Ухвала

від 06.06.2024 по справі 852/2а-3/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 червня 2024 року м. Дніпросправа № 852/2а-3/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Юрко І.В., Білак С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро клопотання ОСОБА_1 про залишення без розгляду позовної заяви Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності,-

ВСТАНОВИВ:

Криворізька районна військова адміністрація Дніпропетровської області звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», в якій просить:

- примусово відчужити у державну власність належну на праві приватної власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 : земельну ділянку, площею 0,1 га, розташовану на території АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1211000000:06:002:0019, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, цільове призначення: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), з мотивів суспільної необхідності: розміщення та обслуговування об`єктів і санітарно-захисних зон, пов`язаних з видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг за викупною ціною земельної ділянки в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. за рахунок коштів ініціатора відчуження Приватного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»;

- примусово відчужити у державну власність належний на праві приватної власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 : об`єкт нерухомого майна, а саме: житловий будинок, загальною площею 47,7 кв. м. розташований на території АДРЕСА_1 , з мотивів суспільної необхідності: розміщення та обслуговування об`єктів і санітарно-захисних зон, пов`язаних з видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг за викупною ціною земельної ділянки в розмірі 27 683 (двадцять сім шістсот вісімдесят три) грн 00 коп. за рахунок коштів ініціатора відчуження Приватного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг;

- зобов`язати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 звільнити земельну ділянку, площею 0,1 га, розташовану на території АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1211000000:06:002:0019, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, цільове призначення: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) протягом 10 днів після повного відшкодування вартості земельної ділянки, яка примусово відчужується в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. за рахунок коштів ініціатора відчуження Приватного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»;

- зобов`язати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 звільнити об`єкт нерухомого майна, а саме: житловий будинок загальною площею 39,4 кв. м. розташований на території АДРЕСА_1 , протягом 10 днів після повного відшкодування вартості житлового будинку, який примусово відчужується в розмірі 27 683 (двадцять сім тисяч шістсот вісімдесят три) грн 00 коп. за рахунок коштів ініціатора відчуження Приватного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024 та від 02.04.2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024 року відкрито провадження у адміністративній справі № 852/2а-3/24 та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.

21.05.2024 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про залишення без розгляду позовної заяви Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області.

Клопотання мотивовано тим, що позивачем пропущено встановлений Кодексом адміністративного судочинства строк на подання позовної заяви, який становить три місяці з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Розпорядженням начальника районної військової адміністрації за № Р-186/0/530-23 про звернення до суду щодо примусового відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних осіб з мотивів суспільної необхідності, розміщення та обслуговування об`єктів і санітарно-захисних зон, пов`язаних з видобуванням корисних копалин ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», який видано 05.10.2023 року. Проте, Криворізька районна військова адміністрація Дніпропетровської області звернулась до суду з відповідною позовною заявою 19.03.2024 року. Оже, на переконання відповідача, тримісячний строк, наданий суб`єкту владних повноважень на звернення до суду з позовом, позивачем пропущено та поважних причин пропуску строку не наведено. Ваховуючи наведені обставини, відповідач просить застосувати до спірних правовідносин приписи ч. 4 ст. 123 КАС України та залишити позовну заяву без розгляду.

Розглянувши подане відповідачем клопотання, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Отже, за загальним правилом, на застосуванні якого наполягає відповідач, строк звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень становить три місяці з дня виникнення підстав, що дають йому право на пред`явлення до суду визначених законом позовних вимог. Застосування інших строків звернення до суду допускається лише якщо такі встановлені Кодексом адміністративного судочинства України або іншими законами.

Колегія суддів зазначає, що правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності визначені в Законі № 1559-VI.

Порядок викупу земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб передбачений статтею 12 Закону № 1559-VI.

Відповідно до частини 2 статті 12 Закону № 1559-VI викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, може здійснюватися лише за згодою їх власників.

У разі досягнення згоди щодо викупу земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, сторони укладають договір купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності).

Приписами статті 15 Закону № 1559-VI встановлені підстави для примусового відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності

Абзацом 1 частини 1 вказаної статті передбачено, що у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об`єктів для суспільних потреб зазначені об`єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення: об`єктів національної безпеки і оборони; лінійних об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об`єктів, необхідних для їх експлуатації; об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення; об`єктів природно-заповідного фонду; кладовищ.

Примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності здійснюється за рішенням суду (частина 3 статті 15 Закону № 1559-VI).

Отже, у разі наявності підстав для примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності, передбачених статтею 15 Закону № 1559-VI, та неотримання згоди власника земельної ділянки на її продаж, у суб`єкта владних повноважень, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки виникає право звернутись до суду з позовом про примусове відчуження зазначених об`єктів.

Відповідно до статті 16 Закону № 1559-VI орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо їх викупу для суспільних потреб відповідно до розділу II цього Закону звертається до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження зазначених об`єктів.

Згідно з абзацом 1, 2 частини 3 статті 12 Закону № 1559-VI у разі якщо протягом одного року з дня прийняття рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб (крім випадків, коли допускається примусове відчуження цих об`єктів з мотивів суспільної необхідності) договір купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності) з власником земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, не укладений, таке рішення втрачає чинність.

Рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб з підстав, які допускають примусове відчуження цих об`єктів з мотивів суспільної необхідності, втрачає чинність у разі, якщо протягом одного року з дня прийняття рішення відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не звернувся до суду з позовом про примусове відчуження цих об`єктів або якщо рішення суду про відмову у задоволенні цього позову набрало законної сили.

З аналізу наведеної норми слідує, що лише у разі спливу однорічного строку, протягом якого відповідний орган не реалізував своє право на звернення до суду з позовом про примусове відчуження, рішення про викуп земельної ділянки з підстав, які допускають примусове відчуження цих об`єктів з мотивів суспільної необхідності, втрачає чинність. Зміст абзацу 2 части 3 статті 12 Закону № 1559-VI дозволяє дійти висновку, що законодавець надав суб`єкту владних повноважень право на звернення до суду з відповідним позовом протягом одного року з моменту прийняття рішення про викуп об`єкта з мотивів суспільної необхідності.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами представників позивача та третьої особи про встановлення абзацом 2 частини 3 статті 12 Закону № 1559-VI іншого строку звернення до суду суб`єкта владних повноважень з адміністративним позовом про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності, ніж передбачено ч. 2 ст. 122 КАС України, а саме протягом одного року з дня прийняття рішення відповідним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування про викуп земельної ділянки.

За викладених обставин, колегія суддів відхиляє доводи представника відповідача про необхідність застосування до спірних відносин положень частини 2 статі 122 КАС України, якими передбачений тримісячний строк звернення до суду суб`єкта владних повноважень, оскільки в даному випадку застосуванню підлягають положення спеціального Закону № 1559-VI, яким встановлюється річний строк звернення до суду.

Крім того, під час вирішення питання щодо дотримання строків звернення до суду з відповідним позовом важливе значення має момент, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідач наполягає на тому, що саме з прийняттям розпорядження № Р-5185/0/530-23 у позивача виникло право на звернення до суду з позовом про примусове відчуження земельної ділянки та інших об`єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності.

При цьому, прийняттю вказаного розпорядження передувала процедура узгодження з власником продажу земельної ділянки та інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені.

Колегія суддів враховує, що з пояснень сторін та матеріалів справи вбачається, що відповідач не заперечує проти продажу свого будинку, однак не погоджуться з розміром суми, яка запропонована їй за наслідками експертних оцінок земельної ділянки та будинку. На теперішній час між позивачем та відповідачем ведуться перемовини щодо умов викупу, що додатково впливає на неможливість застосування до спірних правовідносин строків звернення до суду, визначених ч. 2 с. 122 КАС України.

Посилання заявника на необхідність застосування практики Третього апеляційного адміністративного суду у справі № 852/2а-5/24, колегія судів відхиляє, зважаючи на приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, яка передбачає необхідність врахування висновків, викладених в постановах Верховного Суду, однак не перебачає обов`язку судів застосування практики судів апеляційної інстанції, що висловлена в ухвалі суду.

Крім того, суд враховує, що наразі ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024 у справі №852/2а-5/24.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необгрунтованість клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та відсутність підстав для його задоволення.

Керуючись ст.ст. 240, 243, 245,248 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залишення без розгляду позовної заяви Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак