Постанова

від 13.06.2024 по справі 420/30279/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/30279/23

Перша інстанція: суддя Попов В.Ф.,

повний текст судового рішення

складено 08.02.2024, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТОМ" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТОМ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 р. Товариство з обмеженою відповідальністю СМАРТОМ (позивач, ТОВ «СМАРТОМ») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (відповідач, ГУ ДПС в Одеській області), про:

-Визнання протиправним та скасування рішення №1967/15-32-04-03-03 від 31.07.2023 року Головного управління ДПС в Одеській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю Смартом,

-Зобов`язання Головне управління ДПС в Одеській області поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю Смартом (індивідуальний податковий номер 408209715524) з моменту її анулювання із збереженням податкових показників, наявних у товариства з обмеженою відповідальністю Смартом на момент анулювання реєстрації.

В обґрунтування позовних вимог Товариство вказувало, що спірним рішенням комісії ГУ ДПС в Одеській області №1967/15-32-04-03-03 від 31.07.2023 ТОВ «Смартом» було анульовано реєстрацію платником ПДВ на підставі п.п. «г» п.184.1. ст. 184 ПК України з підстав неподання декларацій з ПДВ, у зв`язку із тим, що платник подає/не подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01.07.2022 року до 01.07.2023 року, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткованих операцій 0 гривень. Однак, на думку позивача такий висновок є помилковим, оскільки в цей період були господарські операції, які оподатковуються ПДВ. Крім того, позивач вважає, що контролюючий орган не мав права анулювати реєстрацію платника ПДВ одночасно на підставі двох з передбачених п.п. «г» п. 184.1 ст. 184 умов за відсутності безперервності (12 послідовних календарних місяців) кожної з таких умов.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «Смартом» відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано на указане судове рішення апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити його позов.

В обґрунтування апеляційної скарги Товариство зазначає, що на момент прийняття відповідачем спірного рішення про анулювання реєстрації позивача платником ПДВ, ТОВ «СМАРТОМ» здійснювало діяльність з постачання/придбання товарів (послуг), зокрема мало взаємовідносини із СБУ, з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, реєструвало відповідні податкові накладні, проте з незалежних від позивача причин не могло скласти та зареєструвати податкову накладну, а також відобразити дані операції в податковій декларації. Також, за доводами скаржника, податковий орган не мав права анулювати реєстрацію платника ПДВ одночасно на підставі двох з передбачених п.п.«г» п.184.1 ст.184 ПК України умов за відсутності безперервності (12 послідовних календарних місяців) однієї з таких умов.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому вказавши на хибність та необґрунтованість доводів скаржника, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін мотивуючи зокрема тим, що позивач у своїх доводах апеляційної скарги не спростував висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення цього позову.

За приписами ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів вважає, що справу можливо розглянути без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Смартом» (код ЄДРПОУ 40820975) створено 08.09.2016, номер запису в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №15561020000059829 та зареєстровано платником податку на додану вартість з 01.12.2016 року (ЄДРПОУ 40820975).

Основним видом діяльності ТОВ «Смартом» відповідно до даних Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань є будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20).

Відповідно до довідки ГУ ДПС в Одеській області від№1967/15-32-04-03-02 від 28.07.2023 року ТОВ «Смартом» протягом 12 послідовних місяців не подає до органу державної податкової служби декларації з ПДВ, та/або подає такі декларації які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Рішенням комісії ГУ ДПС в Одеській області №1967/15-32-04-03-03 від 31.07.2023 ТОВ «Смартом» було анульовано реєстрацію платником ПДВ на підставі п.п.«г» п.184.1. ст.184 ПК України.

Комісією було встановлено наступне:

1) ТОВ «Смартом» протягом 12 календарних місяців подає та не подає такі декларації, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів (послуг), здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що підтверджено довідкою відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області від 28.07.2023 №1967/15-32-04-03-02;

2) Платник подає та не подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01.07.2022 року до 01.07.2023 року, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткованих операцій 0 гривень.

Не погодившись із прийнятим податковим органом рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ СМАРТОМ суд першої інстанції виходив з того, що Рішення ГУ ДПС в Одеській області є правомірним та відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, у зв`язку із чим не підлягає скасуванню.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п. п.19-1.1, 19-1.2, 19-1.1.40, 19-1.1.46 ст. 19-1 ПК України, контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції (крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу):

здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків;

контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів;

організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику;

використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Відповідно до п.47.1.1 ст. 47.1 ПК України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, резиденти або нерезиденти України, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Згідно п.48.1 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

За приписами п.п.49.1, 49.2, 49.4 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Строки подання податкових декларацій визначені п. 49.18 ст. 49 ПК України, яким, зокрема, встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

-календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

-календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Підпунктом «г» її. 184.1 ст. 184 ПК України встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання /придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

В силу вимог п. 184.2 ст. 184 ПК України, анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату: подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації; зазначену в судовому рішенні; припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку; що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.184.5, п. 184.6, 184.10 ст. 184 ПК України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника податку, зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Судова колегія також зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України № 1130 від 14.11.2014 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (надалі Положення № 1130), яким визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку па додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Згідно з пп.«г» п. 5.1. Положення № 1130 встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо: особа, зареєстрована як платник ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з мстою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Приписами абз. 1 п. 5.5 розділу V Положення №1130 анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у п.п. «б»-«з» п. 184.1 ст. 184 розділу V Кодексу (п.п. «б» «з» п. 5.1 розділу V Положення № 1130) та за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), шляхом виключення платника ПДВ з реєстру платників ПДВ (далі-Реєстр).

При цьому, у відповідності до п.п. 3 п. 5.2 розділу V Положення № 1130 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з п.п. «г» п.184.1 ст. 184 розділу V Кодексу (п.п. «г» п. 5.1 розділу V Положення № 1130) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що:

не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня, іншого ніж перший день календарного місяця;

включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Такими документами відповідно до вимог п.п. 3 п. 5.5 розділу V Положення № 1130 є довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава п.п «г» п. 184.1 ст. 184 розділу V Кодексу.

Оцінюючи позицію апелянта, судова колегія звертає увагу, що згідно інформації, зафіксованої у довідці ГУ ДПС в Одеській області №1967/15-32-04-03-02 від 28.07.2023 року ТОВ «Смартом» протягом 12 послідовних місяців подавали декларації з ПДВ за липень-грудень 2022 року з показниками оподатковуваних операцій « 0», а з січня 2023 року по червень 2023 року включно не подавали таких декларацій взагалі.

Таким чином, в період з липня 2022 року по червень 2023 року у позивача були відсутні операції постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців.

Зазначені обставини, як вірно виснував суд першої інстанції, є підставою для анулювання свідоцтва платника податку у відповідності до п.п. «г» п. 184.1 ст. 184 розділу V ПК України

Посилання скаржника на те, що у вищенаведеній статті передбачені дві підстави анулювання які не підлягають поєднанню в одну, оскільки позивач певний період подавав декларації, а певний ні, що виключає безперервність, апеляційний суд відхиляє за необґрунтованістю, оскільки, як встановлено зі змісту оскаржуваного рішення, податковий орган у своєму рішенні застосував обидві підстави виходячи з того, що позивач протягом 12 послідовних місяців подавав декларації з нульовими показниками та не подавав в цей же період декларації щодо таких операцій, що є підтвердженням відсутності операції постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках).

Тобто, контролюючим органом було встановлено, що в період з 01.07.2022 по 01.07.2023р. у апелянта були відсутні операції постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях 9податкових розрахунках) протягом 12 послідовних календарних місяців, що спростовує відповідні доводи апеляційної скарги ТОВ «СМАРТОМ».

З огляду на викладене, колегія суддів вважає також ґрунтовним зауваження суду першої інстанції стосовно того, що для застосування пп.«г» п.184.1 ст. 184 розділу V ПК України є саме відсутність операцій постачання/придбання товарів, які платник податків або не декларує у поданих деклараціях, або не подає декларації з ПДВ, та такі були встановлені контролюючим органом, та не спростовано позивачем у справі.

Що стосується доводів Товариства про те, що у вказаний період (з 01.07.2022 по 01.07.2023) у Товариства була операція з постачання товару по договору від 02.01.2023, укладеним між ТОВ «Смартом» (продавець) та Службою безпеки України, такі на думку апеляційного суду є безпідставними, оскільки господарська діяльність, як вірно відзначав суд першої інстанції в своєму судовому рішенні, має бути не тільки відображена у первинних документах учасників операції, але і у податкових деклараціях, реєстрах податкових накладних. Між тим, операції за договором укладеним з СБУ від 02.01.2023, позивачем не відображені у податкових накладних, реєстрах податкових накладних, що ним безпосередньо і не спростовується жодним чином.

Надані позивачем до матеріалів справи докази, зокрема й податкові накладні щодо правовідносин з ПрАТ «Київстар», ТОВ «РОЗЕТКА УА», ТОВ «Епіцентр.К» також не засвідчують обґрунтованість позиції ТОВ «СМАРТОМ» у спірних правовідносинах, оскільки вони також не відображені в податкових деклараціях позивача за вказаний період у рішенні контролюючого органу про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Підсумовуючи викладене, апелянтом не доведено обґрунтувань як щодо послідовності строку невиконання податкового обов`язку так і щодо причин його невиконання.

Підсумовуючи викладене у сукупності, за наслідком апеляційного перегляду справи, колегія суддів приходить висновку про доведеність відповідачем правомірності прийняття спірного рішення. Відтак, підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «СМАРТОМ» відсутні, про що вірного висновку в оскаржуваному судовому рішенні дійшов суд першої інстанції.

Посилання скаржника на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 16.11.2018 у справі №808/291/16, від 05.11.2018р. у справі №820/2294/16; а також у постановах П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019 у справі №540/490/19, з яким погодився Верховний суд залишивши постанову без змін; та у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2023 у справі №560/2108/23 (у відкритті касаційного провадження було відмовлено ухвалою від 21.08.2023р), колегія суддів вважає неґрунтовними та помилковими, оскільки обставини указаних вище справ не є аналогічними обставинам цієї справи №420/30279/23.

Інші (та загалом) доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив додаткове судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків цього рішення суду, а тому підстав для скасування додаткового рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає розглядувану апеляційну скаргу податкового органу без задоволення, а додаткове рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 241-243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТОМ залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі № 420/30279/23 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач Т.М. ТанасоглоСудді О.О. Димерлій Ю.В. Осіпов