Рішення

від 11.06.2024 по справі 320/8366/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2024 року № 320/8366/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянки ОСОБА_1 до Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3220883200:03:001:0652 на об`єкт будівництва нове будівництво садового будинку в с. Гора, Бориспільського району, Київської області оформленого Повідомленням від 11.01.2023 року №А3013348547765470834, реєстраційний номер документа в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва ВР01:3348-5477-7385-9444;

зобов`язати відповідача видати будівельний паспорт забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3220883200:03:001:0652 на об`єкт будівництва нове будівництво садового будинку в с. Гора, Бориспільського району, Київської області на підставі попередньо поданих документів, відомостей та матеріалів оформлених зверненням №АМ01:9682-9106-0206-9233 від 06.01.2023 року зареєстрованим в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належать земельні ділянки з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, кадастрові номери 3220883200:03:001:0633, 3220883200:03:001:0634, 3220883200:03:001:0635, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Позивач зазначає, що у жовтні 2022 року нею як замовником нового будівництва щодо спорудження садового будинку ініційовано отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки 3220883200:03:001:0633 та земельної ділянки 3220883200:03:001:0634 шляхом подачі до Відділу містобудування та архітектури Виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва заяви на видачу будівельного паспорта із долученням необхідних матеріалів та документів за переліком, встановленим чинним містобудівним законодавством.

Відповідачем через ЄДЕССБ 14 жовтня 2022 повідомлено про відмову в наданні будівельного паспорту за заявою (Реєстраційний номер документу в ЄДЕССБ - ВР01:8684-4213- 1988-6826, номер повідомлення в ЄДЕССБ - А2948684421311498216) на підставі невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, в обґрунтуванні чого вказано підставу: «Невідповідність намірів забудови земельної ділянки містобудівній документації, а саме генеральному плану та схемі зонування населеного пункту».

Позивач зазначає, що ним було прийнято рішення здійснити їх об`єднання із формуванням однієї земельної ділянки, на якій здійснювати будівництво садового будинку та отримувати всі необхідні документи для цього в рамках містобудівної процедури, в тому числі будівельний паспорт забудови земельної ділянки.

Так, на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, земельні ділянки 3220883200:03:001:0633 та 3220883200:03:001:0634 об`єднанні в одну новостворену земельну ділянку з кадастровим номером 3220883200:03:001:0652 загальною площею 0,1182 га, розташовану за адресою АДРЕСА_3 , цільове призначення (вид використання) для індивідуального садівництва.

Вказана земельна ділянка зареєстрована у Державному земельного кадастрі як об`єкт цивільних прав. Позивачем 09.11.2022 зареєстровано право власності із відкриттям нового розділу у ДРРП на вказану земельну ділянку, яка була створена внаслідок об`єднання земельних ділянок.

Позивач у січні 2023 року повторно звернулася до відповідача із заявою про видачу будівельного паспорта забудови Новоствореної земельної ділянки за допомогою використання електронного сервісу ЄДЕССБ шляхом формування та направлення електронного звернення № АМ01:9682-9106-0206-9233 від 06.01.2023.

Відповідачем 11.01.2023 повторно відмовлено у видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки на підставі невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації із обґрунтуванням такої підстави через підставу: «Кадастровий номер земельної ділянки не відображається на карті» про, що за допомогою електронних сервісів ЄДЕССБ відповідачем створено повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорта від 11.01.2023 №А3013348547765470834, реєстраційний номер документа в ЄДЕССБ ВР01:3348:5477-7385-9444.

Позивач, вважаючи протиправним рішення відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з положеннями ст. 5, 78, 91, 154 Земельного кодексу України земельне законодавство базується на принципах невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпечення гарантій прав на землю, тощо.

Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Власники земельних ділянок зобов`язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов`язки чи обмеження.

Згідно з положенням ст. 373, ч. 1 ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Аналізуючи наведене можна дійти висновку, що обов`язковою умовою користування земельною ділянкою є її використання за цільовим призначенням, а втручання, в тому числі, органів місцевого самоврядування в таке користування, забороняється.

Так, правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів установлено Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

Положеннями статті 8 Закону № 3038-VI передбачено, що планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Частиною 1 статті 16 указаного Закону закріплено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Стаття 1 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV Про землеустрій (далі - Закон № 858-IV) містить визначення поняття «цільове призначення земельної ділянки», згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

За змістом статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Таким чином, кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму. Так, земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.

Частиною першою статті 193 ЗК України встановлено, що державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Отже, відомості щодо цільового призначення земельної ділянки, відповідно до приписів вищевказаних правових норм, відображуються у державному земельному кадастрі.

Частиною 3 статті 18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що зонування території здійснюється з дотриманням, зокрема, вимог урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території.

Судом встановлено, що на час придбання спірної земельної ділянки остання за цільовим призначенням була визначена як земельна ділянка для індивідуального садівництва. При цьому, обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, були відсутні.

З огляду на викладене, оскільки земельна ділянка перебуває у власності позивача, а її цільове призначення - для індивідуального садівництва, тому вона може бути використана для будівництва садового будинку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.02.2022 у справі №826/1732/18 та в постанові від 27.07.2022 у справі № 405/5220/17(2-а/405/212/17).

При цьому суд зауважує, що положення Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України Про регулювання містобудівної діяльності відповідно до яких власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд, мають вищу юридичну, ніж Генеральний план населеного пункту с. Гора, Бориспільського району Київської області.

Відповідно до частини 3 статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Аналогічна правова позиція вже висловлювалась Верховним Судом у постанові від 23.11.2021 у справі №815/1373/18.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3220883200:03:001:0652 на об`єкт будівництва нове будівництво садового будинку в с. Гора, Бориспільського району, Київської області оформленого Повідомленням від 11.01.2023 року №А3013348547765470834, реєстраційний номер документа в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва ВР01:3348-5477-7385-9444.

Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Натомість, у цій справі відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки у разі наявності визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій - видати паспорт забудови земельної ділянки.

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними, у зв`язку з чим суд зобов`язує відповідача видати позивачеві будівельний паспорт забудови земельної ділянки.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 405/5220/17(2-а/405/212/17).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2147,20грн., зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачкою судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2147,20грн. підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області про відмову у видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3220883200:03:001:0652 на об`єкт будівництва нове будівництво садового будинку в с. Гора, Бориспільського району, Київської області оформленого Повідомленням від 11.01.2023 року №А3013348547765470834, реєстраційний номер документа в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва ВР01:3348-5477-7385-9444.

Зобов`язати Відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області видати ОСОБА_1 будівельний паспорт забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3220883200:03:001:0652 на об`єкт будівництва нове будівництво садового будинку в с. Гора, Бориспільського району, Київської області на підставі попередньо поданих документів, відомостей та матеріалів оформлених зверненням №АМ01:9682-9106-0206-9233 від 06.01.2023 року зареєстрованим в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.