Рішення

від 13.06.2024 по справі 160/9176/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 рокуСправа №160/9176/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

09.04.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-2), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 04.12.2023 №047050011922 про відмову у перерахунку (допризначенні) пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати (допризначити) та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 29.11.2023, з урахуванням раніше виплачених сум, зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 для перерахування (допризначення) пенсії період роботи ОСОБА_1 з 01.11.1988 по 30.03.1992 в Виробничому кооперативі «Придніпровський» при лакофарбовому заводі ім М.В. Ломоносова та з 01.04.1992 по 26.01.2001 в Колективному підприємстві «Магістраль».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. 29.11.2023 позивачем через веб-портал Пенсійного фонду подана заява щодо допризначення (перерахунку) пенсії у зв`язку з наданими документами щодо зміни трудового стажу до 01.01.2004, яка розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та у проведенні перерахунку відмовлено спірним рішенням. Позивач з рішенням органу ПФУ не погоджується, у зв`язку з чим звернувся з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 відкрито провадження в адміністративній справі; справу №160/9176/24 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

29.04.2024 від відповідача-1 на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує, що згідно з Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Розглянувши трудову книжку ОСОБА_1 від 06.07.1979 прийнято рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії, оскільки в періодах роботи з 01.11.1988 по 30.03.1992 трудової книжки є виправлення, а стаж роботи з 01.04.1992 по 26.01.2001 не враховано через відсутність на печатці про звільнення ідентифікаційного коду підприємства та відсутні відомості СПОВ ОСОБА_1 . Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 при первинному призначенні зараховано період з 13.08.1995 по 04.12.1998 згідно з рішенням комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та період з 01.02.1999 по 31.05.1999 згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу.

Адміністративний позов та копія ухвали від 12.04.2024 отримані відповідачем-2 в системі «Електронний суд» 10.04.2024 та 12.04.2024 відповідно, що підтверджується долученими до матеріалів справи довідками про доставку електронного листа.

Відповідно до частини сьомої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.

Суд вважає відповідача-2 належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Згідно з частинами п`ятою, восьмою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

Позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, отримує пенсію за віком.

Рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 30.03.2021 №4 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про підтвердження періодів трудового стажу на підставі показань свідків встановлено наступне.

Згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 з 01.04.1992 по 26.01.2001 працював начальником дільниці колії в Колективному підприємстві «Магістраль».

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, державна реєстрація Колективного підприємства «Магістраль (код ЄДРПОУ 06949314) припинена.

Згідно із довідкою від 01.02.2021 №Г-96/03-09, яка видана архівним управлінням Кам`янським міської ради, документи зазначеного підприємства на зберігання до архівного управління не надходили.

Свідок, ОСОБА_2 , 1965 р. н., підтвердив, що у період його роботи в Колективному підприємстві «Магістраль» разом з ним працював заявник з 01.04.1993 по 30.12.1999. Записами трудової книжки підтверджується робота ОСОБА_2 водієм, монтером колії на зазначеному підприємстві з 01.04.1993 по 30.12.1999.

Свідок, ОСОБА_3 , 1949 р. н., підтвердив, що у період його роботи в Колективному підприємстві «Магістраль» разом з ним працював заявник з 13.08.1995 по 04.12.1998. Записами трудової книжки підтверджується робота ОСОБА_3 . головним інженером на зазначеному підприємстві з 13.08.1995 по 04.12.1998.

Комісією прийнято рішення підтвердити ОСОБА_1 період роботи з 13.08.1995 по 04.12.1998 в Колективному підприємстві «Магістраль» для зарахування до стажу.

Відповідно до наявних у трудовій книжці ОСОБА_1 від 26.07.1979 записів за спірні періоди:

1) Виробничий кооператив «Придніпровський» при лакофарбовому заводі ім М.В. Ломоносова (сторінки 22-23):

- запис №17: 01.11.1988, прийнятий на роботу, протокол №1 від 14.10.1988;

- запис №18: 30.03.1992 звільнений за статтею 38 КЗпП УССР, власне бажання, наказ №3 від 30.03.1992;

2) Колективне підприємство «Магістраль» (сторінки 24-25):

- запис №19: 01.04.1992, прийнятий на роботу в Колективне підприємство «Магістраль» начальником дільниці шляху, наказ №6 від 01.04.1992;

- запис №20: 26.01.2001, звільнений за статтею 38 КЗпП України, власне бажання, наказ від 26.01.2001.

29.11.2023 позивач звернувся через Веб-портал Пенсійного фонду із заявою про допризначення (перерахунок) пенсії.

Відділом перерахунків пенсій №2 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву від 29.11.2023, яка надійшла через Веб-портал від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо допризначення у зв`язку з наданими документами (зміни страхового стажу до 01.01.2004), та прийнято рішення від 04.12.2023 №047050011922 про відмову, у якому зазначено наступне.

Пенсійне забезпечення громадян України регламентується Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (зі змінами, далі Закон - 1058), іншими нормативно- правовими актами.

Згідно зі статтею 62 зазначеного Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Вимоги щодо заповнення трудових книжок та внесення відповідних записів про трудову діяльність визначено Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58.

Згідно з Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Проаналізувавши матеріали електронної пенсійної справи ОСОБА_1 прийнято рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії, оскільки в періодах роботи з 01.11.1988 по 30.03.1992 трудової книжки є виправлення, а стаж роботи з 01.04.1992 по 26.01.2001 не враховано через відсутність на печатці про звільнення ідентифікаційного коду підприємства та відсутні відомості СПОВ ОСОБА_1 .

Підстав для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 немає. Отже, прийнято рішення про відмову.

Не погоджуючись з рішенням про відмову у допризначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058-IV).

Відповідно до статті 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється у натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно з частиною першою статті 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 11 Закону №1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають в т.ч.: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною першою статті 26 Закону №1058-IV унормовано, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.

Як встановлено судом, позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком.

29.11.2023 позивач звернувся із заявою про допризначення (перерахунок) пенсії у зв`язку з наданими документами щодо зміни страхового стажу до 01.01.2004.

Приймаючи рішення від 04.12.2023 №047050011922 про відмову у перерахунку пенсії Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зазначило, що в періодах роботи з 01.11.1988 по 30.03.1992 трудової книжки є виправлення, а стаж роботи з 01.04.1992 по 26.01.2001 не враховано через відсутність на печатці про звільнення ідентифікаційного коду підприємства та відсутні відомості СПОВ ОСОБА_1 .

До матеріалів справи долучено копію трудової книжки ОСОБА_1 від 26.07.1979, у якій, як встановлено судом, наявні записи за спірні періоди з 01.11.1988 по 30.03.1992, у яких будь-які виправлення відсутні, та з 01.04.1992 по 26.01.2001, засвідчені печаткою Колективного підприємства «Магістраль» без зазначення коду ЄДРПОУ.

При цьому, рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 30.03.2021 №4 підтверджено ОСОБА_1 період роботи з 13.08.1995 по 04.12.1998 в Колективному підприємстві «Магістраль» для зарахування до стажу.

Суд зазначає, що певні недоліки в оформленні трудової книжки не є підставою для неврахування періодів роботи до страхового стажу.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На час первісного заповнення трудової книжки діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 №162 (в редакції постанови Держкомпраці СССР від 02.08.1985 №252 зі змінами, внесеними постановою Державним комітетом СССР з праці та соціальних питань від 19.10.1990 №412).

Відповідно до пункту 1.2 вказаної Інструкції прийом на роботу без трудової книжки не допускається.

Згідно з пунктами 2.2, 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання за обліку, врегульовано постановою Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 Про трудові книжки робітників та службовців та даною Інструкцією.

Відповідно до пункту 1 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 Про трудові книжки робітників та службовців встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 13 вказаної постанови Про трудові книжки робітників та службовців при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та подяки, занесені до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, в установі, підприємстві засвідчуються підписом керівника або спеціально уповноваженої особи та печаткою.

При цьому, відповідно до пункту 18 вказаної постанови відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.

У подальшому порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (надалі - Інструкція №58).

Згідно з пунктом 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

З положень пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників вбачається, що необхідним реквізитом під відповідним записом у трудовій книжці працівника є печатка.

Разом з тим, обов`язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.

Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №275/615/17 (провадження №К/9901/768/17).

Вказана позиція кореспондується з нормами Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), відповідно до пункту 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 Про трудові книжки працівників відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17).

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

З аналізу наведених норм судом встановлено, що відповідальність за ведення трудової книжки покладається на підприємство, відтак, відбиток печатки на трудовій книжці не може бути підставою для виключення певних періодів роботи зі страхового стажу позивача.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 04.12.2023 №047050011922, прийняте за принципом екстериторіальності, щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 підлягає скасуванню як протиправне.

Щодо підстав для зарахування періодів роботи до страхового стажу, а також перерахунку та виплати пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та визначення належного органу Пенсійного фонду, суд зазначає про таке.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок).

Відповідно до абз. 13 пункту 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до пункту 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

У цьому випадку органом розгляду поданої позивачем 29.11.2023 заяви визначено за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яким було прийнято оскаржуване рішення про відмову у перерахунку пенсії. Отже права позивача в частині незарахування спірних періодів роботи та відмови у перерахунку пенсії порушені саме Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, а тому усунення факту порушення прав позивача має здійснювати саме Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Таким чином, позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного, з метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати спірні періоди роботи до страхового стажу позивача.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання перерахувати (допризначити) та виплатити пенсію, суд зазначає наступне.

Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 №21-87а13.

Так, обрахунок страхового стажу та призначення пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

У силу положень частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд зазначає, що відповідачем-1 не було проведено розрахунок страхового стажу для перерахунку пенсії позивача, з урахуванням зарахованих цим судовим рішенням періодів роботи.

З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення/перерахунку пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача вважає за необхідне зобов`язати належний орган Пенсійного фонду України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.11.2023 про перерахунок пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 29.03.2024 №4026-0596-0974-1504.

Оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог в сумі 807,47 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 04.12.2023 №047050011922 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи до загального страхового стажу: з 01.11.1988 по 30.03.1992 у Виробничому кооперативі «Придніпровський» при лакофарбовому заводі ім. М.В. Ломоносова; з 01.04.1992 по 26.01.2001 у Колективному підприємстві «Магістраль».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.11.2023 про перерахунок пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні та зарахованих цим рішенням періодів роботи.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 807 (вісімсот сім) грн 47 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський