Рішення

від 12.06.2024 по справі 400/10458/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 р. № 400/10458/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О.М., за участю секретаря судового засідання Шакіної А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю " Компания Прометей", вул. Потьомкінська, 114,Миколаїв,54001,

до відповідачаПівденного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, просп. Шевченка, 15/1, м.Одеса,65015,

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.07.21 р. № 13734000706, № 13834000706,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНИЯ ПРОМЕТЕЙ» (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі-відповідач) з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.07.2021 року №13734000706 та від 09.07.2021 року № 13834000706 частині заявлених вимог.

В обґрунтування позову позивач вказав, що висновки відповідача, на підставі яких були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, є необґрунтованими, прийнятими без врахування всіх обставин справи.

Відповідач у відзиві зазначив, що позов не визнає, в задоволенні позовних вимог просив суд відмовити в повному обсязі.

За результатами перевірки було складено Акт перевірки від 18.06.2021 № 198/34-00-07-06/41255380 в якому встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки він завищив суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 577 259 грн. Також відповідач зазначив у цьому висновку, що позивач порушив п. 192.1 ст .192, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки він завищив від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 132 128 грн. На підставі Акту перевірки було складено податкове повідомлення-рішення від від 09.07.2021 року №13734000706 та від 09.07.2021 року № 13834000706, які складено відповідно до норм чинного законодавства.

У відповіді на відзив позивач надав свої пояснення та заперечення.

Ухвалою від 07.12.2021 року суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, дослідив подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встанволено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНИЯ ПРОМЕТЕЙ» є юридичною особою з 04.04.2017р., основним видом діяльності якої згідно КВЕД 46.21 є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Як зазначає контролюючий орган, ТОВ «Компания Прометей» допустило порушення, а саме не включено до податкових зобов`язань за березень 2021 року суму ПДВ за ставкою 20% в розмірі 44241,84 грн по податковій накладній № 102 від 18.03.2021, що виписана в адресу ТОВ «АББАКОР ТРЕЙД» зареєстрована в ЄРПН 23.03.2021 та має статус «зареєстрована». Позивач надав розрахунок коригування кількісних і вартісних показників 18.03.2021 за № 1 до податкової накладної від 18.03.2021 № 102.

Однак, розрахункам коригування присвоєно статус «документ прийнято, реєстрація зупинена». Позивачем не надавались пояснення та документи для підтвердження інформації зазначеної як підстава відмови реєстрації в ЄРПН розрахунку корегування до податкової накладної. А у зв`язку з віднесенням даного питання в основу для винесення податкового повідомлення-рішення №13734000706 від 09.07.2021, оскаржив його в судовому порядку.

З метою надання додаткових пояснень щодо здійснення господарської діяльності позивача з контрагентом ТОВ «Він Агро Плюс» щодо включення до податкової декларації (уточнюючого розрахунку) з ПДВ за березень 2021 року податкової накладної від 14.09.2020 № 2 на суму 439430,59 грн, ПДВ 87886,118 грн., позивач вказує, що до податкової декларації позивача за березень 2021 року було включено податкову накладну № 3 від 14.09.2020 на суму 439430,59 грн, ПДВ 87886,118 грн, яка має статус «зареєстровано», реєстраційний номер документа 9372277769.

Відповідач вказує, що позивачем не надавались пояснення та підтверджуючі документи для реєстрації податкової накладної № 2 від 14.09.2020, яка має статус «документ прийнято, реєстрація зупинена.

Відповідно до умов договору складського зберігання № 198/Г від 29.09.2020 року укладеного між ТОВ «Прометей Рад» (зерновий склад ) та ТОВ «Агат Агро М» (далі-поклажодавець),поклажодавець зобов`язується передати зерно за заліковою вагою на зерновий склад за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, смт Гребінки, вул. Індустріальна, 3, який приймає дане зерно для зберігання на визначений договором умовах і в установлений строк повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач. Надходження зерна - кукурудзи врожаю 2020 року на зерновий склад за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, смт Гребінки, вул. Індустріальна,3 підтверджується товаро-транспортними накладними, які датуються з вересня по листопад 2020 року. Відповідно до первинних документів, що містяться в матеріалах справи, а саме договори поставки сільськогосподарської продукції № 52926 від 26.02.2021 та № 53371 від 11.03.2021 року ТОВ «Компания Прометей» придбало сільськогосподарську продукції - кукурузду 3-го класу врожаю 2020 року у ТОВ «АгатАгро М», яка згідно договору складського зберігання №198/Г від 29.09.2020 року перебувала на складі ТОВ «Прометей Рад».

Складські квитанції на зерно № 2546 від 26.02.2021 та № 2553 від 11.03.2021 року виписані на зберігання зерна кукурудзи від ТОВ «Компания Прометей» у зв`язку з перереєстрацією сільськогосподарської продукції згідно договорів поставки. Слід зазначити, що в примітках складських квитанцій також зазначено «переоформлення з Агат Агро М» .

Відповідач проведеним аналізом баз даних встановив, що ТОВ «Агат Агро» у перевіряємому періоді за даними Державного реєстру речових прав, у розрізі площ земельних ділянок не мало можливості виростити кількість продукції та здійсниити її подальшу реалізацію.

ТОВ «АгатАгро М» не мало зареєстрованих об`єктів рухомого та не рухомого майна достатнього для вирощування, транспортування та реалізації кукурудзи та соняшника на адресу ТОВ Компания Прометей», складські квитанції на зерно містять підписи ОСОБА_1 , яка на момент їх складання не значилась у трудових відносинах з ТОВ «» «Прометей Рад». Відповідач прийшов до висновку щодо невстановлення реальності здійснення господарських операцій по взаємовідносинах між позивачем та ТОВ «Агат Агро М»

Судом встановлено, що відповідачем не описано, яким чином відповідач встановив достатність чи недостантість у контрагента рухомого чи не рухомого майна та як це вплинуло на можливість продажу товару позивачу, а посилання на те, що їх недостатньо є лише суб`єктивною думкою і нічим не підтвердженою. Щодо невідповідності поданої інформації контрагентами на це суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність за своїх контрагентів і зазначена в них інформація не підтверджує та не спростовує наявність господарських відносин між платниками податків.

Відповідач поклав отриману інформацію з ІТС «Податковий блок» та Єдиного реєстру податкових накладних. На думку суду такий висновок є передчасним, а отримана інформація неналежним доказом.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Лише в сукупності з дослідженням первинних документів можливо встановити всі факти та обставини. Таку позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 460/143/19 від 19.03.2021 року та у справі № 804/939/16 від 20.03.2018 р.

Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) від 22.01.2009 р. роз`яснено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги є надмірним тягарем для платника податку, що порушить справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Крім цього у цьому ж рішенні вказано, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції

Відповідно до п. 73.5. ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Під час зустрічної звірки: здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.

Крім того відповідно до положень статей 72-73 Податкового кодексу України контролюючий орган має право проводити збір інформації, в тому числі шляхом подання запитів.

Як було встановлено в ході судового засідання відповідач не скористався своїм право та не проводив зустрічних перевірок контрагентів позивача та не подавав їм запитів, в тому числі по операціям проведеним між позивачем та ТОВ «Агат Агро М », що вказує на неповне дослідження всіх обставин з боку відповідача.

В свою чергу позивач надав первинні документи, які підтверджують взаємовідносини із контрагентами- постачальниками товарів та послуг, а також докази наявності матеріально - технічної бази та трудових ресурсів, достатніх для ведення господарськаої діяльності, у відповідача були відсутні підстави для формування висновків про нереальність та/ або безтоварність здійснених господарських операцій.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, що знайшло своє відображенння у бухгалтерському та податковому обліках, а також спричинило подальший рух активів платника податків, що у своїй сукупності є доказом товарності усіх розглянутих господарських операцій.

Відповідно до вимог чинного законодавства України, та відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 вересня 2016 року у справі 826/23325/15, обов`язок контролювати звітність контрагентів на суб`єктів підприємницької діяльності не покладено, також, суб`єкт підприємницької діяльності не має право контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов`язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними. А отже, ТОВ «КОМПАНИЯ ПРОМЕТЕЙ» не мало відслідковувати інші господарські операції, які здійснювали його контрагенти

Відповідно до рішення ЄСПЛ по справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії» від 18 березня 2010 року за заявою №6689/03, у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Однак це не повинно мати вплив на оподаткування організації - заявника.

Також у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії» зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередньо участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним із сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь - яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Аналогічний висновок про недопустимість покладення негативних наслідків за порушення, допущені контрагентами платника податків, неодноразово було зроблено Європейським судом з прав людини, зокрема у рішенні від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України», ЄСПЛ наголосив, що, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Аналогічні висновки відображені і у рішенні Верховного Суду від 18.01.2018 № К/9901/2964/18, № 2а-44807/09/1670 (ЄДРСРУ № 71692512).

При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. А головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки стосовно співпраці позивача його контрагентів є суб`єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора.

Щодо нікчемності та недійсності господарської операції, то суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Водночас, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Разом з цим, відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити; назву документа; дату та місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом та вбачається з акту перевірки №198/34-0-07-06/41255380 від 18.06.2021 року первинні документи було надано позивачем для дослідження під час здійснення перевірки, за результатами якої були прийнятті оскаржувані податкові повідомлення -рішення.

Зазначені документи містять усі обов`язкові реквізити, передбачені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.» та п.201.1 ПК України, є первинними документами та підтверджують фактичний рух активів та зміну майнового стану всіх учасників господарської операції.

Отже, з урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що господарські операції між ТОВ «Компанія ПРОМЕТЕЙ» та ТОВ « Агат Агро М» фактично відбулися, а позивач мав підстави для бюджетного відшкодування ПДВ на суму 577 259 грн.

Частиною 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням вшцевикладеного, суд приходить до того, що висновки викладені в Акті перевірки та в податкових повідомленнях-рішеннях, є безпідставними, необгрунтованими та такими, що грунтуються на припущеннях перевіряючих.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір розподіляється відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.07.2021 року № 13734000706.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.07.2021 року № 13834000706.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (проспект Шевченка, буд. 15/1, м. Одеса, 65015, код ЄДРПОУ 44104032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Компания Прометей" (вул. Потьомкінська, 114, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 41255380) судовий збір в розмірі 12 805,53 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Мельник