Постанова

від 13.06.2024 по справі 581/979/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року м.Суми

Справа №581/979/23

Номер провадження 22-ц/816/754/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства зобмеженою відповідальністю«СК-АГРО»

на рішення Липоводолинського районногосуду Сумськоїобласті від 06 грудня 2023року у складі судді Сізова Д.В., ухваленого в селищі Липова Долина Сумської області,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» про стягнення орендної плати, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом.

Вимоги мотивовано тим, що вона є власницею земельних ділянок загальною площею 4,0987 га, з яких: 3,3840 га рілля (кадастровий номер 5923285600:02:003:0038) та 0,7147 га сіножаті (кадастровий номер 5923285600:02:004:0057), розташованих на території Синівської сільської ради Роменського району Сумської області (колишньої Саївської сільської ради Липоводолинського району Сумської області).

Позивачка 05 березня 2012 року уклала з відповідачем договір оренди землі, строком на п`ять років. 20 квітня 2015 року між ними укладено додаткову угоду до вказаного договору, якою строк дії основного договору збільшено до 10 років, а розмір орендної плати встановлено на рівні 6264 грн 25 коп., яка в грошовій формі повинна виплачуватися до 01 листопада поточного року; у разі порушення строку виплати орендної плати, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення. За весь період дії договору оренди відповідачем щороку раз на рік сплачувалася орендна плата, при цьому орендна плата сплачувалася у більшому розмірі, ніж передбачено вказаним договором оренди. Вважає, що збільшення розміру орендної плати відбувалося за рахунок її обчислення з урахуванням індексів інфляції відповідно до п. 10 договору оренди землі.

Незважаючи на обов`язковість дотримання сторонами умов договору, зокрема щодо своєчасної сплати орендної плати, відповідач не сплатив її за 2021 та 2022 роки (з урахуванням індексу інфляції).

Також вважає, що відповідач має виплатити пеню за прострочення платежів по орендній платі та інфляційні втрати і три відсотки річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

Посилаючись на вказані обставини, просить стягнути з ТОВ «СК-АГРО» на її користь 52593 грн, з яких: 12576 грн заборгованість по орендній платі на підставі договору оренди землі від 05 березня 2012 року та додаткової угоди від 20 квітня 2015 року за користування земельними ділянками за 2021 рік, 15922 грн заборгованість по орендній платі за 2022 рік, 10219 грн пеня за невиплату орендної плати за 2021 рік, 7850 грн пеня за невиплату орендної плати за 2022 рік, 4055 грн інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік, 709 грн інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік, 768 грн три відсотки річних за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік, 494 грн три відсотки річних за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік; стягнути з відповідача понесені судові витрати у вигляді судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 06 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «СК-АГРО» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди землі від 05 березня 2012 року (зі змінами від 20 квітня 2015 року) у загальному розмірі 45395 грн, з яких: за 2021 рік - 10879 грн орендної плати, 8794 грн пені, 3508 грн інфляційних втрат, 664 грн три відсотки річних; за 2022 рік - 13774 грн орендної плати, 6734 грн пені, 614 грн інфляційних втрат, 428 грн три відсотки річних.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТОВ «СК-АГРО» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне встановлення обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити; судові витрати покласти на позивачку.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що протягом 2016-2020 років мала місце переплата орендної плати, що визнається та не оскаржується позивачкою. А доводи позивачки, що це збільшення відбулося шляхом усної домовленості не відповідає дійсності та не підтверджується належними та допустимими доказами. Тобто учасниками справи визнається факт того, що загальний розмір сплаченої відповідачем орендної плати (без урахування ПДФО та військового збору) за договором від 05 березня 2012 року становить 52115,87 грн, що на 20794 грн перевищує розмір орендної плати станом на 31 грудня 2022 року, який би мав отримати орендодавець за умовами договору.

Враховуючи положення ст. 531 ЦК України, беззаперечне отримання орендодавцем орендних платежів у розмірі більшому, ніж передбачено договором, що, на думку скаржника, свідчить про згоду останньої на отримання орендної плати за майбутні періоди, а також дії орендаря, який завчасно сплатив ціну договору попередньому орендодавцю, вказують на дострокове виконання орендарем своїх зобов`язань щодо виплати орендної плати за договорами та про відсутність будь-якої заборгованості орендаря перед орендодавцем зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою на момент передачі права власності на орендовану ділянку до позивача, зокрема за 2021 та 2022 роки.

Вважає, що ними не порушено умови договору оренди та не допущено прострочення сплати орендної плати за відповідний період, оскільки була здійснена переплата за договором, а факт належного виконання відповідачем обов`язку за договором підтверджується належними та допустимими доказами.

Стосовно нарахування орендної плати з урахуванням індексації, зазначає, що в оскаржуваному рішенні суду індексація орендної плати розрахована у пропорційному збільшенні, починаючи з моменту укладення додаткової угоди до договору оренди землі, що прямо суперечить законодавству та судовій практиці.

Також не погоджується з обрахунком пені за прострочення сплати орендної плати. Наводить свої розрахунки, згідно яких розмір пені за період з 14 листопада 2022 року по 14 листопада 2023 року складає 2954 грн. Також вважає, що відповідно до ст. 258 ЦК України має бути застосована спеціальна позовна давність в один рік до вимог про стягнення пені.

Позивачка правом на подання відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористалася.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 є власницею земельних ділянок: площею 3,3840 га (кадастровий номер 5923285600:02:003:0038) та площею 0,7147 га (кадастровий номер 5923285600:02:004:0057), що розташовані на території Синівської (колишньої Саївської) сільської ради Роменського району Сумської області (а.с. 8-9).

05 березня 2012 року між ТОВ «СК-АГРО» та ОСОБА_1 укладено договір оренди вказаних земельних ділянок, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Липоводолинському районі Сумської області 16 листопада 2012 року за № 598520004002440 (а.с. 10-11).

20 квітня 2015 року між ТОВ «СК-АГРО» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 05 березня 2012 року, відповідно до умов якої у новій редакції викладено пункти 2, 5, 8, 9, 46 (а.с. 12).

Отже, договором оренди із вказаними змінами передбачено такі умови:

п. 2 - в оренду передаються земельні ділянки, загальною площею 4,0985 га, з яких рілля 3,3838 га (кадастровий номер 5923285600:02:003:0038) та сіножаті - 0,7147 га (кадастровий номер 5923285600:02:004:0057);

п. 5 - нормативна грошова оцінка обох земельних ділянок становить 89 489,27 грн;

п. 8 - договір укладено на 10 років;

п. 9 - орендна плата складає 6264,25 грн, що становить 7 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за один рік користування земельною ділянкою. У розмір орендної плати не входить податок за землю. Орендар самостійно сплачує податок за землю;

п. 10 - обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації;

п. 11 - орендна плата у випадку внесення у грошовій формі вноситься до 01 листопада поточного року, в якому використовується земельна ділянка;

п. 14 - у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення;

п. 44 - договір набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації.

Із витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права та інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що з 10 грудня 2016 року за ТОВ «СК-АГРО» зареєстровано право оренди належних ОСОБА_1 земельних ділянок з кадастровими номери 5923285600:02:003:0038, 5923285600:02:004:0057 (а.с. 13-14, 29-32).

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 06 листопада 2023 року, відповідно до яких у 2021-2022 роках ТОВ «СК-АГРО» орендну плату ОСОБА_1 не сплачувало (а.с. 15-16).

Ухвалюючи оскаржуване рішення та задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що виходячи з обставин справи, змісту укладених між сторонами договору оренди землі та додаткової угоди, відповідач не виплатив за 2021-2022 роки орендну плату з урахуванням індексів інфляції, яка і підлягає стягненню. Крім того, у зв`язку з невиплатою орендної плати за вказані роки на підставі п. 14 договору оренди підлягає стягненню пеня. Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання щодо сплати орендної плати, підлягають також стягненню інфляційні втрати та три відсотки річних.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення заборгованості з виплати орендної плати за 2021-2022 роки, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків, проте не може погодитися з розміром сум, що підлягають стягненню.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зістаттею 13 цього Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частинами 1-3 статті 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Платаза найм(оренду)майнаможевноситися завиборомсторіну грошовійабонатуральнійформі.Формаплатиза найм(оренду)майнавстановлюєтьсядоговором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

За змістом частин 1-3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що заборгованість зі сплати орендної плати відсутня, оскільки протягом 2016-2020 років мала місце переплата, тобто орендна плата за 2021-2022 роки була виплачена наперед, слід зазначити наступне.

Відповідачем не заперечувалося, що у 2021-2022 звітному роках орендна плата не перераховувалася.

Норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та положення договорів оренди не містять заборони на сплату орендної плати авансом за наступні роки користування земельною ділянкою. Проте, відповідачем не надано суду доказів того, що сплачена в більшому розмірі орендна плата є авансовим платежем. Тому колегія судів відхиляє доводи відповідача стосовно відсутно сті заборгованості з виплати орендної плати за 2021-2022 роки.

Водночас заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неправильного обрахування розміру орендної плати з урахуванням індексу інфляції.

В даній справі встановлено, що відповідач не сплатив орендну плату за користування земельними ділянками за 2021-2022 роки за договором оренди від 05 березня 2012 року. Додатковою угодою № 2 від 20 квітня 2015 року було погоджено розмір орендної плати 6264,25 грн. В подальшому зміни в письмовій формі до договору оренди не вносилися.

У п. 10 договору оренди сторони погодили, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Тому з урахуванням принципу належного виконання зобов`язання орендар був зобов`язаний сплатити орендодавцеві орендну плату за 2021 рік з індексом інфляції, як про це домовилися сторони в договорі; аналіз умов договору свідчить про те, що сторони не передбачили в договорі правил обчислення орендної плати з індексом інфляції. Тому з урахуванням принципів цивільного права, зокрема добросовісності, справедливості та розумності і тлумачення умов договору оренди (пункти 10,11 договорів) на користь його дійсності, чинності та виконуваності, колегія суддів вважає, що коефіцієнт інфляції має обчислюватися для орендної плати за 2021 рік як добуток індексів інфляції з січня 2021 по жовтень 2021 року включно та складає 1,08491248. А тому розмір орендної плати за 2021 рік складає 6796,16 грн (6264,25 грн х 1,08491248).

За 2022 рік коефіцієнт інфляції має обчислюватися для орендної плати як добуток індексів інфляції з січня 2022 по жовтень 2022 року включно та складає 1,24849237. А тому розмір орендної плати за 2022 рік складає 7820,87 грн (6264,25 грн х 1,24849237).

Суд першої інстанції неправильно ототожнив інфляційні втрати за період з 20 квітня 2015 року по 01 листопада 2021 та 01 листопада 2022 року відповідно із розміром орендної плати з індексом інфляції (п. 10 додаткових угод). Тому рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26 травня 2021 року у справі № 540/544/18 (провадження № 61-13979св19).

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що у зв`язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання через несвоєчасну та повну невиплату орендної плати на користь позивача підлягає стягненню пеня відповідно до п. 14 договорів оренди. Проте, у зв`язку з неправильним обрахуванням судом розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції за 2021-2022 роки також підлягає зміні рішення суду в частині розміру пені.

Отже, пеня за порушення виплати орендної плати за 2021 рік обраховується наступним чином:

Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де С - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення.

Сума заборгованості = 6796,16 грн, період прострочення: 02 листопада 2021 року по 14 листопада 2023 року. Всього пені:5493,90 грн.

Пеня за прострочення сплати орендної плати за 2022 рік:

Сума заборгованості = 7820,87 грн, період прострочення: 02 листопада 2022 року по 14 листопада 2023 року. Всього пені:3823,44 грн.

Стосовно доводів відповідача, що з врахуванням ст. 258 ЦК України пеня підлягає стягненню за один рік прострочення, колегія суддів зауважує, що відповідачем клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності не заявлялося.

Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язання по виплаті орендної плати за 2021-2022 роки на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України слід стягнути інфляційні втрати та 3% річних, проте у зв`язку з неправильним обрахуванням судом розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції за 2021-2022 роки також підлягає зміні рішення суду в частині розміру інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Інфляційні втрати за порушення зобов`язання з виплати орендної плати по договору оренди за 2021 рік обраховується наступним чином:

Розмір заборгованості 6796,16 грн, період прострочення: 02 листопада 2021 року по 30 вересня 2023 року.

Розрахунок здійснюється за формулою:

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ...... ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Інфляційні втрати: 6796,16 x 1,32246160 - 6796,16 =2191,50 грн.

Інфляційні втрати за порушення зобов`язання з виплати орендної плати за 2022 рік обраховується наступним чином:

Розмір заборгованості 7820,87 грн, період прострочення: 02 листопада 2022 року по 30 вересня 2023 року.

Інфляційні втрати: 7820,87 x 1,04457268 - 7820,87 =348,60 грн.

Розрахунок 3% річних за порушення зобов`язання з виплати орендної плати за 2021 рік за період з 02 листопада 2021 року по 14 листопада 2023 року здійснюється за формулою: Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.

6796,16 x 3 % x 743 : 365 : 100

Всього 3% річних: 415,03 грн.

Розрахунок 3% річних за порушення зобов`язання з виплати орендної плати за 2022 рік за період з 02 листопада 2022 року по 14 листопада 2023 року:

7820,87 x 3 % x 378 : 365 : 100

Всього 3% річних: 242,98 грн.

З врахуванням наведеного, рішення суду підлягає зміні в частині розміру заборгованості по орендній платі за 2021-2022 роки, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Крім того, у зв`язку зі зміною рішення суду на підставі ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України підлягає зміні розподіл судових витрат.

Пропорційно до задоволеної частини позовних вимог підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки судові витрати по сплаті судового збору в сумі 553,87 грн та 2063 грн понесених витрат та професійну правничу допомогу. Оскільки апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, слід стягнути з позивачки на користь відповідача судові витрати за апеляційний перегляд справи в сумі 779,60 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.389 ЦПК Українисудове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст.367,368,374, 376, 381 - 384,389 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю«СК-АГРО» задовольнити частково.

Рішення Липоводолинського районногосудуСумськоїобласті від 06 грудня 2023 року змінити в частині розміру заборгованості по орендній платі за 2021-2022 роки, пені, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та в частині розподілу судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди землі від 05 березня 2012 року (зі змінами від 20 квітня 2015 року) у загальному розмірі 27132 гривні 48 копійок, з яких: за 2021 рік 6796 гривень 16 копійок орендної плати, 5493 гривні 90 копійок пені, 2191 гривня 50 копійок інфляційних втрат, 415 гривень 03 копійки три відсотки річних; за 2022 рік - 7820 гривень 87 копійок орендної плати, 3823 гривні 44 копійки пені, 348 гривень 60 копійок інфляційних втрат, 242 гривні 98 копійок три відсотки річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 553 гривні 87 копійок та 2063 гривні 00 копійок понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» судовий збір за апеляційний перегляд справи в сумі 779 гривень 60 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

Ю. О. Філонова