Постанова

від 04.06.2024 по справі 913/50/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 913/50/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача - Суткового А. М. (адвокат),

третіх осіб - не з`явилися,

прокуратури - Круш Т. О. (за посвідченням),

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області

про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі

за позовом заступника керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Луганської обласної державної адміністрації - обласної військово-цивільної адміністрації

до Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Державного підприємства "Білокуракинське лісомисливське господарство",

2) Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України",

3) Державного підприємства "Старобільське лісомисливське господарство",

та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області,

про витребування земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

1. Рішенням Господарського суду Луганської області від 04.09.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024, у задоволенні позову відмовлено повністю. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.01.2022 у справі № 113/22.

2. Додатковим рішенням Господарського суду Луганської області від 20.09.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024, клопотання Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області (далі - Лозно-Олександрівська СВА, відповідач, заявник) від 08.09.2023 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 913/50/22 задоволено частково. Стягнуто з Луганської обласної прокуратури на користь Лозно-Олександрівської СВА витрати на професійну правничу допомогу адвоката Суткового А. М. у розмірі 51 000 грн. У задоволенні решти вимог клопотання відмовлено.

3. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.04.2024 касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Луганської області від 04.09.2023, додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 20.09.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі № 913/50/22 залишено без змін.

4. 06.05.2024 Лозно-Олександрівська СВА через систему "Електронний суд" звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в справі № 913/50/22, в якій (заяві) просить розподілити судові витрати шляхом стягнення з Харківської обласної прокуратури витрат на професійну правничу допомогу адвоката Суткового А. М. в загальній сумі 35 760,33 грн, які будуть понесені заявником під час касаційного провадження в цій справі, з яких: 30 000 грн - фіксований гонорар за супровід розгляду справи в суді касаційної інстанції, складання та подання відзиву на касаційну скаргу, представництво при розгляді в суді касаційної інстанції; 3000 грн - за участь адвоката у судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; 1410 грн - добові за 2 календарні дні відрядження адвоката для участі в судовому засіданні в суді касаційної інстанції; 1340,33 грн - вартість проїзду залізничним транспортом з м. Львова до м. Києва та в зворотному напрямку.

5. На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу під час касаційного провадження в справі № 913/50/22 відповідач долучив до заяви такі докази:

1) копії договору про надання послуг з адвокатської діяльності від 29.04.2024 № 52 (далі - договір № 52) та додатка № 1 до нього (специфікації);

2) копію акта від 02.05.2-24 № 1 до договору № 52;

3) копію ордера від 29.04.2024 серії АН № 1412863, виданого адвокату Сутковому А. М. на представництво інтересів Лозно-Олександрівської СВА у Верховному Суді;

4) копії роздрукованих двох електронних посадочних документів (залізничних квитків) від 12.04.2024 на загальну суму 1340,33 грн за маршрутами Львів-Київ і Київ-Львів відповідно.

6. Зазначена заява аргументована посиланням на положення статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також на ту обставину, що Верховним Судом під час ухвалення постанови в цій справі не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, які будуть понесені відповідачем у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції.

7. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.05.2024 заяву Лозно-Олександрівської СВА про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в справі № 913/50/22 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04.06.2024.

8. Колегія суддів, дослідивши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, дійшла висновку про необхідність задоволення зазначеної заяви частково з огляду на таке.

9. Відповідно до частин 1- 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

10. Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

11. При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

12. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

13. 04.04.2024, тобто ще до ухвалення Верховним Судом постанови від 30.04.2024 у справі № 913/50/22, відповідач у поданому відзиві на касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Луганської області від 04.09.2023, додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 20.09.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у цій справі заявив про те, що ним попередньо очікується понесення витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції у сумі 33 000 грн (без урахування компенсації вартості квитків на проїзд для участі в судовому засіданні та добових витрат).

Отже, заявник дотримався вимог пункту 2 частини 8 статті 129 ГПК України щодо подання відповідної заяви.

14. У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності (такий висновок викладено в пунктах 44, 47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

15. Таким чином, у розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (аналогічні правові висновки викладено в пунктах 6.1 і 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

16. Верховний Суд установив, що згідно з пунктами 1.1, 2.5 договору № 52 адвокат Сутковий А. М. (далі - Адвокат) зобов`язується здійснити представництво прав та інтересів Клієнта (Лозно-Олександрівської СВА) при розгляді справи № 913/50/22 на стадії касаційного провадження, код ДК 021:2015 79110000-8 - послуги з юридичного консультування та юридичного представництва (послуги з адвокатської діяльності) а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором. На підтвердження факту надання Адвокатом Клієнту правової допомоги відповідно до умов цього договору складається акт приймання-передачі адвокатських послуг і направляється Клієнту.

Пунктами 4.1- 4.4 договору № 52 передбачено, що сума договору становить 35 760,33 грн без ПДВ. Вартість послуг Адвоката становить: за супровід розгляду справи в суді касаційної інстанції, складання та подання відзиву на касаційну скаргу, представництво при розгляді в суді касаційної інстанції тощо оплачується Клієнтом Адвокату у виді фіксованого гонорару у розмірі 30 000 грн. Додатково оплачується: участь Адвоката у судових засіданнях у розмірі 3000 грн за одне судове засідання; добові в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження для участі у судових засіданнях у розмірі 710 грн; вартість проїзду з м. Львова до місця слухання справи на залізничному транспорті. Вартість послуг Адвоката сплачується Клієнтом у такому порядку: 100 % - протягом десяти днів з дати підписання відповідного акта наданих послуг. Фіксований гонорар сплачується Клієнтом у такому порядку: 100 % - протягом десяти днів з дати ухвалення постанови судом касаційної інстанції.

17. 02.05.2024 Адвокатом і Клієнтом складено та підписано акт № 1 до договору № 52, зі змісту якого вбачається, що сторони узгодили такий перелік і вартість тарифікованих послуг на загальну суму 35 760,33 грн, які були надані на виконання вказаного договору:

1) представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні 30.04.2024 (в приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 202) - 3000 грн;

2) проїзд Адвоката з м. Львова до м. Києва 29.04.2024 - 700,70 грн;

3) проїзд Адвоката з м. Києва до м. Львова 01.05.2024 - 639,63 грн;

4) добові Адвоката - 1420 грн (за 2 календарних дні);

5) супровід розгляду справи в суді касаційної інстанції, складання та подання відзиву на касаційну скаргу, надання правового висновку, консультацій та інше - 30 000 грн.

Відповідно до цього акта Клієнт визнає та приймає виконану роботу та надані Адвокатом послуги згідно з договором.

18. За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

19. Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постановах від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21, від 26.10.2022 у справі № 910/4277/21, від 18.04.2023 у справі № 903/378/22, від 23.03.2023 у справі № 921/434/21, від 25.04.2023 у справі № 910/21424/21, від 01.12.2021 у справі № 641/7612/16-ц, від 10.08.2022 у справі № 369/3817/19, від 27.04.2023 у справі № 280/4115/20 неодноразово виснував про те, що такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі в судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (такий же висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21).

Зокрема в пунктах 3.45- 3.47 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 викладено такий правовий висновок:

"Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад, написання процесуального документа чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок зі вчинення комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні".

20. Наведеними висновками Верховного Суду і наявними в матеріалах справи протоколом судового засідання та копією електронного посадочного документа від 12.04.2024 за маршрутом Львів-Київ повністю підтверджуються доводи заявника про необхідність стягнення обґрунтованих витрат відповідача у фіксованому розмірі, пов`язаних з участю адвоката Суткового А. М. у судовому засіданні Верховного Суду (вартістю в 3000 грн), яке відбулося 30.04.2024, та витрат на проїзд залізничним транспортом у сумі 700 грн (до місця слухання справи, тобто загальною вартістю 3700 грн.

21. Що стосується акта № 1 до договору № 52 в частині надання інших послуг з представництва інтересів відповідача в суді касаційної інстанції, колегія суддів зауважує, що послуги адвоката за "супровід розгляду справи в суді касаційної інстанції, надання правового висновку, консультацій та інше" цілком охоплюються послугою зі "складання та подання відзиву на касаційну скаргу" з огляду на відсутність підготовки адвокатом Сутковим А. М. будь-яких інших процесуальних документів.

При цьому колегія суддів вважає необґрунтованим і неспівмірним включення заявником до витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, витрат з підготовки відзиву на касаційну скаргу в сумі 30 000 грн, оскільки вказаний відзив є дуже схожим за своїм змістом та правовим обґрунтуванням із раніше поданим відзивом на апеляційну скаргу, що вочевидь не призвело до значного збільшення обсягу та часу юридичної роботи адвоката з метою оформлення відзиву на касаційну скаргу, а тому наявні правові підстави для зменшення зазначеної завищеної суми витрат на правову допомогу до 12 300 грн.

22. Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статі 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

23. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

24. Верховний Суд зазначає, що на порушення вимог статей 13, 14, 73, 74, 86 ГПК України адвокат Сутковий А. М. не надав жодних доказів на підтвердження понесення витрат у виді добових на суму 1420 грн (за 2 дні відрядження для участі в судовому засіданні).

Разом з тим наявне включення заявником до складу витрат, які підлягають відшкодуванню, вартості проїзду адвоката Суткового А. М. залізничним транспортом за маршрутом Київ-Львів (тобто в зворотному напрямку) в сумі 639,63 грн не відповідає як вимогам частини 1 статі 14 ЦК України, так і умовам пункту 4.2 договору № 52, за змістом якого обсяг додаткових послуг адвоката чітко обмежується вартістю проїзду з м. Львова до місця слухання справи на залізничному транспорті.

25. З огляду на викладене вище, відшкодуванню заявнику підлягають витрати на професійну правничу допомогу в зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції на загальну суму 16 000 грн, з яких: 12 300 грн витрат на підготовку відзиву на касаційну скаргу; 3000 грн витрат за участь в судовому засіданні; 700 грн підтверджених витрат на проїзд до місця слухання справи), а в стягненні решти заявлених витрат (у сумі 19 760,33 грн) необхідно відмовити.

26. Водночас у пунктах 127- 134, 141- 144, 146, 168, 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 сформульовано такі висновки щодо комплексного застосування норм статті 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 126, 129 ГПК України, статті 30 Закону № 5076-VI у подібних правовідносинах:

"Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".

27. У пункті 169 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду, зазначила про наявність у суду права на підставі частин 5, 6 статті 126 ГПК України зменшувати розмір фіксованого гонорару в разі доведення іншою стороною обставин його неспівмірності зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо, з чим до речі узгоджується викладений в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 висновок про те, що з урахуванням положень частини 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

28. 17.05.2024 Харківська обласна прокуратура через систему "Електронний суд" звернулася до Верховного Суду із запереченнями щодо заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі, в яких просить відмовити в задоволенні заяви Лозно-Олександрівської СВА про ухвалення додаткового рішення.

Колегія суддів вважає, що вказані заперечення в розумінні частини 5 статті 126 ГПК України є клопотанням про зменшення розміру витрат на правову допомогу.

29. Обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, Харківська обласна прокуратура наголошує на тому, що: 1) заявник не надав жодних належних доказів на обґрунтування заявлених до стягнення витрат у виді добових у розмірі 710 грн за один день відрядження для участі в судовому засіданні; 2) заявлений відповідачем розмір фіксованого гонорару (в сумі 30 000 грн) є непропорційним до предмета спору та неспіврозмірним зі складністю цієї справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій здійснювався за участю одного й того самого представника Лозно-Олександрівської СВА, що й на стадії касаційного провадження - адвоката Суткового А. М., позовні вимоги та докази, що їх підтверджують, були сформовані ще на стадії розгляду в суді першої інстанції, відтак представнику відповідача не було потреби вивчати додаткові джерела права, позаяк останній був обізнаним про позицію прокуратури та законодавство, яким регулюються спірні правовідносини, доводи, якими прокурор обґрунтовував свої вимоги, тобто підготовка до розгляду цієї справи не вимагала великого та істотного обсягу юридичної та технічної роботи, а відзив представника Лозно-Олександрівської СВА не містить нових аргументів, відмінних від аргументів його відзивів на позов та на апеляційну скаргу.

30. Отже, враховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 ГПК України, дослідивши докази, надані відповідачем на підтвердження судових витрат у формі передбаченого договором № 52 фіксованого розміру гонорару адвоката, зважаючи на незначну складність справи, кількість підготовлених представником відповідача процесуальних документів (лише відзив на касаційну скаргу) і судових засідань (одне засідання), критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, а також беручи до уваги заперечення Харківської обласної прокуратури щодо заяви Лозно-Олександрівської СВА про ухвалення додаткового рішення в контексті застосування принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Лозно-Олександрівської СВА про ухвалення додаткового рішення, а саме шляхом стягнення з Харківської обласної прокуратури на користь Лозно-Олександрівської СВА 16 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, які будуть понесені відповідачем у суді касаційної інстанції, а в решті вимог заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області про ухвалення додаткового рішення у справі № 913/50/22 задовольнити частково.

Стягнути з Харківської обласної прокуратури на користь Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області 16 000 (шістнадцять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу в зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

В задоволенні решти вимог зазначеної заяви відмовити.

Доручити Господарському суду Луганської області видати відповідний наказ на виконання цієї додаткової постанови.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай