Ухвала

від 13.06.2024 по справі 916/719/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/719/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГА-50» (далі - ТОВ «ЛІГА-50», скаржник)

на постанову Південно-східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024

за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»

до:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГА-50»;

2) ОСОБА_1 ;

3) ОСОБА_2

про солідарне стягнення 1 478 464, 30 грн,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ЛІГА-50» 28.08.2024 через «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 скасувати, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.02.2024 залишити в силі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2024 у справі № 916/719/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Малашенкова Т. М., судді Булгакова І. В., Жайворонок Т. Є.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, предметом касаційного оскарження є постанова Південно-східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі № 916/719/24, якою ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.02.2024 у справі № 916/719/24 скасовано. Заяву Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно (рухоме та нерухоме) ТОВ «Ліга-50», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в межах суми позову у розмірі 1 478 464, 30 грн; Стягувач: Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро». Боржники: ТОВ «Ліга-50»; ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 .

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову.

Таким чином, ухвала Господарського суду Одеської області від 27.02.2024, переглянута в апеляційному порядку, відноситься до судового рішення, на яке може бути подана касаційна скарга, що відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.

Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.

Суд касаційної інстанції в силу приписів статті 300 ГПК України переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми, змісту касаційної скарги та строку її подання.

У поданій касаційній скарзі ТОВ «ЛІГА-50» зазначає, що постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 є незаконною та необґрунтованою, у зв`язку із чим підлягає скасуванню, оскільки вжив заходи забезпечення позову які не є адекватними та співмірними із настанням негативних наслідків від вжиття таких заходів із настанням наслідків невжиття таких заходів.

При цьому скаржник не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України (оскільки оскаржується судове рішення, передбачене пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України).

При поданні касаційної скарги на судові рішення, ухвалені за результатом забезпечення позову, скаржнику необхідно посилатись на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України, при цьому касаційна скарга має містити належне обґрунтування того, у чому саме полягало невірне застосування норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права попередніми судовими інстанціями під час прийняття оскаржуваних судових рішень.

З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу.

За таких обставин, Верховний Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого визначення підстав, на яких подається касаційна скарга з належним обґрунтуванням, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права попередніми судовими інстанціями під час прийняття оскаржуваних судових актів.

Таким чином, враховуючи доводи касаційної скарги, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та вказати підстави касаційного оскарження судового рішення, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названого недоліку протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

З огляду на викладене, касаційна скарга ТОВ «ЛІГА-50» підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначеного вище недоліку, шляхом надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої у відповідному абзаці частини другої статті 287 ГПК України, з огляду на предмет касаційного оскарження, з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Матеріали з усуненням недоліку касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи, ураховуючи частини п`ятої статті 42 ГПК України.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названого недоліку протягом установленого строку матиме наслідок повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, виходячи з вищенаведеного.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 291, 292 ГПК України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГА-50» на постанову Південно-східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі № 916/719/24 - залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІГА-50» строк для усунення недоліку касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через «Електронний суд» або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІГА-50», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

4. Верховний Суд звертає увагу, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX: передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України; суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова