Рішення

від 06.06.2024 по справі 154/3045/23

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/3045/23

2/154/94/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року м. Володимир

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючої судді Кусік І.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Редько В.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Кузьмич Н.О. ,

представника третьої особи Шевченко Н.Д. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Оваднівської сільської ради Володимирського району Волинської області, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИЛА:

20 липня 2023 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав.

У своєму позові, уточненому під час розгляду справи у суді, покликається на ту обставину, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_5 . Від шлюбу вони мають сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне подружнє життя з відповідачем у них не склалося, тому 12 жовтня 2018 року рішенням суду шлюб між ними було розірвано.

У 2020 році вона уклала шлюб з ОСОБА_7 та змінила прізвище ОСОБА_7 на ОСОБА_7 .

Зазначає, що згідно судового наказу від 30.07.2028 року з відповідача стягуються аліменти на утримання сина у розмірі частини його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач ОСОБА_5 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, не підтримує з сином родинних зав`язків.

Її син ОСОБА_10 відвідує заклад дошкільної освіти у с.Овадне Володимирського району. Батько жодних контактів з даним закладом освіти не підтримує та не цікавився досягненнями сина.

Син знаходиться на повному її утриманні. Усі питання виховання вирішуються нею самостійно без участі та підтримки з боку відповідача.

Відповідач не цікавиться ні станом здоров`я сина, ні його фізичним, духовним та моральним розвитком. Він не приїздить до дитини, не спілкується з сином взагалі.

Вона неодноразово зверталася до відповідача з проханням надати нотаріально посвідчену згоду на виїзд дитини за кордон, оскільки має намір влаштувати там дитині відпочинок, а, можливо, виїхати туди тимчасово до закінчення війни в Україні. Однак такої згоди з боку відповідача вона не отримала.

У зв`язку із тим, що відповідач не піклується належним чином про життя, здоров`я, , розвиток свого сина, тобто не виконує своїх батьківських обов`язків, просить позбавити його батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області Кусік І.В. від 27 липня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання.

20.11.2023 року від представника відповідача адвоката Кузьмич Н.О. надійшов письмовий відзив на позовну заяву, у якому вона заперечувала проти позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_5 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_11 .

Ухвалою суду від 09 січня 2024 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача адвокат Машевська Л.А. в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити і позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник відповідача адвокат Кузьмич Н.О. у судовому засіданні 06.06.2024 року позовні вимоги визнала повністю, так як відповідач надав нотаріально посвідчену заяву про згоду на позбавлення його батьківських праві відносно сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник третьої особи Шевченко Н.Д. в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову, оскільки відповідач його визнав. Просила суд висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 не брати до уваги.

Заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що малолітній ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Його батьками є сторони по справі ОСОБА_5 та ОСОБА_12 . Дана обставина стверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 , свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .

З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_7 та ОСОБА_13 зареєстрували шлюб 05 червня 2020 року, після чого дружині змінено прізвище на ОСОБА_7 .

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з частин першої, другої, шостої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.( ст. 150 СК України)

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

У відповідності до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків. Згідно ч.1,2 ст. 27 вказаної Конвенції, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Рішенням виконавчого комітету Оваднівської сільської ради від 22.12.2023 року № 131 затверджено висновок про недоцільність позбавлення відповідача ОСОБА_5 батьківських прав відносно сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якого вбачається, що батько не спілкується з сином через створення йому у цьому перешкод з боку матері. Аліменти на утримання дитини він сплачує, хоча й нерегулярно. Тому виконавчий комітет Оваднівської сільської ради вважає за недоцільне позбавити ОСОБА_5 батьківських прав. Однак суд не бере до уваги висновок про недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки судом встановлено інші обставини, які суперечать даному висновку. Крім того, представник третьої особи у судовому засіданні просила не брати його до уваги.

З Довідки ЗДО Оваднівської сільської ради № 18 від 26.06.2023 року вбачається, що вихованець старшої групи ОСОБА_6 регулярно відвідує заклад дошкільної освіти. Дитина охайна, доглянута. Мама дитини, ОСОБА_4 , спілкується з педагогами, бере участь у дошкільному вихованні хлопчика, цікавиться його досягненнями. Батько контакту з закладом, де здобуває дошкільну освіту дитина, не підтримує. Дитину приводить і забирає мама.

З Витягу № 516 від 19.07.2023 року про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданого відділом ЦНАП Оваднівської сільської ради Володимирського району, вбачається що малолітній ОСОБА_6 зареєстрований разом з матір`ю ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 .

З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів боржника ОСОБА_5 станом на 19.07.2023 року вбачається, що сукупний розмір заборгованості становить 5575,33 грн., однак відповідач сплачує нерегулярно аліменти.

З заяви відповідача ОСОБА_5 , посвідченої 15.05.2024року приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області, вбачається, що він не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За таких обставин справи суд приходить до висновку, що відповідач не виконує належним чином своїх батьківських обов`язків, не займається вихованням дитини, не дбає про її здоров`я, що є підставою для позбавлення його батьківських прав, а тому задовольняє позов.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-78, 81, 89, 258-259, 265, 268, 273, 280-283 ЦПК України та на підставі ст. 150, 164, 165, 166, 180, 182, 184 СК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Оваднівської сільської ради Володимирського району Волинської області (код ЄДРПОУ 41906581, вул. Перемоги, 20, с. Овадне Володимирського району Волинської області, 44720), про позбавлення батьківських прав задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_5 батькіських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови

Повний текст судового рішення виготовлено 11 червня 2024 року.

Головуюча Ірина КУСІК