Справа № 560/2150/24
РІШЕННЯ
іменем України
13 червня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-Агро", до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області за формою "МПЗФ" від 01 вересня 2023 року №500688-24/22-04 щодо визначення ОСОБА_1 мінімального податкового зобов`язання на суму 3924,87 грн. за 2022 рік.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки стосується земельної ділянки з кадастровим номером 6820981700:07:026:0001, орендарем якої в період з 25.04.2012 по 31.12.2029 є товариство з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-Агро".
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що згідно з відомостями інформаційної системи Державної податкової служби України та даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка, яка розташована на території Волочиської територіальної громади площею 3,2343 га з кадастровим номером 6820981700:07:026:0001. При цьому, згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і Реєстру прав власності на нерухоме майно договір оренди вказаної земельної ділянки видано 25.04.2012 та дата державної реєстрації - 24.10.2023. Тому оскаржене податкове повідомлення-рішення за 2022 рік є правомірним.
До суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити позов. Зазначає, що викладені в відзиві заперечення не спростовують наведених у позовній заяві обставин.
До суду надійшли письмові пояснення, в яких третя особа просить задовольнити позов. Зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-Агро" є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 6820981700:07:026:0001 на підставі договору оренди від 03.01.2011 №30, який зареєстровано 25.04.2012 в Управлінні Держкомзему у Волочиському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №682098474001449. При цьому, у 2022 році строк дії договору оренди зазначеної земельної ділянки не закінчився, мінімальне податкове зобов`язання визначено орендарем земельної ділянки. Як наслідок, у Головного управління ДПС у Хмельницькій області були відсутні підстави для визначення позивачу мінімального податкового зобов`язання за 2022 рік.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.02.2024 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-Агро" до участі в справі №560/2150/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.03.2024 клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про розгляд справи №560/2150/24 за правилами загального позовного провадження або в судовому засіданні з викликом сторін залишено без задоволення.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Головне управління ДПС у Хмельницькій області винесло податкове повідомлення-рішення форми "МПЗФ" від 01.09.2023 №500688-24/22-04, яким ОСОБА_1 нараховано мінімальне податкове зобов`язання в сумі 3942,87 грн за 2022 рік.
Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку.
Рішенням Державної податкової служби України від 09.01.2024 №481/6/99-00-06-01-03-06 скаргу залишено без розгляду у зв`язку з її поданням з порушенням законодавчо встановленого 30-денного строку.
Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення від 01.09.2023 №500688-24/22-04 протиправним, звернувся з позовом до суду.
IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до підпункту 170.14.1. пункту 170.14 статті 170 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов`язання визначається контролюючим органом.
Згідно з підпунктом 170.14.2. пункту 170.14 статті 170 ПК України у разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального мінімального податкового зобов`язання орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому цим Кодексом.
Приписами пункту 170.14.3. пункту 170.14 статті 170 ПК України встановлено, що визначення загального мінімального податкового зобов`язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.
Мінімальне податкове зобов`язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.
Зі змісту наведеного слідує, що загальне мінімальне податкове зобов`язання визначається власнику земельних ділянок за умови не передання ним земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, в оренду.
Суд встановив, що спірне податкове повідомлення-рішення винесене щодо земельної ділянки, яка розташована на території Волочиської територіальної громади площею 3,2343 га з кадастровим номером 6820981700:07:026:0001.
При цьому, між ОСОБА_1 (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-агро" (орендар) 03.01.2011 укладено договір оренди землі №30, відповідно до умов якого:
- орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Вочковецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області (пункт 1);
- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,2343 га (пункт 2);
- договір укладено на 10 років; після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк; у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8);
- цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації; сторони не наполягають на нотаріальному посвідченні цього договору (пункт 42).
Цей договір зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Волочиському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за №682098474001449 від 25.04.2012.
Згідно з частиною 4 статті 124 Земельного кодексу України в редакції, чинній на час підписання вказаного договору, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Частиною 1 статті 210 Цивільного кодексу України визначено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Відповідно до частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Положеннями статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.
Згідно з частиною 5 статті 126 Земельного кодексу право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Відповідно до частини 3 статті 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
З наведеного слідує, що моментом укладення договору земельної ділянки, на час укладення та реєстрації договору оренди землі від 03.01.2011 №30, є саме його державна реєстрація - 25.04.2012.
Між ОСОБА_1 (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-агро" (орендар) 29.11.2021 укладено додаткову угоду №1к про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 03.01.2011 року, відповідно до якої орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку з кадастровим номером 6820981700:07:026:0001 строком на 17 років 8 місяців 6 днів до 31.12.2029.
Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 у справі №685/547/23 зазначив, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24 березня 2022 року, що набрав чинності 07 квітня 2022 року розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України були доповнені пунктом 27, згідно якого під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей, а саме - вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення, в тому числі приватної власності; законодавець на рівні пункту 27 «Перехідні положення» ЗК України передбачив спеціальний випадок поновлення договору оренди невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану; законодавець пов`язує наявність специфіки в регулюванні окремих конструкцій із наявністю правового режиму воєнного стану; пункт 27 «Перехідні положення» ЗК України має зворотну дію в часі та повинен застосовуватися із 24 лютого 2022 року.
Суд враховує, що строк користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6820981700:07:026:0001, площею 3,2343 га за договором оренди землі від 03.01.2011 №30 закінчився 25.04.2022, тобто, після введення воєнного стану. Також товариство з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-агро" реалізувало механізм продовження договору оренди землі.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав від 26.10.2023 №352005227 зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6820981700:07:026:0001, площею 3,2343 га, дата державної реєстрації договору 25.04.2012, строк 17 р. 8 міс. 6 дн., дата закінчення дії 31.12.2029, з автоматичним продовженням дії договору.
Оскільки у 2022 році строк дії договору оренди землі від 03.01.2011 №30 не закінчився, мінімальне податкове зобов`язання визначено орендарем земельної ділянки в розмірі 5375,65 грн. Це підтверджується податковою декларацією платника єдиного податку четвертої групи товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-агро" від 17.02.2023, та додатком 3 до неї.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "МПЗФ" від 01.09.2023 №500688-24/22-04 є протиправним та його слід скасувати.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, а тому, ці витрати слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем, у матеріалах справи відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "МПЗФ" від 01.09.2023 №500688-24/22-04.
Стягнути на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука 17, м. Хмельницький, Хмельницька обл., 29000 , код ЄДРПОУ - 44070171) Третя особа:Товариство з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-Агро" (вул. Фридріхівська 40, м. Волочиськ, Хмельницька область, 31200 , код ЄДРПОУ - 33007668) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк
Суд | Хмельницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.06.2024 |
Оприлюднено | 17.06.2024 |
Номер документу | 119719146 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо |
Адміністративне
Хмельницький окружний адміністративний суд
Фелонюк Д.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні