Постанова

від 13.06.2024 по справі 520/34807/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 р. Справа № 520/34807/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 та на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2024, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., по справі № 520/34807/23

за позовом Приватного підприємства "Айрон - Арт"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Айрон - Арт" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд скасувати повністю податкове повідомлення-рішення за № 0/23870/0416 від 07.08.2023, яким було визначено суму штрафів у розмірі 95 343,94 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 р адміністративний позов Приватного підприємства "Айрон Арт задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області за № 0/23870/0416 від 07.08.2023 в частині застосування до Приватного підприємства "Айрон - Арт" штрафних санкцій у сумі 77704,05 (сімдесят сім тисяч сімсот чотири) грн 05 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Стягнуто на користь Приватного підприємства "Айрон - Арт" сплачену суму судового збору в розмірі 1342 грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 клопотання представника позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу (правову) допомогу по адміністративній справі за позовом Приватного підприємства "Айрон - Арт" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково. Стягнуто на користь Приватного підприємства "Айрон - Арт" понесені судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу) в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області .У задоволенні іншої частини клопотання - відмовлено.

Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу , вважає рішення суду таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи. Вказує , що правомірність нарахування штрафних санкцій ГУ ДПС узгоджується з практикою Верховного Суду у справах № 280/4484/23 та № 160/10740/23, що в силу положень ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає її використання та врахування іншими судами при застосуванні таких норм права при прийнятті рішень. Вважає , що порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом № 2876-ІХ (тобто застосовується до ПН/РК з датою складання не пізніше 15 січня 2023 року включно), тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених пунктом 120-1.1 статті 120-1 Кодексу. Таким чином до ПН/РК виписаних до 16.01.2023 застосовуються норми ПКУ в редакції чинній до 08.02.2023. Спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та винесено відповідно до вимог чинного законодавства. Просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі № 520/34807/23 в частині задоволення позову, прийнявши у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПП «АЙРОН-АРТ» відмовити в повному обсязі.

Приватне підприємство "Айрон - Арт" подало до суду відзив на апеляційну скаргу, просить Відмовити в задоволенні апеляційної скарги ГУ ДПС у Харківській області на Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2024, а Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 залишити без змін.

В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що Склад податкового правопорушення повинно оцінюватися та досліджуватися з урахуванням чинного на момент виявлення такого можливого порушення згідно з приписами п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, ця норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин та вказує про зворотну дію у часі норм про відповідальність за невчасну реєстрацію податкових накладних на весь період воєнного стану. 1.2. Розмір штрафних санкцій за вчинене податкове правопорушення розраховується з огляду на чинне на момент саме виявлення такого порушення (камеральна перевірка була проведена в червні 2023 року) законодавства, а не на момент його вчинення (березень-червень, серпень-листопад 2022 року). 1.3. Спеціальні норми, а саме п. 89 та п. 90 розділу ХХ ПК України мають пріоритет у застосуванні перед загальними положеннями ст. 120-1 ПК України, оскільки, поперше, вони прийняті пізніше, по-друге, встановлюють особливості регулювання правовідносин під час дії воєнного стану в Україні.

Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу . В обґрунтування посилається на те , що представником позивача не наведено обставин та підстав, з якими наведені вище норми зумовлюють можливість відшкодування витрат на правову допомогу. Представником позивача не наведено обставин та підстав, з якими наведені вище норми зумовлюють можливість відшкодування витрат на правову допомогу. Виходячи з акту приймання-передачі наданих послуг можна одразу дійти висновку про необґрунтованість розміру винагороди за надану правничу допомогу. В зазначеному акті приймання-передачі наданих послуг наведено загальну суму без деталізації понесених адвокатом витрат, перелічено загальне описання послуг без конкретизації кожної послуги із розрахунку за годину роботи адвоката, отже неможливо визначити витрачений адвокатом час на виконання відповідних робіт та обсягом наданих адвокатом послуг. Предмет спору у даній справі містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Звертає увагу суду на те, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У даному випадку представником позивача жодним чином не доведено обґрунтованості відшкодування витрат на правничу допомогу. Отже, указаний розмір відшкодування послуг не є співмірним із складністю справи, є необґрунтованим та не підлягає задоволенню. Не врахування вказаних обставин свідчить про формальний підхід суду першої інстанції до з`ясування фактичних обставин даної справи, а судове рішення ґрунтується виключно на правовій позиції позивача без урахування доводів та пояснень, наданих представником відповідача. Просить скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі № 520/34807/23 в частині задоволення заяви, прийнявши у справі нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ПП «АЙРОН-АРТ» відмовити в повному обсязі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддюдоповідача, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення та додаткове рішення суду першої інстанції , доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи у їх сукупності , вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що 13 червня 2023 року Головним управлінням Державної податкової служби України у Харківській області (далі - відповідач) було проведено камеральну перевірку відносно Приватного підприємства Айрон - Арт (далі - позивач) щодо дотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), за результатами якої був складений акт за № 18691/20-40-04-16-03/3622991 (далі - акт).

За результатами складеного відповідачем акту позивачем заперечення в порядку положень ст. 86.7 Податкового кодексу України не подавалися.

На підставі складеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0/23870/0416 від 07.08.2023 (далі - ППР), відповідно до якого до позивача було застосовано штраф на суму 95 343,94 грн., при цьому в самому ППР зазначено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних за лютий, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2022 року, а саме:

Період: 28.02.2022, №ПН/РК: 5, дата виписки: 07.02.2022, дата реєстрації: 20.09.2022, кількість днів затримки: 68, ПДВ, грн: 13800, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 5520;

Період: 28.02.2022, №ПН/РК: 7, дата виписки: 07.02.2022, дата реєстрації: 21.09.2022, кількість днів затримки: 69, ПДВ, грн: 26040, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 10416;

Період: 28.02.2022, №ПН/РК: 13, дата виписки: 10.02.2022, дата реєстрації: 21.09.2022, кількість днів затримки: 69, ПДВ, грн: 28644, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 11457,60;

Період: 28.02.2022, №ПН/РК: 14, дата виписки: 10.02.2022, дата реєстрації: 21.09.2022, кількість днів затримки: 69, ПДВ, грн: 6721,67, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 2688,67;

Період: 28.02.2022, №ПН/РК: 21, дата виписки: 14.02.2022, дата реєстрації: 20.09.2022, кількість днів затримки: 68, ПДВ, грн: 2325, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 930;

Період: 28.02.2022, №ПН/РК: 24, дата виписки: 16.02.2022, дата реєстрації: 21.09.2022, кількість днів затримки: 69, ПДВ, грн: 858, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 343,20;

Період: 28.02.2022, №ПН/РК: 25, дата виписки: 17.02.2022, дата реєстрації: 12.10.2022, кількість днів затримки: 90, ПДВ, грн: 264, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 105,60;

Період: 28.02.2022, №ПН/РК: 26, дата виписки: 21.02.2022, дата реєстрації: 12.10.2022, кількість днів затримки: 90, ПДВ, грн: 226,80, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 90,72;

Період: 28.02.2022, №ПН/РК: 27, дата виписки: 23.02.2022, дата реєстрації: 21.09.2022, кількість днів затримки: 69, ПДВ, грн: 549, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 219,60;

Період: 28.02.2022, №ПН/РК: 28, дата виписки: 23.02.2022, дата реєстрації: 19.10.2022, кількість днів затримки: 97, ПДВ, грн: 20642, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 8256,80;

Період: 28.02.2022, №ПН/РК: 29, дата виписки: 23.02.2022, дата реєстрації: 19.10.2022, кількість днів затримки: 97, ПДВ, грн: 2767,50, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 1107;

Період: 30.06.2022, №ПН/РК: 1, дата виписки: 01.06.2022, дата реєстрації: 21.09.2022, кількість днів затримки: 83, ПДВ, грн: 10855, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 4342;

Період: 30.06.2022, №ПН/РК: 2, дата виписки: 02.06.2022, дата реєстрації: 05.10.2022, кількість днів затримки: 97, ПДВ, грн: 1760, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 704;

Період: 30.06.2022, №ПН/РК: 10, дата виписки: 09.06.2022, дата реєстрації: 05.12.2022, кількість днів затримки: 158, ПДВ, грн: 4521, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 1808,40;

Період: 30.06.2022, №ПН/РК: 3, дата виписки: 14.06.2022, дата реєстрації: 19.10.2022, кількість днів затримки: 111, ПДВ, грн: 163,20, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 65,28;

Період: 30.06.2022, №ПН/РК: 4, дата виписки: 17.06.2022, дата реєстрації: 05.10.2022, кількість днів затримки: 82, ПДВ, грн: 566,67, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 226,67;

Період: 30.06.2022, №ПН/РК: 5, дата виписки: 20.06.2022, дата реєстрації: 19.09.2022, кількість днів затримки: 66, ПДВ, грн: 588, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 235,20;

Період: 30.06.2022, №ПН/РК: 6, дата виписки: 21.06.2022, дата реєстрації: 19.09.2022, кількість днів затримки: 66, ПДВ, грн: 5440, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 2176;

Період: 30.06.2022, №ПН/РК: 8, дата виписки: 27.06.2022, дата реєстрації: 05.10.2022, кількість днів затримки: 82, ПДВ, грн: 608, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 243,20;

Період: 30.06.2022, №ПН/РК: 7, дата виписки: 27.06.2022, дата реєстрації: 05.10.2022, кількість днів затримки: 82, ПДВ, грн: 725,33, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 290,13;

Період: 30.06.2022, №ПН/РК: 9, дата виписки: 30.06.2022, дата реєстрації: 18.10.2022, кількість днів затримки: 95, ПДВ, грн: 209, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 83,60;

Період: 31.07.2022, №ПН/РК: 1, дата виписки: 07.07.2022, дата реєстрації: 19.09.2022, кількість днів затримки: 50, ПДВ, грн: 5440, розмір штрафу, %: 30, сума штрафу: 1632;

Період: 31.07.2022, №ПН/РК: 2, дата виписки: 08.07.2022, дата реєстрації: 05.10.2022, кількість днів затримки: 66, ПДВ, грн: 817, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 326,80;

Період: 31.07.2022, №ПН/РК: 3, дата виписки: 14.07.2022, дата реєстрації: 08.11.2022, кількість днів затримки: 100, ПДВ, грн: 3400, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 1360;

Період: 31.07.2022, №ПН/РК: 4, дата виписки: 18.07.2022, дата реєстрації: 19.09.2022, кількість днів затримки: 35, ПДВ, грн: 1860, розмір штрафу, %: 30, сума штрафу: 558;

Період: 31.07.2022, №ПН/РК: 5, дата виписки: 22.07.2022, дата реєстрації: 05.10.2022, кількість днів затримки: 51, ПДВ, грн: 385, розмір штрафу, %: 30, сума штрафу: 115,50;

Період: 31.07.2022, №ПН/РК: 6, дата виписки: 27.07.2022, дата реєстрації: 05.10.2022, кількість днів затримки: 51, ПДВ, грн: 1666,67, розмір штрафу, %: 30, сума штрафу: 500;

Період: 31.07.2022, №ПН/РК: 8, дата виписки: 28.07.2022, дата реєстрації: 08.11.2022, кількість днів затримки: 85, ПДВ, грн: 6240, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 2496;

Період: 31.07.2022, №ПН/РК: 7, дата виписки: 28.07.2022, дата реєстрації: 08.11.2022, кількість днів затримки: 85, ПДВ, грн: 4700, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 1880;

Період: 31.07.2022, №ПН/РК: 9, дата виписки: 29.07.2022, дата реєстрації: 08.11.2022, кількість днів затримки: 85, ПДВ, грн: 170, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 68;

Період: 31.08.2022, №ПН/РК: 1, дата виписки: 04.08.2022, дата реєстрації: 05.10.2022, кількість днів затримки: 35, ПДВ, грн: 2233,33, розмір штрафу, %: 30, сума штрафу: 670;

Період: 31.08.2022, №ПН/РК: 2, дата виписки: 05.08.2022, дата реєстрації: 08.11.2022, кількість днів затримки: 69, ПДВ, грн: 15520, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 6208;

Період: 31.08.2022, №ПН/РК: 3, дата виписки: 08.08.2022, дата реєстрації: 08.11.2022, кількість днів затримки: 69, ПДВ, грн: 4545, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 1818;

Період: 31.08.2022, №ПН/РК: 4, дата виписки: 15.08.2022, дата реєстрації: 05.10.2022, кількість днів затримки: 35, ПДВ, грн: 53,60, розмір штрафу, %: 30, сума штрафу: 16,08;

Період: 31.08.2022, №ПН/РК: 5, дата виписки: 17.08.2022, дата реєстрації: 05.10.2022, кількість днів затримки: 20, ПДВ, грн: 4545, розмір штрафу, %: 20, сума штрафу: 909;

Період: 31.08.2022, №ПН/РК: 6, дата виписки: 17.08.2022, дата реєстрації: 05.10.2022, кількість днів затримки: 20, ПДВ, грн: 4075, розмір штрафу, %: 20, сума штрафу: 815;

Період: 31.08.2022, №ПН/РК: 7, дата виписки: 25.08.2022, дата реєстрації: 05.10.2022, кількість днів затримки: 20, ПДВ, грн: 1380, розмір штрафу, %: 20, сума штрафу: 276;

Період: 31.08.2022, №ПН/РК: 8, дата виписки: 31.08.2022, дата реєстрації: 05.10.2022, кількість днів затримки: 20, ПДВ, грн: 2000, розмір штрафу, %: 20, сума штрафу: 400;

Період: 30.09.2022, №ПН/РК: 10, дата виписки: 01.09.2022, дата реєстрації: 07.12.2022, кількість днів затримки: 68, ПДВ, грн: 15520, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 6208;

Період: 30.09.2022, №ПН/РК: 1, дата виписки: 01.09.2022, дата реєстрації: 05.10.2022, кількість днів затримки: 5, ПДВ, грн: 1380, розмір штрафу, %: 10, сума штрафу: 138;

Період: 30.09.2022, №ПН/РК: 2, дата виписки: 09.09.2022, дата реєстрації: 05.10.2022, кількість днів затримки: 5, ПДВ, грн: 975, розмір штрафу, %: 10, сума штрафу: 97,50;

Період: 30.09.2022, №ПН/РК: 3, дата виписки: 09.09.2022, дата реєстрації: 05.10.2022, кількість днів затримки: 5, ПДВ, грн: 2277,50, розмір штрафу, %: 10, сума штрафу: 227,75;

Період: 30.09.2022, №ПН/РК: 4, дата виписки: 15.09.2022, дата реєстрації: 05.10.2022, кількість днів затримки: 5, ПДВ, грн: 476, розмір штрафу, %: 10, сума штрафу: 47,60;

Період: 30.09.2022, №ПН/РК: 6, дата виписки: 19.09.2022, дата реєстрації: 02.11.2022, кількість днів затримки: 18, ПДВ, грн: 9666, розмір штрафу, %: 20, сума штрафу: 1933,20;

Період: 30.09.2022, №ПН/РК: 7, дата виписки: 28.09.2022, дата реєстрації: 02.11.2022, кількість днів затримки: 18, ПДВ, грн: 190, розмір штрафу, %: 20, сума штрафу: 38;

Період: 30.09.2022, №ПН/РК: 8, дата виписки: 29.09.2022, дата реєстрації: 02.11.2022, кількість днів затримки: 18, ПДВ, грн: 5065, розмір штрафу, %: 20, сума штрафу: 1013;

Період: 31.10.2022, №ПН/РК: 1, дата виписки: 01.10.2022, дата реєстрації: 08.11.2022, кількість днів затримки: 8, ПДВ, грн: 16666,67, розмір штрафу, %: 10, сума штрафу: 1666,67;

Період: 31.10.2022, №ПН/РК: 8, дата виписки: 04.10.2022, дата реєстрації: 09.12.2022, кількість днів затримки: 39, ПДВ, грн: 16666,67, розмір штрафу, %: 30, сума штрафу: 5000;

Період: 31.10.2022, №ПН/РК: 2, дата виписки: 05.10.2022, дата реєстрації: 08.11.2022, кількість днів затримки: 8, ПДВ, грн: 599,60, розмір штрафу, %: 10, сума штрафу: 59,96;

Період: 31.10.2022, №ПН/РК: 3, дата виписки: 14.10.2022, дата реєстрації: 08.11.2022, кількість днів затримки: 8, ПДВ, грн: 327,60, розмір штрафу, %: 10, сума штрафу: 32,76;

Період: 31.10.2022, №ПН/РК: 9, дата виписки: 25.10.2022, дата реєстрації: 09.12.2022, кількість днів затримки: 24, ПДВ, грн: 5065, розмір штрафу, %: 20, сума штрафу: 1013;

Період: 30.11.2022, №ПН/РК: 4, дата виписки: 07.11.2022, дата реєстрації: 26.12.2022, кількість днів затримки: 26, ПДВ, грн: 32552,23, розмір штрафу, %: 20, сума штрафу: 6510,45.

Позивач, вважаючи прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що застосування штрафних санкцій за несвоєчасність реєстрації податкових накладнихв умовах правової невизначеностіграничний термін реєстрації яких припадає до 06 вересня 2022 рокупокладає на позивача додатковий надмірний тягар, який, в умовах діючого на території України воєнного стану є недопустимим і, відповідно податкове повідомлення-рішення податкове повідомлення-рішення №0/23870/0416 від 07.08.2023 підлягає скасуванню в частині застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 77704,05 грн за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України, та згідно з пунктом 120.1. статті 120 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних у період після 06.09.2022 згідно додатку до податкового повідомлення-рішення №0/23870/0416 від 07.08.2023 про розрахунок штрафних санкцій відносно Приватного підприємства "Айрон - Арт" (ЄДРПОУ 36222991).

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки відповідачем оскаржується судове рішення лише в частині задоволення позову , апеляційним судом надається оцінка саме цим правовідносинам.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

У зв`язку із набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту: «За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.

Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції: «У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

Згідно з новими положеннями цього підпункту платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX (набрав чинності 03 січня 2023 року) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року; реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.

З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин колегія суддів Верховного Суду зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

В той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

В період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами ПК України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього кодексу.

Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 31 березня 2015 року № 1-рп/2015 вказав, що складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).

За своєю суттю принцип правової визначеності в аспекті податкових правовідносин вимагає, аби законодавчі норми, якими визначаються загальнообов`язкові правила поведінки відповідних суб`єктів, були чіткими та зрозумілими, стабільними й несуперечними, а також передбачуваними.

За своєю сутністю передбачуваність в контексті права означає можливість передбачити наслідки своїх дій чи бездіяльності на основі чітких та зрозумілих законодавчо сформованих правил. Суб`єкти права на підставі аналізу відповідних норм повинні розуміти заздалегідь, які їхні дії або бездіяльність є передумовою застосування відповідальності, зокрема шляхом накладення штрафних санкцій.

За змістом пункту 170 Рішення Європейського Суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) у справі «Олександр Волков проти України» формулювання національного законодавства повинно бути достатньо передбачуваним, щоб дати особам адекватну вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вдатися до заходів, що вплинуть на їхні конвенційні права (див. рішення від 24 квітня 2008 року у справі «C.G. та інші проти Болгарії» (C. G. and Others v. Bulgaria), заява №1365/07, п.39).

Щодо «якості закону» ЄСПЛ у пункті 169 вищенаведеного рішення зауважує, зокрема, що закон має бути доступний для зацікавленої особи, яка, окрім того, повинна мати можливість передбачити наслідки його дії щодо себе (див., серед інших джерел, рішення від 25 березня 1998 року у справі «Копп проти Швейцарії» (Корр v. Switzerland), п. 55, Reports of Judgments and Decisions 1998-II).

За змістом рішення ЄСПЛ у справі «Кантоні проти Франції» (CANTONI v. FRANCE) від 11 листопада 1996 року обсяг поняття «передбачуваність» значною мірою залежить від змісту правової норми, сфери, на яку він розрахований, а також кількості та статусу тих, кому він адресований.

Окрім того, за змістом рішень ЄСПЛ у справах «Вєренцов проти України», «Кантоні проти Франції» відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить в тому числі й на судових органах, які застосовують та тлумачать закони. Роль судового рішення, покладена на суди, полягає саме в тому, щоб розвіяти такі сумніви щодо тлумачення, які залишаються, беручи до уваги зміни в повсякденній практиці.

Превентивним засобом недотримання законодавцем верховенства права є впровадження та існування в Україні принципу презумпції правомірності рішень платника податку («in dubio pro tributario»).

Саме порушення наведеного принципу слугувало неодноразовою підставою для ухвалення Європейським судом з прав людини рішень, якими констатувалась обставина наявності в українського податкового законодавства неузгодженостей та помилкового тлумачення такого законодавства на користь держави (зокрема див. справи «Сєрков проти України» «Щокін проти України», «Довбишев проти України»).

Отже, мова йде не стільки про загальнообов`язкове усунення юридичних колізій, яке є одночасно і правом (повноваженням), і процесуальним обов`язком суду при звичайному (безвідносно до виду правовідносин) правозастосуванні, скільки про порядок вирішення ситуацій, у яких стикаються (конфліктують) інтереси платника податків і контролюючого органу, а норми податкового права, що регулюють такі правовідносини, прямо чи внаслідок їх тлумачення, а також у своїй сукупності, не є однозначними та допускають множинне трактування їхніх прав та обов`язків, внаслідок якого можливе вирішення справи як на користь платника, так і проти нього.

Таким чином, вирішуючи питання застосування відповідальності за порушення строків реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування (складених під час дії карантину по 31 січня 2022 року) в ЄРПН необхідно враховувати положення підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 та пункту 56.12. статті 56 ПК України.

Принцип in dubio pro tributario (презумпція правомірності рішень платника податків) закріплений в підпункті 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 ПК України, згідно з яким, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

На цьому принципі засноване і закріплене в пункті 56.21 статті 56 ПК України правило. Так, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення ухвалюють на користь платника податків. Таким чином, враховуючи наведені норми платник не може зазнавати негативних наслідків у вигляді відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних складених в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме в період з 1 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. До того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Враховуючи характер принципу in dubio pro tributario у демократичному суспільстві має бути підхід, відповідно до якого - істотні правові сумніви мають тлумачитися на користь платника.

У пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуца та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).

У рішенні Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року №1-р/2018 (справа №1-6/2018) зазначено, що основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова визначеність. Конституційні та конвенційні принципи, на яких базується гарантія кожному прав і свобод осіб та їх реалізація, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов`язану з ними передбачуваність законодавчої політики, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005). Принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища.

Аналізуючи наявність легітимної мети втручання держави у майнові права Позивача за обставин, що склалися у цій справі, Суд у справі бере до уваги те, що держава не створила такого правового регулювання і фактичних умов, за яких Позивач міг завчасно передбачити відповідні наслідки своєї поведінки щодо не реєстрації до 26 травня 2022 року в ЄРПН податкових накладних, складених за обставинами цієї справи протягом липня-серпня 2021 року.

Фактично з 27 травня 2022 року усі платники, які не зареєстрували податкові накладні, граничний строк реєстрації яких припав до 23 лютого 2022 року, автоматично підлягали відповідальності.

При цьому відповідний Закон від 12 травня 2022 року №2260-ІХ був опублікований 26 травня 2022 року в умовах воєнного стану, обмеженого часу роботи електронних сервісів податкових органів та за відсутності завчасного попереднього роз`яснення змісту та наслідків прийняття цього законодавчого акта для платників податків, які були впевнені, що захищені карантинними та воєнними мораторіями на застосування штрафних санкцій.

Наведене вказує, що законодавець не створив умов, за яких платник податку міг у розумні строки зареєструвати податкові накладні, за попередньо передбаченого підходу безумовного звільнення від відповідальності до завершення дії карантину.

Як слідує з системного аналізу норм ПК України, фактично з 27 травня 2022 року платники податків, які не зареєстрували в ЄРПН податкові накладні, складені з 1 лютого 2022 року до травня 2022 року, отримали додатковий час для їх реєстрації в ЄРПН без застосування штрафних санкцій до 15 липня 2022 року, тобто близько 1,5 місяці.

Натомість, ті платники податків, які склали податкові накладні по 31 січня 2022 року й не зареєстрували їх до 26 травня 2022 року, хоч і були попередньо безумовно звільненні від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію таких на підставі пункту 52-1 та пункту 69 Перехідних положень ПК України, тобто були захищенні нормами, що запроваджували як карантинний, так і воєнний мораторій на застосування штрафних санкцій, фактично не отримали додаткового часу для реєстрації податкових накладних без застосування таких.

Відтак, необхідний перехідний період для податкових накладних, складених по 31 січня 2022 року не був уведений в дію, не надав таким положенням законодавець й ретроспективної дії. Наведене також є проявом порушення принципу рівності податкового законодавства.

При цьому потрібно враховувати, що правові ситуації, які пов`язані з можливістю або неможливістю в період воєнного стану реєструвати податкові накладні, є за своєю суттю ідентичними як щодо податкових накладних, складених починаючи з лютого 2022 року, так і щодо тих, які були складені раніше, але не були своєчасно зареєстровані з огляду на надзвичайні обставини - ковідну пандемію та воєнний стан.

В обох випадках йдеться про запровадження мораторію на застосування штрафних санкцій. В обох випадках законодавство спочатку пов`язувало припинення мораторію з припиненням існування самих надзвичайних обставин - ковідної пандемії або воєнного стану відповідно.

Щодо обох категорій несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних законодавець припинив дію мораторію з тієї самої дати - 27 травня 2022 року, поновивши з цього моменту обов`язок здійснювати своєчасну реєстрацію податкових накладних.

Разом із тим, встановлюючи особливості виконання раніше не виконаного обов`язку, законодавчий орган вдався до невиправданого розмежування правових наслідків для податкових накладних, складених після 1 лютого 2022 року та до цієї дати.

Фактично, в такий спосіб було встановлено різну відповідальність за вчинення однакових за своєю суттю діянь - несвоєчасну реєстрацію податкових накладних після припинення мораторію.

Водночас, умови юридичної відповідальності визначаються характером діяння, за яке така відповідальність установлюється. Відмінність у заходах відповідальності не може зумовлюватися «випадковими» чинниками, зокрема, недосконалістю законодавчої техніки, коли однакові за характером діяння мають різні умови покарання за них.

За подібних обставин, принцип верховенства права та заборона на дискримінацію платників податків, передбачена підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 ПК України, вимагають застосування однакових умов притягнення до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію всіх податкових накладних, на які до 27 травня 2022 року поширювалася дія мораторію - як «ковідного», так і «воєнного».

Зважаючи на викладене, визначальним критерієм, який має братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність за не своєчасну реєстрацію податкових накладних після скасування з 27 травня 2022 року дії мораторіїв, є можливість виконання платником своїх зобов`язань.

При цьому всі платники повинні мати однакові умови, за яких вони можуть уникнути відповідальності шляхом реєстрації податкових накладних у відповідний перехідний період - до 15 липня 2022 року.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного суду від 07 лютого 2024 року у справі № 380/7070/23 і від 12 березня 2024 року у справі № 160/13661/23.

З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин, суд зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року, за умови реєстрації податкових накладних в ЄРПН до 15 липня 2022 року.

За правовим висновком, викладеним Верховним Судом в постанові від 30 січня 2024 року в справі № 280/4484/23, оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку, коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період, у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин колегія суддів зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року (тобто до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану") за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 16.04.2024 по справі № 460/21543/23.

Виходячи з розрахунку штрафних санкцій, судом встановлено, що податкові накладні :

№ 5 від 07.02.2022 зареєстрована 20.09.2022, кількість днів затримки: 68, ПДВ, грн: 13800, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 5520;

№ 7 від 07.02.2022 зареєстрована 21.09.2022, кількість днів затримки: 69, ПДВ, грн: 26040, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 10416;

№ 13 від 10.02.2022 зареєстрована 21.09.2022, кількість днів затримки: 69, ПДВ, грн: 28644, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 11457,60;

№ 14 від 10.02.2022 зареєстрована 21.09.2022, кількість днів затримки: 69, ПДВ, грн: 6721,67, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 2688,67;

№ 21 від 14.02.2022 зареєстрована 20.09.2022, кількість днів затримки: 68, ПДВ, грн: 2325, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 930;

№ 24 від 16.02.2022 зареєстрована 21.09.2022, кількість днів затримки: 69, ПДВ, грн: 858, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 343,20;

№ 25 від 17.02.2022 зареєстрована 12.10.2022, кількість днів затримки: 90, ПДВ, грн: 264, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 105,60;

№ 26 від 21.02.2022 зареєстрована 12.10.2022, кількість днів затримки: 90, ПДВ, грн: 226,80, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 90,72;

№ 27 від 23.02.2022 зареєстрована 21.09.2022, кількість днів затримки: 69, ПДВ, грн: 549, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 219,60;

№ 28 від 23.02.2022 зареєстрована 19.10.2022, кількість днів затримки: 97, ПДВ, грн: 20642, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 8256,80;

№ 29 від 23.02.2022 зареєстрована 19.10.2022, кількість днів затримки: 97, ПДВ, грн: 2767,50, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 1107;

№ 1від 01.06.2022 зареєстрована 21.09.2022, кількість днів затримки: 83, ПДВ, грн: 10855, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 4342;

№ 2 від 02.06.2022 зареєстрована 05.10.2022, кількість днів затримки: 97, ПДВ, грн: 1760, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 704;

№ 10 від 09.06.2022 зареєстрована 05.12.2022, кількість днів затримки: 158, ПДВ, грн: 4521, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 1808,40;

№ 3 від 14.06.2022 зареєстрована 19.10.2022, кількість днів затримки: 111, ПДВ, грн: 163,20, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 65,28;

№ 4 від17.06.2022 зареєстрована 05.10.2022, кількість днів затримки: 82, ПДВ, грн: 566,67, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 226,67;

№ 5 від 20.06.2022 зареєстрована 19.09.2022, кількість днів затримки: 66, ПДВ, грн: 588, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 235,20;

№ 6 від 21.06.2022 зареєстрована 19.09.2022, кількість днів затримки: 66, ПДВ, грн: 5440, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 2176;

№ 8 від 27.06.2022 зареєстрована 05.10.2022, кількість днів затримки: 82, ПДВ, грн: 608, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 243,20;

№ 7 від 27.06.2022 зареєстрована 05.10.2022, кількість днів затримки: 82, ПДВ, грн: 725,33, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 290,13;

№ 9 від 30.06.2022 зареєстрована 18.10.2022, кількість днів затримки: 95, ПДВ, грн: 209, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 83,60;

№ 1від 07.07.2022 зареєстрована 19.09.2022, кількість днів затримки: 50, ПДВ, грн: 5440, розмір штрафу, %: 30, сума штрафу: 1632;

№2 від 08.07.2022 зареєстрована 05.10.2022, кількість днів затримки: 66, ПДВ, грн: 817, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 326,80;

№ 3 від 14.07.2022 зареєстрована 08.11.2022, кількість днів затримки: 100, ПДВ, грн: 3400, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 1360;

№ 4 від 18.07.2022 зареєстрована 19.09.2022, кількість днів затримки: 35, ПДВ, грн: 1860, розмір штрафу, %: 30, сума штрафу: 558;

№ 5 від 22.07.2022 зареєстрована 05.10.2022, кількість днів затримки: 51, ПДВ, грн: 385, розмір штрафу, %: 30, сума штрафу: 115,50;

№6 від 27.07.2022 зареєстрована 05.10.2022, кількість днів затримки: 51, ПДВ, грн: 1666,67, розмір штрафу, %: 30, сума штрафу: 500;

№ 8 від 28.07.2022 зареєстрована 08.11.2022, кількість днів затримки: 85, ПДВ, грн: 6240, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 2496;

№ 7 від 28.07.2022 зареєстрована 08.11.2022, кількість днів затримки: 85, ПДВ, грн: 4700, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 1880;

№ 9 від 29.07.2022 зареєстрована 08.11.2022, кількість днів затримки: 85, ПДВ, грн: 170, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 68;

№ 1від 04.08.2022 зареєстрована 05.10.2022, кількість днів затримки: 35, ПДВ, грн: 2233,33, розмір штрафу, %: 30, сума штрафу: 670;

№ 2 від 05.08.2022 зареєстрована 08.11.2022, кількість днів затримки: 69, ПДВ, грн: 15520, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 6208;

№ 3від 08.08.2022 зареєстрована 08.11.2022, кількість днів затримки: 69, ПДВ, грн: 4545, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 1818;

№ 4 від 15.08.2022 зареєстрована 05.10.2022, кількість днів затримки: 35, ПДВ, грн: 53,60, розмір штрафу, %: 30, сума штрафу: 16,08;

№ 5 від 17.08.2022 зареєстрована 05.10.2022, кількість днів затримки: 20, ПДВ, грн: 4545, розмір штрафу, %: 20, сума штрафу: 909;

№6 від 17.08.2022 зареєстрована 05.10.2022, кількість днів затримки: 20, ПДВ, грн: 4075, розмір штрафу, %: 20, сума штрафу: 815;

№ 7 від 25.08.2022 зареєстрована 05.10.2022, кількість днів затримки: 20, ПДВ, грн: 1380, розмір штрафу, %: 20, сума штрафу: 276;

№ 8від 31.08.2022 зареєстрована 05.10.2022, кількість днів затримки: 20, ПДВ, грн: 2000, розмір штрафу, %: 20, сума штрафу: 400;

№ 10 від 01.09.2022 зареєстрована 07.12.2022, кількість днів затримки: 68, ПДВ, грн: 15520, розмір штрафу, %: 40, сума штрафу: 6208;

№1від 01.09.2022 зареєстрована 05.10.2022, кількість днів затримки: 5, ПДВ, грн: 1380, розмір штрафу, %: 10, сума штрафу: 138.

Колегія суддів звертає увагу, що передбачена приписами пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею.

Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 року до 27.05.2022 року (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022 року.

Враховуючи наведені вище вимоги законодавства , висновки , викладені в постановах Верховного суду від 07 лютого 2024 року у справі № 380/7070/23 і від 12 березня 2024 року у справі № 160/13661/23, те , що вищевказані податкові накладні складені в період коли поширювалася дія мораторію - як «ковідного», так і «воєнного», то граничний термін реєстрації таких є відповідний перехідний період - до 15 липня 2022 року.

Тобто, складання та реєстрація вищевказаних накладних була здійснена вже у період дії Закону №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022 року, яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.

Разом з тим, граничні терміни реєстрації жодної із зазначених у акті перевірки податкових накладних не підпадають під період звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію, що передбачений підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення у редакції Закону № 2260-ІХ.

Внесені Законом №2260 зміни до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» мають на меті саме унормування особливостей операцій із реєстрації податкових накладних, що є тривалими у часі, а надто за умови попередньої дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину.

Тобто, позивачем порушено терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а тому, починаючи з 27.05.2022 року, Товариство підлягало притягненню до фінансової відповідальності відповідно до положень пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

При цьому, наявність порушення не заперечується й позивачем.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України та переліків документів на підтвердження, затверджений наказом Міністерства фінансів від 29 липня 2022 року №225, набрав чинності 06 вересня 2022 року.

Колегія суддів зазначає, що на час реєстрації спірних податкових накладних , проведення перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення центральним органом виконавчої влади відповідний порядок прийнято та він набрав чинності.

Посилання суду першої інстанції, що вищевказане правове регулювання позбавило позивача права, у разі необхідності, довести неможливість виконання платником податків обов`язків, визначених у пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, станом на дату реєстрації спірних податкових накладних є помилковими, оскільки спірні податкові накладні зареєстровані позивачем в період з 19.09.2022, в той час коли вже діяли положення Порядку.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство «Айрон - Арт» заяву про неможливість виконання платником податків обов`язків до Головного управління ДПС у Харківській області (згідно з абз. 8 п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, "Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29.07.2022 № 225) не надавало. Відповідних доказів позивачем не надано і під час судового розгляду справи.

Тобто, на момент реєстрації податкових накладних (з липня 2022 року по січень 2023 року) норми пункту 201.10 статті 201 ПК визначали як граничні терміни реєстрації в ЄРПН податкової накладної так і граничні розміри штрафу.

За таких обставин, податковий орган дійшов обґрунтованого висновку про порушення Приватним підприємством «Айрон - Арт» термінів реєстрації вищевказаних податкових накладних, а саме порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відповідальність за що передбачена пунктом 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.1997 № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08.02.2023).

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30.01.2024 року по справі № 280/4484/23.

Колегія суддів , враховуючи правові висновки Верховного суду, вважає, що податковим органом на законних підставах застосовано до позивача відповідальність за пунктом 120-1.1 ст. 120-1 Кодексу щодо несвоєчасної реєстрації вказаних податкових накладних , оскільки приписи пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України не мають зворотної дії в часі, так як Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про це, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.

Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

Аналогічний правовий висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 06.02.2024 року у справі № 160/10740/23.

Також колегія суддів вважає помилковими доводи позивача про необхідність застосування до цих правовідносин положень пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, за якими штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу), адже як вказано вище, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого саме пунктом 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних, а до спірних правовідносин ці норми, як вказано вище, не застосовуються.

Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23.

Так, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах зазначених вище в даному рішенні.

Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною.

Враховуючи приведені висновки Верховного Суду, висновок суду першої інстанції, який слугував підставою для задоволення позову, є помилковим.

Висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, яка зазначена в цьому рішенні.

Стосовно посилань позивача щодо застосування положень Закону №2876 колегія суддів зазначає, що такі посилання є необґрунтованими та спростовуються наведеною вище правової позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 30.01.2024 року у справі №280/4484/23.

За таких обставин, спірне податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області за № 0/23870/0416 від 07.08.2023 в частині застосування до Приватного підприємства "Айрон - Арт" штрафних санкцій у сумі 77704,05 грн , прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, колегія суддів вважає правомірним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.

Враховуючи приведені висновки Верховного Суду, висновок суду першої інстанції, який слугував підставою для задоволення позову, є помилковим.

Приписами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На переконання апеляційного суду, при вирішенні публічно-правового спору, що розглядається, суд першої інстанції допустив невідповідність висновків, викладених у своєму рішенні, обставинам справи, що призвело до помилкового задоволення позову. Відтак, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області за № 0/23870/0416 від 07.08.2023 в частині застосування до Приватного підприємства "Айрон - Арт" штрафних санкцій у сумі 77704,05 грн, з прийняттям в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції змінить або ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку з тим, що апеляційним судом ухвалено постанову, якою скасовано рішення харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 в даній справі в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області за № 0/23870/0416 від 07.08.2023 в частині застосування до Приватного підприємства "Айрон - Арт" штрафних санкцій у сумі 77704,05 грн, прийнято в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу (правову) допомогу у даній справі, а тому апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області необхідно задовольнити, додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 р. скасувати.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 по справі № 520/34807/23 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області за № 0/23870/0416 від 07.08.2023 в частині застосування до Приватного підприємства "Айрон - Арт" штрафних санкцій у сумі 77704,05 грн.

В цій частині прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 по справі № 520/34807/23 залишити без змін.

Скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 по справі № 520/34807/23.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко