Ухвала від 10.06.2024 по справі 516/167/24

Справа №516/167/24

Провадження №2-о/516/36/24

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

10 червня 2024 рокум.Теплодар

Суддя Теплодарського міського суду Одеської області Ширінська О.Х., розглянувши заяву в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення - самостійного утримання та виховання заявником малолітніх дітей -

у с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення - самостійного утримання та виховання заявником малолітніх дітей: доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заявник просить встановити факт самостійного утримання та виховання ним малолітніх дітей, які проживають з ним і знаходяться на його повному утриманні, оскільки мати дітей ОСОБА_4 з початком військової агресії, виїхала за кордон, до Німеччини, утриманням дітей не займається. Метою встановлення вказаного факту є отримання соціальної допомоги на малолітніх дітей; отримання документів на випадок його та його дітей переміщення, а також зняття з реєстрації та реєстрації місця проживання - від заінтересованої особи -1; отриманням відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якого «не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані», які «самостійно виховують та утримують дитину за рішенням суду» - від заінтересованої особи -2

Вивчивши матеріали поданої заяви, приходжу до наступного висновку.

Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить

виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

У постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 наведено правовий висновок, згідно з яким юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що «[…] у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20.

Зазначені заявником обставини дають суду підстави вважати, що вимога заявника фактично пов`язана з виникненням, зміною або припиненням особистих майнових прав його як батька дітей, які закріплені в Сімейному кодексі України і вони стосуються прав та законних інтересів інших осіб (матері дітей, самих дітей).

З метою реалізації своїх прав, заявнику необхідно ставити питання про визначення місця проживання дітей з ним, або про позбавлення батьківськи прав матері дітей, про стягнення аліментів з матері дітей та ніше.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі,

якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

З огляду на вище наведене, приходжу до висновку, що у відкритті провадження слідує відмовити, оскільки з поданої заяви про встановлення факту вбачається спір про право.

На підставі викладеного та керуючись ст. 186, 260, 263, 315, 353 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення - самостійного утримання та виховання заявником малолітніх дітей.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі разом із заявою та всіма доданими до неї документами, в тому числі квитанцією про сплату судового збору, невідкладно надіслати заявникові.

На ухвалу може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.Х. Ширінська