Ухвала

від 13.06.2024 по справі 943/2118/23

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер №943/2118/23

Провадження № 2/943/314/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2024 року

Буський районний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Журибіда Б. М.

при секретарі Пирка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Буську заяву про затвердження мирової угоди в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позикив розмірі 85000,00 гривень.

30.05.2024 на адресу суду надійшли заяви сторін про затвердження мирової угоди.

Згідно наданої до суду мирової угоди, сторони дійшли згоди про те. що заявлені позивачем ОСОБА_3 позовні вимоги задовольняються у повному обсязі на суму 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень шляхом звернення стягнення на належні відповідачеві ОСОБА_4 дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровими номерами 4620682300:04:000:0013, 4620682300:07:000:0090 загальною площею 1,8707 га, розташовані на території Буської міської ради Золочівського району Львівської області (колишньої Кізлівської сільської ради), що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку I-ЛВ № 053929 від 16.03.2000 року, а також із витягами із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 207236756 від 22.04.2020 року, № 101475238 від 25.10.2017 року та витягами із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 03.11.2023 року № HB-9931108692023, НВ-9931108752023 відповідно.

В судове засідання сторони не з`явились, від них надійшли заяви, згідно яких просили подальший розгляд справи здійснювати без їхньої участі, провадження у справ закрити, постановивши ухвалу про затвердження мирової угоди.

У відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та заяву про затвердження мирової угоди, суд дійшов висновку, що мирова угода, на умовах запропонованих сторонами, задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що предметом спору є стягнення позики у розмірі 85000 тисяч гривень, а натомість предметом мирової угоди є визнання за позивачем ОСОБА_3 право власності на дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровими номерами 4620682300:04:000:0013, 4620682300:07:000:0090 загальною площею 1,8707 га, розташовані на території Буської міської ради Золочівського району Львівської області (колишньої Кізлівської сільської ради), які належать відповідачу ОСОБА_4 .

Відповідно до частини сьомої статті 49 ЦПК Українисторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Так, відповідно до частини другої статті 207 ЦПК України, сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь - якій стадії судового процесу.

Вирішуючи питання щодо затвердження мирової угоди, суд враховує, що одним із способів врегулювання спору між сторонами судової справи є укладення мирової угоди.

Мирова угода - це угода сторін, в якій вони викладають прийнятний для них варіант вирішення судової справи, розподіляють спірні права та обов`язки, або відмовляються від таких шляхом досягнення компромісу. Наслідком затвердження мирової угоди судом є припинення провадження по справі, а також встановлення, припинення чи зміна прав та обов`язків для сторін.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Вирішуючи питання щодо затвердження мирової угоди, суд має з`ясувати чи не суперечать умови мирової угоди вимогам закону.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі, якщо умови мирової угоди не суперечать закону, не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб (не сторін), суд визнає мирову угоду та закриває провадження у справі.

Зі змісту поданої до суду мирової угоди вбачається, що сторони по справі намагаються шляхом укладення мирової угоди здійснити перехід права власності на нерухоме майно, а саме, на зазначену вище земельну ділянку, тобто умови мирової угоди не направлені на врегулювання спору, а є вимогою про перехід права власності на нерухоме майно, тоді як предметом спору, за яким укладена мирова угода, було стягнення боргу за договором позики.

Оскільки, судом встановлено, що зазначене вище нерухоме майно не було предметом спору, а тому, мирова угода затвердженню судом не підлягає.

При вирішенні питання щодо визнання мирової угоди суд звертає увагу сторін, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд при здійсненні судочинства не може підміняти собою інші органи, зокрема органи, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють державну реєстрацію, а судові рішення не можуть підміняти посвідчення правочинів, зокрема, щодо переходу права власності на нерухоме майно.

Окрім того, суд вважає, що дана мирова угода не відповідає вимогам закону так як умови мирової угоди залежать від інших обов`язкових факторів, таких як: оформлення нерухомого майна з державною реєстрацією, з`ясування наявності заборони відчуження нерухомого майна, його застави, прав на нього третіх осіб, та інших обставини, які не можуть бути з`ясовані судом під час вирішення питання про визнання мирової угоди.

В даному випадку суд не вбачає підстав для визнання даної мирової угоди, оскільки , зазначена мирова угода не стосується прав та обов`язків сторін, що випливають з самого предмета позову, умови мирової угоди не пов`язані зі спірними правовідносинами її зміст зводиться до виникнення права власності за позивачем на нерухоме майно, яке належить відповідачеві.

За положеннями ч. 5ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Згідно ч. 1ст.207ЦПК Українимирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Відповідно п. 1 ч. 5 ст. 207 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними.

Мирова угода за своєю правовою природою є договором, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спір, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Мирова угода ґрунтується на взаємовигідних для обох сторін умовах, вона, як правило виконується добровільно. У противному разі, мирова угода, затверджена судом, може бути підставою для примусового виконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.

Зважаючи на те, що умови мирової угоди повинні нести зобов`язальний характер для сторін, оскільки ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом, однак викладені умови мирової угоди суперечать закону та суд, у разі задоволення такої мирової угоди, вийде за межі предмету позову, заява про затвердження мирової угоди у даній справі не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 207, 260, 352-354, ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у затвердженні мирової угоди між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Продовжити розгляд справи по суті, відклавши судове засідання на 11липня 2024року на16.00год. із викликом в судове засідання сторін у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Журибіда Б. М.