Постанова

від 11.06.2024 по справі 910/1800/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/1800/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Кондратова І. Д.,

за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю. А.,

представників учасників справи:

позивача - Анопреєнко Г. Т., Букрєєв В. А.,

відповідача - Демчук Н. В., Калько Д. О.,

третьої особи - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району міста Києва

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Шкурдової Л. М.

від 11.07.2023 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Демидова А. М., Владимиренко С. В., Ходаківська І. П.

від 16.01.2024

за позовом ОСОБА_1

до Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району міста Києва

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація

про визнання недійсними рішення правління, рішення загальних зборів та зобов`язання вчинити дії,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району міста Києва про:

- визнання недійсним рішення правління Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району міста Києва, оформленого протоколом № 10 від 18.08.2020;

- визнання недійсним рішення загальних звітно-виборних зборів членів Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району міста Києва, оформленого протоколом № 2908 від 29.08.2020;

- зобов`язання Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації змінити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційний запис про державну реєстрацію зміни керівника юридичної особи - Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району міста Києва.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення правління Садівницького товариства "Бджілка", оформлені протоколом № 10 від 18.08.2020, прийняті неправомочним складом правління, а тому такі рішення є незаконними, а відтак є незаконними і результати голосування під час проведення загальних звітно-виборних зборів членів Садівницького товариства "Бджілка", які відбулися 29.08.2020, щодо обрання нового правління Садівницького товариства "Бджілка" і призначення з 30.08.2020 головою правління ОСОБА_2 . Наведене, за твердженням позивача, є підставою для зміни відомостей в Єдиному державному реєстрі, яка стосується державної реєстрації зміни керівника Садівницького товариства "Бджілка", здійсненої 05.10.2020, номер запису 1000651070016010761. Крім того, за доводами позивача, на час проведення 18.08.2020 засідання правління ані статут Садівницького товариства "Бджілка", ані Закон України "Про кооперацію" не передбачали прийняття рішення правлінням Садівницького товариства "Бджілка" про проведення загальних звітно-виборних зборів Садівницького товариства "Бджілка" шляхом письмового опитування, як і проведення таким шляхом самих загальних зборів. Більш того, голосування бюлетенями в порушення пункту 4.2.9 статуту Садівницького товариства "Бджілка" продовжувалось протягом декількох днів після 29.08.2020 (загальних звітно-виборних зборів). Також позивач вказав про порушення процедури скликання і проведення 29.08.2020 звітно-виборних зборів Садівницького товариства "Бджілка". Так, за твердженням позивача, про проведення 29.08.2020 загальних звітно-виборних зборів Садівницького товариства "Бджілка" позивач як член Садівницького товариства "Бджілка" не знав, оскільки про порядок денний, дату, місце та час проведення загальних зборів за 10 днів до визначеного строку його ніхто належним чином не повідомив. Крім того, позивач послався на відсутність під час проведення цих зборів кворуму для прийняття рішень. З урахуванням викладеного, на переконання позивача, у зв`язку з недотриманням органами Садівницького товариства "Бджілка" вимог статей 4, 15 Закону України "Про кооперацію" та пункту 4.2.9 статуту Товариства при скликанні і проведенні зборів, його право як члена Товариства на участь у загальних зборах і голосуванні при прийнятті рішення є порушеним та підлягає захисту.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

05.08.1997 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Садівницького товариства "Бджілка" (код 25666562), про що 12.03.2008 до Єдиного державного реєстру внесено запис № 10651200000010761.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 у справі № 910/2811/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021, встановлено, що відповідно до державного акта на право приватної власності на землю IV-КВ №151170 від 15.03.2001 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ) загальною площею 0,0600 га, є членом Садівницького товариства "Бджілка" (ідентифікаційний код 25666562) та згідно з протоколом № 4 Садівницького товариства "Бджілка" від 18.04.2014 обіймав посаду голови правління зазначеного товариства.

Рішенням загальних зборів членів Садівницького товариства "Бджілка" від 23.04.2016, оформленим протоколом № 8, затверджено статут Садівницького товариства "Бджілка" (далі - статут Садівницького товариства "Бджілка" в редакції 2016 року).

Відповідно до пунктів 1.3, 1.6.1, 2.1.2 статуту Садівницького товариства "Бджілка" в редакції 2016 року Товариство здійснює свою діяльність на 188 земельних ділянках, що надані в користування згідно із рішеннями Київського міськвиконкому № 720 від 15.04.1958, № 538 від 12.04.1966, № 500/4 від 28.03.1967, № 1277 від 29.07.1969, № 64/23 від 21.01.1980 за адресою: Дарницький район, с. Осокорки, вул. Садова, 50, 50а, 51, 52, 53; є обслуговуючим кооперативом; засновники Товариства (188 земельних ділянок) з моменту його державної реєстрації є членами Товариства та мають всі права та обов`язки членів Товариства.

22.10.2017 на загальних зборах членів Садівницького товариства "Бджілка" були прийняті рішення, оформлені протоколом № 11, за результатом розгляду питань порядку денного: 1. Обрання голови та секретаря загальних зборів членів Садівницького товариства "Бджілка"; 2. Перевибори голови правління Садівницького товариства "Бджілка", членів правління та ревізійної комісії; 3. Скасування протоколу № 8 від 23.04.2016. Внесення змін до статуту; 4. Питання передачі електричних мереж Садівницького товариства "Бджілка" у власність Публічного акціонерного товариства "Київенерго"; 5. Інші організаційні питання.

За результатами розгляду питань порядку денного вирішено:

- з першого питання: обрати головою загальних зборів ОСОБА_3 , секретарем загальних зборів - ОСОБА_4 ;

- з другого питання: звільнити від виконання обов`язків діюче правління в повному складі та голову правління Садівницького товариства "Бджілка" ОСОБА_1 ; обрати нове правління Садівницького товариства "Бджілка" у новому персональному складі; обрати головою правління Садівницького товариства "Бджілка" ОСОБА_3.; обрати ревізійну комісію у персональному складі;

- з третього питання: скасувати протокол № 8 від 23.04.2016 та визнати статут Садівницького товариства "Бджілка" у редакції 2016 року таким, що прийнятий із порушенням законодавства та статуту Товариства; затвердити нову редакцію статуту; надати необхідні повноваження новообраному голові Садівницького товариства "Бджілка" ОСОБА_3 право підпису статуту та реєстрації статуту Садівницького товариства "Бджілка" у Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

- із четвертого питання: доручити новому правлінню опрацювати умови переходу на прямі договори з Публічним акціонерним товариством "Київенерго" та проінформувати всіх членів Садівницького товариства "Бджілка" на наступних загальних зборах;

- з п`ятого питання: здійснити повний аудит енергосистеми та фінансового стану Садівницького товариства "Бджілка"; зобов`язати колишнього голову правління Садівницького товариства "Бджілка" ОСОБА_1 передати печатку, ключ та всі реєстраційні та фінансові документи обраному голові правління Садівницького товариства "Бджілка" ОСОБА_3 негайно після вступу ОСОБА_3 на посаду голови правління Садівницького товариства "Бджілка"; доручити право підпису протоколу загальних зборів голові зборів ОСОБА_3 та секретарю зборів ОСОБА_4 .

Відповідно до статуту Садівницького товариства "Бджілка" в новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів членів Садівницького товариства "Бджілка" від 22.10.2017, оформленим протоколом № 11 (далі - статут Садівницького товариства "Бджілка" в редакції 2017 року), Товариство здійснює свою діяльність на 188 земельних ділянках, які надані у користування Рішеннями Київського міськвиконкому № 720 від 15.04.1958, № 538 від 12.04.1966, № 500/4 від 28.03.1967, № 1277 від 29.07.1969, № 64/23 від 21.01.1980, за адресою: АДРЕСА_2 ; 50а; 51; 52; 53 (пункт 1.3 статуту). Тип Товариства: Обслуговуючий кооператив (підпункт 1.6.1 пункту 1.6 статуту).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру, сформованого станом на 15.08.2020, засновниками (учасниками) Садівницького товариства "Бджілка" є 188 громадян.

18.08.2020 проведено засідання правління Садівницького товариства "Бджілка" з таким порядком денним: 1. Обрання голови та секретаря засідання; 2. Затвердження реєстру членів Садівницького товариства "Бджілка"; 3. Організація проведення загальних звітно-виборних зборів членів Садівницького товариства "Бджілка", як відбудуться 29.08.2020 в умовах карантину; 4. Різне.

Згідно з протоколом № 10 засідання правління Садівницького товариства "Бджілка" від 18.08.2020 у засіданні правління Садівницького товариства "Бджілка" взяли участь члени правління у кількості 6 осіб від загального складу 7 осіб, зокрема були присутні ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а ОСОБА_10 - був відсутній.

З першого питання порядку денного прийнято рішення обрати секретарем засідання ОСОБА_5 , а головою - ОСОБА_2 . З другого питання порядку денного прийнято рішення затвердити реєстр членів Садівницького товариства "Бджілка" у кількості 151 особа. З третього питання порядку денного прийнято таке рішення: звернутися до членів Садівницького товариства "Бджілка" через соцмережі з пропозицією провести загальні звітно-виборні збори членів Садівницького товариства "Бджілка", які відбудуться 29.08.2020, шляхом голосування через видані бюлетені для подальшого прийняття рішення та голосування з питань порядку денного; затвердити форму бюлетеня для голосування та пояснювальну записку як доповнення для голосування на загальних звітно-виборних зборах членів Садівницького товариства "Бджілка", які відбудуться 29.08.2020; затвердити порядок денний загальних звітно-виборних зборів членів Садівницького товариства "Бджілка", які відбудуться 29.08.2020. З четвертого питання порядку денного прийнято такі рішення: під час проведення загальних звітно-виборних зборів членів Садівницького товариства "Бджілка" внести пропозицію обрати головою зборів - ОСОБА_6 , а секретарем - ОСОБА_11 ; обрати лічильну комісію для подальшого опрацювання голосування по бюлетенях та підрахунку голосів у наступному складі: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 .

Вказані рішення оформлені протоколом № 10 засідання правління Садівницького товариства "Бджілка" від 18.08.2020.

29.08.2020 проведено загальні звітно-виборні збори членів Садівницького товариства "Бджілка", оформлені протоколом № 2908 від 29.08.2020, з таким порядком денним: 1. Затвердження реєстру членів Садівницького товариства "Бджілка"; 2. Звіт правління; 3. Урегулювання взаємовідносин між Садівницьким товариством "Бджілка" та членами Садівницького товариства "Бджілка" щодо користування електроенергією; 4. Вибори правління та Голови правління; 5. Розмір вступного, цільового та членського внесків; 6. Різне.

Згідно з протоколом № 2908 загальних звітно-виборних зборів членів Садівницького товариства "Бджілка" від 29.08.2020 на загальні звітно-виборні збори членів Садівницького товариства "Бджілка" прибули 81 член Садівницького товариства "Бджілка" від загальної кількості 151 члена Садівницького товариства "Бджілка".

Також у протоколі № 2908 від 29.08.2020 зазначено, що враховуючи рекомендації МОЗ стосовно небезпеки поширення COVID-19, керуючись статутом Садівницького товариства "Бджілка", Законом України "Про кооперацію", прийнято рішення провести загальні звітно-виборні збори шляхом заповнення та голосування по бюлетенях. Бюлетені вручались особисто членам Садівницького товариства "Бджілка" або їх уповноваженим представникам. Всього було роздано 81 бюлетень, а 4 особи, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 утримались від голосування шляхом незаповнення та нездачі бюлетенів лічильній комісії.

З протоколу № 2908 від 29.08.2020 вбачається, що: з першого питання порядку денного на загальних звітно-виборних зборах членів Садівницького товариства "Бджілка" вирішено прийняття нових власників ділянок та внесення змін до реєстру Садівницького товариства "Бджілка" і затвердження загальними зборами перенести на наступні загальні збори з обов`язковою присутністю нових власників ділянок; з другого питання порядку денного на загальних звітно-виборних зборах членів Садівницького товариства "Бджілка" вирішено затвердити звіт правління за період листопад 2017 року - серпень 2020 року; визнати роботу правління Садівницького товариства "Бджілка" задовільною; з третього питання порядку денного на загальних звітно-виборних зборах членів Садівницького товариства "Бджілка" вирішено затвердити правила користування електричною енергією в Садівницькому товаристві "Бджілка"; з четвертого питання порядку денного на загальних звітно-виборних зборах членів СТ "Бджілка" вирішено: - обрати правління Садівницького товариства "Бджілка" в наступному складі: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_16 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_6 , ОСОБА_19 , ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 ; - звільнити голову правління Садівницького товариства "Бджілка" ОСОБА_21 з 29.08.2020, призначити головою правління Садівницького товариства "Бджілка" ОСОБА_2 , починаючи з 30.08.2020, доручити голові правління Садівницького товариства "Бджілка" ОСОБА_2. здійснити всі необхідні дії щодо державної реєстрації змін до відомостей про голову правління Садівницького товариства "Бджілка", що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Приватним нотаріусом Маковеєвою О.В. проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Садівницьке товариство "Бджілка" (код 25666562), номер запису 1000651070016010761 від 05.10.2020, а саме: зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою; зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи.

3. Короткий зміст судових рішень

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі № 910/1800/23 позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано недійсним рішення правління Садівницького товариства «Бджілка», оформлені протоколом №10 від 18.08.2020. Визнано недійсним рішення загальних звітно-виборних зборів членів Садівницького товариства «Бджілка», оформлені протоколом №2908 від 29.08.2020. Зобов`язано Дарницьку районну в місті Києві державну адміністрацію змінити в Єдиному державному реєстрі реєстраційний запис 1000651070016010761 від 05.10.2020 про державну реєстрацію зміни керівника юридичної особи - Садівницького товариства «Бджілка».

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

- на момент прийняття правлінням Садівницького товариства "Бджілка" оспорюваного рішення, яке оформлене протоколом № 10 від 18.08.2020, склад правління Товариства не мав дієздатності, оскільки рішення загальних зборів членів Товариства, оформлене протоколом № 11 від 22.10.2017 про обрання складу правління Товариства визнано недійсним рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 у справі № 910/2811/20. Тобто, станом на час прийняття правлінням Садівницького товариства "Бджілка" рішень від 18.08.2020 склад такого правління Товариства був неправомочним, а відтак такий склад правління Садівницького товариства "Бджілка" не мав права та повноважень приймати рішення щодо затвердження реєстру членів Садівницького товариства "Бджілка", визначення порядку проведення загальних зборів, порядку прийняття рішень та голосування, а також щодо затвердження порядку денного зборів, запланованих на 29.08.2020;

- загальні звітно-виборчі збори членів Садівницького товариства "Бджілка" скликано та проведено неправомочним складом правління Садівницького товариства "Бджілка", а тому рішення оформлені протоколом № 2908 від 29.08.2020, є також незаконними;

- матеріали справи не містять належних доказів повідомлення позивача про дату, місце та час проведення та порядок денний загальних зборів Садівницького товариства "Бджілка", що відбулись 29.08.2020;

- загальні звітно-виборні збори членів Садівницького товариства "Бджілка", проведені 29.08.2020, не правомочні були вирішувати питання поставлені на порядок денний, оскільки на них були присутні менше половини його членів, тобто був відсутній кворум для прийняття поставлених на голосування питань;

- у протоколі № 2908 від 29.08.2020 зазначено, що прийнято рішення провести загальні звітно-виборні збори шляхом заповнення та голосування по бюлетеням. Бюлетені вручались особисто членам Садівницького товариства "Бджілка" або їх уповноваженим представникам. Всього було роздано 81 бюлетень, а 4 особи, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 утримались від голосування шляхом не заповнення та не здачі бюлетенів лічильній комісії. Отже, з протоколу вбачається, що бюлетені вручались не тільки особисто членам Садівницького товариства "Бджілка", але і їх уповноваженим представникам. Статутом в редакції 2017 року не було передбачено делегування прав та обов`язків членів кооперативу уповноваженим представникам чи іншим особам. Крім того, матеріали справи не містять доказів підтвердження повноважень представників, яким згідно із протоколом № 2908 від 29.08.2020 були вручені бюлетні для голосування. Статтею 15 Закону України «Про кооперацію» та пунктом 4.2.9 статуту встановлено, що загальні збори правомочні вирішувати питання, якщо особисто на зборах присутні більше половини всіх членів Садівницького товариства "Бджілка", а не їх представників. При цьому право отримувати бюлетені для членів Товариства і право приймати участь у проведенні загальних зборів не є тотожнім поняттям. Таким чином, такі особи не мали бути враховані під час встановлення кворуму для проведення загальних звітно-виборних зборів членів Садівницького товариства "Бджілка" 29.08.2020 та прийняття на них рішень;

- строк позовної давності за вимогами про визнання недійсними рішення засідання правління Садівницького товариства "Бджілка" від 18.08.2020, оформлені протоколом № 10 від 18.08.2020, та рішення загальних звітно-виборчих зборів членів Садівницького товариства "Бджілка" від 29.08.2020, оформлені протоколом № 2908 від 29.08.2020, позивачем не пропущено;

- зміни до відомостей щодо Садівницького товариства "Бджілка", внесені 05.10.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за реєстраційним номером № 1000651070016010761, було проведено на підставі оскаржуваних рішень від 29.08.2020, отже вимога про зміну в Єдиному державному реєстрі реєстраційний запис 1000651070016010761 від 05.10.2020 про державну реєстрацію зміни керівника юридичної особи - Садівницького товариства "Бджілка", є похідною від вимоги про скасування рішень загальних зборів Садівницького товариства "Бджілка", оформлених протоколом № 2908 від 29.08.2020, а відтак підлягає задоволенню.

Постановою від 16.01.2024 Північний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі № 910/1800/23 в частині задоволення позовної вимоги про зобов`язання Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації вчинити дії. Ухвалив у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації вчинити дії - відмовив. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі № 910/1800/23 - залишив без змін.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що:

- з огляду на відсутність станом на 18.08.2020 повноважень у членів правління Садівницького товариства "Бджілка" як виконавчого органу, місцевий господарський суд дійшов правильних висновків, що прийняті таким складом рішення, оформлені протоколом № 10 від 18.08.2020, є незаконними, а тому підлягають визнанню недійсними;

- як встановив місцевий господарський суд і свідчать матеріали справи, загальні звітно-виборні збори членів Садівницького товариства "Бджілка" від 29.08.2020, оформлені протоколом № 2908 від 29.08.2020, було скликано та проведено складом правління Садівницького товариства "Бджілка", який, як встановлено вище, був неправомочним. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про те, що вказані загальні звітно-виборні збори членів Садівницького товариства "Бджілка", які скликані та проведені неправомочним складом правління відповідача, є також незаконними;

- як встановлено місцевим господарським судом і перевірено судом апеляційної інстанції, матеріали справи не містять доказів направлення позивачу повідомлення про скликання правлінням загальних зборів на 29.08.2020 з порядком денним цих зборів;

- колегією суддів апеляційної інстанції визнається обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що загальні звітно-виборні збори членів Садівницького товариства "Бджілка", проведені 29.08.2020, не правомочні були вирішувати питання, поставлені на порядок денний, оскільки на них були присутні менше половини членів Товариства, тобто був відсутній кворум для вирішення питань порядку денного;

- місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовну давність за вимогою про визнання недійсними рішень загальних звітно-виборних зборів членів Садівницького товариства "Бджілка" від 29.08.2020, оформлених протоколом № 2908 від 29.08.2020, позивачем не пропущено;

- оскільки позовна вимога про зобов`язання Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації змінити в Єдиному державному реєстрі реєстраційний запис 1000651070016010761 від 05.10.2020 про державну реєстрацію зміни керівника юридичної особи - Садівницьке товариство "Бджілка", не містить чітких дій, необхідних для виконання державним реєстратором, задоволення такої вимоги є, фактично, покладенням судом на державного реєстратора обов`язку самостійно визначити, які саме відомості необхідно змінити, які виключити чи на які замінити в Єдиному державному реєстрі, тоді як державний реєстратор відповідно до законодавства такими повноваженнями не наділений. Не врахувавши викладеного, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення зазначеної позовної вимоги.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 в частині задоволених позовних вимог, та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у позові.

Скаржник у якості підстав касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції зазначив пункти 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України:

- суди першої та апеляційної інстанцій застосували приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України без урахування висновків щодо застосування цих норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20;

- суди не в повній мірі дослідили зібрані у справі докази (пункт 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, в частині, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції, залишити без змін.

Крім того, позивач надіслав до Суду виступ у судовому засіданні, в якому просить скасувати постанову в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання вчинити дії, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Оскільки рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються лише в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсними рішення правління та рішення загальних зборів, Верховний Суд не перевіряє обґрунтованість та законність судових рішень в частині позовної вимоги про зобов`язання Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації змінити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційний запис про державну реєстрацію зміни керівника юридичної особи - Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району міста Києва.

6. Позиція Верховного Суду

За чинним конституційним правопорядком, що його визначено приписами пункту 14 частини першої статті 92, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, на рівні закону забезпечується право на апеляційний перегляд кожної справи, а право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується лише в тих випадках, що їх визначив законодавець.

У постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя (пункти 5.10, 5.16, 5.21 постанови).

У статті 287 Господарського процесуального кодексу України, якою регламентоване право касаційного оскарження, визначено перелік судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню у господарському процесі, а також визначені підстави та випадки, коли касаційне оскарження допускається.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовуються правила статті 300 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1).

Касаційне провадження у справі відкрито відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Наведене узгоджується із частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) відсутня постанова Верховного Суду про відступлення від такого висновку; (3) висновок Верховного Суду стосується правовідносин, які є подібними.

При цьому, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду.

Так, у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду визначила наступні критерії подібності правовідносин у розумінні норм процесуального законодавства:

- термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші (пункт 24 постанови);

- для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями (пункт 25 постанови);

- подібність спірних правовідносин, виявлена одночасно за трьома критеріями, означатиме тотожність цих відносин (однакового виду суб`єкти, однаковий вид об`єкта й однакові права та обов`язки щодо нього). Але процесуальний закон не вимагає встановлювати тотожність. З огляду на значення слова "подібний" не завжди означає тотожність (пункт 28 постанови);

- у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин (пункт 31 постанови).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини) (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

Здійснена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови).

Суд відхиляє доводи скаржника про те, що суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не врахували правові висновки Верховного Суду, викладені: у постановах від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20 щодо застосування статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, з огляду на таке.

У справі № 910/15262/18, що переглядалась Верховним Судом, предметом позову були вимоги про визнання недійсним договору та відшкодування збитків. В обґрунтування позовної вимоги про визнання недійсним оспорюваного договору управління майном (активами) від 06.09.2018, що укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2, позивач посилався на те, що відповідачем-1 в порушення вимог статті 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» не було проведено конкурс для відбору суб`єктів оціночної діяльності, які б мали право здійснити оцінку активів переданих в управління за оспорюваним договором. В обґрунтування позовної вимоги про стягнення збитків, які завдані позивачу внаслідок укладення оспорюваного договору, позивач посилався на те, що після укладення оспорюваного договору він позбавлений можливості користуватись орендованим майном, яке передано в управління відповідачу-2, проте, зобов`язаний сплачувати за договором суборенди №СУ/НА-02 від 29.12.2017 орендну плату, а тому збитки позивача дорівнюють розміру сплаченої ним орендної плати. Судами першої та апеляційної інстанцій у позові відмовлено. Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, виходив з того, що позивачем, який не є стороною оспорюваного правочину, не було доведено порушення його прав, щодо захисту яких було пред`явлено позов у цій справі. Відтак, Верховний Суд зазначив, що відсутність порушення спірним договором прав та інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.

У справі № 910/6091/19, що переглядалась Верховним Судом, предметом позову були вимоги про визнання недійсним додаткового договору про внесення змін до договору управління майном (активами). Позов обґрунтовано тим, що на думку позивача, відповідний додатковий договір підлягає визнанню нікчемним, оскільки суперечить статті 37 Закону України «Про публічні закупівлі» та є недійсним у силу вимог закону. Судами першої та апеляційної інстанцій у позові відмовлено. Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, виходив з того, що позивачем, який не є стороною оспорюваного правочину, не було доведено порушення його прав, щодо захисту яких було пред`явлено позов у цій справі. Відтак, Верховний Суд зазначив, що відсутність порушення спірним договором прав та інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.

У справі № 910/5958/20, що переглядалась Верховним Судом, предметом позову були вимоги про визнання недійсним контракту. Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на невідповідність контракту від 02.11.2011 № 1219 вимогам законодавства України, а саме приписам статті 228 Цивільного кодексу України. Судами першої та апеляційної інстанцій у позові відмовлено. Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, виходив з того, що позивач, який не є стороною оспорюваного контракту, не довів наявності у нього іншого порушеного права (інтересу), аніж виникнення за контрактом обов`язку з відшкодування АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» податку на додану вартість за рахунок коштів Державного бюджету. Відтак, Верховний Суд зазначив, що у задоволенні позову належало відмовити виключно з підстав відсутності порушення цивільних прав та законних інтересів позивача.

Таким чином, проаналізувавши зміст наведених постанов Верховного Суду (на неврахування висновків викладених у яких посилався скаржник) та оскаржуваних судових рішень у справі, що переглядається, за критеріями подібності, колегія суддів дійшла висновку, що справи є неподібними, відрізняються предметом, підставами позову та фактично-доказовою базою; рішення у справах ухвалені за іншого правового регулювання та за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, і за іншими поданими сторонами та оціненими судами доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) і прийнято судове рішення, що виключає їх подібність як за правовим регулюванням, так і за змістовним критерієм.

Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження.

Щодо інших доводів касаційної скарги зазначених скаржником в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті Господарського процесуального кодексу України, а саме, що судами неповністю досліджено зібрані у справі докази.

Відповідно до частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Однак, підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, наведена скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку, не отримала підтвердження, після відкриття касаційного провадження, у зв`язку із чим такі доводи як неналежне дослідження зібраних у справі доказів відхиляються судом касаційної інстанції. При цьому, доводи касаційної скарги наведені в обґрунтування підстави касаційного оскарження передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України також зводяться до незгоди скаржника із наданою судами оцінкою доказам у справі та переоцінкою обставин справи, що суперечить положенням статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

Будь-яких інших підстав касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не зазначив у поданій касаційній скарзі.

Крім того, Судом відхиляються аргументи позивача щодо наявності підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання вчинити дії, оскільки висновки апеляційного господарського суду в частині розгляду позовної вимоги про зобов`язання вчинити дії не є предметом даного касаційного перегляд, про що зазначено в 5 розділі цієї постанови.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними (пункт 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 910/1800/23 за касаційною скаргою Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та залишення касаційної скарги в частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 910/1800/23 з підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.

8. Судові витрати

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження у справі № 910/1800/23 за касаційною скаргою Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району міста Києва в частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 910/1800/23 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 910/1800/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді С. В. Бакуліна

І. Д. Кондратова