Ухвала

від 13.06.2024 по справі 120/7699/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

13 червня 2024 р.Справа № 120/7699/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Сутисківської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Сутисківської селищної ради, в якій позивач просить скасувати рішення:

від 08.04.2024 року №462, яким селищна рада вирішила надати згоду на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 0524555700:01:001:0231 площею 14,1413 га.;

від 02.05.2024 року №464, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на території Сутисківської селищної ради: площею 11,5350 га, кадастровий №0524555700:01:001:0265; площею 2,6063, кадастровий номер №0524555700:01:001:0266;

від 02.05.2024 року №465, яким вирішено віднести до самозалісненої земельну ділянку площею 11,5350 га кадастровий №0524555700:01:001:0265;

від 02.05.2024 року №466, яким вирішено заліснити земельну ділянку площею 2,6063 кадастровий номер №0524555700:01:001:0266.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просить забезпечити позовну заяву шляхом:

заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів, щодо об`єкту нерухомого майна: земельної ділянки за кадастровим номером 0524555700:01:001:0231 площею 14,1413, цільове призначення - 16.00 "Землі запасу";

заборони державним кадастровим реєстраторам Держгеокадастру та державним кадастровим реєстраторам його територіальних органів здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з за кадастровим номером 0524555700:01:001:0231 площею 14,1413, цільове призначення - 16.00 "Землі запасу", у тому числі, внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про право власності на вказану земельну ділянку, вчинення дій щодо її поділу, об`єднання або інших дій, які можуть призвести до зміни об`єкта цивільних прав.

Заява мотивована тим, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15.11.2023 року по справі №120/11853/23 визнано протиправною бездіяльність Сутисківської селищної ради щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Сутисківської селищної ради, поза межами населеного пункту, за рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 0524555700:01:001:0231 площею 14,1413, цільове призначення - 16.00 "Землі запасу" та зобов`язано Сутисківську селищну раду з урахуванням правової оцінки, наданої у рішенні суду за наслідками розгляду цієї справи, у місячний строк після завершення (припинення або скасування) в Україні воєнного стану розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Сутисківської селищної ради, поза межами населеного пункту, за рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 0524555700:01:001:0231 площею 14,1413, цільове призначення - 16.00 "Землі запасу".

Як зазначає позивач, йому стало відомо, що рішенням Сутисківської селищної ради від 08.04.2024 №462, селищна рада вирішила надати згоду на поділ земельної ділянки з кадастровим номером: 0524555700:01:001:0231 площею 14,1413 га. Окрім того, відповідачем прийнято рішення від 02.05.2024 №464, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на території Сутисківської селищної ради: - площею 11,5350 га, кадастровий номер: 0524555700:01:001:0265; - площею 2,6063, кадастровий номер: 0524555700:01:001:0266, рішенням від 02.05.2024 №465 вирішено віднести до самозалісненої земельну ділянку площею 11,5350 га, кадастровий №0524555700:01:001:0265 та рішенням від 02.05.2024 №466, вирішено заліснити земельну ділянку площею 2,6063, кадастровий номер: №0524555700:01:001:0266.

Позивач зазначає, що здійснюючи поділ земельної ділянки за кадастровим номером 0524555700:01:001:0231 площею 14,1413 та відносячи новоутворені земельні ділянки до самозаліснених відповідач фактично робить неможливим виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.11,2023 по справі №120/11853/23, а тому на час розгляду даної справи необхідно забезпечити позов шляхом заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо даної земельної ділянки.

Визначаючись з приводу порядку розгляду заяви позивача про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 154 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що матеріалів справи достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, суд вважає за можливе здійснити розгляд заява про забезпечення позову у письмовому провадженні (без участі сторін).

Визначаючись з приводу заяви про забезпечення позову, суд керується такими мотивами.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150 - 153 Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 КАС України).

Суд зазначає, що забезпечення позову це надання заявнику (позивачеві) тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся чи планує звернутися до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбачених законом (відповідний правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 в справі № 826/14951/18).

Тому, у кожному випадку суд повинен надати оцінку характеру ймовірних наслідків оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень для заявника і лише у виняткових випадках за клопотанням позивача чи з власної ініціативи постановити ухвалу про забезпечення позову.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову, однак такі заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, заборони відповідачу вчиняти певні дії. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.

При цьому, суд звертає увагу, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 25.04.2019 у справі №826/10936/18.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15.11.2023 року по справі №120/11853/23, зокрема, зобов`язано Сутисківську селищну раду з урахуванням правової оцінки, наданої у рішенні суду за наслідками розгляду цієї справи, у місячний строк після завершення (припинення або скасування) в Україні воєнного стану розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Сутисківської селищної ради, поза межами населеного пункту, за рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 0524555700:01:001:0231 площею 14,1413, цільове призначення - 16.00 "Землі запасу".

Разом з тим, рішенням Сутисківської селищної ради від 08.04.2024 №462, селищна рада вирішила надати згоду на поділ земельної ділянки з кадастровим номером: 0524555700:01:001:0231 площею 14,1413 га.

Окрім того, відповідачем прийнято рішення від 02.05.2024 №464, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на території Сутисківської селищної ради: - площею 11,5350 га, кадастровий номер: 0524555700:01:001:0265; - площею 2,6063, кадастровий номер: 0524555700:01:001:0266,

Водночас, рішенням від 02.05.2024 №465 вирішено віднести до самозалісненої земельну ділянку площею 11,5350 га, кадастровий №0524555700:01:001:0265 та рішенням від 02.05.2024 №466, вирішено заліснити земельну ділянку площею 2,6063, кадастровий номер: №0524555700:01:001:0266.

В контексті викладеного, суд зазначає, що згідно із частиною 13 статті 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі поділу або об`єднання земельних ділянок.

Законом України "Про державний земельний кадастр" встановлено правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

Статтею 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" визначено, що державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до частини десятої статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, зокрема, у разі поділу чи об`єднання земельних ділянок.

У разі поділу або об`єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається (ч. 1 ст. 27 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Кадастровий номер земельної ділянки - це індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок № 1051).

Відповідно до пункту 114 Порядку № 1051, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, зокрема, у разі поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання.

Пунктом 29 Порядку № 1051 визначено, що у разі поділу чи об`єднання земельній ділянці присвоюється новий кадастровий номер.

В даному випадку, Сутисківською селищною радою, як розпорядником земельної ділянки за кадастровим номером: 0524555700:01:001:0231 надано дозвіл на поділ такої земельної ділянки на дві самостійні земельні ділянки, а також затвердженого технічну документацію із землеустрою.

Суд зазначає, що прийняття рішень щодо розпорядження земельними ділянками комунальної власності, які розташовані на території територіальної громади належить до виключних повноважень сільської / селищної / міської рада, у даному випадку, до повноважень Сутисківської селищної ради.

У свою чергу, позиція позивача базується виключно на тому, що він тривалий час намагається отримати у власність земельну ділянку площею 2 га, за рахунок земель земельної ділянки за кадастровим номером: 0524555700:01:001:0231, а відповідач в супереч наявного рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі №120/11853/23 здійснює активні дії щодо поділу такої земельної ділянки.

Слід враховувати, що судове рішення про забезпечення позову є винятковим екстраординарним заходом, який не повною мірою узгоджується з деяким, визначеними у частині другій статті 129 Конституції України основними засадами (принципами) судочинства, а саме, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобам. Окрім того, таке судового рішення стає обов`язковим для виконання до його апеляційного перегляду.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, всі вищезазначені принципи та обставини повинні враховуватись у їх сукупності, а не у вибірковому порядку.

Також суд звертає увагу на те, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з ухваленням відповідного рішення. У свою чергу, забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.

Тому, сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень (відповідачем) рішення, яке, на думку заявника, порушує його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, адже факт порушення прав та інтересів осіб (позивачів) підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Таким чином, обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Суд звертає увагу, що наявність очевидних ознак протиправності спірного рішення може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

З приводу наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то Верховним Судом у постановах від 16.05.2019 у справі №826/14303/ 18, від 12.02.2020 у справі №640/17408/19 та від 27.02.2020 у справі №640/16242/19 зазначено, що такі ознаки повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом (beyond reasonable doubt). Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень.

В іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію у справі.

Водночас, суд на стадії вирішення питання відкриття провадження не вбачає беззаперечних ознак протиправності оскаржуваних рішень, які б свідчили про наявність у суду законних підстав для забезпечення позову відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 150 КАС України.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що ймовірне настання певних негативних наслідків для заявника у спірних правовідносинах, на що він акцентуює увагу, ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову. Адже чинне законодавство передбачає захист саме порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб`єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав осіб, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.

Враховуючи вище викладене та здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд доходить висновку, що подана заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

СуддяЧернюк Алла Юріївна