Рішення

від 13.06.2024 по справі 200/2380/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2024 року Справа№200/2380/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

22.04.2024 ОСОБА_1 , позивач, звернувся з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач-1):

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у зарахуванні періоду навчання в Селидівському професійному ліцеї з 01.09.2003 по 31.12.2003 до пільгового стажу за Списком №1, а періоду навчання в Селидівському професійному ліцеї з 01.01.2004 по 28.02.2007 до страхового та пільгового стажу за Списком №1; періоду проходження строкової військової служби з 18.04.2007 по 17.04.2008 до пільгового стажу за Списком №1; періодів роботи в ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.10.2020 по 31.12.2023 до страхового та пільгового стажу та заробітної плати при призначенні пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період навчання в Селидівському професійному ліцеї з 01.09.2003 по 31.12.2003; період навчання в Селидівському професійному ліцеї з 01.01.2004 року по 28.02.2007 року до страхового та пільгового стажу за Списком №1; строкову військову службу з 18.04.2007 по 17.04.2008 до пільгового стажу за Списком №1;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового та пільгового стажу період роботи в ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2010 по 31.12.2010 та з 01.10.2020 по 31.12.2023 та зобов`язати здійснити перерахунок пенсії по інвалідності з урахуванням для обчислення розміру пенсії по інвалідності періоду навчання з 01.09.2003 по 28.02.2007, періоду проходження строкової військової служби з 18.04.2007 по 17.04.2008 та періодів праці з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.10.2020 по 31.12.2023 та сум заробітної плати за відповідні періоди. Відповідний перерахунок зобов`язати здійснити з 17.01.2024 (час призначення пенсії) з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

17.05.2024 відповідач-1 надав до суду відзив на позовну заяву та докази по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.05.2024 залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач-2).

10.06.2024 відповідач-2 надав до суду відзив на позовну заяву та докази по справі.

Інших клопотань від сторін до суду не надходило.

За правилами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідно до частини п`ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відтак, відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.

Так, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що він з 17.01.2024 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до статті 30 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», але період його роботи в ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2010 по 31.12.2010 та з 01.10.2020 по 31.12.2023, відповідачем не було зараховано для розрахунку страхового стажу та заробітну плату за відповідні періоди, також не було зараховано при призначенні пенсії, оскільки ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» не сплачувало у вищезазначені періоди страхові внески. Не погодившись з відповідним рішенням 17.02.2024 позивач звернувся через веб-портал електронних послуг із заявою, в якій просив врахувати періоди та заробітну плату, згідно поданих документів при призначенні пенсії по інвалідності з 01.03.2010 по 31.12.2010; з 01.10.2020 по 31.12.2020; з 01.01.2021 по 31.12.2021; з 01.01.2022 по 31.12.2022; з 01.01.2023 по 31.12.2023, тобто з 01.10.2020 по 31.12.2023. Листом вих.№4604-3627/П-02/8-0500/24 від 28.02.2024 відповідачем було розглянуто звернення від 17.02.2024 №ВЕБ-05001-Ф-С-24-027925 відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та повідомлено наступне, що з 17.01.2024 позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VІ, страховий стаж становить 13 років 4 місяці 6 днів. За даними форми ОК-5 в період з 01.03.2010 по 31.12.2010 та з 01.10.2020 по 31.12.2023 по страхувальнику ВП «Шахта» Котляревська» ДП «Селидіввугілля» наявні суми заробітку для нарахування пенсії, але відсутні дані про сплату страхових внесків, тому вказані періоди, на думку відповідача, не можуть бути враховані для розрахунку страхового та пільгового стажу, та заробітної плати при призначенні пенсії.

Крім того, зазначив, що при обчисленні його страхового та пільгового стажу відповідачем не зараховано період навчання з 01.01.2004 по 28.02.2007. Не погодившись з рішенням відповідача в цій частині 13.03.2024 та 14.03.2024 позивач звертався до відповідача з заявами в яких просив зарахувати період його навчання в Селидівському професійному ліцеї до страхового та пільгового стажу. Листом №8508-6168/П-02/8-0500/24 від 11.04.2024 позивачу повідомлено, що його страховий стаж обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності (01.01.2004) цим Законом. За матеріалами електронної пенсійної справи страховий стаж, врахований за період з 01.09.2003 по 31.10.2020 складає 48 років 6 місяців 7 днів, в тому числі додаткові роки за Списком №1 11 років 5 місяців 22 дні, додатковий стаж (з дня встановлення інвалідності до досягнення пенсійного віку) 23 роки 11 місяців 20 днів. Коефіцієнт страхового стажу 0,48333. Час навчання за денною формою у навчальних закладах після 01.01.2004 (якщо особа не працювала) не зараховується до страхового стажу, оскільки студенти не підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню. Таким чином, період навчання зараховано до страхового стажу з 01.09.2003 по 31.12.2003. З відповідним рішенням відповідача, щодо зарахування періоду навчання з 01.09.2003 по 31.12.2003 лише до страхового стажу позивач не згодний, оскільки вважає, що цей період необхідно також зарахувати до пільгового стажу; також вважає неправомірним не врахування періоду навчання з 01.01.2004 по 28.02.2007 до страхового та пільгового стажу, оскільки дипломом підтверджується, що у відповідний період позивач навчався на денній формі навчання в Селидівському професійному ліцеї, та здобув професію електрослюсара підземного, машиніста підземних установок. Також зазначає що, в період навчання позивач проходив виробничу практику учнем електрослюсара з повним робочим днем під землею з 04.09.2006 по 19.02.2007. Після закінчення навчання 28.02.2007 позивач працевлаштувався 19.03.2007 на ДП «Селидіввугілля» Відокремлений підрозділ шахта Росія» на посаду електрослюсар підземний 3 розряда з повним робочим днем під землею, що підтверджується записом № 5 трудової книжки № НОМЕР_2 від 04.09.2007, тобто, перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Також, позивач зазначає, що в період з 18.04.2007 по 17.04.2008 він проходив строкову військову службу. Однак, відповідний період відповідачем зараховано лише до його страхового стажу, але не зараховано до пільгового стажу за Списком №1. Відповідні дії відповідача вважає неправомірними, оскільки 05.04.2007 позивача було звільнено з ДП «Селидіввугілля» Відокремлений підрозділ «Шахта «Росія» у зв`язку з призивом до лав збройних сил України. Після проходження строкової служби 02.06.2008 працевлаштувався електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею на ДП «Селидіввугілля» Відокремлений підрозділ «Шахта «Росія».

Позивач вважає такі дії відповідача-1 протиправними та такими, що порушують його конституційні права на пенсійне забезпечення. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач-1 надав відзив на позовну заяву, за змістом якого заперечив проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що 24.01.2024 позивач звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії по інвалідності І групи відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань, заява позивача надійшла до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянуло заяву від 24.01.2024 позивача про призначення пенсії по інвалідності І групи відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та призначено пенсію позивачу. Як наслідок, відповідач вважає, що у задоволенні позовних вимог позивача в цій частині до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області слід відмовити.

Щодо зарахування до пільгового стажу роботи позивача періоду навчання в Селидівському професійному ліцеї з 01.09.2003 по 31.12.2003, періоду проходження військової служби з 18.04.2007 по 17.04.2008, відповідач-1 зазначив, що необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є строк перерви між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу який не повинен перевищувати трьох місяців та зарахування на роботу за здобутою спеціальністю після закінчення навчання. Час навчання та проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах якщо на момент вступу в навчальний заклад або призову на строкову військову службу особа працювала за професією, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За таких обставин, до пільгового стажу не зарахований період навчання в Селидівському професійному ліцеї з 01.09.2003 по 31.12.2003, періоду проходження військової служби з 18.04.2007 по 17.04.2008.

Щодо зарахування до страхового та пільгового стажу роботи позивача періоду навчання в Селидівському професійному ліцеї з 01.01.2004 по 28.02.2007, відповідач-1 зазначив, що після 01.01.2004 до страхового стажу зараховується час навчання лише за умови добровільної сплати єдиного соціального внеску. Відповідач вважає, що правомірно не зараховано позивачу період навчання в Селидівському професійному ліцеї з 01.01.2004 по 28.02.2007, оскільки з наданих документів не вбачається добровільна сплата єдиного соціального внеску.

Щодо зобов`язання зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.10.2020 по 31.12.2023, відповідач-1 зазначив, що згідно «Індивідуальних відомостей про застраховану особу» (Форма ОК-5) позивача встановлено, що за періоди роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.10.2020 по 31.12.2023 страхові внески не сплачувалися. Отже, єдиний внесок роботодавцем за періоди роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.10.2020 по 31.12.2023 за позивача не сплачений.

Так, відповідач-1 дійшов висновку, що у спірних відносинах відсутня протиправна бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву заперечував проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що позивач перебуває на обліку Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з 17.01.2024 та отримуєте пенсію по інвалідності (І група) призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До пільгового стажу не зарахований період навчання в Селидівському професійному ліцеї з 01.09.2003 по 31.12.2003, період проходження військової служби з 18.04.2007 по 17.04.2008. Період роботи з 04.09.2006 зараховано до пільгового стажу роботи на підставі пільгових довідок від 05.01.2024 №04-14/31, від 09.01.2024 №09-23/56, від 09.01.2024 №09-23/57, від 09.01.2024 №09-23/58, виданих ДП «Селидввугілля» ВП «Шахта Котляревська» та трудової книжки серії НОМЕР_2 . До страхового та пільгового стаж роботи не зараховано періоди з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.10.2020 по 31.12.2023 у зв`язку із відсутністю в даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомості про сплату страхових внесків. Не зараховано позивачу період навчання в Селидівському професійному ліцеї з 01.01.2004 по 28.02.2007, оскільки з наданих документів не вбачається добровільна сплата єдиного соціального внеску. Страховий стаж позивача, врахований за період з 01.09.2003 по 31.10.2020 та складає 48 років 05 місяців 07 днів, в тому числі додаткові роки за Список №1 11 років, додатковий стаж (з дня встановлення інвалідності до досягнення пенсійного вік) 23 роки 11 місяців 20 днів.

Крім того, відповідач повідомив, що рішення (інший розпорядчий акт) про перерахунок або відмову в перерахунку пенсії позивачу не приймалося, оскільки позивач не звертався до відповідача-2 із заявою про перерахунок пенсії.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 .

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 17.01.2024, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачами.

Відповідно до протокольного рішення №057250005662 від 06.02.2024 про призначення пенсії позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», загальний страховий стаж склав 48 років 4 місяці 7 днів, «Додаткові роки за список 1» 11 років 0 місяців 0 днів, «Додатковий стаж» 23 роки 11 місяців 20 днів, в тому числі: «Робота за списком №1» 11 років 5 місяців 22 дні.

28.02.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом вих.№4604-3627/П-02/8-0500/24 надало відповідь на звернення позивача на вебпортал від 17.02.2024 №ВЕБ-05001-Ф-С-24-027925, яке зареєстровано 19.02.2024 за №3627/П-0500-24, в якій зазначило наступне.

«Позивач з 17.01.2024 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до статті 30 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 1058).

Статтею 1 Закону 1058 визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (за наявності у платника одночасно із зобов`язанням зі сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання зі сплати єдиного внеску мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань виплати заробітної плати (доходу), і виконуються в першу чергу.

Страховий стаж обчислюється органами Пенсійного фонду України за нормами пункту 2 статті 24 Закону 1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Розрахунок страхового стажу здійснюється з урахуванням даних форми ОК-5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу», наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Періоди, за які в реєстрі відсутні дані про сплату єдиного соціального внеску, не враховуються до страхового стажу при призначенні (перерахунку) пенсії і відповідно не враховується заробітна плата за ці періоди.

Страховий стаж становить 13 років 4 місяці 6 днів.

За даними форми ОК-5 в періоди з 01.03.2010 по 31.12.2010 та з 01.10.2020 по 31.12.2023 по страхувальнику ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» наявні суми заробітку для нарахування пенсії, але відсутні дані про сплату страхових внесків.

Відповідно до викладеного, вказані періоди не можуть бути враховані для розрахунку страхового стажу та заробітної плати при призначенні пенсії.».

13.03.2024 позивач через вебпортал Пенсійного фонду України звернувся із заявою (клопотанням) №ВЕБ-05001-Ф-С-24-046795 в якій просив, зокрема, зарахувати період його навчання у Селидівському професійному ліцеї з 01.09.2003 по 28.02.2007 до трудового стажу. Так як, на момент вступу до вищевказаного закладу діяв Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», згідно якого час навчання зараховується до трудового стажу. Закон зворотної сили не має. З огляду на це, просив зробити перерахунок пенсії з урахуванням зазначеного періоду.

14.03.2024 позивач через вебпортал Пенсійного фонду України звернувся із заявою (клопотанням) №ВЕБ-05001-Ф-С-24-047102 в якій просив, зокрема, зарахувати період його навчання у Селидівському професійному ліцеї з 01.09.2003 по 28.02.2007 до пільгового та трудового стажу. Так як, на момент вступу до вищевказаного закладу діяв Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», згідно якого час навчання зараховується до трудового стажу. Закон зворотної сили не має. З огляду на це, просив зробити перерахунок пенсії з урахуванням зазначеного періоду.

11.04.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом вих.№8508-6168/П-02/8-0500/24 надало відповідь на звернення позивача від 13.03.2024 №ВЕБ-05001-Ф-С-24-046795 зареєстроване за вх.№6168/П-0500-24 та від 14.03.2024 №ВЕБ-05001-Ф-С-24-047102 зареєстроване за вх.№6213/П-0500-24, в якій зазначило наступне.

«З 17.01.2024 позивач отримує пенсію по інвалідності (І група) призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон №1058).

Згідно зі статтею 24 Закону №1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок та з 01.01.2011 єдиний соціальний внесок.

Страховий стаж обчислюється відповідно до вимог Закону №1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності (01.01.2004) цим Законом.

За матеріалами електронної пенсійної справи страховий стаж, врахований за період з 01.09.2003 по 31.10.2020 та складає 48 років 5 місяців 7 днів, в тому числі додаткові роки за Список №1 11 років, додатковий стаж (з дня встановлення інвалідності до досягнення пенсійного вік) 23 роки 11 місяців 20 днів. Коефіцієнт страхового стажу 0,48417.

У пункті «д» статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначено, що до робочого стажу зараховують роки навчання в середніх спеціальних навчальних закладах, училищах, вишах, на курсах з підвищення кваліфікації та підготовки персоналу, в докторантурі та аспірантурі.

За нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 зі змінами внесеними на підставі постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України» підтвердження страхового стажу для призначення пенсії здійснюється:

за період до 01.01.2004 на підставі документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, трудової книжки, документів про навчання на денній формі диплом, атестат чи посвідчення, свідоцтва про народження дітей, військового квитка, довідки організацій чи архівних установ у разі, якщо відповідні записи у трудовій книжці відсутні або містять виправлення;

за період починаючи з 01 січня 2004 року, згідно з даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Час навчання за денною формою у навчальних закладах після 01 січня 2004 року (якщо особа не працювала) не зараховується до страхового стажу, оскільки студенти не підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню.

Таким чином, період навчання зараховано до страхового стажу з 01.09.2003 по 31.12.2003 згідно з діючим законодавством.».

Не погодившись із такими діями відповідача-1, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Судом встановлено, що відповідно до записів №1-15 копії трудової книжки серії НОМЕР_2 від 04.09.2006, на ім`я ОСОБА_1 , позивач:

- з 04.09.2006 по 19.02.2007 працював учнем електрослюсаря з повним робочим днем під землею у відокремленому підрозділі «Шахта «Росія» Державного підприємства «Селидіввугілля»;

- з 01.09.2003 по 28.02.2007 навчався в Селидівському професійному ліцеї за професією: «Електрослюсар підземний, машиніст підземних установок»;

- з 19.03.2007 по 05.04.2007 працював електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею у відокремленому підрозділі «Шахта «Росія» Державного підприємства «Селидіввугілля»;

- з 18.04.2007 по 17.04.2008 проходив строкову військову службу;

- з 02.06.2008 по 17.01.2024 працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею (в шахті) у відокремленому підрозділі «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля».

Крім того, судом встановлено, що відповідно до копії диплома серії НОМЕР_4 від 28.02.2007 позивач закінчив у 2007 році Селидівський професійний ліцеї і здобув професію електрослюсаря підземного, машиніста підземних установок.

Відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_5 від 16.04.2007, на ім`я ОСОБА_1 , позивач проходив строкову військову службу у період з з 18.04.2007 по 17.04.2008.

Випискою з індивідуальних відомостей про застраховану особу на ОСОБА_1 , форми ОК-5, яка сформована 29.05.2024, підтверджено, що у 2010 році та у 2020-2023 роках позивач має облікований спеціальний стаж за кодом ЗПЗ014А1. Проте, за періоди з 01.03.2010 по 31.12.2010 та з 01.12.2020 по 31.12.2023 відсутні відомості про сплату відокремленим підрозділом «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» (код ЄДРПОУ 33621594) страхових внесків за позивача.

Відповідно до розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 , форми РС-право, період з 01.09.2003 по 31.12.2003 зараховано до страхового стажу позивача «Навчання у вищих/середн.НЗ», періоди з 04.09.2006 по 18.09.2006, з 01.10.2006 по 13.10.2006, з 01.11.2006 по 22.11.2006, з 01.12.2006 по 13.12.2006, з 01.01.2007 по 14.01.2007, з 01.02.2007 по 12.02.2007 зараховано до пільгового страхового стажу позивача за Списком №1, період з 18.04.2007 по 17.04.2008 зараховано виключно до загального страхового стажу позивача, періоди з 01.03.2010 по 31.12.2010 та з 01.10.2020 по 31.12.2023 не зараховано до страхового стажу позивача, що відповідачами не заперечується.

Суд зауважує, не є спірним питанням у справі, що заява позивача від 24.01.2024 про призначення пенсії по інвалідності І групи відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», розглядалась саме відповідачем-2, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яким й вирішувалось питання про призначення пенсії позивачу з 17.01.2024.

Отже, спірним питанням у справі є відмова у зарахуванні періоду навчання в Селидівському професійному ліцеї з 01.09.2003 по 31.12.2003 до пільгового стажу за Списком №1, а періоду навчання в Селидівському професійному ліцеї з 01.01.2004 по 28.02.2007 до страхового та пільгового стажу за Списком №1; періоду проходження строкової військової служби з 18.04.2007 по 17.04.2008 до пільгового стажу за Списком №1; періодів роботи в ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.10.2020 по 31.12.2023 до страхового та пільгового стажу та заробітної плати при призначенні пенсії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно із статтею 1 Конституції України Україна є соціальною та правовою державою.

Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону №1058-ІV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 33 Закону №1058-ІV пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно із частиною третьою статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується також, зокрема, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно зі статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (зі змінами) (далі - Порядок №637).

Положеннями статті 62 Закону №1788-XII та пункту 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

З 16.01.2003 по 24.06.2016 застосовувався Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.

Як визначено пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації вимагається в двох випадках: 1) відсутність трудової книжки; 2) відсутність в трудовій книжці відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.01.2018 у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі №233/2084/17.

Судом встановлено вище, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів навчання, проходження військової служби та роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.

Щодо вимог про зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком №1 період навчання в Селидівському професійному ліцеї з 01.09.2003 по 31.12.2003 та період навчання в Селидівському професійному ліцеї з 01.01.2004 по 28.02.2007 до страхового та пільгового стажу за Списком №1, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» визначено, що Законодавство України про професійну (професійно-технічну) освіту базується на Конституції України і складається з Закону України «Про освіту», цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Законодавство України в галузі професійної (професійно-технічної) освіти обов`язкове для застосування на території України незалежно від форм власності та підпорядкування закладів освіти та установ професійної (професійно-технічної) освіти.

Статтею 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» встановлено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівника, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Аналогічна, за змістом, вимога міститься і в абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 №1240, а саме: час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, визначальним для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та те, що після закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю.

Жодні інші умови, в тому числі, про які зазначили відповідачі щодо добровільної сплати єдиного соціального внеску, що час навчання за денною формою у навчальних закладах після 01.01.2004 (якщо особа не працювала) не зараховується до страхового стажу, оскільки студенти не підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, законодавцем не визначені.

Як вже встановлено судом, відповідно до записів копії трудової книжки серії НОМЕР_2 від 04.09.2006 позивач:

- з 04.09.2006 по 19.02.2007 працював учнем електрослюсаря з повним робочим днем під землею у відокремленому підрозділі «Шахта «Росія» Державного підприємства «Селидіввугілля»;

- з 01.09.2003 по 28.02.2007 навчався в Селидівському професійному ліцеї за професією: «Електрослюсар підземний, машиніст підземних установок»;

- з 19.03.2007 по 05.04.2007 працював електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею у відокремленому підрозділі «Шахта «Росія» Державного підприємства «Селидіввугілля».

В спірному випадку, як встановлено судом вище, позивач з 01.09.2003 по 28.02.2007 навчався в Селидівському професійному ліцеї, який згідно зі статтею 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» належить до закладів професійної (професійно-технічної) освіти.

Перерва між днем закінчення ліцею та днем прийняття на роботу за здобутою професію електрослюсаря підземного, машиніста підземних установок складає менше місяця.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на врахування всього періоду навчання позивача в Селидівському професійному ліцеї за професією «електрослюсар підземний, машиніст підземних установок» з 01.09.2003 по 31.12.2003 до пільгового стажу за Списком №1 та з 01.01.2004 по 28.02.2007 до загального страхового та пільгового стажу за Списком №1.

Разом із цим, як встановлено судом вище, відповідно до розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 , форми РС-право, період з 01.09.2003 по 31.12.2003 зараховано до страхового стажу позивача «Навчання у вищих/середн.НЗ», періоди з 04.09.2006 по 18.09.2006, з 01.10.2006 по 13.10.2006, з 01.11.2006 по 22.11.2006, з 01.12.2006 по 13.12.2006, з 01.01.2007 по 14.01.2007, з 01.02.2007 по 12.02.2007 вже зараховано до пільгового страхового стажу позивача за Списком №1.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що слід відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в частині зарахування періодів навчання з 04.09.2006 по 18.09.2006, з 01.10.2006 по 13.10.2006, з 01.11.2006 по 22.11.2006, з 01.12.2006 по 13.12.2006, з 01.01.2007 по 14.01.2007, з 01.02.2007 по 12.02.2007 до загального страхового та пільгового стажу за Списком №1. Оскільки згідно розрахунку страхового стажу, форма РС-право, відповідачем періоди з 04.09.2006 по 18.09.2006, з 01.10.2006 по 13.10.2006, з 01.11.2006 по 22.11.2006, з 01.12.2006 по 13.12.2006, з 01.01.2007 по 14.01.2007, з 01.02.2007 по 12.02.2007 зараховано до загального страхового та пільгового стажу за Списком №1. Тому, зарахуванню до загального страхового та пільгового стажу позивача за Списком №1 підлягають періоди навчання з 01.01.2004 по 03.09.2006, з 19.09.2006 по 30.09.2006, з 14.10.2006 по 31.10.2006, 23.11.2006 по 30.11.2006, 14.12.2006 по 31.12.2006, з 15.01.2007 по 31.01.2007, з 13.02.2007 по 28.02.2007, та період з 01.09.2003 по 31.12.2003 виключно до пільгового стажу позивача за Списком №1.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.

Щодо вимог про зобов`язання відповідача зарахувати період проходження строкової військової служби з 18.04.2007 по 17.04.2008 до пільгового стажу за Списком №1, суд зазначає наступне.

Пунктами «в» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується також військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.

Згідно із частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з трудової книжки, позивач 05.04.2007 звільнений у зв`язку з призовом на військову службу, а 02.06.2008 позивача прийнято електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, тому у суду наявні всі підстави вважати, що час проходження позивачем строкової військової служби з 18.04.2007 по 17.04.2008 підлягає зарахуванню до його страхового та пільгового стажу.

Водночас, судом встановлено, що період військової служби позивача було зараховано відповідачем виключно до його страхового стажу, а саме з 18.04.2007 по 17.04.2008, та не зараховано до пільгового стажу за Списком №1.

Незарахування спірного стажу позивача буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в пункту 3.1 Рішення Конституційного Суду України у справі від 29 червня 2010 року №1-25/2010 зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачити юридичні наслідки своєї поведінки.

Враховуючи вищезазначене, період строкової військової служби позивача з 18.04.2007 по 17.04.2008 підлягає зарахуванню до його пільгового стажу за Списком №1.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Щодо незарахування періодів роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.10.2020 по 31.12.2023 до загального страхового та пільгового стажу позивача за Списком №1, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, при призначенні пенсії позивачу з 17.01.2024 відповідачем-2 встановлено, що за періоди роботи позивача з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.10.2020 по 31.12.2023 страхові внески страхувальником не сплачувались. Так, в матеріалах справи відсутні докази зарахування відповідачем-2 до загального страхового та пільгового стажу позивача зазначених періодів роботи.

Судом встановлено, що відповідно до виписки з індивідуальних відомостей про застраховану особу позивача, форми ОК-5, яка сформована 29.05.2024, за період з 01.03.2010 по 31.12.2010 та з 01.12.2020 по 31.12.2023 відокремлений підрозділ Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» (код ЄДРПОУ 33621594) страхові внески за позивача не сплачував.

Як встановлено судом вище, відповідно до записів копії трудової книжки серії НОМЕР_2 від 04.09.2006 позивач з 02.06.2008 по 17.01.2024 працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею (в шахті) у відокремленому підрозділі «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля», що є безперервним трудовим стажем позивача.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у статті 20 Закону №1058-XV.

Частинами четвертою-шостою, дев`ятою, десятою, дванадцятою статті 20 Закону №1058-IV встановлено, що плата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є для страхувальників, зокрема, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Пунктом 10 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі Закон №2464) окреслено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Частиною першою статті 4 Закону №2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.

Відповідно до частини другої статті 25 Закону №2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (пункт 171.1 статті 171).

Нормами статті 106 Закону №1058-XV передбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Як зазначив Європейський Суд з прав людини у справі Latvia (пункт 77 рішення Великої палати ЄСПЛ від 18 лютого 2009 року) стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції не накладає ніяких обмежень на свободу держави, що ратифікувала Конвенцію, приймати рішення про те, чи створювати якусь схему соціального забезпечення, або обирати тип або розмір виплат, які надаються відповідно до будь-якої такої схеми. Однак, якщо в державі існують чинні законодавчі норми, що передбачають такі виплати на основі права на соціальну підтримку незалежно від того, чи обумовлені вони попередньою сплатою внесків ці норми слід вважати такими, що створюють майновий інтерес, що потрапляє в сферу дії статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції для осіб, що відповідають пропонованим до благоотримувачів вимогам.

У справі Будченко проти України (рішення від 24 квітня 2014 року, заява №38677/06) ЄСПЛ також зазначив, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що при призначенні пенсії відповідачем-2 протиправно не зараховано до загального страхового та пільгового стажу позивача періоди його роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.10.2020 по 31.12.2023, оскільки позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні або перерахунку пенсії позивачу періодів його роботи.

Аналогічна позиція викладена Верховним судом у постановах від 09 вересня 2019 року у справі №242/5448/16-а та від 31 жовтня 2019 року у справі №235/7373/16.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (зі змінами), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі Порядок №22-1).

На підставі пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно норм пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

Відтак, відповідачем-2, при призначенні пенсії позивачу, безпідставно не зараховано до загального страхового та пільгового стажу позивача періоди роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.10.2020 по 31.12.2023.

Крім того, записи у трудовій книжці підтверджують пільговий характер роботи позивача у зазначені періоди, що не заперечується відповідачами.

Підсумовуючи, суд зазначає, що за результатом розгляду справи не знайшли підтвердження доводи відповідачів щодо не підтвердження страхового стажу позивача за періоди з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.10.2020 по 31.12.2023, тому зазначені періоди роботи підлягають зарахуванню до загального страхового та пільгового стажу за Списком №1 позивача.

Отже, у суду є підстави зобов`язати саме відповідача-2 зарахувати визначені судом періоди навчання, проходження строкової військової служби та періоди його роботи до загального страхового та пільгового стажу позивача, та здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 17.01.2024.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 245 КАС Українив разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними тазобов`язання вчинити певні дії.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії, і це прямо вбачається з пункту 7 частини другої статті 245 КАС України.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування при призначенні пенсії позивачу з 17.01.2024 періоду навчання з 01.09.2003 по 31.12.2003 до пільгового стажу за Списком №1, періодів навчання з 01.01.2004 по 03.09.2006, з 19.09.2006 по 30.09.2006, з 14.10.2006 по 31.10.2006, 23.11.2006 по 30.11.2006, 14.12.2006 по 31.12.2006, з 15.01.2007 по 31.01.2007, з 13.02.2007 по 28.02.2007 до загального страхового та пільгового стажу за Списком №1, періоду проходження військової служби з 18.04.2007 по 17.04.2008 до пільгового стажу за Списком №1, періодів роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.10.2020 по 31.12.2023 до загального страхового та пільгового стажу за Списком №1, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати позивачу з 17.01.2024 період навчання з 01.09.2003 по 31.12.2003 до пільгового стажу за Списком №1, періоди навчання з 01.01.2004 по 03.09.2006, з 19.09.2006 по 30.09.2006, з 14.10.2006 по 31.10.2006, 23.11.2006 по 30.11.2006, 14.12.2006 по 31.12.2006, з 15.01.2007 по 31.01.2007, з 13.02.2007 по 28.02.2007 до загального страхового та пільгового стажу за Списком №1, період проходження військової служби з 18.04.2007 по 17.04.2008 до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.10.2020 по 31.12.2023 до загального страхового та пільгового стажу за Списком №1, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу по інвалідності з 17.01.2024, зарахувавши період навчання з 01.09.2003 по 31.12.2003 до пільгового стажу за Списком №1, періоди навчання з 01.01.2004 по 03.09.2006, з 19.09.2006 по 30.09.2006, з 14.10.2006 по 31.10.2006, 23.11.2006 по 30.11.2006, 14.12.2006 по 31.12.2006, з 15.01.2007 по 31.01.2007, з 13.02.2007 по 28.02.2007 до загального страхового та пільгового стажу за Списком №1, період проходження військової служби з 18.04.2007 по 17.04.2008 до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.10.2020 по 31.12.2023 до загального страхового та пільгового стажу за Списком №1, та з урахуванням раніше виплачених сум.

При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Частиною другоюстатті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС Українипередбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись статтями 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 з 17.01.2024 періоду навчання з 01.09.2003 по 31.12.2003 до пільгового стажу за Списком №1, періодів навчання з 01.01.2004 по 03.09.2006, з 19.09.2006 по 30.09.2006, з 14.10.2006 по 31.10.2006, 23.11.2006 по 30.11.2006, 14.12.2006 по 31.12.2006, з 15.01.2007 по 31.01.2007, з 13.02.2007 по 28.02.2007 до загального страхового та пільгового стажу за Списком №1, періоду проходження військової служби з 18.04.2007 по 17.04.2008 до пільгового стажу за Списком №1, періодів роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.10.2020 по 31.12.2023 до загального страхового та пільгового стажу за Списком №1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 з 17.01.2024 період навчання з 01.09.2003 по 31.12.2003 до пільгового стажу за Списком №1, періоди навчання з 01.01.2004 по 03.09.2006, з 19.09.2006 по 30.09.2006, з 14.10.2006 по 31.10.2006, 23.11.2006 по 30.11.2006, 14.12.2006 по 31.12.2006, з 15.01.2007 по 31.01.2007, з 13.02.2007 по 28.02.2007 до загального страхового та пільгового стажу за Списком №1, період проходження військової служби з 18.04.2007 по 17.04.2008 до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.10.2020 по 31.12.2023 до загального страхового та пільгового стажу за Списком №1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 17.01.2024 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , зарахувавши період навчання з 01.09.2003 по 31.12.2003 до пільгового стажу за Списком №1, періоди навчання з 01.01.2004 по 03.09.2006, з 19.09.2006 по 30.09.2006, з 14.10.2006 по 31.10.2006, 23.11.2006 по 30.11.2006, 14.12.2006 по 31.12.2006, з 15.01.2007 по 31.01.2007, з 13.02.2007 по 28.02.2007 до загального страхового та пільгового стажу за Списком №1, період проходження військової служби з 18.04.2007 по 17.04.2008 до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.10.2020 по 31.12.2023 до загального страхового та пільгового стажу за Списком №1, та з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 13.06.2024.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».

У разі застосування судом частини третьоїстатті 243 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Арестова