Україна
Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
12 червня 2024 року Справа №200/3808/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Абдукадирова К.Е., ознайомившись з позовною заявою Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Донецької дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені,-
УСТАНОВИВ:
10.06.2024, Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Донецької дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» в якому просить суд: стягнути з Донецької дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» (код ЄДРПОУ 22020055) на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, у розмірі 419367,68 грн та пеню у розмірі 8890,75 грн на р/р UA098999980313121230000005630 Донецьке ГУК/Краматорська МТГ/50070000; ЄДРПОУ ГУ ДКСУ 37967785; МФО 899998; код платежу 50070000. ЄДРПОУ відділення Фонду (стягувача) 13492430.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
В порушення вказаних норм позивачем, при подачі позовної заяви в електронній формі через систему Електронний суд, не додано доказ надсилання відповідачу листом з описом вкладення копії позову з додатками до нього, або доказів того, що відповідач має зареєстрований кабінет та йому була направлена копія даної позовної заяви з додатками через підсистему "Електронний кабінет".
Засади сплати судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір». Згідно частини 1 статті 3 цього Закону судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до суду доказів сплати судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, не надано, проте, позивач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтував відсутністю коштів відповідного призначення, на підтвердження чого надав виписку з банківського рахунку.
Засади сплати судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір» №3674-VI.
Згідно частини 1 статті 3 цього Закону судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (стаття 2 Закону).
Ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України Про судовий збір, де вказано, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову: немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень ставка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом із тим, статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік від 09 листопада 2023 року № 3460-IX передбачено, що з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028,00 гривен.
Відповідно до відповідно до положень ч. 3ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону №3674-VI, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
У постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 Великої Палати Верховного Суду виснувано, юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
У постанові від 14 березня 2024 року у справі № 215/2025/22 Верховний Суд зазначив, що наведений перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цьогоЗакону.
Слід відзначити, що зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх сплати є правом, а не обов`язком суду і можливе лише за наявності для цього вичерпного переліку умов, визначених Законом.
Суд, звертає увагу на ту обставину, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, слід ураховувати майновий стан сторони, що є оціночним поняттям і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Аналогічна позиція була виснувана Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2019 у справі №9901/166/19.
Відтак, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.
Стаття 129 Конституції України, однією із засад судочинства, визначає рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При здійсненні судочинства, суд повинен забезпечувати процесуальну рівність сторін, не допускаючи процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.
Згідно пункту 6 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
В даному випадку, обов`язок учасника справи щодо сплати судового збору за подання адміністративного позову, передбачений ст. 4 Закону України «Про судовий збір», і не може порушити принципу розумної пропорційності, доступу до суду, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір», позивачу не надано пільг щодо сплати судового збору.
Органи державної влади реалізують свою владну компетенцію.
Враховуючи викладене, особа, яка звертається до суду, зобов`язана дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.
Позивач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень, а тому обмежене його фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для розстрочення сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.
Така позиція суду кореспондує висновкам Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеним в ухвалі від 28 жовтня 2021 року по справі №200/10936/20-а.
Отже, судовий збір за подання суб`єктом владних повноважень або юридичною особою адміністративного позову майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 3 028,00 грн і не більше 30280,00 грн.
За своєю сутністю позовні вимоги Відділення Фонду є майновими.
Предметом спору є стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій в сумі 419367,68 грн та пені в сумі 8890,75 грн, а разом 428258,43 грн.
Таким чином, судовий збір за подання цього позову становить 6423,88 грн, (428258,43* 1,5%=6423,88 ).
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 3674 при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону № 3674 Відділення Фонду мало сплатити судовий збір в сумі 5139,10 грн (6423,88 грн х 0,8 = 5139,10 грн).
Враховуючи викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 5139,10 грн.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу 5-денного строку з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків, шляхом: 1) сплати судового збору у розмірі 5139,10 гривень за наступними реквізитами: отримувач коштів Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37967785, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA308999980313111206084005658, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: Судовий збір, за позовом
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В:
Адміністративний позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Донецької дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені- залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 (п`ять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:
1) оригіналу документу про сплату судового збору у визначеному розмірі;
2) доказів надсилання копії позовної заяви із додатками листом з описом вкладення відповідачу, або доказів того, що відповідач має зареєстрований кабінет та йому була направлена копія даної позовної заяви з додатками через підсистему "Електронний кабінет".
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя К.Е. Абдукадирова
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2024 |
Оприлюднено | 17.06.2024 |
Номер документу | 119716393 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них осіб з інвалідністю |
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Абдукадирова К.Е.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні