Постанова

від 12.06.2024 по справі 127/13251/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/13251/24

Провадження № 22-ц/801/1419/2024

Категорія: 68

Головуючий у суді 1-ї інстанції Король О. П.

Доповідач:Береговий О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 рокуСправа № 127/13251/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Берегового О.Ю. (судді доповідача),

суддів: Ковальчука О. В., Шемети Т. М.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Вінницької міської ради,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про визначення місця проживання дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 20 травня 2024 року, постановлену місцевим судом під головуванням судді Короля О. П.,

встановив:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про визначення місця проживання дитини.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про визначення місця проживання дитини передано за територіальною підсудністю до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області (вул. Героїв Небесної Сотні, 30, м. Шепетівка Хмельницька область).

Не погоджуючись із такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржує її в апеляційному порядку, просить ухвалу суду скасувати, справу направити для розгляду до Вінницького міського суду Вінницької області. Обґрунтовуючи доводи скарги, ОСОБА_1 зазначає, що, на скільки йому відомо, відповідачка наразі проживає у АДРЕСА_1 та працевлаштована у м. Вінниці. Тобто місцезнаходженням усіх сторін у справі є м. Вінниця. До того ж, як зазначає скаржник, відповідачка та її представник зобов`язалися відвідувати судові засідання. Відтак, вважає, що розгляд даної цивільної справи у Шепетівському міськрайонному суді Хмельницької області є недоцільним, буде перешкоджати реалізації цивільних прав у зв`язку із віддаленістю суду першої інстанції від постійного місця роботи та проживання сторін у справі, а також враховуючи шестимісячний вік дитини.

Правом подання відзиву на апеляційну скаргу інші учасники справи не скористалися.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені у пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведені норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам ухвала суду не повністю відповідає.

За змістом частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція. Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна. Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Згідно Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки, за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Згідно із нормами процесуального закону завданням інституту підсудності є розподіл цивільних справ між судами загальної юрисдикції для більш швидкого і правильного розгляду і вирішення справи, найбільш ефективного захисту прав, свобод та інтересів суб`єктів права. Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно із Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Загальне правило територіальної підсудності щодо пред`явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується у випадку, коли інші правила підсудності не установлені положеннями Цивільного процесуального кодексу України.

Положеннями ч. 6-9 ст. 187 ЦПК України передбачено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу.

За визначенням, наданим в статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»: місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Положеннями ч. 1, 10, 17 ст. 6 цього Закону визначено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов`язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов`язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.

Пунктами 4 Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02 березня 2016 року визначено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.

Отже, чинним законодавством чітко встановлений порядок реєстрації, як місця проживання, так і місця перебування фізичної особи на території України, яке вимагає обов`язкового внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи.

Зі змісту позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та зазначив адреси: зареєстрованого місця проживання відповідача: АДРЕСА_2 , а також останнє відоме місце її проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Згідно відповіді Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області від 17 травня 2024 року №0501.13-3188/05.2-24 на запит суду першої інстанції від 16 травня 2024 року, ОСОБА_2 зареєстрованою або знятою з реєстрації місця проживання у Вінницькій області не значиться. Іншою інформацією відділ обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС у Вінницькій області не володіє.

За даними відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 20 травня 2024 року №599000 ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що за межами територіальної підсудності Вінницького міського суду Вінницької області.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства, підстави та предмет позову, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про направлення справи за підсудністю за зареєстрованим місцем проживання відповідача, таким, що відповідає вимогам процесуального закону щодо визначення територіальної підсудності.

Доводи апеляційної скарги, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини підсудна Вінницькому міському суду Вінницької області за останнім відомим місцем проживання відповідача, тобто виходячи з правил підсудності, як місце знаходження відповідача невідоме, колегія суддів не бере до уваги, оскільки за даними Єдиного державного демографічного реєстру відповідач має конкретне зареєстроване місце проживання.

Крім того, слід звернути увагу, що за вказаною у апеляційній скарзі останньою відомою позивачу адресою відповідача: АДРЕСА_1 , апеляційним судом направлялася поштова кореспонденція. Однак, поштове відправлення повернулося до суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Разом із тим, передаючи справу на розгляд до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідно до пункту 3-1 розділу XII «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Село Коханівка Хмельницької області до прийняття постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX знаходилося на території Полонського району Хмельницької області, на яку розповсюджувалася територіальна юрисдикція (підсудність) Полонського районного суду Хмельницької області.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувана ухвала - зміні, а дана цивільна справа у порядку вимог ст. 31 ЦПК України - передачі на розгляд до Полонського районного суду Хмельницької області.

За змістом ст. 374 ч. 1 п. 2 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має правоскасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно із ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 382, 384, 389 ЦПК України,апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 20 травня 2024 року змінити в частині визначення суду, якому підсудна дана цивільна справа.

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про визначення місця проживання дитини передати за територіальною підсудністю до Полонського районного суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий О. Ю. Береговий

Судді О. В. Ковальчук

Т. М. Шемета