Рішення

від 13.06.2024 по справі 320/32643/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2024 року № 320/32643/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні Системні Технології» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрні Системні Технології» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 30.05.2023 № 00900207/3 та 30.05.2023 № 00900707/3.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даного судового рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23 листопада 2023 року о 10:00 год.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку зі звільненням судді з посади, справа №320/32643/23 передана на розгляд судді Кочановій П.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 справу прийнято до свого провадження, призначено її розгляд в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 14 травня 2024 року о 16:00 год.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, на підставі кого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, є безпідставними та необґрунтованими. Зауважено, що при розрахунку різниці між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду правомірно враховано увесь обсяг податкового кредиту, зазначений у рядку 17 декларації, до складу якого входить, у тому числі, сума від`ємного значення попереднього звітного періоду.

Щодо висновку про порушення граничного строку реєстрації податкових накладних наголошено, що спірні податкові накладні було вчасно підписано та відправлено на реєстрацію податкового органу, а відсутність вчасної реєстрації відбулась з вини відповідача, оскільки останнім протягом операційного дня подачі не надано жодних квитанцій про прийняття/неприйняття таких податкових накладних. Як наслідок, такі накладні вважаються прийнятими в силу положень статті 201 Податкового кодексу України.

Представник відповідача надав до суду відзив, в якому проти задоволення адміністративного позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні. Наголошував на обґрунтованості висновків податкового органу та помилковості аргументів позивача.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 закрито підготовче провадження та вирішено подальший розгляд справи по суті здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі наказу від 20.03.2023 № 452-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні Системні Технології" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.02.2023 № 9029245006 від`ємного значення з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт 17.04.2023 № 7123 /10-36-07-13/03568089.

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2023 року рядку 21 Декларації з ПДВ «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду», встановлено порушення вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 лютого 2017 року № 276 та 23 березня 2018 року № 381) та вимог п.п. в), п. 198.5 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого платником податку завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) по декларації за січень 2023 року у сумі 18190959 грн.

Також, в порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України контролюючим органом встановлено несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, ТОВ «Аграрні Системні Технології» 03.05.2023 направило до відповідача заперечення вих. № 03-05/23.

Листом ТУ ДПС у Київській області «Про розгляд заперечення» вих. № 10739/12/10-36-07-13 від 03.05.2023 повідомлено, що висновки акту перевірки від 17.04.2023 № 7123/10-36-07-13/03568089 є обґрунтованими, а заперечення залишаються без задоволення.

На підставі матеріалів перевірки з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень платника до акту перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.05.2023:

-№ 0090070713 про зменшення розміру суми від`ємного значення суми податку на додану вартість на 18 190 959 грн;

-№ 0090020713 про застосування штрафу в сумі 1 125 876,00 грн. за відсутність реєстрації податкових накладних.

Рішенням ДПС України від 21.08.2023 року № 23847/6/99-00-06-01-01-06 спірні податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу платника податку - без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 30.05.2023 № 0090070713 суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2023 року та, зокрема, в рядку 21 задекларовано суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 44 995 085,00 грн.

Додаток № 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2023 року (реєстраційний №9029245026 від 20.02.2023) сформовано за рахунок сум від`ємного значення поточного та попередніх періодів на загальну суму 44 995 085,00 грн.

У висновках акту перевірки відповідачем вказано, що відповідачем завищено показник рядка 19 Декларації на суму 18 125 302,00 грн за рахунок завищення від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 18 125 302,00 грн в додатку 2 до декларації з ПДВ в результаті порушення вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276 та 23.03.2018 №381) та п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі ПК України).

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

За змістом абзацу 11 частини першої статті 1, частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України.

Згідно з п.198.5 ст.198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а)в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б)в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в)в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г)в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Нормами п. 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а)враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.3 статті 200 і цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б)або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200і.З статті 200і цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі-Порядок №21), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289.

Згідно з п.п. 1-2 розділу ІІІ Порядку №21 декларація подається платником у визначений у п. 5 розділу II цього Порядку строк за формою, встановленою на дату подання.

До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Декларація та додатки до неї, а також інша податкова звітність з податку на додану вартість, зазначена у пункті 6 розділу І цього Порядку, подаються до контролюючого органу за місцем обліку платника податку відповідно до встановленого законодавством порядку сплати податку.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складання нового договору подавати податкову звітність до контролюючого органу, в якому він перебуває на обліку як платник податку, в один із таких способів:1) особисто платником податку або уповноваженою на це особою; 2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Усі показники у податковій звітності проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами (пункт 4 розділу ІІІ Порядку №21).

Відповідно до п. 9 розділу ІІІ Порядку №21 декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу.

Пунктами 10 та 11 розділу ІІІ Порядку №21 визначено, що додатками до декларації є: 1) розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1); 2) довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2); 3) розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3); 4) заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4); 5) розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5); 6) розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю (Д6) (додаток 6); 7) розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7) (додаток 7); 8) заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8) (додаток 8); 9) розрахунок податкових зобов`язань за операціями, визначеними в статті 16-1 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9) (додаток 9).

Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.

Відповідно до п. 5 розділу V Порядку №21 розділ III "Розрахунки за звітний період":

1) якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації.

У рядку 18 вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету у порядку, визначеному у статті 200 Кодексу;

2) якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

При від`ємному значенні суми податку на додану вартість, розрахованої інвестором (оператором) за угодою про розподіл продукції, така сума підлягає відшкодуванню інвестору (оператору) в порядку та строки, передбачені угодою про розподіл продукції, затвердженою Кабінетом Міністрів України. При цьому інвестор (оператор) має право на автоматичне бюджетне відшкодування такої суми в повному обсязі.

З рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

У разі якщо сума від`ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.

Сума, обчислена відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1;

3) сума від`ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20;

4) сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації):

- зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1);

- підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до ст. 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації; зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3;

5) сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Разом з тим, зважаючи на те, що ПК України та Порядком № 21 не визначено особливостей відображення від`ємного значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду в Додатку 2 (Д2) та Додатку 3 (Д3), так само як і позбавлення платника прав на бюджетне відшкодування з підстав визначення ним відповідних сум податку не у хронології періодів, а також те, що позивач має право самостійно визначати при заповненні як Додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 Додатка 3 (Д3) до податкової декларації з податку на додану вартість послідовність відображення від`ємного значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду та суми бюджетного відшкодування в розрізі періодів виникнення таких сум та послідовність погашення за рахунок такого від`ємного значення податкових зобов`язань відповідного звітного періоду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.10.2021 по справі № 640/11775/20, від 21.10.2021 по справі № 320/2555/19, від 27.01.2022 по справі № 640/23180/19.

Відтак, ураховуючи дані декларації, висновки відповідача щодо відсутності порушень в інших аспектах формування відповідних показників декларації та заявлених сум ПДВ, а також - деталізацію показників звітності та заявлених сум, зведені дані показників звітності по періодам з деталізацією складових значень, щодо яких відповідачем не надано спростувань під час розгляду справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для невизнання заявленої позивачем суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду по декларації за січень 2023 року в розмірі 18 125 302 грн та, відповідно, приходить до висновку про недоведеність з боку відповідача обґрунтованості та правомірності оскаржуваного рішення.

Окрім цього, під час документальної перевірки відповідачем зафіксовано порушення, яке також стало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення №0090070713, пов`язано із порушенням ТОВ «Аграрні Системні Технології» підпункту в) п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме, підприємством не нараховано податкові зобов`язання на списану продукцію (втрати при перевезенні/навантаженні) на загальну суму ПДВ (ставка 20%) 65 656,82 грн (65 657 грн згідно з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення).

Разом з тим, позовна заява ТОВ «Аграрні Системні Технології» не містить незгоди платника із вказаним порушенням.

Відповідно до ч. 3, ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи мають право та зобов`язані подавати усі наявні у них докази; надавати суду повні та достовірні пояснення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 Кодексу).

В силу приписів ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви та підтверджують заявлені позовні вимоги.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви (ст. 79 КАС України).

За таких обставин, позивачем в позовній заяві не наведено жодного обґрунтування з посиланням на належні та допустимі щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 30.05.2023 № 0090070713 в частині зменшення розміру суми від`ємного значення суми податку на додану вартість на 65 657 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення 30.05.2023 № 0090070713 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додатну вартість в розмірі 18 125 302 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 30.05.2023 № 0090020713 суд виходить з наступного.

ТОВ «Аграрні Системні Технології» 15 серпня 2022 року направлено за допомогою КП "M.E.DOC" (модуль «Облік ПДВ») ряд податкових накладних: № 9 від 16 липня 2022р., №96 від 31 липня 2022р., №24 від 27 липня 2022р.,№ 21 від 26 липня 2022р., №18 від 24 липня 2022р., №17 від 22 липня 2022р., №16 від 21 липня 2022р., №15 від 19 липня 2022р.,№ 14 від 18 липня 2022р., №11 від 17 липня 2022р., №45 від 31 липня 2022р., №43 від 31 липня 2022р.,№37 від 31 липня 2022р., №34 від 31 липня 2022р., №32 від 31 липня 2022р., №31 від 31 липня 2022р., №30 від 31 липня 2022р., №29 від 31 липня 2022р., №100 від 31 липня 2022р.,№ 92 від 31 липня 2022р., №91 від 31 липня 2022р., №85 від 31 липня 2022р., №84 від 31 липня 2022р., №61 від 31 липня 2022р., №56 від 31 липня 2022р., №27 від 31 липня 2022р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, як зазначає позивач, жодної квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної не отримано.

При цьому, податковим органом встановлено, зокрема, порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Кодексу, а саме, що позивачем не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні за липень 2022 року на загальну суму ПДВ 2 251 752 гривень.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем відповідно до п. 1201.1 ст. 1201 ПК України застосовано штрафні санкції за не реєстрацію податкових накладних в ЄРПН та винесено спірне податкове повідомлення-рішення про застосування штрафної санкції у розмірі 1 125 876 грн. (2 251 752,00 грн. х 50%).

Відповідно до вимог пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарі в/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Нормами статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкових накладних і розрахунків коригування до них можлива за умови - якщо сума ПДВ у них не перевищує суми ПДВ, яку обчислено за формулою, що передбачена у пункті 200-1.3 Податкового кодексу України.

Абзацом 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, підпунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до 11 пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Згідно з Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1. 201.10, 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку № 1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Пунктом 11 Порядку №1246 передбачено, що після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з пунктами 12-15 вказаного Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

З аналізу зазначених норм ПК України та Порядку №1246 слідує, що прийняття чи неприйняття податкових накладних, надісланих засобами електронного зв`язку, відбувається на автоматичному рівні з урахуванням особливостей електронного документообігу у межах операційного дня, який відповідно до Порядку №1246 триває у робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Податковий орган в будь-якому випадку зобов`язаний протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної.

Оскільки законодавством встановлено чіткі та обмежені строки для реєстрації податкових накладних, задля уникнення порушення платником податків граничних строків для реєстрації податкових накладних у випадку, коли гранична дата припадає на вихідний чи святковий день, положеннями Порядку №1246 та пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Такі висновки суду узгоджуються із висновками у постанові Верховного Суду від 26.11.2018 у справі №826/19172/16.

Граничним строком реєстрації податкових накладних № 9 від 16 липня 2022р., №96 від 31 липня 2022р., №24 від 27 липня 2022р.,№ 21 від 26 липня 2022р., №18 від 24 липня 2022р., №17 від 22 липня 2022р., №16 від 21 липня 2022р., №15 від 19 липня 2022р.,№ 14 від 18 липня 2022р., №11 від 17 липня 2022р., №45 від 31 липня 2022р., №43 від 31 липня 2022р.,№37 від 31 липня 2022р., №34 від 31 липня 2022р., №32 від 31 липня 2022р., №31 від 31 липня 2022р., №30 від 31 липня 2022р., №29 від 31 липня 2022р., №100 від 31 липня 2022р..№ 92 від 31 липня 2022р., №91 від 31 липня 2022р., №85 від 31 липня 2022р., №84 від 31 липня 2022р., №61 від 31 липня 2022р., №56 від 31 липня 2022р., №27 від 31 липня 2022р. є дата «до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені» - до 15.08.2022.

Позивачем вказані податкові накладні підписано та відправлено на реєстрацію 15.08.2022 тобто, в межах визначеного строку, а отже останнім виконано визначений статтею 201 ПК України обов`язок з її реєстрації (до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому складена податкова накладна).

Суд зазначає, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2)прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) у строк, встановлений статтею 201 цього Кодексу.

Враховуючи положення пункту 201.10 статті 201 ПК України, у разі відсутності у межах операційного дня надісланої контролюючим органом квитанції, що підтверджує прийняття податкової накладної або відмову у її прийнятті, така податкова накладна вважається зареєстрованою датою її надсилання.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.09.2022 справі №200/4176/20-а.

Отже, незважаючи на те, що позивач 15.08.2022 протягом операційного дня не отримав квитанції про прийняття або неприйняття податкових накладних, позивач вважається таким, що вчинив усі залежні від нього дії з метою своєчасної реєстрації податкових накладних, що виключає передбачені нормами Податкового кодексу України підстави для застосування штрафу.

Аналогічна правова позиція вказана у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 по справі № 806/832/17, від 22.11.2018 по справі № 813/815/18.

Окрім цього, 05.09.2022 ТОВ «Аграрні Системні Технології» звернулось до ДПС України з листом (вих. № 30-08/2022-1 від 30.08.2022) щодо необхідності реєстрації, направлених ТОВ «Аграрні Системні Технології» 15.08.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем їх подання 15.08.2022.

Однак, ДПС України у своєму листі № 10832/6/99-00-20-02-05-06 від 12.09.2022 повідомила, що податкові накладні не надходили, що, в свою чергу, спростовується протоколами руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій, долученими до матеріалів справи.

Також, 26.06.2023 адвокатом Кепич І. В. отримано відповідь ТОВ «М.Е.ДОК» вих. № 26/06-01 від 26.06.2023 на адвокатський запит вих. № 15-06/2023 від 15.06.2023, в якій останнім підтверджено направлення ТОВ «Аграрні Системні Технології» 15.08.2022 на реєстрацію в ЄРНП податкові накладні: № 9 від 16 липня 2022р., №96 від 31 липня 2022р., №24 від 27 липня 2022р.,№ 21 від 26 липня 2022р., №18 від 24 липня 2022р., №17 від 22 липня 2022р., №16 від 21 липня 2022р., №15 від 1 9 липня 2022р.,№ 14 від 18 липня 2022р., №11 від 17 липня 2022р., №45 від 31 липня 2022р., №43 від 31 липня 2022р.,№37 від 31 липня 2022р., №34 від 31 липня 2022р., №32 від 31 липня 2022р., №31 від 31 липня 2022р., №30 від 31 липня 2022р., №29 від 31 липня 2022р., №100 від 31 липня 2022р.,№ 92 від 31 липня 2022р., №91 від 31 липня 2022р., №85 від 31 липня 2022р., №84 від 31 липня 2022р., №61 від 31 липня 2022р., №56 від 31 липня 2022р., №27 від 31 липня 2022р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, несвоєчасне здійснення автоматизованої перевірки податкових накладних та несвоєчасне формування відповідачем відповідних квитанції, з технічних причин, не є підставою для висновків про порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних, а встановлені судом обставини свідчать про своєчасне подання позивачем для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку, що застосування до позивача штрафних санкцій є безпідставним, а прийняте податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Верховний Суд у постанові від 22.11.2021 у справі №160/10558/19 вказував на помилковість висновку про те, що принциповим є не дата відправлення, а дата фактичного надходження податкових накладних до ЄРПН, оскільки такий висновок не відповідає технічному способу реєстрації податкових накладних.

На думку суду, позивач, відправивши на реєстрацію податкові накладені 15.08.2022, виконав обов`язок щодо своєчасної їх реєстрації, а тому накладення штрафу згідно зі статтею 121-1 ПК України є протиправним.

Таким чином, за сукупністю вищезазначених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення 30.05.2023 № 0090020713.

Суд вважає за необхідне зауважити, що в позовній заяві позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення 30.05.2023 № 00900207/3 та 30.05.2023 № 00900707/3, однак ураховуючи посилання відповідача, суд вважає, що реквізити спірних рішень є вірними в редакції податкового органу, а тому застосовано саме номери податкових повідомлень рішень 0090070713 та 0090020713.

Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.

Судом враховується, що, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні Системні Технології» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення 30.05.2023 № 0090070713 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додатну вартість в розмірі 18 125 302,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.05.2023 № 0090020713.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44096797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні Системні Технології» (код ЄДРПОУ 03568089) судовий збір у розмірі 53 497,49 грн.

В іншій частині задоволення позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13 червня 2024 року.

Суддя Кочанова П.В.