Рішення

від 13.06.2024 по справі 703/2772/24

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/2772/24

2/703/1094/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Ігнатенко Т.В.

секретар судових засідань Яковенко І.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаського району Черкаської області, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Аннушка» про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

31 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ВАТ «Аннушка» на його користь борг за договором позики №23 від 01 серпня 2019 року в сумі 578 000 гривень 00 копійок, а також понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивача та відповідач 01 серпня 2019 року уклали договір позики грошових коштів №23 на суму 170 000 гривень 00 копійок. На виконання домовленості позивач передав, а відповідач отримав грошові кошти у вказаній сумі та надав позивачу документ про їх отримання, прибуткові касові ордери, що відповідає вимогам ч.2 ст.1047 ЦК України. Вказані прибуткові касові ордери підписані уповноваженою особою відповідача та засвідчені печаткою товариства. За умовами п.3.1 договору позики №23 від 01 серпня 2018 року відповідач зобов`язався повернути кошти до 01 серпня 2021 року. У вказаний строк відповідач свої зобов`язання не виконав, кошти не повернув, відсотки за користування позикою не сплати. Станом на 29 травня 2024 року зобов`язання відповідача за договором позики №23 від 01 серпня 2018 не виконані. Тривалі переговори не призвели до вирішення питання мирним шляхом.

Сторонами за договором позики №23 від 01 серпня 2018 року було передбачено пунктом 2.3 сплата відсотків за користування коштами у розмірі 40% річних, що складає 68000 гривень 00 копійок в рік. Пунктом 2.4 договору передбачено, що відсотки за користування сплачуються в момент погашення позики одноразово. Загальна сума відсотків за період користування у відповідності до договору склала 204 000 гривень 00 копійок. У вказаний строк та на умовах визначених договором позики №23 від 01 серпня 2018 року відповідач кошти не повернув, відсотки за користування не сплатив. Станом на дату звернення до суду строк прострочки виконання зобов`язання відповідачем щодо повернення коштів складає майже три роки. У відповідності до договору позики №23 від 01 серпня 2018 року позичальник несе наступну відповідальність за цим договором: за порушення строків повернення позики позичальника виплачує відсотки за користування позикою в розмірі визначеному пунктом 2.3 договору до повної сплати суми позики.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним позовом становить 578 000 гривень 00 копійок, яка складається з: 170 000 гривень 00 копійок основна сума боргу; 204 000 гривень 00 копійок відсотки за користування позикою за період з 01 серпня 2018 року по 01 серпня 2021 року; 204 000 гривень 00 копійок відсотки за користування позикою за період з 02 серпня 2021 року по 01 серпня 2024 року. При цьому, при розрахунку заборгованості за відсотками за період з 02 серпня 2021 року по 01 серпня 2024 року позивачем враховано час, визначений ЦПК України, для розгляду цивільних справ у суді, а саме два місяці.

З урахуванням вищевказаних обставин позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 31 травня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та відповідачу надано строк для надання відзиву на позовну заяву.

Позивач ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою, в якій просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач ПАТ «Аннушка», в особі директора ОСОБА_2 , у підготовче судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою, в якій просить розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, врахувавши позицію сторін, яка викладена в їх заявах про розгляд справи без їх участі, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1-4 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.

Відповідно до ч.2 ст.1046 ЦК України, договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості.

Вказана особливість реальних договорів зазначена в ч.2 ст.640 ЦК України, за якою, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Досліджуючи договори позики чи боргові розписки, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа і, зважаючи на встановлені результати, робити відповідні правові висновки.

Судом встановлено, що 01 серпня 2018 року між позикодавцем ОСОБА_1 (позикодавець), з однієї сторони, та позичальником ВАТ «Аннушка», в особі директора ОСОБА_2 , з другої сторони, укладено Договір позики №23 (надалі Договір позики) (а.с.11-12).

Відповідно до п.1.1 Договору позики, позикодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується надати позичальнику строкову процентну позику, а останній зобов`язується прийняти позику і повернути позику позикодавцеві на умовах цього договору у визначений цим договором строк.

Згідно п.2.1 Договору позики, мета надання позики позичальнику на виробничі потреби позичальника.

Відповідно до п.2.2 Договору позики, розмір позики за цим договором становить 170 000 гривень 00 копійок.

Згідно п.2.3 Договору позики, розмір відсотків за користування позикою встановлюється в розмірі 40 відсотків річних.

Відповідно до п.2.4 Договору позики, відсотки за користування сплачуються в момент погашення позики разово.

Згідно п.3.1 Договору позики, строк, на який надається позика позичальнику, становить три роки з 01 серпня 2018 року по 01 серпня 2021 року.

Відповідно до п.3.2 Договору позики, строк, вказаний у п.3.1 цього договору, може бути продовжений або зменшений за письмовою згодою сторін.

Згідно п.3.3 Договору позики, позичальник має право на дострокове погашення позики повністю або частинами.

Відповідно до п.3.5 Договору позики, цей договір в частині повернення коштів та нарахування відсотків діє до повного виконання сторонами.

Згідно п.4.1 Договору позики, позикодавець надає позику на протязі 5 днів з моменту підписання цього договору готівкою у національній валюті України гривні.

Відповідно до п.4.2 Договору позики, повернення позики здійснюється у строк визначений пунктом 3.1 цього договору готівкою у національній валюті України гривні або шляхом сплати на рахунок позичальника за його згодою.

Згідно п.4.3 Договору позики, разом з основною судом позики позичальник має сплатити позикодавцеві в повному обсязі відсотки за користування позикою.

Відповідно до п.6.1 Договору позики, цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і є дійсним до моменту його остаточного виконання.

Як вбачається з квитанції до прибуткового касового ордеру №1 від 01 серпня 2018 року, ВАТ «Аннушка» прийняло від ОСОБА_1 , на підставі договору про надання фінансової позики №23 від 01 серпня 2018 року, кошти у сумі 42 500 гривень 00 копійок.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №2 від 02 серпня 2018 року, ВАТ «Аннушка» прийняло від ОСОБА_1 , на підставі договору про надання фінансової позики №23 від 01 серпня 2018 року, кошти у сумі 42 500 гривень 00 копійок.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №3 від 03 серпня 2018 року, ВАТ «Аннушка» прийняло від ОСОБА_1 , на підставі договору про надання фінансової позики №23 від 01 серпня 2018 року, кошти у сумі 42 500 гривень 00 копійок.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №4 від 06 серпня 2018 року, ВАТ «Аннушка» прийняло від ОСОБА_1 , на підставі договору про надання фінансової позики №23 від 01 серпня 2018 року, кошти у сумі 42 500 гривень 00 копійок.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 виконав свої зобов`язання за Договором позики та надав відповідачу ВАТ «Аннушка» у позику грошові кошти у суму 170 000 гривень 00 копійок.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Відповідно до ст.545 ЦК України, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Аналізуючи вищевказаному норму чинного ЦК України, суд вважає, що доказом повернення позики є факт передачі позикодавцем оригінала боргового документа позичальникові, або зазначення кредитором відомостей у розписці про повернення боргу щодо неможливості повернення боргового документа.

Зазначені висновки суду у повній мірі узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 25 березня 2019 року у справі №183/2689/17 та від 23 вересня 2019 року у справі №385/850/16-ц.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, оригінал Договору позики перебуває у позивача ОСОБА_1 та не повернутий відповідачу ВАТ «Аннушка», що не заперечується останнім.

Згідно ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів виконання відповідачем ВАТ «Аннушка» взятих на себе зобов`язань та повернення як суми позики у розмірі 170 000 гривень 00 копійок, так і відсотків за користування позикою, розмір яких передбачений п.2.3 Договору позики, у визначений Договором позики строк, тобто по 01 серпня 2021 року.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що з відповідача ВАТ «Аннушка» підлягають стягненню на користь позивача ОСОБА_1 грошові кошти, які були предметом Договору позики, а також відсотки за користування коштами, розмір яких передбачений п.2.3 Договору позики.

При цьому, з огляду на те, що Договором позики передбачено нарахування відсотків саме за користування позичальником грошовими коштами, які були отримані у позику, та враховуючи, що кошти у позику були отримані позичальником частинами, у різні дні, а саме: 01 серпня 2018 року, 02 серпня 2018 року, 03 серпня 2018 року, 06 серпня 2018 року, суд вважає, що здійснений позивачем ОСОБА_1 розрахунок відсотків за користування коштами, отриманими у позику, який здійснений з 01 серпня 2018 року на загальну суму позики у сумі 170 000 гривень 00 копійок є невірним, у зв`язку з чим суд здійснює власний розрахунок відсотків за користування коштами за Договором позики.

Так, відсотки за користування коштами, які отримані відповідачем ПАТ «Аннушка» у позику від позивача ОСОБА_1 на підставі Договору позики, складає:

- 51046 гривень 58 копійок користування відповідачем ПАТ «Аннушка» коштами у сумі 42500 гривень 00 копійок, отриманими на підставі квитанції до прибуткового касового ордеру №1 від 01 серпня 2018 року, за період з 01 серпня 2018 року (день початку користування коштами) та по 01 серпня 2021 року (день повернення коштів, визначений Договором позики);

- 51000 гривень 00 копійок користування відповідачем ПАТ «Аннушка» коштами у сумі 42500 гривень 00 копійок, отриманими на підставі квитанції до прибуткового касового ордеру №2 від 02 серпня 2018 року, за період з 02 серпня 2018 року (день початку користування коштами) та по 01 серпня 2021 року (день повернення коштів, визначений Договором позики);

- 50953 гривні 43 копійки користування відповідачем ПАТ «Аннушка» коштами у сумі 42500 гривень 00 копійок, отриманими на підставі квитанції до прибуткового касового ордеру №3 від 03 серпня 2018 року, за період з 03 серпня 2018 року (день початку користування коштами) та по 01 серпня 2021 року (день повернення коштів, визначений Договором позики);

- 50813 гривень 70 копійок користування відповідачем ПАТ «Аннушка» коштами у сумі 42500 гривень 00 копійок, отриманими на підставі квитанції до прибуткового касового ордеру №4 від 06 серпня 2018 року, за період з 06 серпня 2018 року (день початку користування коштами) та по 01 серпня 2021 року (день повернення коштів, визначений Договором позики).

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача ПАТ «Аннушка» по відсоткам за користування коштами, отриманими на підставі Договору позику, складає 203 813 гривень 71 копійка.

Крім того, згідно ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з п.5.5 Договору позики, позичальник несе наступну відповідальність за цим договором за порушення строків повернення позики позичальник виплачує, зокрема відсотки за користування позикою у розмірі, визначеному пунктом 2.3 договору до повної сплати позики.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 та відповідач ВАТ «Аннушка» при укладенні Договору позики самостійно визначили розмір процентів, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, які відповідач сплачує на користь позивача як відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання за Договором позики, та такий відсоток, з урахування положень п.2.3 та п.5.5 Договору позики, становить 40 відсотків річних.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , розрахунок відсотків, передбачених п.5.5 Договору позики, здійснений за період з 02 серпня 2021 року по 01 серпня 2024 року.

Разом з тим, чинним законодавством України не передбачена відповідальність за невиконання грошового зобов`язання у майбутньому.

За вказаних обставин, здійснений позивачем ОСОБА_1 розрахунок відсотків, відповідно до положень п.5.5 Договору позики, є невірним, внаслідок чого суд вважає за необхідне самостійно здійснити такий розрахунок.

Так, під час судового розгляду даної цивільної справи встановлено, що відповідач ВАТ «Аннушка» своїх зобов`язань за Договором позики перед позивачем ОСОБА_1 у строк до 01 серпня 2021 року не виконав та не повернув суму позики у розмірі 170 000 гривень 00 копійок, внаслідок чого суд здійснює розрахунок відсотків, які відповідач ВАТ «Аннушка» має сплатити на користь позивача ОСОБА_1 на підставі положень п.5.5 Договору позики, за період часу з 02 серпня 2021 року по день постановлення рішення суду у даній справі, тобто по 13 червня 2024 року включно.

Отже, розмір відсотків, які відповідач ВАТ «Аннушка» має сплатити на користь позивача ОСОБА_1 на підставі положень п.5.5 Договору позики, за період часу з 02 серпня 2021 року по 13 червня 2024 року включно, становить 194 973 гривні 55 копійок.

Відповідно до ч.1-3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути основну суму боргу за Договором позики у розмірі 170 000 гривень 00 копійок, відсотки за користування позикою, передбачені п.2.3 Договору позики, у розмірі 203 813 гривень 71 копійка, та відсотки, передбачені п.5.5 Договору позики, у розмірі 194 973 гривні 55 копійок, а всього 568 787 гривень 26 копійок.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно квитанції до платіжної інструкції №45330951 від 29 травня 2024 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 5780 гривень 00 копійок.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, відтак, відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог.

Так, 568 787 гривень 26 копійок відповідає 98,41% від заявленої ціни позову 578 000 гривень 00 копійок, отже саме такий відсоток від сплаченого позивачем судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача (98,41% від 5780 гривень 00 копійок становить 5688 гривень 10 копійок).

На підставі наведеного, керуючись ст.4, 9, 7, 12, 13, 76-78, 81, 95, 133, 137, 141, 200, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Аннушка» про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Аннушка», код ЄДРПОУ 21374029, адреса: Черкаська область, Черкаська район, м. Сміла, вул. Незалежності, 55, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , заборгованість за Договором позики №23 від 01 серпня 2018 року у сумі 568 787 (п`ятсот шістдесят вісім тисяч сімсот сімдесят сім) гривень 26 (двадцять шість) копійок та витрати по сплаті судового збору у сумі 5688 (п`ять тисяч шістсот вісімдесят вісім) гривень 10 (десять) копійок, а всього 574 475 (п`ятсот сімдесят чотири тисячі чотириста сімдесят п`ять) гривень 36 (тридцять шість) копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач Відкрите акціонерне товариство «Аннушка», адреса: 20700, Черкаська область, Черкаська район, м. Сміла, вул. Незалежності, 55, код ЄДРПОУ 21374029.

Головуючий Т.В. Ігнатенко