Рішення

від 24.05.2024 по справі 495/1901/24

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2024 рокуСправа № 495/1901/24 Номер провадження 2/495/1536/2024

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Волкової Ю.Ф.,

із участю секретаря судового засідання Мартиненко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровської міської ради про припинення спільної часткової власності та визнання право власності на самочинну реконструкцію,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровської міської ради, яким просить: припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на 3/100 частини комплексу будівель у складі котельні - літ. «Г», загальною площею 48,4 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; виділити в окремий об`єкт нерухомості самочинно реконструйовану котельню під літ. «Г» в житловий будинок під літ. «Г», загальною площею - 125,5 кв.м., житловою площею - 55,5 кв.м., підвал літ. «І» по АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 право власності на самочинну реконструкцію котельні під літ. «Г» у житловий будинок, а саме житловий будинок під літ. «Г», загальною площею - 125,5 кв.м, житловою площею - 55,5 кв.м, підвал літ. «І», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (колишня назва - Котовського) із залишенням існуючої юридичної адреси.

1.Стислийвиклад позиціїпозивача тазаперечень відповідача.

1.1 На підставі договору дарування частини комплексу будівель від 22.02.2006 позивачу належить 3/100 частини комплексу будівель у складі котельні літ. «Г», розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ; право власності на яку зареєстровано 03.04.2006. На підставі рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 18.10.2007 № 1168 позивачу було надано дозвіл на переведення будівлі котельні літ. «Г» до розряду житлових та проектування житлового будинку по АДРЕСА_1 у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 проживає у будинку загальною площею - 28.5 кв.м., житловою площею - 16,7 кв.м., який розташований на суміжній земельній ділянці по АДРЕСА_2 ; сім`я із 5 осіб потребує покращення житлових умов. На замовлення позивача архітектор ОСОБА_4 розробив відповідне містобудівне обґрунтування. Рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 17.07.2007 № 317-V ОСОБА_1 затверджено містобудівне обґрунтування та надано дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження щодо вибору земельної ділянки у власність площею 0,0237 га за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку і споруд.

На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 664957 ОСОБА_1 належить земельна ділянка із кадастровим номером 5110300000:01:001:0337, загальною площею - 0,0237 га, за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Протягом 2012-2014 позивач здійснив будівельні роботи: провів реконструкцію будівлі котельні під літ. «Г» у житловий будинок, який розташований на земельній ділянці із кадастровим номером 5110300000:01:001:0337, загальною площею 0,0237 га, за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Після проведених будівельних робіт належного позивачу об`єкта нерухомого майна на належній їй земельній ділянці, створений в ході реконструкції 3/100 частини комплексу будівель - котельні літ. «Г» у житловий будинок під літ. «Г» загальною площею - 125,5 кв.м, житловою площею - 55,5 кв.м., підвал під літ. «І», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; виготовлено технічний паспорт на вказаний об`єкт.

Відповідна реконструкція проведена без відповідних дозволів як самочинне будівництво на належній позивачу земельній ділянці, без порушення права будь-якої іншої особи.

Інші 97/100 частки домоволодіння по АДРЕСА_1 належали іншим особам із наданням нових окремих адрес та у подальшому відчужені у власність третіх осіб, які уже здійснили оформлення права власності як на окремі об`єкти нерухомості.

1.2. Письмового відзиву на позовну заяву представник відповідача суду не надав; клопотав про розгляд справи без його участі.

2. Рух справи у суді.

Позов надійшов до суду 05.03.2024.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою від 25.03.2024 відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 25.04.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 24.05.2024.

3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення.

В судове засідання 24.05.2024 учасники справи не прибули.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бондаренко Г.Є. надала заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просила задовольнити.

Представник відповідача надав заяву про розгляд справи бей його участі.

У зв`язку із не виявленням обставин, які перешкоджають проведенню судового засідання, враховуючи заяви учасників провадження, керуючись частиною першоюстатті 223 Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України), суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності учасників справи.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України.

4. Фактичні обставини справи.

На підставі договору дарування частини комплексу будівель від 22.02.2006, який посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Ливіцькою О.В., зареєстрований в реєстрі за №571, позивач набула у власність 3/100 частини комплексу будівель у складі котельні літ. «Г», загальною площею 48,4 кв.м, розташованої у АДРЕСА_1 (арк.спр.14, 15).

Право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна зареєстровано 03.04.2006, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10274038 від 03.04.2006 (арк. спр. 16).

На підставі рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 18.10.2007 № 1168 котельну літ. «Г» загальною площею 48.4 кв.м. по АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_1 , переведено до розряду житлових (під житловий будинок); окрім того, гр. ОСОБА_1 оформити земельну ділянку по АДРЕСА_1 під житловий будинок в установленому порядку; дозволено ОСОБА_1 розроблення проектно-кошторисної документації на проектування житлового будинку по АДРЕСА_1 ; зобов`язано ОСОБА_1 узгодити проектно-кошторисну документацію з санітарно-епідеміологічною службою, районним управлінням ГУ МНС України в Одеській області, управлінням містобудування і архітектури міста та надати у виконком міської ради для затвердження (арк.спр. 17).

На підставі вказаного рішення позивач замовила містобудівне обґрунтування розміщення житлового будинку по АДРЕСА_1 , яке розроблене архітектором ОСОБА_4 та погоджене з санітарно-епідеміологічною службою, районним управлінням ГУ МНС України в Одеській області (арк.спр. 18-31, 33).

Рішенням Білгород-Дністровської міської ради № 317-V від 17.07.2007 «Про затвердження містобудівних обґрунтувань та надання дозволів на підготовку матеріалів попереднього погодження вибору земельних ділянок у приватну власність», ОСОБА_1 затверджено містобудівне обґрунтування та надано дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження вибору земельної ділянки у приватну власність площею 0,0237 га за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку і споруд (арк. спр. 32).

Рішенням Білгород-Дністровської міської ради № 61-VI від 24.02.2011 «Про затвердження матеріалів інвентаризації і проектів відведення земельних ділянок та передачу безкоштовно у власність громадянам України земельних ділянок на території м. Білгород-Дністровського» ОСОБА_1 затверджено матеріали інвентаризації земельної ділянки та передано у власність земельну ділянку площею 0,0237 за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку і споруд (арк.спр. 34).

На підставі рішення Білгород-Дністровської міської ради № 61-VI від 24.02.2011 ОСОБА_1 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 664957 від 10.02.2012 (яким підтверджено власність на земельну ділянку з кадастровим номером 5110300000:01:001:0337, площею 0,0237га за адресою: АДРЕСА_1 із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку і споруд (арк.спр. 35).

Після проведених самочинних будівельних робіт належного позивачу об`єкту нерухомого майна на належній їй земельній ділянці, створений в ході реконструкції 3/100 частини комплексу будівель, а саме котельні літ. «Г» у житловий будинок під літ. «Г» загальною площею - 125,5 кв.м, житловою площею - 55,5 кв.м., підвал під літ. «І», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок садибного типу станом на 19.01.2024 (арк.спр. 49-64).

Згідно звіту про проведення технічного огляду об`єкту, складеного станом на 19.12.2023, об`єкт дослідження відповідає нормам ДБН (арк. спр. 65).

Також судом встановлено, що іншими співвласниками домоволодіння по АДРЕСА_1 були інші особи. На підставі рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 20.12.2013 № 655 таким будівлям надані нові окремі адреси: житловому будинку під літ. «Д» - АДРЕСА_3 (земельна ділянка площею 0,1000 га.); будівлям літ. «А», «Б», «В» - Котовського, 23-Б. У подальшому будівлі по АДРЕСА_3 , 23-Б неодноразово відчужувались на користь інших осіб як окремі об`єкти нерухомого майна.

Вказані обставини суд дослідив та встановив на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, рішень виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, відповідних висновків, договорів (арк.спр. 36-37, 38-48).

Встановлені обставини дають підстави для висновку, що станом на сьогодні 3/100 частки комплексу будівель у складі котельні літ. «Г» за адресою АДРЕСА_1 існує як окремий, новий об`єкт житлової забудови - житловий будинок, розташований відокремленій земельній ділянці із кадастровим номером 5110300000:01:001:0337, загальною площею 0,0237 га, яка перебуває у приватній власності позивача, що вказує на відсутність ознак права спільної часткової власності та неможливість виділення в натурі частки з спільної часткової власності.

5. Норми права, які застосував суд. Висновки суду.

Відповідно до частини першої статті 4ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей55,124Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Зазначений правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12.06.2013 у справі № 6-32цс13.

Статтею 41Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно статті 356ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до статті 358ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Згідно статті 364ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Статтею 346ЦК України визначено, що право власності припиняється у разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; викупу пам`яток культурної спадщини; примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника; визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

Згідно статті 183ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Відповідно до статті 365ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Згідно із ч. 4 ст. 373 ЦК України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Як вбачається з ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В пункті 8 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» зазначено, що право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок (стаття 90 ЗК України) та землекористувачі (стаття 95 ЗК України). Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.

Як вбачається з ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно правової позиції висловленої Верховним Судом України при розгляді справи N 6-1328цс15 зазначено, що згідно із частиною першою статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Право власності у порядку, передбаченому частиною третьою статті 376 ЦК, може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створено у зв`язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об`єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, а саме об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту. Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду.

Згідно порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

У межах розгляду даного спору встановлено, що новостворений об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці, що була відведена в установленому порядку для цієї мети; об`єкт нерухомості збудований без порушень будівельних норм і правил; технічну документацію на будинок розроблено після його будівництва. Обставини щодо фактичного попереднього припинення права спільної часткової власності ОСОБА_1 на спірний об`єкт нерухомого майна також знайшли своє підтвердження у межах розгляду даного спору.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Керуючись статтями15,16,81,200,263-265,268,273,354,355 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до відділудержавного архітектурно-будівельногоконтролю Департаментуекономіки тарозвитку інфраструктуриміста Білгород-Дністровськоїміської радипро припиненняспільної частковоївласності тавизнання правовласності насамочинну реконструкцію задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 3/100 частини комплексу будівель у складі котельні літ. «Г», загальною площею 48,4 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши в окремий об`єкт нерухомості самочинно реконструйовану котельню під літ. «Г» у житловий будинок під літ. «Г», загальною площею 125,5 кв.м., житловою площею 55,5 кв.м., підвал літ. «І» по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинну реконструкцію котельні під літ. «Г» у житловий будинок під літ. «Г», загальною площею 125,5 кв.м, житловою площею 55,5 кв.м, підвал літ. «І», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , залишивши існуючу адресу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ;

відповідач Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровської міської, ЄДРПОУ 40047070, адреса: вулиця Єврейська, 21, місто Білгород-Дністровський, Білгород-Дністровський район, Одеська область.

Суддя Ю.Ф.Волкова