Рішення

від 12.06.2024 по справі 340/419/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/419/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Притули К.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРГОБУД-СПМ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ: 421139215, 25014, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Заміська, 2А) до Кропивницької митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ: 44005668, 25030, м. Кропивницький, вул. Лавандова, 27-Б) про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРГОБУД-СПМ ПЛЮС» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА901000/2023/000189/1 від 10.11.2023 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА901020/2023/000338;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА901000/2023/000196/1 від 22.11.2023 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА901020/2023/000355;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА901000/2023/000199/1 від 28.11.2023 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА901020/2023/000367;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА901000/2023/000183/1 від 07.11.2023 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА901020/2023/000327;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА901000/2023/000197/1 від 22.11.2023 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА901020/2023/000356.

Позов мотивовано тим, що ТОВ «ЕРГОБУД-СПМ ПЛЮС» придбало у компанії RECOM ITALIA SRL сонячні фотогальванічні модулі RCM-660-SDMT2 під торговою маркою «RECOM». При митному оформленні цього товару його митну вартість було задекларовано за основним методом за ціною договору. Представник позивача стверджує, що для митного оформлення декларантом подано усі необхідні супровідні документи, які підтверджували вартість імпортованого товару. Однак, Кропивницька митниця прийняла спірні рішення про коригування митної вартості товарів, якими митну вартість товару скориговано на підставі статті 59 Митного кодексу України та визначено її за другорядним методом. Представник позивача вказує про безпідставність сумнівів відповідача щодо правильності визначення митної вартості товару.

Ухвалою судді від 30.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.159-165). Відповідач вказує, що до Кропивницької митниці за митними деклараціями позивача для митного оформлення заявлено товар (сонячні фотогальванічні модулі RCM-660-SDMT2), митну вартість якого визначено декларантом за основним методом. З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення митної вартості товару декларанту повідомлено про необхідність подання документів на підтвердження заявленої митної вартості товару. Оскільки декларант такі документи не надав, тому митний орган, згідно ст.64 Митного кодексу України митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом. Отже, вважає, що прийняття оскаржуваних рішення здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Митним кодексом України.

Дослідивши подані документи та матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Між ТОВ "Енергобуд-СПМ Плюс" (покупець) та ТОВ ''Реком Італія'' (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №20230407-002 від 07.04.2023 року, предметом якого є сонячній фотогальванічні модулі RCM-660-SDMT2 (а.с. 21-25).

Згідно умов п. 3.1 даного контракту поставка товару здійснюється на умовах EXW митний склад Пірей Порт Греції INCOTERMS 2020 для морських перевезень. Покупець повинен провести оплату за товар шляхом зарахування коштів на банківський рахунок продавця у розмірі 100% (636756,12 Євро).

Умови поставки товару (включаючи умови поставки кожної окремої партії) вкакзані в специфікаціях до цього контракту (п.3.2 Контракту).

У пункті 4 контракту зазначено, що разом із товаром продавець повинен передати покупцю оригінали таких документів і направити копії цих документів покупцю по факсу або електронною поштою: інвойс із зазначенням країни походження; пакувальний лист; сертифікат походження; сертифікат TUV (скан-копія); експортна декларація (скан-копія); ТІ декларація (скан-копія).

Згідно специфікації, яка є додатком №1 від 07.04.2023, ТОВ ''Реком Італія'' позивачеві відвантажено наступний товар: сонячні фотогальванічні модульні RCM-660-SDMT2 під торговою маркою «ROCOM»: клас потужності за 1 шт. 660W (ват), кількість 3906 шт., ціна за ватт 0,247 EUR, всього ватт 2577960. Загальна сума по данній специфікації складає 636756,12 Євро (а.с.26).

Позивачем проведено предоплату 11.04.2023 року в сумі 36386,06 Євро, що підтверджується міжнародним переказом SWIFT від 11.04.2023 та випискою банку за 11.04.2023 (а.с.27-29).

Додатковою угодою №1 до контракту №20230407-002 від 05.07.2023, сторони погодили, змінити умови поставки, а саме ст.3.1.1 та визначили: EXW Роттердам митний склад (INCOTERMS 2020) за 1365 шт. і EXW Пірей Порт Греції (INCOTERMS 2020) для морських перевезень за 2511 шт. (а.с.30).

Відвантаження здійснено наступними партіями по яких були сформовані:

- рахунок фактура (інвойс) №INV23-005 від 04.05.2023 на 558 сонячні фотогальванічні модульні RCM-660-SDMT2 на загальну суму 90965,16 Євро та пакувальний лист (packing List) №PL-005 від 04.05.2023 (а.с.43-44);

- рахунок фактура (інвойс) №INV23-006 від 04.05.2023 на 558 сонячні фотогальванічні модульні RCM-660-SDMT2 на загальну суму 90965,16 Євро та пакувальний лист (packing List) №PL-006 від 04.05.2023 (а.с.65-66);

- рахунок фактура (інвойс) №INV23-007 від 04.05.2023 на 558 сонячні фотогальванічні модульні RCM-660-SDMT2 на загальну суму 90965,16 Євро та пакувальний лист (packing List) №PL-007 від 04.05.2023 (а.с.86-87);

- рахунок фактура (інвойс) №INV23-008 від 04.05.2023 на 558 сонячні фотогальванічні модульні RCM-660-SDMT2 на загальну суму 90965,16 Євро та пакувальний лист (packing List) №PL-008 від 04.05.2023 (а.с. 107-108);

- рахунок фактура (інвойс) №INV23-018 від 07.07.2023 на 279 сонячні фотогальванічні модульні RCM-660-SDMT2 на загальну суму 45482,58 Євро та пакувальний лист (packing List) №PL-018 від 07.07.2023 (а.с.123-124);

- рахунок фактура (інвойс) №INV23-019 від 24.05.2023 на 124 сонячні фотогальванічні модульні RCM-660-SDMT2 на загальну суму 20214,48 Євро та пакувальний лист (packing List) №PL-019 від 24.07.2023 (а.с. 125-126).

Доставка товару відбувалась окремими поставками.

З метою розмитнення товару, який сформовано партією згідно пакувального листа (packing List) №PL-005 від 04.05.2023 позивачем подана до митного органу митна декларація 23UA901020009248U1 від 09.11.2023, митна вартість товару визначена за 1 методом за ціною договору (а.с.57).

Здійснюючи перевірку поданих документів, митний орган направив повідомлення №1 від 10.11.2023 декларанту про необхідність надати протягом 10 календарних днів (за наявності) такі додаткові документи, наприклад: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; сертифікат про походження товару (а.с. 58-59).

На вказане повідомлення декларант надав пояснення 10.11.2023 (а.с.60).

В подальшому відповідачем складено повідомлення №2 до поданої митної декларації, у якому зокрема вказано про проведення консультації з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. Цінова інформація щодо вартості ідентичних та подібних товарів в розумінні стст.59,60,61 МК України у максимально наближений до дати експорту товару в Україну термін у митниці не виявлено. Для визначення митної вартості товару за методами на основі віднімання та додавання вартості згідно ст.ст. 62,63 МК України необхідна інформація у митниці відсутня, а декларантом не надана. У відповідності до положень ст.ст.54, 55 МК України, враховуючи ст.57 МК України послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару може бути визначено згідно ст.64 МК України резервним методом та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості на рівні 5,2424 EUR за кг. (а.с.176).

Відповідач, за результатами розгляду поданої позивачем митної декларації та доданих до неї документів, відмовив у митному оформленні товару та прийняв Рішення про коригування митної вартості товару UА901000/2023/000189/1 від 10.11.2023 та Картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА901020/2023/000338 від 10.11.2023 (а.с.61-64).

Підставою для коригування митної вартості стало те, що подані митному органу документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари.

З метою розмитнення товару, який сформовано партією згідно пакувального листа (packing List) №PL-006 від 04.05.2023 позивачем подана до митного органу митна декларація 23UA901020009523U9 від 21.11.2023, митна вартість товару визначена за 1 методом за ціною договору (а.с.182).

Здійснюючи перевірку поданих документів, митний орган направив декларанту повідомлення №1 до МД від 21.11.2023 №23UA901020009523U9 про необхідність надати протягом 10 календарних днів (за наявності) такі додаткові документи, наприклад: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; сертифікат про походження товару (а.с. 180).

На вказане повідомлення декларант надав пояснення 21.11.2023 (а.с.83).

В подальшому відповідачем складено повідомлення №2 до поданої митної декларації, у якому зокрема вказано про проведення консультації з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. Цінова інформація щодо вартості ідентичних та подібних товарів в розумінні стст.59,60,61 МК України у максимально наближений до дати експорту товару в Україну термін у митниці не виявлено. Для визначення митної вартості товару за методами на основі віднімання та додавання вартості згідно ст.ст. 62,63 МК України необхідна інформація у митниці відсутня, а декларантом не надана. У відповідності до положень ст.ст. 54, 55 МК України, враховуючи ст.57 МК України послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару може бути визначено згідно ст.64 МК України резервним методом та грунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості на рівні 5,2424 EUR за кг. (а.с.181).

Відповідач, за результатами розгляду поданої позивачем митної декларації та доданих до неї документів, відмовив у митному оформленні товару та прийняв Рішення про коригування митної вартості товару UА901000/2023/000196/1 від 22.11.2023 та Картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА901020/2023/000355 від 22.11.2023 (а.с.84-85).

Підставою для коригування митної вартості стало те, що подані митному органу документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари.

З метою розмитнення товару, який сформовано партією згідно пакувального листа (packing List) №PL-007 від 04.05.2023 позивачем подана до митного органу митна декларація 23UA901020009713U9 від 28.11.2023, митна вартість товару визначена за 1 методом за ціною договору (а.с.103).

Здійснюючи перевірку поданих документів, митний орган направив декларанту повідомлення №1 до МД від 28.11.2023 23UA901020009713U9 про необхідність надати протягом 10 календарних днів (за наявності) такі додаткові документи, наприклад: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; сертифікат про походження товару (а.с. 190).

На вказане повідомлення декларант надав пояснення 28.11.2023 (а.с.104).

В подальшому відповідачем складено повідомлення №2 до поданої митної декларації від 28.11.2023 23UA901020009713U9, у якому зокрема вказано про проведення консультації з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. Цінова інформація щодо вартості ідентичних та подібних товарів в розумінні стст.59,60,61 МК України у максимально наближений до дати експорту товару в Україну термін у митниці не виявлено. Для визначення митної вартості товару за методами на основі віднімання та додавання вартості згідно ст.ст. 62,63 МК України необхідна інформація у митниці відсутня, а декларантом не надана. У відповідності до положень ст.ст. 54, 55 МК України, враховуючи ст.57 МК України послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару може бути визначено згідно ст.64 МК України резервним методом та грунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості на рівні 5,2424 EUR за кг. (а.с.191).

Відповідач, за результатами розгляду поданої позивачем митної декларації та доданих до неї документів, відмовив у митному оформленні товару та прийняв Рішення про коригування митної вартості товару UА901000/2023/000199/1 від 28.11.2023 та Картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА901020/2023/000367 від 28.11.2023 (а.с.105-106).

Підставою для коригування митної вартості стало те, що подані митному органу документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари.

З метою розмитнення товару, який сформовано партією згідно пакувального листа (packing List) №PL-008 від 04.05.2023 позивачем подана до митного органу митна декларація 23UA901020009006U0 від 01.11.2023, митна вартість товару визначена за 1 методом за ціною договору (а.с.118).

Здійснюючи перевірку поданих документів, митний орган направив декларанту повідомлення №1 до МД від 01.11.2023 23UA901020009006U0 про необхідність надати протягом 10 календарних днів (за наявності) такі додаткові документи, наприклад: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; сертифікат про походження товару (а.с. 170)

На вказане повідомлення декларант надав пояснення 02.11.2023 (а.с.119-120).

В подальшому відповідачем складено повідомлення №2 до поданої митної декларації від 01.11.2023 23UA901020009006U0, у якому зокрема вказано про проведення консультації з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. Цінова інформація щодо вартості ідентичних та подібних товарів в розумінні стст.59,60,61 МК України у максимально наближений до дати експорту товару в Україну термін у митниці не виявлено. Для визначення митної вартості товару за методами на основі віднімання та додавання вартості згідно ст.ст. 62,63 МК України необхідна інформація у митниці відсутня, а декларантом не надана. У відповідності до положень ст.ст. 54, 55 МК України, враховуючи ст.57 МК України послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару може бути визначено згідно ст.64 МК України резервним методом та грунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості на рівні 5,2424 EUR за кг. (а.с.171).

Відповідач, за результатами розгляду поданої позивачем митної декларації та доданих до неї документів, відмовив у митному оформленні товару та прийняв Рішення про коригування митної вартості товару UА901000/2023/000183/1 від 07.11.2023 та Картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА901020/2023/000327 від 07.11.2023 (а.с.121-122).

Підставою для коригування митної вартості стало те, що подані митному органу документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари.

З метою розмитнення товару, який сформовано партією згідно пакувального листа (packing List) №PL-018 від 07.07.2023 та пакувального листа (packing List) №PL-019 від 14.07.2023 позивачем подана до митного органу митна декларація 23UA901020009536U0 від 22.11.2023, митна вартість товару визначена за 1 методом за ціною договору (а.с.142).

Здійснюючи перевірку поданих документів, митний орган направив декларанту повідомлення №1 до МД від 22.11.2023 23UA901020009536U0 про необхідність надати протягом 10 календарних днів (за наявності) такі додаткові документи, наприклад: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; сертифікат про походження товару (а.с. 185)

На вказане повідомлення декларант надав пояснення 22.11.2023 (а.с.145).

В подальшому відповідачем складено повідомлення №2 до поданої митної декларації від 22.11.2023 23UA901020009536U0, у якому зокрема вказано про проведення консультації з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. Цінова інформація щодо вартості ідентичних та подібних товарів в розумінні стст.59,60,61 МК України у максимально наближений до дати експорту товару в Україну термін у митниці не виявлено. Для визначення митної вартості товару за методами на основі віднімання та додавання вартості згідно ст.ст. 62,63 МК України необхідна інформація у митниці відсутня, а декларантом не надана. У відповідності до положень ст.ст. 54, 55 МК України, враховуючи ст.57 МК України послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару може бути визначено згідно ст.64 МК України резервним методом та грунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості на рівні 5,2424 EUR за кг. (а.с.186).

Відповідач, за результатами розгляду поданої позивачем митної декларації та доданих до неї документів, відмовив у митному оформленні товару та прийняв Рішення про коригування митної вартості товару UА901000/2023/000197/1 від 22.11.2023 та Картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА901020/2023/000356 від 22.11.2023 (а.с.146-149).

Підставою для коригування митної вартості стало те, що подані митному органу документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари.

Позивач, не погоджуючись з рішеннями митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів, скористався своїм правом застосувати положення ч.7 ст.55 Митного кодексу України та подав нові митні декларації, за якими товари були випущені у вільний обіг. Не погоджуючись із такими висновками щодо коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права, шляхом скасування прийнятих відповідачем рішень.

Перевіряючи правомірність цього рішення, суд дійшов до таких висновків.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (надалі - МК України).

За приписами ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію..

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст. 257 МК України).

Відповідно до ч.6 ст.257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 4 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).

За змістом ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого позивачем товару, що вказана позивачем у митних деклараціях, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були необхідні подані документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Згідно ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Згідно частини 5 вказаної статті МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

За приписами ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно частин 2, 3 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина 1 статті 54 МК України).

У відповідності до ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Разом з тим, відповідно до ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Коригування митної вартості імпортованого позивачем товару відповідачем проведено у зв`язку з неможливістю надати запропоновані у запиті митного органу додаткових документів.

Отже, вказаними нормами права визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний орган зобов`язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено випадки коли митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Так, відповідно до п.2 ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як свідчать встановлені обставини справи, фактично підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості стали висновки митниці про те, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, а також ненадання декларантом витребуваних додаткових документів.

З огляду на зміст повноважень митного органу, підстави прийняття оскаржуваних рішень, суд виходить з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

З`ясувавши обставини, з якими відповідач пов`язує наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості імпортованого позивачем товару, суд приходить до висновку про те, що за наведених митним органом обставин не можливо стверджувати про правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень.

При цьому, суд вказує на протиправність зроблених відповідачем висновків про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною договору. Така протиправність, на переконання суду, обґрунтовується наданням декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

Суд зазначає, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати та довести законність свого рішення. Таке рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару.

У ході судового розгляду справи відповідач не довів суду наявність застережень, передбачених частинами 1, 2 статті 58 МК України, щодо неможливості визначення митної вартості за основним методом, зокрема непідтвердження позивачем документально відомостей про митну вартість товару, а також не довів, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 09.07.2020 року у справі №815/4180/17 вказав, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом). При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Суд установив, що до митного оформлення товару декларант подав необхідні документи, які містять відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), і не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 року у справі №818/1186/17 вказав, що у рішенні про коригування митної вартості товарів, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Так, суд звертає увагу, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною 5 статті 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах 1 і 2 статті 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості.

До того ж, відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення позивачем митної вартості товару.

Крім того, відповідачем ні під час декларування спірного товару, ні під час судового розгляду справи не надано документів, вказаних у частині 2 статті 53 МК України, і які подані позивачем як декларантом при митному оформленні товару, в яких наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар.

Суд зазначає, що у відповідності до ст.53 МК України у відповідача є право витребувати лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за першим методом за ціною договору, тільки тоді коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 по справі №826/5868/16.

Також, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/17: наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильності її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

З урахуванням наведеного, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності усі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товару, який імпортується позивачем. Оцінюючи подані декларантом документи в сукупності відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України.

Отже, висновки Кропивницької митниці про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом - за ціною контракту є помилковими.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на те, що позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно обрано другорядний метод, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмов в прийнятті митної декларації, підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позову, понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору у загальній сумі 15140,00 грн. слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.,ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРГОБУД-СПМ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ: 421139215, 25014, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Заміська, 2А) до Кропивницької митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ: 44005668, 25030, м. Кропивницький, вул. Лавандова, 27-Б) про визнання протиправними та скасування рішеньзадовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА901000/2023/000189/1 від 10.11.2023 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА901020/2023/000338.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА901000/2023/000196/1 від 22.11.2023 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА901020/2023/000355.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА901000/2023/000199/1 від 28.11.2023 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА901020/2023/000367.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА901000/2023/000183/1 від 07.11.2023 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА901020/2023/000327;

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА901000/2023/000197/1 від 22.11.2023 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА901020/2023/000356.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРГОБУД-СПМ ПЛЮС» понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 15140,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Державної митної служби України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА