Рішення

від 12.06.2024 по справі 440/17320/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/17320/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікос Транс" до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікос Транс" (надалі - позивач, ТОВ "Лікос Транс") до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області, у якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову ПШ №022567 від 07.11.2023 про накладення адміністративно-господарського штрафу щодо ТОВ "Лікос Транс".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №022567 від 07.11.2023 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем при зважуванні використовувався ваговий прилад, технічні характеристики якого не відповідають вимогам національних стандартів, не дозволяють забезпечити визначення точної ваги щодо осьового навантаження, та Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, які не розповсюджуються на транспортні засоби з рідким та сипучим вантажем, оскільки це автоматично призводить до руху вантажу в середині цистерни та зумовлює зміну навантаження на осі транспортного засобу. Вважає, що відповідачем безпідставно не враховано результати повторних двох зважувань з різницею у часі 30 хв., які не містили ознак перевищення вагових параметрів. Зазначає, що відповідачем не дотриманий встановлений порядок повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи засобами поштового зв`язку чи під розписку, що позбавило позивача права на захист при винесенні оскаржуваної постанови.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/17320/23. Залучено до участі у справі як другого відповідача Державну службу України з безпеки на транспорті. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

12 січня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 53-64/, у якому представник відповідачів просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що до позивача правомірно застосовано адміністративно-господарський штраф, оскільки ТОВ "Лікос Транс" порушено вагові параметри навантаження на осі транспортного засобу та гранично допустимі нормативи такого навантаження. Пояснює, що при проведенні зважування транспортного засобу позивача на ваговому обладнанні на стаціонарному пункті габаритно-вагового контролю навантаження на одинарну вісь склало - 12,88 т при максимальному допустимому навантаженні 11,5 т. Вказує, що у подальшому водій транспортного засобу скористався правом на приведення вагових параметрів транспортного засобу шляхом перевантаження вантажу між відсіками цистерни та при повторному зважуванні привів вагові параметри транспортного засобу у межі нормативно допустимі, однак, це не спростовує факту порушення позивачем статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", яке було виявлено при первинному габаритно-ваговому контролю. Вважає, що відповідачем не порушено вимог належного повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, оскільки відповідачем вказане повідомлення, як і сама постанова, були надіслані на адресу, що зазначена в Єдиному державному реєстрі, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак не була вручена з незалежних від відповідача причин. Вважає, що оскаржувана постанова винесена відповідно до чинного законодавства уповноваженим державним органом за наявності встановленого факту порушення.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ТОВ "Лікос Транс" зареєстроване як юридична особа та основним видом економічної діяльності позивача є 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 38-39/.

29.09.2023 на ділянці автодороги а/д Р-03 під`їзд до М-03 км 4+100 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №000482 від 21.09.2023 /зворот а.с. 71/ та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області у період з 25.09.2023 по 01.10.2023 /а.с. 72/ проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки Scania R410, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом марки ОМТ номерний знак НОМЕР_2 , що належить ТОВ "Лікос Транс" та за кермом якого перебував водій ОСОБА_1 /зворот а.с. 75-76/.

За результатами перевірки складено акт №011921 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.09.2023 /зворот а.с. 72/, акт №001203 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 29.09.2023 /а.с. 73/, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 29.09.2023 /зворот а.с. 73/.

Перевіркою виявлено та зафіксовано у акті №011921 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.09.2023, наступне порушення: п. 22.5 ПДР, затвердженого ПКМУ №1306-2001: перевозив небезпечний вантаж UN3295 суміш вуглеводнів ТТН №280902 від 28.09.2023 з навантаженням на одиночну вісь тягача 12,88 т при максимально допустимому 11,5 т, перевищення склало 1,38 т або 12%, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" абц. 15 част. 1 ст. 60: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових параметрів транспортного засобу понад 10% до 20% при перевезенні подільного вантажу /зворот а.с. 72/.

В акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №001203 від 29.09.2023 /а.с. 73/ та довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 29.09.2023 /зворот а.с. 73/ зафіксовано навантаження на одиничну ось ТЗ - 12,88 т при нормативно допустимому 11,5 т.

Акт №011921 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.09.2023 підписаний водієм транспортного засобу ОСОБА_1 , яким у акті про причини порушення пояснено наступне: "привів вагові параметри до норми, копію отримав" /зворот а.с. 72/.

25.10.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області направлено на адресу позивача рекомендованим листом повідомлення №82335/34/24-23 від 24.10.2023 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, виявленого під час проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) призначеної 07.11.2023 з 10:00 до 12:00 /зворот а.с. 77-78/.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Дмитром Ткаченком винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №022567 від 07.11.2023, якою стягнуто з ТОВ "Лікос Транс" адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн. /а.с. 71/.

В обґрунтування вказаної постанови зазначено, що 29.09.2023, 11:47, а/д Р-03 під`їзд до М-03 км 4+100, SCANIA НОМЕР_1 , допущено порушення пункту 22.5 ПДР, затверджених ПКМУ від 10.10.2021 (згідно акту проведення перевірки від 29.09.2023 №011921), відповідальність за яке передбачена абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Позивач не погодився з постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №022567 від 07.11.2023 та звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №022567 від 07.11.2023, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема, встановлено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 /надалі - Порядок №1567/.

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Відповідно до пунктів 12, 13, 14 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка. Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин. Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку. (пункт 19 Порядку №1567).

Відповідно до щотижневого графіку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) Відділом державного нагляду (контролю) у Київській області у період з 25.09.2023 по 01.10.2023, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 72/ проводились рейдові перевірки на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, які знаходяться на адміністративній території Київської області та м. Київ.

21.09.2023 головним спеціалістам - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , старшим державним інспекторам - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , заступнику начальника - ОСОБА_9 видано направлення №000482 на рейдову перевірку (перевірку на дорозі), для проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортних засобів на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, які знаходяться на адміністративній території Київської області та м. Київ з 25 вересня 2023 року по 01 жовтня 2023 року /зворот а.с. 71/.

Відповідно до пунктів 20, 21 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Як встановлено судом, 29.09.2023 на ділянці автодороги а/д Р-03 під`їзд до М-03 км 4+100 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №000482 від 21.09.2023 /зворот а.с. 71/ та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області у період з 25.09.2023 по 01.10.2023 /а.с. 72/ проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки Scania R410, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом марки ОМТ номерний знак НОМЕР_2 , що належить ТОВ "Лікос Транс" та за кермом якого перебував водій ОСОБА_1 /зворот а.с. 75-76/.

За результатами перевірки складено акт №011921 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.09.2023 /зворот а.с. 72/, акт №001203 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 29.09.2023 /а.с. 73/, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 29.09.2023 /зворот а.с. 73/.

Перевіркою виявлено та зафіксовано у акті №011921 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.09.2023, наступне порушення: п. 22.5 ПДР, затверджених ПКМУ №1306-2001: перевозив небезпечний вантаж UN3295 суміш вуглеводнів ТТН №280902 від 28.09.2023 з навантаженням на одиночну вісь тягача 12,88 т при максимально допустимому 11.5 т, перевищення склало 1,38 т або 12%, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" абц. 15 част. 1 ст. 60: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових параметрів транспортного засобу понад 10% до 20% при перевезенні подільного вантажу /зворот а.с. 72/.

В акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №001203 від 29.09.2023 /а.с. 73/ та довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 29.09.2023 /зворот а.с. 73/ зафіксовано навантаження на одиничну ось ТЗ - 12,88 т при нормативно допустимому 11,5 т.

Факт здійснення перевірки та проведення габаритно-вагового контролю 29.09.2023 о 11:47 год. транспортного засобу НОМЕР_1 підтверджено чеком зважування, сформованим ваговим комплексом КП "Центр організації дорожнього руху", місце встановлення: с. Проліски на вул. Броварській, за результатами зважування транспортного засобу: вісь 1 - 7,140 т, вісь 2 - 12,880 т, вісь 3 - 6,280 т, вісь 4 - 7,040 т, вісь 5 - 7,020 т, загальна - 40,360 т /а.с. 74/.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух", "Про автомобільні дороги", "Про міліцію", Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 (далі - Правила дорожнього руху), Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року N 30 (далі - Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів), Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року N 879.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно з частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах визначено Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 ( далі по тексту - Порядок № 879, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктами 2 пункту 2, 6, 8 Порядку № 879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу; вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики; стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю (далі - стаціонарний пункт) - позначене відповідними дорожніми знаками та розташоване поблизу проїзної частини дороги відокремлене місце для здійснення контролю навантаження на вісь (осі) транспортних засобів, загальна маса та/або габарити яких перевищують установлені параметри, де розташовані спеціальні службові приміщення, споруди з вимірювальним і зважувальним обладнанням, а також майданчики для зберігання вантажів та стоянки транспортних засобів.

Пунктами 3, 4 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, власниками (балансоутримувачами) зон габаритно-вагового контролю і підприємствами.

Відповідно до пункту 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Згідно з пунктами 1, 3 розділу ІІІ Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 №255 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.08.2016 за №1171/29301, стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю розміщується на автомобільних дорогах загального користування з урахуванням параметрів видимості для певної категорії дороги.

Вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування в русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

Пунктом 12 Порядку № 879 встановлено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. (пункт 13 Порядку №879).

Із аналізу наведених норм слідує, що зважування транспортних засобів здійснюється за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання вагових параметрів повної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, яке повинне утримуватись у робочому стані, періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

На підтвердження утримання зважувального обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю у робочому стані відповідачами надано до суду копію свідоцтва Товариства з обмеженою відповідальністю "Повірочна лабораторія" (Свідоцтво про уповноваження №П-55-2020 від 31 січня 2020 року) про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №427, виданого 29.03.2023 та чинного до 29.03.2024 на автомобільні електронні тензометричні ваги Лахта-УСВ80000А, за результатами повірки яких встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ ЕN45501 Метрологічні аспекти неавтоматичних зважувальних приладів (ЕN45501; ТD) /зворот а.с. 76/.

Зважаючи на вищевикладене, суд критично оцінює доводи позивача про невідповідність зважувального обладнання вимогам законодавства.

За змістом статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався орган Укртрансбезпеки.

Наведене узгоджується з подальшим нормативним регулюванням спірних правовідносин, а саме скасуванням п.19 Порядку №879 Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №671 без визначення необхідності застосування затвердженою Мінекономрозвитку або іншою методикою.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм права викладено Верховним Судом у постанові від 21.09.2018 у справі №804/5296/17.

Відтак, суд відхиляє доводи відповідача про протиправність оскаржуваної постанови з посиланням на відсутність методики виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів, затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону №3353-XII, статті 33 Закону України від 08.09.2005 № 2862-IV "Про автомобільні дороги" визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач при здійсненні габаритно - вагового контролю.

Щодо доводів позивача про те, що предметом перевезення був вантаж, який є рухомим під час руху транспортного засобу, а тому його маса є несталою в різних точках автомобіля, то суд зазначає таке.

Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 2014 року "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" (надалі також - Правил перевезення) на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу.

Відповідно до підпунктів 8.14-8.15 розділу 8 Правил перевезення, навантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху.

Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Згідно з пунктом 12.1 розділу 12 Правил перевезення, при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Пунктом 12.5 розділу 12 вказаних Правил перевезення передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Згідно з приписами пункту 8.20 розділу 8 зазначених Правил водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу.

Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема рухомого вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху, а тому суд вважає, що доводи позивача щодо рухомості вантажу і, як наслідок, неможливості забезпечення його сталості в різних точках автомобіля, є безпідставними.

Також законодавцем передбачено критичну похибку в розмірі 2%, що еквівалентно 0,23 т на одинарну вісь, що дозволяє перевізнику самостійно враховувати специфіку вантажу, в тому числі й рідкого, який під час транспортування здатний зміщуватись та розподілятись нерівномірно.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, встановлено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: в) навантаження на вісь: На одинарну вісь - максимального значення для автомобільних доріг державного значення 11,5 т, максимального значення для автомобільних доріг місцевого значення - 7 т.

Підсумовуючи викладене вище, суд погоджується з висновком перевірки про перевищення позивачем вагових обмежень на одинарну вісь 12,88 т при допустимих 11,5 т, тобто перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм на 12%.

Надані позивачем до суду копії чеків зважування, сформовані ваговим комплексом КП "Центр організації дорожнього руху" 29.09.2023 об 12:58 та 29.09.2023 об 13:13, місце встановлення: с. Проліски на вул. Броварській, за результатами зважування транспортного засобу ВІ5258НС /а.с. 25-26/ підтверджують факт того, що більш як через одну годину після зважування цього ж транспортного засобу під час перевірки (29.09.2023 об 11:47) /а.с. 74/ та встановлення перевищення нормативного вагового параметру, цей параметр був приведений у відповідність з нормою, встановленою законодавством України. Ці чеки не спростовують факту допущеного позивачем порушення, виявленого та зафіксованого раніше 29.09.2023 об 11:47, та підтвердженого належними та допустимими доказами.

Відповідно до пунктів 23, 24 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Отже, вказаними нормами, на які посилається позивач, встановлено право приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами такий засіб та після цього спрямування транспортного засобу для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Та у разі, якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не буде виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух. Тобто вказаними нормами не встановлено права чи обов`язку органу звільнити особу від відповідальності, встановленої законом, за допущене нею порушення щодо перевищення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу.

Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Матеріалами справи підтверджено, що 25.10.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області направлено на адресу позивача рекомендованим листом повідомлення №82335/34/24-23 від 24.10.2023 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, виявленого під час проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), призначеної 07.11.2023 з 10:00 до 12:00 /зворот а.с. 77-78/.

Вказане поштове відправлення з повідомленням надійшло до відповідного відділення зв`язку вже 27.10.2023, однак, у подальшому не вручене під час доставки та повернуте поштовою організацією за зворотною адресою з причини закінчення встановленого терміну зберігання /зворот а.с. 79, а.с. 80/.

Таким чином, відповідач виконав вимоги законодавства щодо повідомлення позивача про час і місце розгляду справи про порушення /зворот а.с. 80-81/ та завчасно надіслав на адресу місцезнаходження позивача, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення, яке не було вручено з незалежних від відповідачів причин.

При цьому відсутність особи на час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину в суді, та у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії судді Касаційного адміністративного суду у постанові від 01.03.2018 по справі №820/4810/17 (адміністративне провадження №К/9901/1438/18).

Суд враховує, що відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Учасники справи №440/17320/23, що розглядається, не брали участь в інших справах, на судові рішення першої та апеляційної інстанції у яких посилається позивач, тому ці судові рішення не мають преюдиційного характеру для розгляду даної справи.

За приписами частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, обов`язковими для врахування судом першої інстанції є висновки щодо застосування норм права, викладені виключно в постановах Верховного Суду.

Водночас, частиною 7 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Таким чином, правова оцінка, надана судами першої та апеляційної інстанції певним фактам при розгляді інших справ та викладена в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції, на які посилається позивач у позові, не є обов`язковою для врахування судом першої інстанції у справі, що розглядається, тому суд відхиляє доводи позивача з посиланням висновки, викладені у вказаних судових рішеннях.

Обставини справи та норми права, якими врегульовані спірні правовідносини у даній справі та у справах, на постанови Верховного Суду у яких посилається позивач у позові, не є релевантними. Наприклад, у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №360/403/19 викладено висновки щодо застосування норм Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, та предметом спору була постанова від 21.12.2018 №ЛГ661/923/АВ/П/ПТ/ІП-ФС про накладення штрафу у розміру 111690 грн. на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України та припис від 05.12.2018 № ЛГ661/923/АВ/П про усунення виявлених порушень.

У постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №815/1570/16 викладено висновки щодо застосування норм Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року № 735), та предметом спору була постанова №92 від 21 грудня 2015 року про накладення штрафу на приватне підприємство «Латіфундія» у розмірі 124020 грн за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №482/9/17 викладено висновки щодо застосування норм Кодексу України про адміністративне правопорушення, Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року, та предметом спору була постанова Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №259 від 18 жовтня 2016 року про накладення на фізичну особу штрафу за адміністративне правопорушення у сумі 6800 грн.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №308/12552/16-а викладено висновки щодо застосування норм Кодексу України про адміністративне правопорушення, Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року, та предметом спору була постанова № 16 про адміністративне правопорушення від 25 жовтня 2016 року.

Відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За встановлених обставин справи та наведених вище норм права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №022567 від 07.11.2023, якою стягнуто з ТОВ "Лікос Транс" адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн., прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені законодавством України, та обґрунтовано.

Таким чином, адміністративний позов ТОВ "Лікос Транс" необґрунтований та задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні у зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2-10, 72-77, 134, 139, 229, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікос Транс" (вул. Халаменюка, 6, кв. 103, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 39784722) до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області (вул. Європейська, 155, м. Полтава, 36008), Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 39816845), про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Сич