достатнього часу для надання суду своїх аргументів щодо суті справи.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 ГПК України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, станом на дату проведення даного засідання не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Блайбер" (код 44240051) належать на праві власності нежитлові виробничі приміщення в літ. «А-1», «Б-3», «Г-3» за адресою: м. Харків, вулиця Тернопільська, 6.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Олвест-Трейд" (код 44276004) належать на праві власності нежитлові виробничі приміщення в будівлях літ, «3-1», «В-1», «Е-1», «Ж-1», «А-1», «Б-3», «Г-3» за адресою: м. Харків, вулиця Тернопільська, 6.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Магнитекс" (код 44384457) належать на праві власності нежитлові виробничі приміщення в будівлях літ, «А-1», «В-1», «Е-1», «Ж-1», «3-1», «Б-3», «Г-3» за адресою: м. Харків, вулиця Тернопільська, 6.

ФОП Василевський В.Л. (позивач) є суб`єктом господарювання за законодавством України, зареєстрований як фізична особа-підприємець. На підтвердження чого надаємо загальнодоступну платну інформацію з ЄДРЮО, ФОП та ГФ (https://usr.miniust.gov.ua/content/paid-search).

Нежитлові виробничі приміщення, розташовані за адресою: м. Харків, вулиця Тернопільська, 6 були передані в орендне користування ФОП Василевського В.Я. А саме: позивачем ФОП Василевським В.Я. були укладені господарські договори оренди:

- № 01-2021 АР від 07 жовтня 2021 р. з ТОВ "Блайбер" щодо оренди нежитлових виробничо-складських приміщень за адресою: м. Харків, вулиця Тернопільська, 6, в будівлях літ. «А-1», «Б-3», «Г-3»;

- № 02-2021 АР від 15 жовтня 2021 р. з ТОВ "Олвест-Трейд" щодо оренди нежитлових виробничо-складських приміщень за адресою: м. Харків, вулиця Тернопільська, 6, в будівлях літ, «3-1», «В-1», «Е-1», «Ж-1», «А-1», «Б-3», «Г-3»;

- № 03-2021 АР від 11 листопада 2021 р. з ТОВ "Магнитекс" щодо ореади нежитлових виробничо-складських приміщень за адресою: м. Харків, вулиця Тернопільська, 6, в будівлях літ. «А-1», «В-1», «Е-1», «Ж-1», «3-1», «Б-3», «Г-3».

Вказана нерухомість розташована за адресою: м. Харків, вулиця Тернопільська, 6 була орендована позивачем з метою розміщення виробничого обладнання для здійснення підприємницької діяльності, а також організації складу сировини та готової продукції.

14 липня 2022 р. територія та нежитлові приміщення за адресою м. Харків, вул. Тернопільська, 6 у місті Харкові були обстріляні ракетно-артилерійськими снарядами зі сторони збройних сил Російської Федерації, що спричинило істотні руйнування приміщень, розльот вражаючих металевих уламків, ударну хвилю у зв`язку з численними вибухами. Внаслідок ракетно-артилерійського обстрілу території та комплексу будівель по вул. Тернопільській, 6 у м. Харкові істотно постраждали та були зруйновані нежитлові приміщення, які належать ТОВ "Блайбер", ТОВ "Олвест-Трейд", ТОВ "Магнитекс".

Багатостороннім Договором про відступлення права вимоги № 1-Т/В від 28 квітня 2023 року:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Олвест-Трейд" відступило на користь нового кредитора - ФОП Василевського В.Л., право грошової вимоги відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок обстрілу 14.07.2022 р. нежитлових приміщень по вул. Тернопільській, 6 в м. Харкові. За цим договором відступлено право вимога у розмірі 807 500,34 доларів США, що є еквівалентом 29 529 157,00 грн станом на 24.04.2023 р. за офіційним курсом НБУ;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Блайбер" відступило на користь нового кредитора - ФОП Василевського В.Я., право грошової вимоги відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок обстрілу 14.07.2022р. нежитлових приміщень по вул. Тернопільській, 6 в м. Харкові . За цим договором відступлено право вимога у розмірі 840 337,06 доларів США, що є еквівалентом 30 729 950,00 грн станом на 24.04.2023 р. за офіційним курсом НБУ;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Магнитекс" відступило на користь нового кредитора - ФОП Василевського В.Л., право грошової вимоги відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок обстрілу 14.07.2022р. нежитлових приміщень по вул. Тернопільській, 6 в м. Харкові. За цим договором відступлено право вимоги у розмірі 813 586,00 доларів США, що є еквівалентом 29 751 693,00 грн станом на 24.04.2023 р. за офіційним курсом НБУ.

Таким чином, позивач у цій справі, як правонаступник грошових вимог ТОВ "Блайбер", ТОВ "Олвест-Трейд", ТОВ "Магнитекс" з відшкодування майнової шкоди, заподіяної власникам нерухомого майна, заявляє грошові вимоги до відповідача про стягнення грошових коштів на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження та знищення нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Харків вул. Тернопільська, 6, що було вчинено відповідачем 14.07.2022 р. при здійсненні ракетно-артилерійського обстрілу м. Харкова.

Обставина ракетно-артилерійського обстрілу зі сторони збройних сил РФ та спричинення відповідачем шкоди нерухомому майну, щодо відшкодування якої позивач заявив цей позов, підтверджується, зокрема:

- спільним актом попереднього спільного обстеження ... від 29.07.2022 р., складеним спільно позивачем та ТОВ "Блайбер", ТОВ "Олвест-Трейд", ТОВ "Магнитекс", згідно якого підтверджується ураження нежитлових приміщень, власниками яких є ТОВ "Блайбер", ТОВ "Олвест-Трейд", ТОВ "Магнитекс";

- заявами ТОВ "Блайбер", ТОВ "Олвест-Трейд", ТОВ "Магнитекс" до правоохоронних органів з приводу руйнування і пошкодження майна, нежитлових приміщень по вул. Тернопільській, 6 в м. Харкові, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно кримінального провадження №12022221140000621 від 14.07.2022 р.;

- листом з Управління Служби безпеки України в Харківській області від 05.01.2023 р. про підтвердження здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 12022221140000621 від 14.07.2022 р. за фактом в тому числі спричинення шкоди ТОВ "Блайбер", ТОВ "Олвест-Трейд", ТОВ "Магнитекс" та ФОП Василевському В. Я. у зв`язку з ракетно-артилерійськими обстрілами і бомбардуванням військовослужбовцями збройних сил Російської Федерації 14 липня 2022 р. нежитлових будівель і споруд, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Тернопільська, 6.

Здійснення 14.07.2022р. обстрілів міста Харкова визнається відповідачем в загальнодоступних веб-джерелах, в яких сам же відповідач і зазначив про здійснення ним обстрілів. Відповідні загальнодоступні докази додані до матеріалів справи.

Характер і обсяг пошкоджень нерухомого майна підтверджується:

- звітами про результати обстеження технічного стану нежитлових виробничих приміщень в нежитлових будівлях літ. «А-1», літ. «Б-3», літ. «Г-3» по ТОВ "Блайбер", ТОВ "Олвест-Трейд", ТОВ "Магнитекс", які розташовані за адресою: Харківська область, Харківський район, Харківська територіальна громада, м. Харків, вул. Тернопільська, 6, складені відповідно до Методики проведення обстеження та оформлення його результатів, затвердженої наказом Міністерством розвитку громад та територій України № 144 від 06.08.2022 р., яким регулюється обстеження будівель і споруд, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів, на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 473 від 19 квітня 2022 року «Про затвердження Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд» та «Методики обстеження будівель та споруд, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів»;

- актами обстеження будівель та споруд, пошкоджених під час проведення бойових дій на території Харківської області, спричиненої збройною агресією Російської Федерації відносно нежитлових виробничих приміщень в нежитловій будівлі літ. «А-1», «Б-3», «Г-3» по вул. Тернопільській, 6 в м. Харкові;

- інвентаризаційним описом основних засобів, нежитлових приміщень, складеним інвентаризаційною комісією ТОВ "Блайбер",

- інвентаризаційним описом основних засобів, нежитлових приміщень, складеним інвентаризаційною комісією ТОВ "Олвест-Трейд",

- Інвентаризаційним описом основних засобів, нежитлових приміщень, складеним інвентаризаційною комісією ТОВ "Магнитекс",

- актом комісійного обстеження об`єкта, складеним відносно нежитлових приміщень ТОВ «Блайбер», ТОВ «Олвест-Трейд», ТОВ «Магнитекс»,

- витяги з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації стосовно ТОВ "Блайбер", ТОВ "Олвест-Трейд", ТОВ "Магнитекс".

Розмір заподіяної шкоди нерухомому майну, власником якого є ТОВ "Блайбер", складає 840 337,06 доларів США, що є еквівалентом 30 729 950,0 гривень, за курсом НБУ станом на 24 04.2023р. (36,5686грн./долар США) і підтверджується «Звітом про оцінку збитків - витрат, необхідних для відновлення нерухомого майна, завданих постраждалому - Товариству з обмеженою відповідальністю "Блайбер" (код ЄДРПОУ 44240051) за адресою: м. Харків, вул. Тернопільська, 6, складеним суб`єктом оціночної діяльності - ФОП Лєсних Сергієм Михайловичем.

Розмір заподіяної шкоди нерухомому майну, власником якого є ТОВ "Олвест-Трейд", складає 807 500,34 доларів США, що є еквівалентом 29 529 157,0 гривень, за курсом НБУ станом на 24.04.2023 р. (36,5686грн/допар США) і підтверджується «Звітом про оцінку збитків - витрат, необхідних для відновлення нерухомого майна, завданих постраждалому - Товариству з обмеженою відповідальністю "Олвест-Трейд" (код ЄДРПОУ 44276004) за адресою: м. Харків, вул. Тернопільська, 6, складеним суб`єктом оціночної діяльності - ФОП Лєсних Сергієм Михайловичем.

Розмір заподіяної шкоди нерухомому майну, власником якого є ТОВ "Магнитекс", складає 813 586,00 доларів США, що є еквівалентом 29 751 693,0 гривень, за курсом НБУ станом на 24.04.2023р. (36,5686 грн/долар США) і підтверджується «Звітом про оцінку збитків - витрат, необхідних для відновлення нерухомого майна, завданих постраждалому - Товариству з обмеженою відповідальністю "Магнитекс" (код ЄДРПОУ 44384457) за адресою: м. Харків, вул. Тернопільська, 6, складеним суб`єктом оціночної діяльності - ФОП Лєсних Сергієм Михайловичем.

На підтвердження факту здійснення вказаних обстрілів умисно зі сторони збройних сил РФ, тобто зі сторони відповідача держави Російська Федерація, позивач наводить наступні доводи:

Орган державної влади відповідача, а саме Міністерство оборони РФ на своєму офіційному веб-сайті https://mil.ru/ розповсюдило інформацію про здійснення обстрілу 14.07.2022 р. по місту Харкову. Володільцем веб-сайту міністерства оборони Російської Федерації https://mil.ru/, згідно загальнодоступного і загальновідомого сервісу WHO IS, є саме Міністерство оборони Російської Федерації.

На вказаному сайті при пошуку в стрічці новин міністерство оборони Російської Федерації визнало факт здійснення обстрілів міста Харкова, про що 14.07.2022 р. о 13 год. 00 хв. оприлюднило брифінг (текстовий формат та відео формат брифінгу доступні за посиланням веб-сторінки https://function.milru/nеws page/countrу/more-htm?id=12429136@egNews і веб-сторінка із відео https://vk.com/video-133441491_ 456262401, на які здійснюється переадресація з головного сайту веб-сайту міноборони РФ веб-сайту https://mil.ru/). Вказаний брифінг проводився керівником департаменту інформації і масових комунікацій міністерства оборони Російської Федерації генерал-лейтенантом Конашенковим Ігорем Євгеновичем.

Позивач надав до суду запис відеофайлу брифінгу від 14.07.2022 р., зміст якого підтверджує обстріл саме збройними силами РФ міста Харкова.

Оприлюднення зазначеної інформації на офіційному веб-сайті Міністерства оборони Російської Федерації підтверджується протоколом огляду і дослідження змісту веб-сторінок в мережі Інтернет, складеним адвокатом Яценко А.О. на підставі доступних джерел інформації в мережі Інтернет.

Оприлюднення вищезазначеної інформації саме на офіційному веб-сайті Міністерства оборони Російської Федерації https://mil.rn/ підтверджується відомостями про правоволодільця зазначеного сайту, яким є саме Міністерство оборони Російської Федерації. Наведене підтверджується самостійно зібраними адвокатом доказами, - вищевказаним протоколом огляду і дослідження .... в якому в тому числі за загальнодоступними відомостями сервісу пошуку власників доменних імен WHOIS (адреса сервісу в глобальній мережі Інтернет https://who.is/) визначено власника доменного імені https://mil.ni/; та аналогічними загальнодоступними відомостями з загальнодоступного українського пошукового сайту - щодо інформації про власника веб-сайту за посиланням: https://www.ukraine.com.na/uk/domains/whois-service/?domain=mil.ru.

Особа, яка оприлюднила наведену інформацію від імені Міністерства оборони РФ - генерал-лейтенант Конашенков Ігор Євгенович з березня 2017 року указом Президента Російської Федерації призначений керівником Департаменту інформації та масових комунікацій міністерства оборони Російської Федерації. Наведена обставина підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту міністерства оборони РФ mil.ru за подальшим веб-посиланням сторінки у глобальні мережі Інтернет https://structure.mil.ru/management/details.htm?id=10682684@SD_Employee#:~:text=В%20марте%202017%20года%20Указом,звание%20«генерал-лейтенант». При цьому в разі натискання на панель «керівництво» на сайті міноборони РФ https://mil.ru/ здійснюється посилання на веб-сторінку https://structure.mil.ru/management-htm, зі змісту якої вбачається, що верховним головнокомандувачем збройними силами РФ є саме Президент РФ - В.В.Путін.

Зі змісту інформаційного повідомлення - брифінгу Міноборони Російської Федерації від 14.07.2022 вбачається, що відповідні ракетно-артилерійські обстріли, які в тому числі призвели до руйнувань і пошкоджень нежитлових приміщень власників, було нанесено засобами ураження збройних сил РФ і при цьому, такі обстріли по місту Харкову були здійснені умисно. Також за змістом брифінгу від 14.07.2022 р. вбачається, що відповідні ракетно-артилерійські обстріли, які спричинили руйнування нежитлових приміщень у м. Харкові в Україні, було здійснено у ході реалізації так званої «спеціальної воєнної операції» Росії проти України.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що шкода заподіяна майну позивача саме збройними силами відповідача, а відтак, такі дії перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку із пошкодженнями, нанесеними майну власників - ТОВ "Блайбер", ТОВ "Олвест-Трейд", ТОВ "Магнитекс". Крім зазначеного, наведені докази у своїй сукупності свідчать про наявність вини відповідача у формі умислу у заподіянні відповідної шкоди.

Факт здійснення Російською Федерацією проти України так званої «спеціальної воєнної операції» підтверджується Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, Резолюцією ГА ООН від 01.03.2022 № А/ЕS-11/L.1, наказом Міжнародного суду справедливості ООН від 16.03.2022 № 182. А також вказана обставина є загальновідомою.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна, місто-герой Харків.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 6 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

За приписами ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В силу ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 1, ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Суд зазначає, що при вирішенні спорів про відшкодування шкоди за ст. 1166 Цивільного кодексу України, доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов`язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24.03.2022, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додатковим протоколом 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №210/4458/15-ц, від 30.01.2020 у справі 287/167/18-ц, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.08.2017 у справі №761/9437/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.

Преамбулою Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки, у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії Росії проти України в розумінні ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Як вбачається з матеріалів справи, саме внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, позивачу було завдано збитків.

Факт нанесення майнової шкоди позивачу підтверджуються інформацією з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, актом комісійного обстеження, звітами експерта, фотознімками, висновком про вартість розміру реальних збитків нерухомого майна, що зазнало руйнівно впливу внаслідок збройної агресії Російської Федерації нанесеної власникам майна, зробленого ліцензованим суб`єктом оцінювальної діяльності.

Розмір реальних збитків пошкодженого нерухомого майна за курсом НБУ станом на 24.04.2023р. - 36,5686грн/долар США, згідно з висновками експерта становить:

- щодо власника ТОВ "Блайбер" - 840 337,06 доларів США, що є еквівалентом 30 729 950,0 гривень;

- щодо власника ТОВ "Олвест-Трейд" - 807 500,34 доларів США, що є еквівалентом 29 529 157,0 гривень;

- щодо власника ТОВ "Магнитекс" - 813 586,00 доларів США, що є еквівалентом 29 751 693,0 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України "Про міжнародне приватне право", права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 42 Конвенції про правову допомогу, зобов`язання про відшкодування шкоди, крім тих, що випливають із договорів та інших правомірних дій, визначаються за законодавством Договірної Сторони, на території якої мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Одночасно, відповідно до пп. "ж" ст. 11 Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992, права і обов`язки сторін за зобов`язаннями, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, визначаються за законодавством держави, де відбулася подія або інша обставина, що стала підставою для вимог про відшкодування шкоди.

Оскільки подія, яка стала підставою для вимог про відшкодування шкоди (а саме - пошкодження майна) мала місце на території України, то застосовним матеріальним законом при розгляді даного спору є матеріальний закон України.

Відповідно до ст. 17 Загальної декларації прав людини (прийнята і проголошена резолюцією 217А(ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року), кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно зі ст. 1 Протоколу № 1 від 20.03.1952 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами ч. З ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Як було встановлено судом, саме внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, позивачу було завдано збитків.

Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, законодавством України на позивача не покладається обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.

Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювана шкоди. Отже, у контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 21.04.2021 у справі № 648/2035/17, від 14.02.2018 у справі №686/10520/15-ц.

У п.145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom. (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Ст. 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

З урахуванням наведеного, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Права особи в суді повинні бути захищені таким способом, який реально відновить її порушені інтереси.

Захист права власності гарантується першою статтею Додаткового протоколу до Європейської конвенції з прав людини, а відповідальність за порушення вказаного права покладається безпосередньо на державу і настає у тому випадку, коли будь-яке діяння держави має своїм прямим наслідком застосування до особи забороненого поводження.

Крім того, згідно з пунктами 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року, відповідальність у формі відшкодування збитків у випадку порушення правил і звичаїв ведення воєнних дій покладається саме на державу в цілому, як воюючу сторону.

Відтак, стягнення відповідної шкоди також має здійснюватися із держави в цілому, за рахунок усіх наявних у неї активів, зокрема, і майна підрозділів специфічного апарату держави, який реалізує її функції, в тому числі як державних органів, так і інших підприємств, організацій, установ, які реалізовують відповідні державні функції.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-м належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав.

За приписами пунктів 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року, також передбачено, що договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Вона є відповідальною за всі дії вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.

Таким чином, відповідно до наведених положень Цивільного кодексу України та наведеної Конвенції, за шкоду, спричинену порушенням законів і звичаїв війни, відповідальність несе воююча держава в цілому, незважаючи на те, який конкретно підрозділ її збройних сил заподіяв шкоду. За таких умов, пред`явлення у даному разі позовних вимог до російської федерації як до держави в цілому не лише відповідає положенням матеріального закону, але являє собою ефективний спосіб захисту права позивача.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем належними та допустимими доказами не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, тому підлягають задоволенню повністю.

Оскільки позивач на підставі пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, то такий судовий збір стягується з відповідача в дохід бюджету, відповідно до частини 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 4 пункту 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, м. Москва, Житня вулиця, 14) на користь Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) грошові кошти в сумі 2 461 423,40 доларів США, що є еквівалентом 90 010 800,00 грн станом на 24.04.2023 р. за курсом НБУ 36,5686 грн./долар США в якості відшкодування майнової шкоди.

3. Стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, м. Москва, Житня вулиця, 14) на користь Державного бюджету України 1 059 800,00 грн. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "10" червня 2024 р.

Суддя М.І. Шатерніков