Рішення

від 13.06.2024 по справі 600/6092/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/6092/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ «ХІМ ТОРГ» до Чернівецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ «ХІМ ТОРГ» (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Чернівецької митниці Державної митної служби України (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/001280 від 11.08.2023 р.;

- визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000360/2 від 11.08.2023 р.

1.2. Ухвалою суду від 12.09.2023 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та повідомлено сторони про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

2.1. В обґрунтування позовних вимог, згідно позовної заяви та доданих до нього матеріалів, представник позивача зазначає, що декларантом (представником) Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЕНАДА 4», що діяло в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ «ХІМ ТОРГ» були подані для митного оформлення до спеціалізованого підрозділу Чернівецької митниці (надалі - «Відповідач») документи на товар Поліетилен у гранулах натурального кольору, низького тиску HDPE з питомою густиною 0,949 г/см3, показник текучості розплаву (ПТР) 9,68 грам/10 хвилин при навантаженні 21,6 кгс, марки: DGDZ-6097-22000 кг. Рекомендується для міцних продуктових мішків, сумок для покупок, для виробництва високоякісної тонкої плівки, для багатошарових вкладишів у мішки. Торгівельна марка: Luban. Виробник: OQ Plastics LLC. Країна виробництва: Оман (надалі - «Товар»): Митна декларація 23UA408020049408U0 від 12.08.2023 р. Для здійснення митної вартості декларант скористався першим методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та вказав вартість в сумі 928 869,94 грн. (митні платежі 185 773,99 грн.).

2.2. Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI (далі МК України) до декларації декларантом було додано: Контракт № СНТ06/06-2022 від 06.06.2022 р., Додаток № 32 від 02.08.2023 р. до Контракту № СНТ06/06-2022 від 06.06.2022 р., Контракт № BGNST23002051 від 28.07.2023 р., Сертифікат якості від 23.05.2023 р., Сертифікат походження товару № 0696901 від 08.08.2023 р., Пакувальний лист № BGNST23001051 від 07.08.2023 р., Інвойс № 32/08/2023 від 02.08.2023 р., Інвойс № 33/08/2023 від 02.08.2023 р., Інвойс № 34/08/2023 від 02.08.2023 р., Інвойс № 02942 від 03.08.2023 р., Автотранспортна накладна (CMR) № 5068 від 04.08.2023 р., Супровідний документ ТІ № 23TR41050000166840 від 04.08.2023 р., Платіжна інструкція в іноземній валюті № 31 від 03.08.2023 р., Біржові котирування ICIS від 28.07.2023 р., Договір про надання послуг митного брокера № 80 від 20.01.2022 р., Договір на транспортно-експедиційні послуги № VR1002/23 від 17.04.2023 р., Договір на транспортно-експедиційні послуги № DG1026/23 від 28.07.2023 р., Довідка про транспортно-експедиційні витрати за вих. № СФ-0001920 від 07.08.2023 р.

2.3. Таким чином, позивачем був наданий повний та достатній пакет документів згідно ч. 2 ст. 53 МКУ для визначення митної вартості товару за першим та основним методом - за ціною договору (контракту). Митна вартість товару Позивачем була визначена за даним методом, який встановлений ст. 58 МК Украйни. Надані документи до митного оформлення містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

2.4. Відповідачем за результатами перевірки митної декларації та документів, наданих відповідно до МК Украйни, було складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/001280 від 11.08.2023 р. з причин, що на запит від 09.08.2023 р. № 414 щодо визначення митної вартості товару спеціалізованим підрозділом винесено Рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000360/2 від 11.08.2023 р. на виконання вимог ч. 6 ст. 54 МК Украйни.

2.5. Митна вартість товарів була визначена Відповідачем за резервним методом. Таким чином згідно митної декларації 23UA408020049408U0 від 12.08.2023 р. відповідачем розраховано митний платіж Позивача у розмірі 202 414,51 грн., позивачем - у розмірі 185 773,99 грн., сума додаткового платежу Позивача внаслідок коригування митної вартості товарів - 16 640,52 грн.

2.6. Представник позивача вважає, що декларант (представник) надав всі необхідні документи, які давали змогу Відповідачу визначити митну вартість Товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості Товару та розбіжностей чи неповноти відомостей в поданих документах немає, а тому Відповідач безпідставно та необґрунтовано збільшив митну вартість імпортованих товарів.

2.7. Враховуючи зазначене, представник позивача вважає, що оскаржуване рішення є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Аргументи відповідача

2.8. Представник відповідача, згідно відзиву на позовну заяву, заперечує щодо задоволення позову з огляду на наступне.

2.9. Так наголошує, що при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень:

- Додаток №32 від 02.08.2023 до зовнішньоекономічного контракту містить відомості, що країна походження товару - Оман. Згідно гр.20 митної декларації товар постачається на умовах FCA TR Gebze. Надано посередницький контракт №BGNST23002051 від 28.07.2023 між BAYEGAN DMCC (ОАЕ) і HOLDING СНІМ TORG SPOLKA ZOO (Польща) та посередницький інвойс №02942 від 03.08.2023. Документального підтвердження ціни товару при продажу з Оману до ОАЕ не надано;

- товар постачається на умовах FCA TR Gebze. За умовами поставки FCA Продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Але в Додатку №32 від 02.08.2023 до зовнішньоекономічного контракту зазначено, що лише вартість упаковки товару, робіт, пов`язаних з упаковкою товару, а також вартість вантажних робіт включаються до вартості товару. Таким чином, виникає питання щодо включення чи не включення до ціни товару вартості документального оформлення в країні експорту. Документів та роз`яснень з цього приводу не надано;

- товаросупровідний документ Т1 від 04.08.2023 №23TR41050000166840 не містить відомості щодо вартості товару;

- рахунок-проформа від 02.08.2023 №32/08/2023 виставлений на суму 118800,00 дол.США. Інвойс від 03.08.2023 №1/000017/08/23 виставлений на суму 23760,00 дол.США. Згідно з платіжною інструкцією від 03.08.2023 №31 оплата здійснена на суму 578425,00 дол.США. В гр.70 «Призначення платежу» платіжної інструкції заявлено проформи №32/08/2023 (надана) та №№32/08/2023, 32/08/2023, які до оформлення не надані. Таким чином, неможливо перевірити/підтвердити, чи оплата здійснена саме за партію товару, що оформлюється;

- згідно з відомостями, зазначеними в гр.16 CMR від 04.08.2023 №5068, перевізником товару є ECOWOOD TRADE LTD. Для підтвердження вартості перевезення надані рахунок від 07.08.2023 №СФ23-0000130 та довідка від 07.08.2023 №СФ-0001920 від ТОВ «АРЕАЛ-ПЛЮС». Також надано договір на транспортно-експедиційні послуги від 17.04.2023 №VR1002/23 між ТОВ «АРЕАЛ-ПЛЮС» та ТОВ «ЕКОЛІС ТРЕЙД». Ці розбіжності унеможливлюють співвіднесення наданих документів з фактичним здійсненням транспортуванням товару та його оплатою.

2.10. Крім того, довідка не є документом первинного бухгалтерського обліку, та не міститься в переліку документів згідно з наказом МФУ від 24.05.2012 №599, а інших документів щодо транспортних витрат не надано, виникає питання щодо умов перевезення, оплати та документального підтвердження числового значення доданих транспортних витрат;

- рахунок від 07.08.2023 №СФ23-0000130 містить відомості щодо здійснення експедиційних послуг на території України і зазначена вартість організації перевезення (винагорода експедитора) на території України, які не враховані при доданні до митної вартості. Однак, експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту, а відомостей, які б документально підтвердили критерії розподілу експедиторських послуг та винагороди експедитора на до/після кордону України, не надано, що унеможливлює перевірку розподілу витрат на експедиційні послуги до та після кордону.

2.11. І однією із ключових обставин, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви, це те, що відповідно до загальнодоступних джерел інформації мережі Інтернет встановлено, що експортер та імпортер є взаємопов`язаними особами. Отримана інформація дає підстави вважати, що зв`язок між продавцем і покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість.

2.12. Так, в преамбулі наданого до митного оформлення контракті від 06.06.2022 №СНТ06/06-2022 зазначено, що контрагент позивача (продавець товару) діє в особі президента компанії ОСОБА_1 . В свою чергу, на інформаційному порталі youcontrol.com.ua міститься інформація, що ОСОБА_2 має частку в статутному капіталі в ТОВ «УК «Хім Торг»» в сумарному розмірі 83,14 %, що дає право непрямого вирішального впливу. Залишком у 16,86% володіє ОСОБА_3 , що зареєстрована за тою самою адресою, що й ОСОБА_2 . Крім того, на порталі importgenius.com наявна інформація щодо партнерства Holding Chim Torg Spolka з позивачем - УК «Хім Торг». Частка партнерства УК «Хім Торг» є суттєвою та другою за розміром часткою партнерів. Вищевикладене дає підстави стверджувати про наявний зв`язок між продавцем та покупцем за контрактом від 06.06.2022 №СНТ06/06-2022.

2.13. Взаємопов`язаність між продавцем та покупцем є суттєвим ризиком в процесі контролю правильності визначення митної вартості та обрання методу її визначення. Саме тому положення МК України виокремлюють такі випадки та приділяють їм підвищену увагу.

2.14. Вказує, якщо декларантом обрано перший (основний, за ціною договору) метод визначення митної вартості, то він має виконати вимоги ст. 58 МК України. Зокрема, відповідно до ч. 18 ст. 58 МКУ, при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст. 62 цього Кодексу; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст. 63 цього Кодексу.

2.15. Акцентує увагу суду, що на відміну від ст. 53 МК України, вимоги ч. 18 ст. 58 МК України є безальтернативними та не ставляться в залежність від наявності сумніві у митного органу та наявністю розбіжностей у документах, поданих до митного оформлення. Ч. 18 ст. 58 МК України чітко визначено обов`язок декларанта довести об`єктивність вартість зовнішньоекономічної операції, що береться за основу при визначенні митної вартості, у разі його бажання здійснити митне оформлення з використанням методу визначення митної вартості за ціною договору. З огляду на вищевказане, неможливо здійснити перевірку правильності проведення декларантом розрахунку митної вартості товару, відтак, декларантом не підтверджено у встановленому МК України порядку заявлений рівень митної вартості товарів.

2.16. При цьому наголошує, що додатково подані позивачем документи не взято до уваги, оскільки вони не спростовують вищезазначені розбіжності, також не спростовуються наявність взаємозв`язку між продавцем та покупцем та не обґрунтовують невиконання декларантом п. 18 ст. 58 МКУ.

2.17. Враховуючи вищевикладене, не вбачалося можливим визнати визначену декларантом митну вартість із застосуванням першого методу її визначення (за ціною договору).

2.18. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не використано через відсутність інформації у митного органа щодо операцій імпорту в Україну ідентичних товарів. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних товарів не використано у зв`язку із відсутністю у митного органу інформації щодо оформлення подібних (аналогічних) товарів. Метод визначення митної вартості на основі віднімання та додавання не використано у зв`язку із відсутністю в митного органу інформації щодо основи для віднімання/додавання вартості.

2.19. Митну вартість визначено за резервним методом. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість: товару за МД №UA110130/2023/12134 від 19.06.2023 «Полімери етилену у первинних формах, низького тиску з питомою густиною більш як 0,94г/смЗ. Поліетилен високої густини, марки HDPE DGDZ 6097 - 22000кг., з питомою густиною 0,950г/ НОМЕР_1 (при ґ=20град.С) з показником текучості розплаву 11,5грам/10 хвилин при (ПТР) при навантаженні 21.6 кгс. Без хімічної модифікації. Використовується для плівок загального призначення», рівень митної вартості 1,258 USD/кг. Зазначену митну декларацію взято за основу при визначенні рівня митної вартості, оскільки оформлювані за нею товари максимально відповідають за фізичними характеристиками, обсягом, походженням та часом митного оформлення.

2.20. Таким чином, митниця наполягає на правильності власної позиції та на необґрунтованості та невмотивованості позиції позивача.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Дослідженням матеріалів справи та згідно аргументів сторін судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ «ХІМ ТОРГ» подало до Чернівецької митниці Держмитслужби України митну декларацію від 12.08.2023 року №23UA408020049408U0, згідно яких заявлена митна вартість товару була визначена за методом, який передбачений пп.1 ч.1 ст.57 МК України, основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також надані підтверджуючі митну вартість документи.

3.2. За результатами розгляду митних декларацій Чернівецькою митницею Держмитслужби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000360/2 від 11.08.2023 року.

3.3. Згідно вказаного рішення про коригування митної вартості товарів митним органом визначено митну вартість за резервним методом та зобов`язано декларанта подати нову митну декларацію за ціною товару, яка зазначена в Рішенні про коригування митної вартості. Підставою для коригування митної вартості товару в рішенні митний орган зазначає ч. 3 ст. 53 МК України, зокрема те, що документи, які підтверджують митну вартість документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності.

Так, згідно рішення про коригування митної вартості №UA408000/2023/000360/2 від 11.08.2023 року щодо митної декларації від 12.08.2023 року №23UA408020049408U0 визначено такі розбіжності та неточності у поданих до митного оформлення документах:

- відповідно до загальнодоступних джерел інформації мережі Інтернет встановлено, що експортер та імпортер є взаємопов`язаними особами. Отримана інформація дає підстави вважати, що зв`язок між продавцем і покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість. Згідно з положеннями ч.18 ст.58 МК України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 2) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу. Разом з тим, в гр.9 а декларації митної вартості не зазначено, що продавець та покупець пов`язані між собою, що не відповідає інформації про взаємопов`язаність експортера та імпортера. Необхідно документальне підтвердження порушеного питання;

- Додаток №32 від 02.08.2023 до зовнішньоекономічного контракту містить відомості, що країна походження товару - Оман. Згідно гр.20 митної декларації товар постачається на умовах FCA TR Gebze. Надано посередницький контракт №ВGNST23002051 від 28.07.2023 між BAYEGAN DMCC (ОАЕ) І HOLDING СНІМ TORG SPOLKA ZOO (Польща) та посередницький інвойс №02942 від 03.08.2023. Документального підтвердження ціни товару при продажу з Оману до ОАЕ не надано;

- товар постачається на умовах FCA TR Gebze. За умовами поставки FCA Продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. В Додатку №32 від 02.08.2023 до зовнішньоекономічного контракту зазначено, що вартість упаковки товару, робіт, пов`язаних з упаковкою товару, а також вартість вантажних робіт включаються до вартості товару. Таким чином, виникає питання щодо включення вартості документального оформлення в країні експорту до ціни товару. Документів та роз`яснень з цього приводу не надано;

- товаросупровідний документ Т1 від 04.08.2023 №23TR41050000166840 не містить відомості щодо вартості товару;

- рахунок-проформа від 02.08.2023 №32/08/2023 виставлений на суму 118800,00 дол.США. Інвойс від 03.08.2023 №1/000017/08/23 виставлений на суму 23760,00 дол.США. Згідно платіжної інструкції від 03.08.2023 №31 оплата здійснена на суму 578425,00 дол.США. В гр.70 «Призначення платежу» платіжної інструкції заявлено проформи №32/08/2023 (надана) та №№32/08/2023, 32/08/2023, які до оформлення не надані. Так, неможливо перевірити, що оплата здійснена саме за партію товару, який оформлюється;

- згідно відомостей, зазначених у гр.16 CMR від 04.08.2023 №5068, перевізником товару є ECOWOOD TRADE LTD. Для підтвердження вартості перевезення надані рахунок від 07.08.2023 №СФ23-00001 ЗО та довідка від 07.08.2023 №СФ-0001920 від ТОВ «АРЕАЛ-ПЛЮС». Також надано договір на транспортно-експедиційні послуги від 17.04.2023 №VR1002/23 між ТОВ «АРЕАЛ-ПЛЮС» та ТОВ «ЕКОЛІС ТРЕЙД». Роз`яснень з цього приводу не надано;

- рахунок від 07.08.2023 №СФ23-0000130 містить відомості щодо здійснення експедиційних послуг на території України і зазначена вартість організації перевезення (винагорода експедитора) на території України, які не враховані при доданні до митної вартості. Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту. Відомостей, які б документально підтвердили критерії розподілу експедиторських послуг та винагороди експедитора на до/після кордону України, не надано.

3.4. З огляду на вищевказане, митний орган у рішенні про коригування митної вартості зазначив, що згідно ч. 2, 3, 4 ст. 53 МК України та враховуючи положення пп.1 ч.5 ст. 54 МК України, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Також, відповідно до ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.

Декларантом додатково надано: проформи від 02.08.2023 №34/08/2023, №33/08/2023; лист від 10.08.2023 №17/08-2 щодо надання проформ, лист від 10.08.2023 №18/08-2 про надання біржі з додатком та Заяву від 11.08.2023 №1-08 про те, що додаткові документи більше надаватись не будуть.

Враховуючи, що додатково подані документи не спростовують вищезазначені розбіжності та невідповідності, відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом. Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митої вартості товарів.

Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митої вартості товарів. Згідно з положеннями п. 1 ст. 55 МК України митним органом буде здійснено коригування митної вартості товару. Відповідно до ч.18 ст.58 МК України «При продажу товарів між пов`язаними особами" вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МК України, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів.

Було обрано метод визначення митної вартості - резервний. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість: товару за МД №UA110130/2023/12134 від 19.06.2023 «Полімери етилену у первинних формах, низького тиску з питомою густиною більш як 0,94г/см3. Поліетилен високої густини, марки HDPE DGDZ 6097 - 22000кг., з питомою густиною 0,950г/см3 (при t = 20 град.С) з показником текучості розплаву 11,5грам/10 хвилин при (ПТР) при навантаженні 21.6 кгс. Без хімічної модифікації. Використовується для плівок загального призначення», рівень митної вартості 1,258 USD/кг.

Висновок: подання нової митної декларації за ціною товару, зазначеному в Рішенні про коригування митної вартості.

3.5 У зв`язку з прийнятими рішеннями про коригуванням митної вартості товару, Чернівецькою митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408000/2023/000360/2 від 11.08.2023 року.

ІV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

4.1. Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

4.2. Згідно статті 1 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі - МК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

4.3. Частиною 1 статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

4.4. Згідно частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

4.5. Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

4.6. Згідно частини 8 статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:

1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;

2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;

4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;

5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів;

6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про надання забезпечення сплати митних платежів: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі надання забезпечення сплати митних платежів);

7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;

8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;

9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;

10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

4.7. Відповідно до статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

4.8. Згідно із частиною 1 статті 51, частиною 1 статті 52 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

4.9. Як встановлено частиною 2 статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

4.10. Згідно із частинами 1, 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

4.11. Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4.12. Згідно частини 1-3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

4.13. Частиною 5 статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

4.15. Згідно із частиною 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

4.16. Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

4.17. Відповідно до частини 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

4.18. Частинами 2 та 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

4.19. Відповідно до частин 4,5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

4.20. Пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

4.21. У свою чергу, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, витрати на транспортування після ввезення (пункт 2 частини 11 статті 58 МК України).

4.22. Враховуючи зазначене, суд вражає за доцільне визначити те, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу.

4.23. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

4.24. Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 620/1735/20.

4.25. Також, Верховним Судом ще у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №809/1884/16 та від 14 серпня 2018 року у справі №826/5868/16 наголошувалося, що відповідно положень статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

4.26. Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

4.27. При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.

4.28. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

4.29. Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

4.30. Витребування документів, визначених частиною 3 статті 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

4.31. Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

4.32. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

4.33. В постанові від 20.03.2020 року у справі № 480/АА23/18 Верховний Суд також висловив правову позицію, відповідно до якої неподання декларантом документів, зазначених у частинах 2-4 статті 53 МК України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому випадку, коли у органу доходів і зборів будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

4.34. У свою чергу, у постанові від 05 травня 2022 року у справі № 2040/6019/18 Верховним Судом наголошено, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598). Отже, з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 Митного кодексу України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

4.35. При цьому, згідно правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 27.03.2021 року у справі №540/2605/18, від 07.05.2020 року у справі №1.380.2019.001625, від 07.02.2023 року у справі №804/5961/16, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

5.1. Предметом цього позову є рішення Чернівецької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості №UA408000/2023/000360/2 від 11.08.2023 року.

5.2. Отже, при розгляді цієї справи, суд має надати цим рішенням оцінку на предмет відповідності чинним нормативно-правовим актам, через призму верховенства права та критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Окрім цього, для зручності та зрозумілості, оцінка на предмет правомірності оскаржуваних актів буде проводитись, виходячи із обґрунтування яке такі рішення містять.

5.3. Так, з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що при перевірці заявленої позивачем митної вартості товару відповідач дійшов висновку про те, що подані документи, які підтверджують митну вартість, містять розбіжності, перелік яких наведений у пункті 3.3 цього рішення.

5.4. Однак, за результатом дослідженням матеріалів справи суд не погоджується із висновками відповідача, викладеними у оскаржуваних рішеннях, а також із доводами представника відповідача, що наведені у заявах по суті справи, стосовно того, що подані позивачем документи на підтвердження митної вартості товарів документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та місять розбіжності.

5.5. В ході розгляду справи судом визначено, що декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

5.6. Так, з матеріалів справи вбачається, що 06.06.2022 року між Компанією HOLDING СНІМ TORG SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA SPOLKA KOMANDYTOWA (Poland), в подальшому «Продавець», в особі президента правління Shchokot Oleksandr, та ТОВ «УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ «ХІМ ТОРГ» іменована надалі «Покупець», в особі директора, ОСОБА_4 , укладено Контракт №СHN06/06-2022. Відповідно до пункту 1.1. даного Контракту предметом контракту є купівля-продаж товару: поліетилен високого тиску, поліетилен низького тиску, поліпропілен, номенклатура, асортимент та кількість якого визначається у додатках.

Загальна кількість за цим контрактом не лімітована. Кількість партій не лімітована. Загальна кількість товару, так само як кількість і обсяг партій, що окремо поставляються, можуть бути змінені за взаємним узгодженням сторін, що фіксується документально (пункт 1.3. Контракту).

Валютою договору є: долар США, Євро. Ціна за одиницю товару встановлюється у додатках на кожну окрему поставку. Загальна вартість товару, що поставляється за контрактом, обчислюється в тій же валюті, що і ціна за одиницю товару, і на момент укладення контрасту встановлена сторонами як загальна сума всіх підписаних додатків на поставку товару до контракту № СНТ06/06-2022 від 06.06.2022 (пункти 3.1 -3.3 Контракту).

На виконання умов Контракту №СHN06/06-2022 оформлено рахунки-проформа на загальну суму 578425,00 дол.США, а саме: від 02.08.2023 року №32/08/2023 (на суму 118800,00 дол.США.); від 02.08.2023 року №33/08/2023 (на суму 318825,00 дол.США.) та від 02.08.2023 року №34/08/2023 (на суму 140800,00 дол.США.)

У свою чергу, Компанією HOLDING СНІМ TORG SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA SPOLKA KOMANDYTOWA (Poland) 03.08.2023 року виставлено Інвойс №1/000017/08/23 на суму 23760,00 дол.США.

Згідно платіжної інструкції від 03.08.2023 року №31 ТОВ «УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ «ХІМ ТОРГ» здійснено оплату на суму 578425,00 дол. США. В гр.70 «Призначення платежу» платіжної інструкції зазначено про те, що даний платіж здійснено згідно Контракту №СHN06/06-2022 від 06.06.2022 року (проформи від 02.08.2023 року №32/08/2023, №33/08/2023, №34/08/2023).

12.08.2023 року ТОВ «УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ «ХІМ ТОРГ» подало до митного оформлення митну декларацію від 12.08.2023 року №23UA408020049408U0, в якій зазначено товар «Поліетилен у гранулах натурального кольору, низького тиску HDPE питомою густиною - 0.949 г/см3, показник текучості розплаву (ПТР) 9.68 грам/10 хвилин при навантаженні 21,6 кгс марки: DGDZ-6097-22000Kr. Рекомендується для міцних продуктових мішків, сумок для покупок, для виробництва високоякісної тонкої плівки для багатошарових вкладишів у мішки.» на загальну суму 23760,00 дол. США.

Сторонами підтверджується, що до митної декларації від 12.08.2023 року №23UA408020049408U0 додано товаро-супровідні документи, зокрема: Контракт №СНТ06/06-2022 від 06.06.2022 року; рахунок-проформа № 32/08/2023 від 02.08.2023 року, інвойс №1/000017/08/23 від 03.08.2023 року, платіжну інструкцію від 03.08.2023 року №31; а також документи на перевезення.

5.18. Оцінюючи у сукупності вищевказані документи, які були подані позивачем при митному оформленні, суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначення позивачем у митній декларації вартості товару саме згідно вартості, вказаної у зазначеному вище інвойсі №1/000017/08/23 від 03.08.2023 року на суму 23760,00 дол.США.

5.19. Суд наголошує, що згідно вимог пункту 3 частини 2 статті 53 МК України, саме рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа є документами, які підтверджують митну вартість товарів.

5.20. При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача, які зазначені у рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки такі, на думку суду, не випливають на вірність визначеної позивачем митної вартості товарів.

5.21. Зокрема, стосовного того, що згідно поданих документів неможливо перевірити, що оплата здійснена саме за партію товару, який оформлюється, то суд зазначає, що відповідачем не враховано те, що умовами Контракту №СНТ06/06-2022 від 06.06.2022 року визначено, що загальна кількість товару як і кількість партій не лімітована. Вказане дає підстави для висновку про те, що сторони можуть визначати умови оплати товару, як за одну партію, так і за декілька разом. Водночас, поставка товару може здійснюватися також окремими партіями, що і має місце у спірних правовідносинах.

5.22. В митній декларації від 12.08.2023 року №23UA408020049408U0 зазначена загальна вартість товару, що декларувався 23760,00 дол.США. Така вартість відповідає виставленому інвойсу №1/000017/08/23 на суму 23760,00 дол.США. Отже, декларант мав надати документ, що підтверджує оплату 23760,00 дол.США. Відповідно до платіжної інструкції від 03.08.2023 року №31 позивачем було сплачено 578425,00 дол.США за поставки по контракту №СНТ06/06-2022 від 06.06.2022 року. Отож, позивач на виконання п.2 ст.53 МК України підтвердив належним чином оплату товару, що декларувався.

5.23. Більше того, суд наголошує, що у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 804/4680/16 зроблено висновок про те, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

5.24. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

5.25. У постанові від 02 червня 2022 року у справі № 460/2674/20 Верховним Судом наголошено, що обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Разом з цим, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

5.26. Також, суд вважає безпідставними посилання контролюючого органу про не підтвердження витрат на перевезення товару, то суд зазначає, що по митній декларації поставка товару здійснювалась на умовах FCA, згідно яких обов`язок щодо завантаження товару на умовах FCA покладено на продавця, а також продавець зобов`язаний сплатити експортні витрати, тому такі складові митної вартості товару у даному випадку не потребують додаткового підтвердження.

5.27. Відповідно до частини 11 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: 1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання; 2) витрати на транспортування після ввезення; 3) податки, які справляються в Україні.

5.28. Аналіз наведених норм свідчить про те, що до митної вартості товару не включаються витрати на транспортування після ввезення вантажу на митну територію України за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню.

5.29. Відтак, посилання контролюючого органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, який було задекларовано митними деклараціями, а саме, не підтвердження витрат на перевезення товару, спростовується наданими під час митного оформлення первинними документами, зокрема договором на транспортно-експедиційні послуги № VR1002/23 від 17.04.2023 року та довідкою про транспортно-експедиційні витрати за вих. № СФ-0001920 від 07.08.2023 року. Вказані документи є достатніми для підтвердження витрат понесених на перевезення товару. Аналогічного висновку дійшов Верховним Судом у постанові від 12 березня 2019 року у справі №803/3649/15 при дослідженні схожих правовідносин.

5.30. В оскаржуваному рішення митним органом також зауважено, що існуючий зв`язок між продавцем та покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість, оскільки документальне підтвердження щодо впливу такого взаємозв`язку на ціну товару або заперечення цього факту відсутнє.

5.31. З приводу такого зауваження суд зазначає, що згідно з частин 12-16 статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

5.32. У статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року вказано, що для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо: a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; c) вони є роботодавцем і працівником; d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.

5.33. Особи, які пов`язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов`язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під зазначені критерії.

5.34. Згідно з пунктом 2а статті 1 вказаної Угоди під час визначення того, чи є контрактна вартість прийнятною для цілей пункту 1, те, що покупець і продавець пов`язані між собою в рамках змісту статті 15, саме по собі не є підставою вважати контрактну вартість неприйнятною. У такому разі повинні бути вивчені обставини навколо продажу й контрактну вартість повинно бути прийнято за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Якщо з урахуванням інформації, наданої імпортером або отриманої іншим чином, митна адміністрація має підстави вважати, що відносини вплинули на ціну, вона повинна повідомити свої аргументи імпортеру, а імпортеру повинно бути надано обґрунтована можливість для відповіді. Якщо імпортер того вимагає, це повідомлення аргументів повинно бути надано в письмовому вигляді.

5.35. Відповідно до частини 18 статті 58 МК України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

5.36. Зміст наведених правових норм в сукупності з положеннями статті 53 МК України свідчать про наявність у митного органу обов`язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності; крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв`язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов`язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв`язку.

5.37. Як вбачається з оскаржуваного рішення, митний орган вказав, що експортер та імпортер є взаємопов`язаними особами, а тому отримана інформація дає підстави вважати, що зв`язок між продавцем і покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість.

5.37. Однак, митним органом не обґрунтовано наявності будь-якого впливу взаємопов`язаності покупця та продавця на заявлену митну вартість товару.

5.38. При цьому, виявлення в ході проведення митного контролю з будь-якого ресурсу продажу товару, тотожного заявленому до митного оформлення, за іншою ціною, ніж заявлена митна вартість, не є безумовною підставою для визнання недостовірними та неправдивими відомостей щодо митної вартості товару та відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

5.39. Крім того, відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено, з яких конкретно джерел митний орган отримав цінову інформацію щодо подібних товарів, не ідентифіковано імпортерів та відповідно товар, який досліджувався митним органом при аналізі цінової інформації.

5.40. Навіть за умови обґрунтованого встановлення митним органом різниці в ціні, вказане свідчить лише про наявність підстав для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції, за якою до митного оформлення пред`явлено товари.

5.41. У зв`язку з цим, суд вважає доречними доводи позивача відносно того, що в силу приписів частини 13 статті 58 МК України митний орган не надав письмових обґрунтувань про наявність впливу пов`язаності продавця та покупця на визначення митної вартості товару.

5.42. Недотримання вказаної норми, в свою чергу, призводить до відсутності у декларанта можливості подати відповідь та докази відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну.

5.43. Тобто, відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення з цієї позиції, в обхід встановленого законом порядку, відразу ж констатував про наявність впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну оцінюваних товарів. Натомість, в силу частини 14 статті 58 МК України у разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині 12 статті 58 МК України цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Відтак, суд вважає обґрунтованою позицію позивача у цій частині.

5.44. Як наголошено судом раніше, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, зокрема, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (пункт 8).

5.458. Однак, суд вважає, що підстав вважати митну вартість заниженою у відповідача не було, а тому і відсутня доцільність витребовувати у позивача додаткові документи.

5.46. Зважаючи на це, суд дійшов висновку про необґрунтованість сумнівів у митниці щодо правильності зазначеної декларантом митної вартості товару під час його митного оформлення, як умови, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товару.

5.47. Суд вважає, що відповідач на основі наданих позивачем документів міг встановити митну вартість та вбачає прямий зв`язок між наданими доказами та обставинами, що доказуються.

5.48. При цьому, відповідачем не було повідомлено декларанта та/або позивача, які саме числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, були відсутні.

5.49. Більше того, в оскаржуваних рішеннях відповідач не спростував числові значення складових митної вартості імпортованого товару, що вказує на його невідповідність вимогам частини 2 статті 55 МК України.

5.50 Згідно з частиною 7 статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

5.51 Зазначення відповідачем у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішеннях про коригування митної вартості товарів про відсутність в поданих декларантом документах всіх відомостей про складові митної вартості транспортного засобу без зазначення конкретного документа, який слід подати для підтвердження митної вартості товару, суд не визнає як обґрунтовану підставу для прийняття оскаржуваних рішень.

5.52. Суд також вважає хибними доводи відповідача про те, що ним проводилися консультації із декларантом з метою визначення основи вартості товару, оскільки вважає, що формальне посилання відповідача в оспорюваних рішеннях на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій. Як зазначено вище, відповідач не конкретизував документи, які слід подати декларантом для підтвердження задекларованої митної вартості, що ставить під сумнів проведення таких консультацій в усній формі взагалі.

5.53. Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 14.06.2022 року у справі № 809/257/17 щодо схожих правовідносин.

5.54. Попри це, навіть у зв`язку з відсутністю можливості застосування попередніх п`яти методів при здійсненні митної оцінки товару, задекларованого позивачем, суд звертає увагу на хибність розрахунків митниці за резервним методом.

5.55. Суд наголошує, що здійснення коригування митної вартості товарів належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.

5.56. Так, як визначено оскаржуваному рішенні за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару, а саме:

- МД №UA110130/2023/12134 від 19.06.2023 «Полімери етилену у первинних формах, низького тиску з питомою густиною більш як 0,94г/см3. Поліетилен високої густини, марки HDPE DGDZ 6097 - 22000кг., з питомою густиною 0,950г/см3 (при t = 20 град.С) з показником текучості розплаву 11,5грам/10 хвилин при (ПТР) при навантаженні 21.6 кгс. Без хімічної модифікації. Використовується для плівок загального призначення», рівень митної вартості 1,258 USD/кг.

5.57. Аналіз показників, взятих за основу для визначення митної вартості митним органам, свідчить про те, що митним органом дійсно використано відомості щодо аналогічних категорій товарів, однак безпосереднє найменування та характеристика товару різняться. Вказане ставить під сумнів обґрунтованість проведених митним органом розрахунків.

5.58. Суд наголошує, що різниця між митною вартістю товару, задекларованого позивачем, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались ним же чи іншими особами у попередніх періодах, не може свідчити про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

5.59. Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.02.2019 року у справі № 805/2713/16-а та підтриманою у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 року у справі № 280/1824/19.

5.60. Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

5.61. Згідно частини 2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

5.62. Так, встановивши, що подані документи містять розбіжності, контролюючий орган повинен вказати, які саме з поданих декларантом документів та які саме показники цих документів містять розбіжності.

5.63. За викладених вище обставин, суд погоджується з доводами позивача, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

5.64. Суд вважає, що у поданих до митного оформлення товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

5.65. При цьому, митним органом як суб`єктом владних повноважень, не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.

5.66. Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд погоджується з твердженням представника позивача, що позивачем разом з митними деклараціями до митного органу було надано усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.

5.67. Відтак, з огляду на викладене, а також зважаючи на безпідставність доводів митного органу, викладених у оскаржуваному рішенні, суд вважає, що у працівників митного органу були наявні всі правові підстави для застосування першого методу визначення митної вартості товару за ціною угоди. Однак, митний орган безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та визначив митну вартість товару за резервним методом.

5.68. Указане свідчить про безпідставність та необґрунтованість оскаржуваних у цій справі рішень Чернівецької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарі.

5.69. Суд вважає, що коригування митної вартості є способом мінімізації шкоди державі від невірного декларування товарів, що ввозяться на територію України, однак таке корегування, як і будь-яке інше рішення суб`єкта владних повноважень, має відповідати критеріям законності, які наведені у частині 2 статті 2 КАС України, чого відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень не дотримано.

5.70. А тому, суд приходить до висновку щодо наявності правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваного рішення Чернівецької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів.

5.71. Зважаючи на протиправність прийнятного рішення про коригування митної вартості товарів наявні підстави для скасування і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, як рішення похідного характеру.

VІ. ВИСНОВКИ СУДУ

6.1. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

6.2. Аналізуючи матеріали адміністративної справи у своїй сукупності, суд вважає, що відповідачем не доведено суду правомірність прийняття оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відтак такі підлягають скасуванню.

6.3. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов підлягає задоволенню з підстав викладених у його мотивувальній частині.

6.4. При цьому, суд зазначає, що решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

7.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

7.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5368,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №631196 від 04.09.2023 року.

7.3. У зв`язку із тим, що цей позов задоволено повністю, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 5368,00 грн. за рахунок його бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ «ХІМ ТОРГ» до Чернівецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000360/2 від 11.08.2023 року, прийняте Чернівецькою митницею Держмитслужби.

3. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/001280 від 11.08.2023 року, прийняте Чернівецькою митницею Держмитслужби.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ «ХІМ ТОРГ» судові витрати у вигляді сплаченого згідно платіжної інструкції №631196 від 04.09.2023 року судового збору у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ «ХІМ ТОРГ» (м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 77, код ЄДРПОУ 44291310).

Відповідач Чернівецька митниця Державної митної служби України (м. Чернівці, вул. Руська, 248М, код ЄДРПОУ 43971359).

Суддя О.В. Анісімов